Вирок № 98720812, 23.07.2021, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

23.07.2021 Єдиний унікальний номер 205/6801/17

Провадження № 1-кп/205/10/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2021 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м.Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді Тауса М.М.

при секретарі - Мікуновій К.Ю.

за участю прокурора - Донченка А.А.

захисника - адвоката Колотило Б.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м.Дніпро, кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, освіта середня-технічна, не одруженого, раніше засудженого:

- 06.07.1981 року Ленінським районним судом м.Дніпропетровська за ст. 81 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі;

- 17.01.1984 року Ленінським районним судом м.Дніпропетровська за ст. 142 ч. 2 КК України до 6 років позбавлення волі;

- 15.08.1985 року Ленінським районним судом м.Дніпропетровська за ст. 94 КК України до 15 років позбавлення волі;

14.03.1988 року Сумським обласним судом за ст. 69-1 КК України до 15 років позбавлення волі;

- 21.06.2006 року Ленінським районним судом м.Дніпропетровська за ст. 190 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі;

- 26.06.2008 року Ленінським районним судом м.Дніпропетровська за ст. 186 ч.2, 187 ч. 4 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого у 2016 році у зв`язку з відбуттям строку покарання; не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 ,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м.Дніпропетровська, громадянки України, освіта середня, вдови, раніше не судимої, не працюючої, проживаючої в АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_1 , будучи особою, яка раніше вчинила розбій, а також обвинувачена ОСОБА_2 , 12 вересня 2017 року, близько 20 години 30 хвилин, перебуваючи біля буд. 19 по пров. Парусний, в м.Дніпро, вступили між собою у злочинну змову на розбій з метою заволодіння чужим майном та розподілили між собою ролі у вчиненні злочину, відповідно до яких ОСОБА_1 повинен був утримувати двері ліфту, не даючи можливості покинути його, а також спостерігати за навколишньою обстановкою та своєю присутністю подавляти волю потерпілих до можливого опору, в той час як ОСОБА_2 повинна була погрожуючи заздалегідь підготовленим невстановленим предметом, схожим на ніж, заволодіти золотими виробами та іншим майном потерпілих.

Реалізуючи свій злочинний умисел на розбійний напад з метою заволодіння чужим майном, обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в той же день, близько 21 год., зайшли в ліфт, розташований в буд. АДРЕСА_4 , де вже знаходилась потерпіла ОСОБА_3 , після чого, діючи із корисливих мотивів, відповідно до розподілених ролей: обвинувачений ОСОБА_1 , в той момент, коли ліфт піднявся на 7-й поверх та його двері відчинились, вийшов з ліфту та став утримувати двері не даючи їм зачинитись, в той час як ОСОБА_2 , діючи узгоджено в групі з ОСОБА_1 , відповідно до відведеної їй ролі, дістала заздалегідь підготовлений предмет схожий на ніж та утримуючи його в лівій руці, напала на потерпілу ОСОБА_3 та погрожуючи застосуванням вказаного предмету, тобто застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілої, наказала зняти всі прикраси. Потерпіла ОСОБА_3 , сприймаючи дії обвинувачених як реальну загрозу своєму життю та здоров`ю, зняла та передала ОСОБА_2 чотири каблучки з металу жовтого кольору, ланцюг із підвісом із металу жовтого кольору, загальною вагою 12,9 гр., на суму 14733,86 грн., після чого ОСОБА_2 , продовжуючи вчиняти злочин, вихопила з рук потерпілої сумку та дістала з неї мобільний телефон «Моторола XT 1771 Moto E4 Плюс», ІМЕІ-1 НОМЕР_1 , ІМЕІ- 2 НОМЕР_2 , вартістю 5482,91 грн., а також грошові кошти в сумі 700 грн., які знаходились в гаманці.

Таким чином, обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , шляхом розбійного нападу, діючи за попередньою змовою, із корисливих мотивів, погрожуючи застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров`я потерпілої ОСОБА_3 , заволоділи зазначеним вище майном, на загальну суму 20916,77 грн., після чого з місця злочину зникли.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , будучи особами, які раніше вчинили розбій, 14 вересня 2017 року, близько 20 години 30 хвилин, перебуваючи на зупинці маршрутних таксі ж\м Парус, в м.Дніпро, вступили між собою у злочинну змову на розбій з метою заволодіння чужим майном та розподілили між собою ролі у вчиненні злочину, відповідно до яких ОСОБА_1 повинен був утримувати двері ліфту, не даючи можливості покинути його, спостерігати за навколишньою обстановкою та своєю присутністю подавляти волю потерпілих до можливого опору, в той час як ОСОБА_2 повинна була погрожуючи заздалегідь підготовленим невстановленим предметом, схожим на ніж, заволодіти золотими виробами та іншим майном потерпілих. Реалізуючи свій злочинний умисел на розбійний напад з метою заволодіння чужим майном, обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в той же день, близько 21 години 15 хвилин, зайшли в ліфт, розташований у буд. АДРЕСА_5 , де вже знаходилась потерпіла ОСОБА_4 з неповнолітньою донькою ОСОБА_5 , після чого, діючи із корисливих мотивів, відповідно до розподілених ролей: обвинувачений ОСОБА_1 , в той момент, коли ліфт піднявся на 7-й поверх та його двері відчинились, вийшов з ліфту та став утримувати двері не даючи їм зачинитись, в той час як ОСОБА_2 , діючи узгоджено в групі з ОСОБА_1 , відповідно до відведеної їй ролі, дістала заздалегідь підготовлений предмет схожий на ніж та утримуючи його в правій руці, напала на потерпілу ОСОБА_4 та погрожуючи застосуванням вказаного предмету, тобто застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілої, одночасно схопила ланцюг з жовтого металу, який знаходився на шиї потерпілої та потягнула на себе, в результаті чого він порвався та у неї в руках залишився підвіс у вигляді хрестика із жовтого металу, вагою 1,54 гр., вартістю 1754,94 грн. Таким чином, обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , шляхом розбійного нападу, діючи за попередньою змовою, із корисливих мотивів, погрожуючи застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров`я потерпілої ОСОБА_4 , заволоділи зазначеним вище майном, після чого з місця злочину зникли, завдавши потерпілій майнову шкоду на зазначену вище суму.

Умисні дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які виразилися у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб, вчинене особою, яка раніше вчинила розбій, кваліфікуються за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, суду пояснив, що ні 12, ні 14 вересня 2017 року, ні сам, ні разом з ОСОБА_2 розбійних нападів на потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 він не вчиняв і взагалі в місцях вчинення вказаних злочинів не знаходився. Вважає, що ОСОБА_2 та потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 його оговорюють під тиском працівників правоохоронних органів.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину визнала повністю та пояснила суду, що 12 вересня 2017 року вона познайомилася з ОСОБА_1 в компанії інших знайомих їй осіб і у них зав`язалося спілкування, в ході якого ОСОБА_1 запропонував їй вчинити розбійний напад на когось. Оскільки вона, ОСОБА_2 , у цей період перебувала у пригніченому депресивному стані через смерть свого чоловіка, вона погодилася на пропозицію ОСОБА_1 , не надаючи цьому особливого значення. 12 вересня 2017 року, близько 21.00 год., вона, ОСОБА_2 , разом з ОСОБА_1 , прийшли до будинку АДРЕСА_4 де ОСОБА_1 дав їй кухонний ніж. Після чого вони зайшли в один з під`їздів будинку, а потім зайшли в ліфт, де вже перебувала потерпіла ОСОБА_3 та піднялись на 7-й поверх. Коли двері ліфта відчинились, ОСОБА_1 вийшов з кабіни та став тримати двері, а вона, погрожуючи потерпілій ОСОБА_3 ножем, який тримала в руці, наказала знімати золоті прикраси, що потерпіла і зробила, передавши їй 4 золоті каблучки та ланцюг з підвісом. Після цього вона схопила рукою сумку потерпілої та дістала з неї мобільний телефон «Моторола», а також гроші в сумі 700 грн., які знаходились у гаманці, після чого вони з ОСОБА_1 з місця злочину зникли. Викрадені золоті прикраси вона віддала ОСОБА_1 , а гроші забрала собі. Наступного дня вона ОСОБА_1 не бачила та з ним не спілкувалася. 14 вересня 2017 року, близько 21.00 год., вона зустрілась з обвинуваченим ОСОБА_1 і вони пішли по АДРЕСА_5, де зайшли до супермаркету «Сільпо», де вона, ОСОБА_2 , купила напій «кока-кола», а ОСОБА_1 чекав її біля магазину. Потім, коли вона вийшла з магазину, вони побачили двох дівчат, які йшли по АДРЕСА_5 і прослідували за ними. Зазначені дівчини прийшли до буд. АДРЕСА_5 . Коли вони хотіли зайти у під`їзд вказаного будинку, вона, ОСОБА_2 наздогнала їх і притримала двері під`їзду, оскільки ОСОБА_1 перебував трохи позаду. Потім, вони зайшли в ліфт, який розташований у вказаному будинку, де вже перебували вказані жінки, як потім з`ясувалося потерпіла ОСОБА_4 та її донька і ОСОБА_2 попросила їх притримати ліфт, щоб ОСОБА_2 встиг до нього дійти. Коли вони піднялись на 7-й поверх і двері ліфта відчинились, ОСОБА_1 вийшов з кабіни та став тримати двері, а вона, ОСОБА_2 погрожуючи потерпілій гострим брелоком у вигляді ножа, який тримала в руці, схопила за золотий ланцюжок, який знаходився на шиї потерпілої та стала тягнути його на себе, в результаті чого він порвався та в неї в руках опинився золотий кулон у вигляді хрестика. У цей час потерпіла та її донька стали голосно кричати, у зв`язку з чим вони з ОСОБА_1 з місця злочину зникли.

Незважаючи на повне невизнання ОСОБА_1 своєї вини та повне визнання своєї вини ОСОБА_2 , винуватість обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повністю підтверджується дослідженими під час судового розгляду доказами.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 суду пояснила, що 12 вересня 2017 року, близько 21.00, вона поверталась додому та коли зайшла в ліфт, який розташований в буд. АДРЕСА_4 , за нею зайшли обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які стали підніматися разом з нею. Приблизно на п`ятому поверсі ліфт зупинився, ОСОБА_1 вийшов з ліфта та відразу зайшов, сказавши, що це не той поверх, після чого вони піднялись на 7-й поверх та коли двері ліфта відчинились, ОСОБА_1 став пройомі ліфта та тримав двері, щоб вони не зачинились, а ОСОБА_2 , дістала предмет, схожий ніж та стала погрожувати ним, сказала знімати всі золоті прикраси. Злякавшись, вона зняла та віддала ОСОБА_2 чотири золотих каблучки та золотий ланцюжок з підвісом, після чого ОСОБА_2 схопила рукою за її сумку та забрала з неї мобільний телефон «Моторола», а також грошові кошти в сумі 700 грн., які знаходились у гаманці. Заволодівши майном, обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з місця злочину зникли, завдавши їй майнову шкоду на загальну суму 20916,77 грн. В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 вказала на обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як на осіб, які 12 вересня 2017 року за повідомлених нею обставин, вчинили щодо неї розбійний напад.

Відповідно до протоколів пред`явлення особи для впізнання, від 20.09.2017 року, під час пред`явлення особи для впізнання, потерпіла ОСОБА_3 , у присутності двох понятих, впізнала обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як осіб, які шляхом розбійного нападу заволоділи її майном.

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , кожний окремо, підтвердили суду, що 12 вересня 2017 року, пізно ввечері, обвинувачений ОСОБА_1 , пред`явивши водійське посвідчення на ім`я ОСОБА_8 , здав в ломбард «Легкі гроші», який розташований по пров. Парусний 7а, мобільний телефон «Моторола» та золоті прикраси.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання від 20.09.2017 року, під час пред`явлення особи для впізнання, свідок ОСОБА_6 , у присутності двох понятих, впізнав обвинуваченого ОСОБА_1 як особу, яка 12 вересня 2017 року здала в ломбард золоті прикраси, пред`явивши водійське посвідчення на ім`я ОСОБА_8 .

Згідно протоколу огляду від 12 вересня 2017 року встановлено, що місцем події є кабіна ліфту у буд. АДРЕСА_4 , де обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шляхом розбійного нападу заволоділи майном потерпілої ОСОБА_3 .

Згідно з протоколом від 21 вересня 2017 року, було оглянуте водійське посвідчення на ім`я ОСОБА_8 - померлого чоловіка обвинуваченої ОСОБА_2 , яке обвинувачений ОСОБА_1 пред`являв у ломбарді під час здачі майна потерпілої ОСОБА_3 .

Згідно з протоколом пред`явлення речей для впізнання, свідок ОСОБА_6 впізнав дві каблучки, які належать потерпілій ОСОБА_3 та якими обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заволоділи під час вчинення розбійного нападу на неї, а в подальшому здала в ломбард, в якому він працював.

Потерпіла ОСОБА_4 підтвердила суду, що 14 вересня 2017 року, близько 21 години 15 хвилин, вона з донькою - ОСОБА_5 , повертались додому, перед цим зайшли до магазину «Сільпо» на ж/м Комунар. Коли вони підійшли до під`їзду буд. АДРЕСА_5 і стали відчиняти двері, слідом підійшла обвинувачена ОСОБА_2 , яка поставила на сходах біля під`їзду пляшку кока-коли та зайшла за ними в под`їзд. Коли вони з донькою зайшли в ліфт, обвинувачена ОСОБА_2 сказала, що там ще хтось йде та запропонувала зачекати, після чого за ними в ліфт також зайшов обвинувачений ОСОБА_1 . Піднявшись на 7-й поверх, коли двері ліфта відчинились, обвинувачений ОСОБА_1 вийшов з кабіни та став тримати двері, щоб вони не зачинились, а обвинувачена ОСОБА_2 , погрожуючи застосуванням предмета, схожого на ніж, схопила рукою за ланцюжок на шиї та стала тягнути на себе, в результаті чого він порвався, а хрестик залишився у ОСОБА_2 . Після цього, обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заволодівши її золотим хрестиком, вартістю 1754,94 грн., з місця злочину зникли.

Аналогічні за змістом показання надала в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , підтвердивши обставини вчиненого обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розбійного нападу на її матір - потерпілу ОСОБА_4 .

Відповідно до протоколів пред`явлення особи для впізнання від 15.09.2017 року, під час пред`явлення особи для впізнання, потерпіла ОСОБА_4 , у присутності двох понятих, впізнала обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як осіб, які шляхом розбійного нападу заволоділи її майном.

Відповідно до протоколів пред`явлення особи для впізнання від 15.09.2017 року, під час пред`явлення особи для впізнання, свідок ОСОБА_5 , у присутності двох понятих, впізнала обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як осіб, які напали на них та заволоділи майном її матері - потерпілої ОСОБА_4 .

Згідно протоколу огляду від 14 вересня 2017 року встановлено, що місцем події є кабіна ліфту у буд. АДРЕСА_5 , де обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шляхом розбійного нападу заволоділи майном потерпілої ОСОБА_4 . Крім того, під час огляду місця події, біля входу у під`їзд зазначеного будинку, була виявлена пляшка з-під кока-коли, на якій виявлені 4 сліди пальців рук.

Згідно з протоколом огляду від 15 вересня 2017 року, за місцем проживання обвинуваченої ОСОБА_2 : у кв. АДРЕСА_3 , був вилучений хрестик з металу жовтого кольору, яким вона, разом з ОСОБА_1 , заволоділа під час розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_4 , а також циркуль, яким вона погрожувала потерпілій під час вчинення зазначеного злочину.

Згідно з протоколом пред`явлення речей для впізнання від 15.09.2017 року, потерпіла ОСОБА_4 , у присутності двох понятих, впізнала хрестик, яким обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заволоділи під час вчинення розбійного нападу на неї, по сукупності ознак, по формі, золотому кольору та вставкою цирконію всередині.

Відповідно до висновку судово-дактилоскопічної експертизи №27\4.6\1416 від 10 жовтня 2017 року, на пляшці з-під кока-коли, виявленої під час огляду місця події від 14 вересня 2017 року, виявлено 3 сліди пальців рук, два з яких залишені середнім пальцем правої руки обвинуваченої ОСОБА_2 , а один - безіменним пальцем правої руки обвинуваченого ОСОБА_1 .

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №3111е від 16 вересня 2017 року, у потерпілої ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: двох саден на передній поверхні шиї у нижній третині та на передньо-бічній поверхні шиї праворуч у нижній третині, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.

Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 3280 від 07 жовтня 2017 року (а.с.190-194), вартість мобільного телефону «Моторола XT 1771 Moto E4 Плюс», ІМЕІ-1 НОМЕР_1 , ІМЕІ-2 НОМЕР_2 - складає 5482,91 грн., чотирьох каблучок, ланцюга з підвісом із золота 585 проби, вагою 12,9 гр. - 14733,86 коп., хрестика із золота 585 проби, вагою 1,54 гр. - 1754,94 грн.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що приблизно у 2016 році, точної дати назвати не може, він в районі пр. Богдана Хмельницького в м. Дніпро, біля торгового центру «Терра», на автомобільній парковці загубив свою барсетку, в якій знаходився його паспорт громадянина України, а також інші документи, у зв`язку з чим звертався з відповідною заявою до правоохоронних органів. Крім того, зазначений свідок пояснив суду, що ніяких речей в ломбард не здавав та з обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не знайомий.

Крім того, винуватість ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повністю підтверджується: протоколом огляду хрестику з металу жовтого кольору (а.с.104), а також долученими до справи речовими доказами, якими визнані: водійське посвідчення на ім`я ОСОБА_8 , пляшка з-під кока-коли, циркуль, хрестик з металу жовтого кольору, дактилокарти обвинувачених та 4 сліди пальців рук (а.с.76, 94, 102, 128, 186).

Показання обвинуваченого ОСОБА_1 про те що, розбійних нападів на потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 він не вчиняв та взагалі не знаходився на місці злочинів, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки вони повністю спростовуються, як показаннями обвинуваченої ОСОБА_2 , так і показаннями потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також свідка ОСОБА_5 , які підтвердили суду, що розбійні напади були вчинені саме обвинуваченими ОСОБА_2 , яка погрожуючи предметом, схожим на ніж, безпосередньо забирала майно, а також ОСОБА_1 , який тримав двері ліфта, не даючи їм зачинитись та своєю присутністю психологічно тиснув на них, виконуючи, таким чином, свою роль у вчинені злочинів.

Зазначені показання потерпілих та свідка, суд вважає допустимими, належними та достовірними, оскільки вони не тільки не суперечать один одному, а й повністю узгоджуються з показаннями обвинуваченої ОСОБА_2 , а також з іншими доказами по справі, а саме: з протоколом огляду місця події від 14 вересня 2019 року, під час якого біля входу у під`їзд буд. АДРЕСА_5 була виявлена та вилучена пляшка з-під кока-коли, на якій виявлені сліди пальців рук, які згідно з висновком судової-дактилоскопічної експертизи №27\4.6\1416 від 10 жовтня 2017 року належать обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; з протоколами пред`явлення осіб для впізнання під час яких потерпілі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та свідок ОСОБА_5 впізнали обвинуваченого ОСОБА_1 як одну з осіб, які вчинили розбійний напад та заволоділи майном потерпілих; з показаннями свідка ОСОБА_6 , який підтвердив факт здачі 12 вересня 2017 року обвинуваченим ОСОБА_1 в ломбард майна потерпілої ОСОБА_3 та з протоколом пред`влення особи для впізнання, під час якого свідок ОСОБА_6 також впізнав ОСОБА_1 як особу, яка 12 вересня 2017 року здала в ломбард золоті прикраси потерпілої ОСОБА_3 .

Недовіряти показанням потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у суду відсутні жодні підстави.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені докази, суд розцінює показання обвинуваченого ОСОБА_1 щодо його непричетності до вчинених злочинів, як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення і вважає їх недостовірними, оскільки вони спростовані сукупністю досліджених у кримінальному провадженні належних та допустимих доказів.

З урахуванням викладеного, оцінивши вищенаведені докази та встановлені на їх підставі фактичні обставини в їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що вони поза всяким розумним сумнівом доводять в повному обсязі винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі обвинувачення.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд, керуючись ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених ними кримінальних правопорушень, які, відповідно до ст.12 КК України, належать до категорії тяжких злочинів, дані про особу кожного із обвинувачених, а саме, що: ОСОБА_1 вину у пред`явленому обвинувачені не визнав, раніше неодноразово засуджений, має незняту та непогашену судимість, характеризується посередньо, неповнолітніх дітей на утриманні не має; ОСОБА_2 судимості не має, характеризується посередньо, у скоєному розкаялась, має на утриманні неповнолітню дитину, частково відшкодувала потерпілій ОСОБА_3 заподіяну шкоду.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_2 , у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, часткове відшкодування заподіяної шкоди, наявність на утриманні неповнолітньої дитини.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , передбачених ст.66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також попередження нових кримінальних правопорушень, як самими обвинуваченими, так і іншими особами, є покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна, оскільки підстави для призначення покарання більш м`якого, ніж передбачене законом, судом не встановлені, виправлення обвинувачених можливе лише в умовах ізоляції останніх від суспільства, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що саме таке покарання буде відповідати тяжкості правопорушень та особам обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Разом з цим, керуючись принципом індивідуалізації покарання, з урахуванням ролі кожного з обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, обставин, що особисто характеризують ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , суд вважає, що ОСОБА_2 слід призначити основне покарання у вигляді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією статті обвинувачення, натомість, обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначене покарання на строк, наближений до максимальної межі санкції статті обвинуваченого.

При цьому, суд не вбачає підстав для застосування до обвинувачених положень ст. 69 КК України, у зв`язку з відсутністю таких пом`якшуючих обставин, що істотно знижують ступень суспільної небезпеки вчинених обвинуваченими діянь.

На підставі ст. 122 ч.2, 124 ч.2 КПК України, з обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експертів при проведенні судових дактилоскопічної та товарознавчої експертиз у сумі 1237 грн. та 210 грн.

Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню згідно вимог ст.100 КПК України.

Потерпілою ОСОБА_3 у кримінальному провадженні поданий цивільний позов до обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в якому остання просить стягнути з обвинувачених на її користь 22695,90 грн. майнової шкоди та 10000 грн. моральної шкоди, спричиненої злочинними діями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивачка ОСОБА_3 позилається на те, що в ході злочинних дій обвинувачених у неї було викрадене належне їй майно, а саме грошові кошти в сумі 700 грн., мобільний телефон «Моторола» вартістю 5495,90 грн., золота обручка вагою 2 грама вартістю 2500 грн., золота обручка з камінням, вагою 1 грам, вартістю 1500 грн., золотий ланцюжок довжиною 55 см., вагою 2,5 грама, вартістю 3000 грн. та ладанка, вагою 1 грам, вартістю 1000 грн.

Потерпіла ОСОБА_3 подала до суду письмову заяву, в якій підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити з урахуванням часткового відшкодування завданої шкоди з боку ОСОБА_2 .

Суд, дослідивши докази, досліджені у кримінальному провадженні вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Дослідженими у судовому засіданні доказами встановлена вартість викраденого у потерпілої ОСОБА_3 майна, а саме, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 3280 від 07 жовтня 2017 року, вартість мобільного телефону «Моторола XT 1771 Moto E4 Плюс», ІМЕІ-1 НОМЕР_1 , ІМЕІ-2 НОМЕР_2 - складає 5482,91 грн., чотирьох каблучок, ланцюга з підвісом із золота 585 проби, вагою 12,9 гр. - 14733,86 коп., хрестика із золота 585 проби, вагою 1,54 гр. - 1754,94 грн.

Натомість, у судовому засіданні встановлено, що обвинуваченою ОСОБА_2 частково, у сумі 6000 грн. відшкодована потерпілій ОСОБА_3 заподіяна шкода, у зв`язку з чим, суд вважає, що позовні вимоги потерпілої підлягають задоволення з урахуванням частково відшкодованої суми збитків, отже з обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підлягає солідарному стягненню на користь потерпілої ОСОБА_3 16695,90 грн. майнової шкоди.

Окрім того, вирішуючи питання про задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди, суд, виходячи з засад справедливості та співмірності, враховуючи характер та наслідки вчиненого обвинуваченими діяння, глибину психічних переживань потерпілої ОСОБА_3 у зв`язку з вчиненням щодо неї пограбування, вважає достатнім та справедливим стягнути з обвинувачених на користь потерпілої ОСОБА_3 в якості відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 5000 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст.187 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на дев`ять років шість місяців з конфіскацією всього, належного йому на праві власності майна.

Початок строку покарання ОСОБА_1 рахувати з 15 вересня 2017 року.

Міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обрану ОСОБА_1 , залишити без змін до набрання вироком законної сили.

ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст.187 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на сім років з конфіскацією всього, належного їй на праві власності майна.

Початок строку покарання ОСОБА_2 рахувати з 15 вересня 2017 року.

Міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обрану ОСОБА_2 , залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно на користь ОСОБА_3 16695 (шістнадцять тисяч шістсот дев`яносто п`ять) гривень 90 копійок матеріальної шкоди та 5000 (п`ять тисяч) гривень моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням, а всього 21695 (двадцять одна тисяча шістсот дев`яносто п`ять) гривень 90 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави витрати на залучення експерта при проведенні:

-судово-товарознавчої експертизи №3280 від 07 жовтня 2017 року в розмірі 105 гривень;

-судово-дактилоскопичної експертизи №27\4.6\1416 від 10 жовтня 2017 року в розмірі 617 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави витрати на залучення експерта при проведенні:

-судово-товарознавчої експертизи №3280 від 07 жовтня 2017 року в розмірі 105 гривень;

-судово-дактилоскопичної експертизи №27\4.6\1416 від 10 жовтня 2017 року в розмірі 617 гривень.

Речові докази:

-водійське посвідчення на ім`я ОСОБА_8 , дактилокарти ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - залишити в матеріалах кримінального провадження;

-пляшку з-під кока-коли, циркуль, які зберігаються в камері схову Новокодацького ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області - знищити;

-хрестик із металу жовтого кольору - залишити у потерпілої ОСОБА_4 .

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя М.М. Таус