Рішення № 98721038, 03.08.2021, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/2323/21

Провадження № 2/345/780/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.08.2021 року м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді Мигович О.М.

за участю секретаря судового засідання Бабійчук Л.В.

розглянувши у заочному відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Калуші цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Представник Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованост за кредитним договором № б/н від 21.05.2012 року у розмірі 12 694,58 грн. та понесених судових витрат. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач ОСОБА_1 звернулася до ПАТ КБ «ПриватБанк» (змінило назву на АТ КБ «ПриватБанк») з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву № б/н від 21.05.2012 року. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банкіських послуг», Тарифами, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується її підписом у заяві. Однак, відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконувала, у зв`язку з чим станом на 12.05.2021 року допустила виникнення заборгованості по кредиту в сумі 12694,58 грн.

Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09.06.2021 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Судом без виходу до нарадчої кімнати відмовлено у задоволенні клопотання поданого представником позивача про огляд та фіксування змісту розділу 2.1 Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ «ПриватБанк» з метою підтвердження дійсності відповідної редакції Умов та правил надання банківських послуг. До позовної заяви представником позивача долучені Умови та правила надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ «ПриватБанк». Отже, підстав для огляду доказів за їх місцезнаходженням не вбачається.

У судове засідання представник позивача Філоненко С.Ю. не з`явився, однак подав до суду заяву про те, що позов підтримує, а справу просить розглянути без його участі, не заперечує щодо заочного розгляду справи - (а.с.8).

Відповідач в судове засідання не з`явилася з невідомих для суду причин, відзиву на позов не подала, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена завчасно та належним чином, в тому числі, шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с.70). З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Від відповідача не надходив відзив на позов, не надходило в установленому судом строку заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, згідно ст.277 ч.4 ЦПК України.

За письмовою заявою представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Суд, вивчивши письмові матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволенню з наступних підстав.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено, зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

Як слідує з матеріалів справи, 21.05.2012 року ОСОБА_1 , підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк».

Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк», між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , був підписаний кредитний договір № б/н, за яким було надано кредитні картки - (а.с.20).

Згідно наданого банком розрахунку заборгованості, станом на 12.05.2021 року, наявна заборгованість у загальному розмірі 12694.58, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 10038,32 грн., в т.ч.: заборгованості за поточним тілом кредиту - 0,00 грн., заборгованості за простроченим тілом кредиту - 10038,32 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками - 0,00 грн.; заборгованість за простроченими відсотками - 2656,26 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками на прострочений кредит згідно ст.625 - 0,00 грн., нарахована пеня - 0,00 грн.; нараховано комісії - 0,00 грн.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в даному випадку ПАТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, ці умови повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування кредитними коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У анкеті-заяві позичальника від 21.05.2012 року, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді відсотків за порушення зобов`язання по сплаті коштів та не визначено їх розмір.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (частина друга статті 547 ЦК України).

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив, крім тіла кредиту, стягнути, зокрема заборгованість за простроченими відсотками. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 21.05.2012 року, посилався на витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, розміщених на сайті: https://privatbank.ua/terms/ та на витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», як на невід`ємні частини спірного договору.

Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, а також витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, та інші умови.

При цьому матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи 21.05.2012 року анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати неустойки (пені, штрафів) у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядку. Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» не містить підпису позичальника.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Суд вважає, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua), неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (21.05.2012 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (07.06.2021 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Тарифів та витяг з Умов та правила надання банківських послуг у редакціях, що найбільш сприятливі для інтересів фінансової установи, аніж для споживача.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретний зміст запропонованих відповідачу Умов та Правил надання банківських послуг, відсутності у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків, а також відсутності підпису позичальника у витязі з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», надані банком витяг з Умов та правил надання банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що була встановлена на час укладення із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують цих обставин.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що відповідає встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, оскільки вони не підписані та не визнавались позичальником, а також з урахуванням того, що ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім.

Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» не містить підпису відповідача, тому його не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 21.05.2012, року шляхом підписання анкети-заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили відповідальність у вигляді відсотків.

Враховуючи вищевказані обставини, відсутні підстави вважати, що при укладенні з ОСОБА_1 кредитного договору АТ КБ «ПриватБанк» дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк, а сторонами було дотримано форми кредитного договору у частині визначення розміру неустойки.

З наведених підстав, суд дійшов висновку про те, що Банк не довів, що саме надані ним Умови є складовою кредитного договору і що саме ці Умови відповідач мав на увазі, підписуючи анкету-заяву позичальника, та відповідно брав на себе зобов`язання зі сплати заборгованості за пенею та штрафів за неналежне виконання зобов`язання.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19.

Разом з тим, як вбачається з виписки по рахунку ОСОБА_1 , остання користувалася кредитними коштами, що підтверджується випискою по її рахунку і підтверджує факт отримання нею коштів банку.

Оскільки відповідачка користувалася коштами банку та не повернула їх, Банк правомірно визначив до стягнення заборгованість за простроченим тілом кредиту у розмірі 10038,32 грн.

У зв`язку з наведеним, позов підлягає частковому задоволенню, шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором б/н від 21.05.2012 року - за простроченим тілом кредиту у розмірі 20038,32 грн.

В решті вимог позову слід відмовити.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими і підлягають до часткового задоволення.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись наведеним та на підставі ст.ст. 10 - 13, 81, 141, 176, 247 ч.2, 258, 259, 264, 265, ч.4 ст. 268, 280-289 ЦПК України, суд, -

РІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором б/н від 21.05.2012 року у розмірі - 10038,32 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» судові витрати в розмірі - 1793,30 грн.

В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищевказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: