Рішення № 98720654, 02.08.2021, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/1278/21

Провадження №2-о/173/66/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2021 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого судді - Петрюк Т.М.

При секретареві - Рудовій Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами окремого провадження, в місті Верхньодніпровську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області і ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин,-

ВСТАНОВИВ:

16.07.2021року до суду звернулася заявник ОСОБА_1 , із заявою про встановлення факту родинних відносин, заінтересовані особи: Головне управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області .

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 16.07.2021 року відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами окремого провадження без виклику учасників розгляду справи на 02.08.2021 року. До участі в розгляді справи в якості заінтересованої особи залучено ОСОБА_2

21.07.2021 року від ОСОБА_2 , надійшла заява про визнання заявлених вимог.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось відповідно до положень с т. 247 ЦПК України

Згідно поданої заяви заявниця просить встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є її рідною матір`ю.

В обґрунтування заявлених вимог заявниця посилається на наступне: її мати, ОСОБА_2 є громадянкою Російської Федерації та на сьогоднішній день проживає в Ростовській області в місті Новочеркаську.

Вона звернулась до Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області для оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні матері з метою возз`єднання сім`ї.

В Головному управлінні Державної міграційної служби у Дніпропетровській області їй повідомили, що для вирішення даного питання необхідно подати документи, що підтверджують рідство між нею та гр. ОСОБА_2 . Вона надала своє свідоцтво про народження, де в графі мати значиться « ОСОБА_2 » ( російською мовою ОСОБА_2 ).

В даному документі, а саме в свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 , виданому Великочернігівською сільською радою Овруцького району Житомирської області 27.07.1967 року, її дівоче прізвище зазначене « ОСОБА_2 ». Проте на сьогоднішній день вона має прізвище « ОСОБА_1 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області 16.10,2009 року.

Але це її другий шлюб. Перший її шлюб був зареєстрований в Тамбовській області Російської Федерації. Де вона взяла прізвище свого чоловіка « ОСОБА_7 ». В 1996 році вона розірвала шлюб зі своїм першим чоловіком, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , видане міським відділом ЗАГСу м. Первомайськ Миколаївської області 18.04.1996 року, і як вбачається із даного документу, після розірвання шлюбу вона залишила прізвище свого першого чоловіка « ОСОБА_7 ».

На сьогоднішній день в неї немає можливості отримати свідоцтво про шлюб з ОСОБА_7 , в якому зазначений перехід з її дівочого прізвища « ОСОБА_2 » на прізвище її чоловіка « ОСОБА_7 ». Так як свідоцтво про цей шлюб в неї відсутнє. Звернутись до органів Російської Федерації про отримання архівного запису про реєстрацію шлюбу є неможливим, оскільки вона не є громадянкою Російської Федерації, а є громадянкою України.

Встановлення даного факту потрібне для оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні її матері, що й стало підставою звернення до суду.

Справа розглядалась за правилами окремого провадження без виклику учасників розгляду справи.

Заінтересована особа, Головне управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області письмові пояснення суду не надала.

Заінтересована особа, ОСОБА_2 , надала суду письмові пояснення згідно яких підтверджує факт родинних відносин між нею та заявницею, а саме, що заявниця є її рідною донькою.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст.55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову (заяви) є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом (заяви), права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених чи невизнаних прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з`ясувавши зміст заявлених вимог, заслухавши заявницю, свідків, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини

З наданих документів судом встановлено, що заявниця. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народилась в с. В. Чернігівка Овручцького району Житомирської області, що підтверджується даними паспорта.

Аналогічні записи про особу містяться і в свідоцтві про народження ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданому Великочернігівською сільською радою Овруцького району Житомирської області 27.07.1967 року.

В графі мати ОСОБА_1 записана ОСОБА_2 (російською мовою ОСОБА_2 ).

За доводами заявниці вона реєструвала шлюб з ОСОБА_7 , який був розірваний 18 квітня 1996 року. Та після розірвання шлюбу заявниця залишила прізвище чоловіка « ОСОБА_7 », що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу.

В подальшому заявниця уклала шлюб з ОСОБА_9 та змінила прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_7 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області 16.10.2009 року.

Оскільки заявниця не має документа, що підтверджує перехід її прізвища із ОСОБА_2 ( дівоче) на « ОСОБА_7 » ( прізвище чоловіка за першим шлюбом), ставиться під сумнів факт її родинних відносин з ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення із змінами і доповненнями від 25.05.1998 року - в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Пунктом 7 зазначеної Постанови передбачено, що відповідно до п. 1 ст. 273 ЦПК суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Факт родинних відносин між заявницею і ОСОБА_2 , підтверджується всіма вище перерахованими документами.

Оскільки в свідоцтві про народження ОСОБА_1 , її матір`ю записана ОСОБА_2 , а всі інші дані, які ідентифікують заявницю, а саме дата народження, місце народження повністю співпадають із даними заявниці, зазначеними у паспорті.

Крім того заявницею надана копія свідоцтва про розірвання шлюбу із ОСОБА_7 , що підтверджує той факт, що заявниця мала прізвище « ОСОБА_7 », яке змінила на « ОСОБА_1 », в зв`язку із реєстрацією шлюбу із ОСОБА_9 .

Крім того заінтересована особа, ОСОБА_2 ,. підтверджує факт, що заявниця є її донькою.

Оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, достовірними та такими, що в сукупності підтверджують факт родинних відносин між заявницею і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе встановити факт родинних відносин між заявницею і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнавши їх донькою і матір`ю .

Встановлення факту родинних відносин потрібно заявниці для оформлення посвідки на тимчасове проживання її матері на території України, тобто має наслідком виникнення правовідносин . В іншому порядку заявниця встановити цей факт не має можливості так як реєстрація першого шлюбу заявниці відбувалась на території іншої держави. Тому заявниця не має можливості отримати копію актового запису про реєстрацію першого шлюбу. а свідоцтво про реєстрацію шлюбу із ОСОБА_7 , здане при розірванні цього шлюбу.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не передбачене законом.

Таким чином понесені заявницею судові витрати по сплаті судового збору в загальній сумі 454.00 грн., покладаються на заявницю

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 293, 315 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Вимоги за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області і ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_4 , зареєстрованою за адресою АДРЕСА_1 і ОСОБА_2 ( російською мовою ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянкою Російської Федерації, уродженкою міста Красноярськ, зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 , визнавши їх донькою і матір`ю.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 454.00 грн., покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_4 , зареєстровану за адресою АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду

Повний текст рішення виготовлений 02.08.2021 року.

Суддя Петрюк Т.М.

Направлене до ЄДРСР: 03.08.2021 року

Дата набрання законної сили: 02.09.2021 року.