Вирок № 98720373, 28.07.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/9182/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" липня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Марченко М.В.,

при секретарі: Яценко Т.С.,

за участю прокурорів: Мороз О.В., Назарука В.С.,

потерпілого: ОСОБА_1 ,

законного представника потерпілого: ОСОБА_2 ,

захисника: Николенка Р.С.,

законного представника обвинуваченого: ОСОБА_3 ,

обвинуваченого: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва кримінальне провадження №12019100040008510 на підставі обвинувального акту за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, студента 1-го курсу Київського міського ліцею транспорту, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.122ч.1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 09.10.2019 року, приблизно о 12 годині 30 хвилин, спілкуючись у соціальній інтернет-мережі «Instagram», написав повідомлення неповнолітньому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з пропозицією зустрітись на стадіоні школи №176, яка розташована за адресою: м.Київ, проспект Гагаріна, 11, на що останній погодився.

В подальшому, цього ж дня, приблизно о 13 годині 10 хвилин, зустрівшись за вищевказаною адресою, під час спілкування неповнолітнього ОСОБА_4 з неповнолітнім ОСОБА_1 між останніми виник словесний конфлікт через відносини з дівчиною, ініціатором якого був неповнолітній ОСОБА_4 , при цьому у ОСОБА_4 виник умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень неповнолітньому ОСОБА_1 .

Реалізуючи свій умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень неповнолітньому ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи та свідомо допускаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, умисно завдав два цілеспрямовані удари кулаком в обличчя неповнолітньому потерпілому ОСОБА_1 , чим завдав останньому фізичного болю та спричинив тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Згідно з даними висновку судово-медичної експертизи №042-133-2020 від 13.02.2020 року у неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , при проведенні судово-медичної експертизи та при вивченні медичної документації на його ім`я виявлено наступні тілесні ушкодження:

- травма нижньої щелепи: перелом тіла нижньої щелепи, у ділянці 3-4 зубів нижньої щелепи зліва, крововиливи на слизовій оболонці нижньої губи по центру та зліва, на слизовій оболонці правої щоки в проекції нижній корінних зубів, рана, що потребувало проведенню шинування та первинної хірургічної обробки рани, що відноситься до СЕРЕДНЬОГО ступеня тяжкості тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я на строк понад 21 добу.

Характер та морфологічні властивості, виявлених ушкоджень, свідчать про те, що вони утворилися від дій тупого (тупих) предмету (предметів), характерні властивості якого (яких) в ушкодженнях не відобразились, за давністю можуть відповідати терміну вказаному у постанові, тобто, 09.10.2019 року.

Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи допитаним в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково в частині кількості завданих потерпілому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень та їх локалізації, при цьому не заперечував, причинно наслідковий зв`язок виникнення у потерпілого тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості саме від його дій. Крім того, суду пояснив, що познайомився незадовго до події з потерпілим ОСОБА_1 через спільну знайому ОСОБА_5 . Перед подією він спілкувався з останньою шляхом переписки у соціальній інтернет-мережі «Instagram», при цьому між ними з якихось причин, які він не пам`ятає, виникла сварка. Про дану сварку ОСОБА_5 написала ОСОБА_1 , який, в свою чергу, вступив з ним в переписку, в ході якої допускав нецензурні висловлювання на його адресу. Під час переписки вони домовились зустрітись. В день події вони зустрілись з потерпілим, приблизно о 13 годині 15 хвилин, на стадіоні школи №176, що розташована за адресою: м.Київ, пр-т. Гагаріна, 11. На зустріч з потерпілим ОСОБА_1 він прийшов зі своїми друзями ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які в свою чергу, під час їх спілкування з потерпілим сиділи осторонь. Під час розмови з потерпілим вони знаходились напроти один одного на відстані, приблизно витягнутої руки, при цьому між ним та потерпілим виникла сварка, яку розпочав потерпілий та перший завдав йому удар ногою в центр живота, а також завдав ще один удар, після чого, він в свою чергу, у відповідь завдав потерпілому два удари правою рукою у ліву щелепу, не докладаючи до цього сили. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були очевидцями даного конфлікту, однак у бійку не втручалися. Надалі, потерпілий відійшов та став комусь телефонувати, а він зі свідками залишили місце події. Про дану подію він розповів вдома батьку та бабусі, яка запропонувала оплатити потерпілому лікування, однак потерпіла сторона відмовилась. Поряд з цим, обвинувачений ОСОБА_4 , заявлений потерпілим ОСОБА_1 та його законним представником ОСОБА_2 цивільний позов, визнав частково в частині стягнення з нього завданої злочином матеріальної шкоди у розмірі 974 гривні 66 копійок на відшкодування витрат, понесенех на лікування.

Провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, виходячи з наступного.

Так, потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що познайомився з обвинуваченим за день до події через спільну знайому дівчину ОСОБА_5 . Під час спілкування в соціальній мережі на адресу ОСОБА_5 надходили образи з боку ОСОБА_4 , у зв`язку з чим, він звернувся до останнього в соціальній мережі з вимогою припинити образи на адресу ОСОБА_10 . Після цього, обвинувачений написав йому та запропонував зустрітись. З останнім вони зустрілись в день події 09.10.2019 року, приблизно о 13 годині 10 хвилин, на стадіоні школи №176, що розташована за адресою: м.Київ, пр-т. Гагаріна, 11. На зустріч обвинувачений прийшов із друзями, якими є свідки по справі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які під час події знаходились осторонь. В ході спілкування з обвинуваченим, яке тривало приблизно 2-3 хвилини, останній підійшов до нього поближче та подав руку для рукостискання, при цьому, як тільки він надав йому свою руку, обвинувачений різко потягнув його за руку на себе, після чого завдав сильний удар кулаком в щелепу, не пояснюючи будь-яких причин, та одразу після цього завдав ще один удар в те ж саме місце. Надалі, обвинувачений ОСОБА_4 поставив йому «підніжку», від чого він, ОСОБА_1 , впав на землю. В подальшому, ОСОБА_4 завдав йому ще удар ногою в живіт. В цей час, неподалік проходила жінка, яка зупинила дії ОСОБА_4 , що надало йому змогу залишити місце події та звернутись за допомогою до сусідки, яка є свідком по справі, остання викликала швидку медичну допомогу. Поряд з цим, потерпілий ОСОБА_1 підтримав заявлений ним цивільний позов на відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 15974 гривень 66 копійок, яка складається з витрат на лікування у розмірі 974 гривні 66 копійок та витрат на правову допомогу у розмірі 15000 гривень, а також про стягнення моральної шкоди у розмірі 35000 гривень, що була завдана кримінальним правопорушенням, яка полягає в моральних та душевних стражданнях, пов`язаних з отриманими тілесними ушкодженнями, що спричиняли фізичний біль, відсутність можливості навчатись та спілкуватись, вживати їжу, викликало необхідність тривалий час проходити лікування, а також викликало стан внутрішньої пригніченості через відсутність можливості відвідувати шкільні заходи, пов`язані з випускним балом, зокрема приймати участь у відповідних фотосесіях на згадку.

Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначила, що вона є матір`ю потерпілого, при цьому очевидцем даної події вона не була, а про обставини кримінального правопорушення їй відомо зі слів потерпілого та зі слів сусідки, яка безпосередньо бачила стан потерпілого після вчинення кримінального правопорушення та викликала швидку медичну допомогу. Поряд з цим, законний представник підтримала свій позов про стягнення з обвинуваченого на її користь, завданої моральної шкоди у розмірі 15000 гривень, оскільки вона зазнала моральних страждань через заподіяння обвинуваченим потерпілому, який є її сином, середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що вимагало тривалого лікування, її участі як матері та супроводженні неповнолітнього потерпілого до медичних установ, витрачання часу на відвідування лікарів, витрачання додаткових коштів на лікування та реабілітацію.

Із показань свідка ОСОБА_11 вбачається, що потерпілий ОСОБА_1 є її сусідом, який проживає в квартирі АДРЕСА_3 , в той час, як вона проживає в квартирі НОМЕР_1 вказаного будинку за вищезазначеною адресою. Будь-які обставини кримінального правопорушення їй не відомі, лише відомий факт того, що в день події, в обідній час, 2019 року в домофон її квартири зателефонував сусід ОСОБА_1 , який є потерпілим по справі. Коли останній піднявся до квартири, то вона побачила, що він був весь закривавлений, при цьому потерпілий пояснив, що його побив хлопчик. Після цього, вона викликала швидку медичну допомогу та повідомила його батьків.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що до дня події з потерпілим не був знайомим, а з обвинуваченим підтримував дружні стосунки, оскільки навчався разом з ОСОБА_4 в одній школі №188, протягом 9 років. В день події, 09.10.2019 року, приблизно об 11 годині, обвинувачений звернувся до нього з проханням піти з ним на зустріч, щоб бути присутнім під час розмови з якимось хлопцем для запобігання виникнення можливого конфлікту, в тому числі, фізичного. Під час шкільної перерви, на прохання обвинуваченого, він разом з останнім та свідком ОСОБА_8 прийшли до стадіону, який знаходиться між школами №188 та № 176 у м.Києві. Невдовзі, прийшов потерпілий, який разом з обвинуваченим відійшли в сторону, приблизно на 3-5 метрів, та про щось почали спокійно розмовляти. Вказана розмова тривала, приблизно 2 хвилини, при цьому зміст її він не чув, оскільки знаходився осторонь. В подальшому, розпочалась бійка, в ході якої ОСОБА_4 повалив потерпілого на землю та впав на нього, після чого піднявся та став завдавати удари ОСОБА_1 ногами по тулубу, при цьому наніс декілька ударів. В цей час, повз них проходила раніше незнайома жінка, яка побачивши бійку, зупинила дії ОСОБА_4 . В подальшому, потерпілий ОСОБА_1 залишив місце події зі слідами крові на обличчі. Що відбувалось далі, йому не відомо.

Свідок ОСОБА_8 , будучи допитаним в судовому засіданні надав показання аналогічні за змістом показанням свідка ОСОБА_7 щодо обставин кримінального правопорушення, очевидцем яких він був, при цьому зазначив, що знаходився осторонь. З потерпілим ОСОБА_1 до дня події знайомий не був. Бачив, як в ході конфлікту ОСОБА_4 першим завдав удар потерпілому кулаком, після чого кинув останнього на землю та став наносити удари ногою в обличчя, завдавши потерпілому ОСОБА_1 декілька 2-3 удари. Поряд з цим, свідок вказав, що потерпілий ОСОБА_1 під час конфлікту не завдавав ударів обвинуваченому ОСОБА_4 . В подальшому, потерпілий ОСОБА_1 залишив місце події, в тому числі і вони.

Свідок ОСОБА_5 зазначила, що знайома, як з обвинуваченим по справі, так і з потерпілим по справі ОСОБА_1 , з яким підтримували дружні стосунки. Станом на момент події мав місце конфлікт між нею та обвинуваченим, про що вона розповіла потерпілому ОСОБА_1 , який заступився за неї, що призвело в подальшому до конфлікту між обвинуваченим та потерпілим, про наслідки якого вона дізналась зі слів матері потерпілого, зокрема, що останній потрапив до лікарні. Очевидцем події вона безпосередньо не була, при цьому, зі слів свідків їй відомо, що ОСОБА_4 завдав потерпілому декілька ударів.

Вищенаведені показання потерпілого про те, за яких обставин ОСОБА_4 завдав йому тілесні ушкодження є чіткими, послідовними, детальними та підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , що узгоджуються між собою щодо факту завдання ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, а також об`єктивно підтверджуються:

- даними висновку судово-медичної експертизи №042-133-2020, відповідно до яких у неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , при проведенні судово-медичної експертизи та при вивченні медичної документації на його ім`я виявлено наступні тілесні ушкодження: травму нижньої щелепи: перелом тіла нижньої щелепи, у ділянці 3-4 зубів нижньої щелепи зліва, крововиливи на слизовій оболонці нижньої губи по центру та зліва, на слизовій оболонці правої щоки в проекції нижній корінних зубів, рана, що потребувало проведенню шинування та первинної хірургічної обробки рани, що відноситься до СЕРЕДНЬОГО ступеня тяжкості тілесного ушкодження, що спричинило короткочасни розлад здоров`я на строк понад 21 добу. Характер та морфологічні властивості, виявлених ушкоджень, свідчать про те, що вони утворилися від дій тупого (тупих) предмету (предметів), характерні властивості якого (яких) в ушкодженнях не відобразились, за давністю можуть відповідати терміну вказаному у постанові, тобто, 09.10.2019 року;

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 16 червня 2020 року про те, що потерпілий ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: м.Київ, проспект Гагаріна, 11 детально та послідовно розповів про те, за яких обставин ОСОБА_4 09.10.2019 року, приблизно о 13 годині 10 хвилин, завдав йому два удари кулаком в щелепу, а також після того, як він впав на землю, завдав ще удар ногою в живіт;

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 23 червня 2020 року за участю неповнолітнього свідка ОСОБА_7 в присутності законного представника ОСОБА_14 про те, що вказаний свідок в ході даної слідчої дії розповів, що був очевидцем, як ОСОБА_4 на стадіоні, що розташований на території школи №176 за адресою: м.Київ, проспект Гаганіна, 11 , завдав потерпілому ОСОБА_1 декілька ударів кулаком в обличчя та ногою в живіт;

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 23 червня 2020 року за участю свідка ОСОБА_8 в присутності законного представника останнього - ОСОБА_15 , про те, що вказаний свідок в ході даної слідчої дії розповів, що був очевидцем, як ОСОБА_4 на стадіоні, що розташований на території школи №176 за адресою: м.Київ, проспект Гаганіна, 11 завдав потерпілому ОСОБА_1 декілька ударів кулаком в обличчя та, після того, як потерпілий впав завдав йому удар ногою в живіт, після чого стрибнув на тулуб потерпілого;

- іншими зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Аналізуючи вищенаведені показання обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та вищевказані письмові докази, надані стороною обвинувачення у їх сукупності, що були досліджені судом під час судового розгляду, суд приходить до наступного.

Так, відповідно до вимог ч.1 ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно з положеннями ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні поряд з іншим підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення - час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення, а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення.

Відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права, що в тому числі закріплено положеннями ч.5 ст.9 КПК України щодо застосування кримінального процесуального законодавства України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, як один з принципів законності, визначених серед інших засадами кримінального провадження.

Разом з тим, згідно з рішенням Конституційного Суду України №12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

А тому, відповідно до вимог ст.94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку, що під час судового розгляду знайшла підтвердження та доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 в заподіянні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Посилання обвинуваченого на невідповідність кількості завданих потерпілому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень та їх локалізації, що зазначена в обвинуваченні, є необгрунтованими, оскільки спростовуються в цій частині показаннями потерпілого ОСОБА_16 , свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та даними висновку судово-медичної експертизи №042-133-2020 щодо характеру, кількості та локалізації тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілого, що наведені судом вище.

Також, безпідставними є твердження обвинуваченого про те, що першим конфлікт розпочав ОСОБА_1 , оскільки твердження обвинуваченого в цій частині спростовуються показаннями потерпілого, свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які узгоджуються між собою в цій частині.

Підстав для обмови потерпілим та свідками обвинуваченого ОСОБА_4 не встановлено.

Що стосується посилань захисту на те, що слідчі експерименти у даному кримінальному провадженні були проведені з порушенням норм діючого процесуального законодавства, оскільки відеозйомка вказаної процесуальної дії здійснювалась на мобільний телефон, то суд визнає їх необґрунтованими, так як джерелом доказів в даному випадку є саме протокол слідчої дії (слідчого експерименту), при цьому сам відеозапис такої слідчої дії є лише додатком до вказаного протоколу.

Порушень норм кримінального процесуального кодексу України під час досудового розслідування, в тому числі при проведенні слідчих експериментів, в ході судового розгляду не встановлено.

Аналізуючи наведене, суд визнає доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину за ч.1 ст.122 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив заподіяння умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу обвинуваченого, який навчається, характеризується негативно, вину у вчиненому фактично визнав, щиро розкаявся щодо наслідків своїх дій, раніше не судимий, вчинив кримінальне правопорушення у неповнолітньому віці.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття обвинуваченого та вчинення злочину неповнолітнім.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 не встановлено.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину, обставин справи, вищезазначених даних про особу обвинуваченого, який навчається, характеризується негативно, вину у вчиненому фактично визнав, щиро розкаявся щодо наслідків своїх дій, раніше не судимий, вчинив кримінальне правопорушення у неповнолітньому віці, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із застосуванням ст.ст.75, 104, 76 КК України, яке буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

У зв`язку з наведеним, суд не вбачає підстав для застосування положень ст.69 КПК України, а також для звільнення обвинуваченого від покарання із застосуванням заходів виховного характеру.

Речові докази по справі:

- оптичний диск DVD-R TM «VIDEX Excellenti», на якому міститься відеозапис слідчого експерименту на території стадіону школи №176, що розташована за адерсою: м.Київ, пр. Ю.Гагаріна, 11, від 19.06.2020 року за участю потерпілого ОСОБА_1 , який приєднано до у матеріалів кримінального провадження №12019100040008510 від 11.10.2019 року - слід зберігати при матеріалах кримінального провадження як джерело доказів;

- оптичний диск DVD-R TM «VIDEX Excellenti», на якому міститься відеозапис слідчого експерименту на території стадіону школи №176, що розташована за адерсою: м.Київ, пр. Ю.Гагаріна, 11, від 23.06.2020 року за участю свідка ОСОБА_7 , який приєднано до матеріалів кримінального провадження №12019100040008510 від 11.10.2019 року - слід зберігати при матеріалах кримінального провадження як джерело доказів;

- оптичний диск DVD-R TM «VIDEX Excellenti», на якому міститься відеозапис слідчого експерименту на території стадіону школи №176, що розташована за адерсою: м.Київ, пр. Ю.Гагаріна, 11, від 23.06.2020 року за участю свідка ОСОБА_8 , який приєднано до матерілів кримінального провадження №12019100040008510 від 23.10.2019 року - слід зберігати при матеріалах кримінального провадження як джерело доказів.

Крім того, слід стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати за проведення по справі судово-медичної експертизи у розмірі 555 гривень 80 копійок на користь держави.

Заявлений потерпілим цивільний позов на відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 15974 гривень 66 копійок, яка складається з витрат на лікування у розмірі 974 гривні 66 копійок та витрат на правову допомогу у розмірі 15000 гривень, підлягає задоволенню частково на суму 974 гривні 66 копійок, яка знайшла підтвердження в ході судового розгляду та визнана обвинуваченим. Що стосується заявлених вимог про стягнення з ОСОБА_4 на його користь витрат на правову допомогу у розмірі 15000 гривень, то позов в цій частині не підлягає задоволенню, оскільки як вбачається з наявних у справі додатків до позову договір про надання правової допомоги з адвокатським об`єднанням укладав ОСОБА_17 - батько потерпілого, а не сам потерпілий, в тому числі підписував документи пов`язані з виконанням вказаного договору, однак ОСОБА_17 з цивільним позовом до суду не звертався та не є цивільним позивачем у даному кримінальному провадженні.

Що стосується цивільного позову потерпілого ОСОБА_1 в частині стягнення на його користь з ОСОБА_4 моральної шкоди у розмірі 35000 гривень та цивільного позову законного представника потерпілого ОСОБА_2 про стягнення з обвинуваченого на її користь моральної шкоди у розмірі 15000 гривень, завданої їй, внаслідок побиття потерпілого, то з урахуванням мотивів позову в цій частині, який підтримано в судовому засіданні з наведенням відповідних доводів, що зазначені вище, суд вважає підлягає задоволенню частково, з урахуванням характеру позовних вимог, характеру дій, особи, яка спричинила шкоду, фізичних і моральних страждань потерпілого та моральних страждань законного представника, а саме: на суму 15000 гривень на відшкодування заподіяної моральної шкоди потерпілому ОСОБА_1 та у розмірі 7000 гривень на відшкодування заподіяної моральної шкоди законному представнику потерпілого - ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст.368-371, 373-374, 376 КПК України, суд,-

засудив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.122 КК України і призначити йому покарання за цей злочин у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75, 104, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні обвинуваченому не обирався.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 та законного представника потерпілого - ОСОБА_2 - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 974 гривні 66 копійок на відшкодування матеріальної шкоди та 15000 гривень на відшкодування моральної шкоди, що завдані злочином. Стягнути з ОСОБА_4 на користь законного представника потерпілого - ОСОБА_2 7000 гривень на відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.

Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати за проведення по справі судово-медичної експертизи у розмірі 555 гривень 80 копійок на користь держави.

Речові докази по справі:

- оптичний диск DVD-R TM «VIDEX Excellenti», на якому міститься відеозапис слідчого експерименту на території стадіону школи №176, що розташована за адерсою: м.Київ, пр. Ю.Гагаріна, 11, від 19.06.2020 року за участю потерпілого ОСОБА_1 , який приєднано до у матеріалів кримінального провадження №12019100040008510 від 11.10.2019 року - зберігати при матеріалах кримінального провадження як джерело доказів;

- оптичний диск DVD-R TM «VIDEX Excellenti», на якому міститься відеозапис слідчого експерименту на території стадіону школи №176, що розташована за адерсою: м.Київ, пр. Ю.Гагаріна, 11, від 23.06.2020 року за участю свідка ОСОБА_7 , який приєднано до матеріалів кримінального провадження №12019100040008510 від 11.10.2019 року - зберігати при матеріалах кримінального провадження як джерело доказів;

- оптичний диск DVD-R TM «VIDEX Excellenti», на якому міститься відеозапис слідчого експерименту на території стадіону школи №176, що розташована за адерсою: м.Київ, пр. Ю.Гагаріна, 11, від 23.06.2020 року за участю свідка ОСОБА_8 , який приєднано до матерілів кримінального провадження №12019100040008510 від 23.10.2019 року - зберігати при матеріалах кримінального провадження як джерело доказів.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Суддя: