Ухвала суду № 98720192, 30.06.2021, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/1542/17

Провадження № 6/711/172/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2021 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі :

головуючого –судді : Скляренко В.М.

при секретарі : Слабко Ю.М.

за участі:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Черкаси заяву керівника Смілянської окружної прокуратури Танцюри В. про поворот виконання постанови апеляційного суду Черкаської області від 23.03.2018 року у справі №711/1542/17,

в с т а н о в и в :

Керівник Смілянської окружної прокуратури Танцюра В. звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із заявою про поворот виконання постанови апеляційного суду Черкаської області від 23.03.2018 року у справі №711/1542/17.

В обґрунтування заяви вказує, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.12.2017 року у справі № 711/1542/17 за позовом ОСОБА_1 до Смілянської місцевої прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з Державного Бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 288 000 грн.

Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 21.03.2018 року рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.12.2017 року скасоване, ухвалено нове рішення, яким стягнуто на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України в рахунок відшкодування моральної шкоди 900 000 грн.

На виконання вказаного рішення Казначейством згідно з платіжним дорученням від 25.03.2019 року № 341 ОСОБА_1 сплачено кошти в сумі 900 000 грн.

Водночас, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.05.2020 року скасовано постанову Апеляційного суду Черкаської області від 21.03.2018 року, а рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.12.2017 року, яким на користь ОСОБА_1 стягнуто 288 000 грн., залишено в силі.

Відповідно до ч. 1 ст. 444 ЦПК України, суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він, зокрема, задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Водночас, згідно з ч. ч. 9, 10 ст. 444 ЦПК України, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте, їх неявка не перешкоджає її розгляду.

А тому, просить допустити поворот виконання постанови Апеляційного суду Черкаської області від 23.03.2018 року у справі №711/1542/17 за позовом ОСОБА_1 до Смілянської місцевої прокуратури, Державної казначейської служби України щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 900 000 грн. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Державної казначейської служби України безпідставно стягнуті, згідно постанови Апеляційного суду Черкаської області від 21.03.2018 року кошти в розмірі 612 000 грн.

В судове засідання прокурор Смілянської окружної прокуратури не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду заяви був повідомлений в установленому законом порядку.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник – адвокат Чорноіваненко Д.О. просили відмовити в задоволенні заяви. При цьому, просили врахувати, що прокуратура не є стороною виконавчого провадження і її права не були порушені. Сама ж Державна казначейська служба України заяви про поворот виконання рішення суду не подавала. Крім того, просили врахувати, що стягнення з позивача грошових коштів в сумі 612 000 грн. призведе до порушення статті 1 протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 10 ст. 444 ЦПК України, заява про поворот виконання розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його представника – адвоката Чорноіваненка Д.О., дослідивши письмові матеріали заяви та справи №711/1542/17, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви, виходячи із наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 444 ЦПК України, суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питанню про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення, він відмовляє в позові повністю.

Згідно ч. 9 ст. 444 ЦПК України, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.12.2017 року у справі № 711/1542/17 за позовом ОСОБА_1 до Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди частково задоволено позовні вимоги позивача. Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 як відшкодування моральної шкоди 288 000 грн.

Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 21.03.2018 року рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.12.2017 року скасоване. Прийнято постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди про відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 900 000 грн. Вказана постанова набрала законної сили 21.03.2018 року.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Державна казначейська служба України оскаржила його до Верховного Суду.

Крім того, оскаржив дану постанову і прокурор Смілянської місцевої прокуратури. В касаційній скарзі останній також просив зупинити виконання постанови Апеляційного суду Черкаської області від 21.03.2018 року до розгляду справи Касаційним цивільним судом Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 04.07.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області про зупинення виконання постанови Апеляційного суду Черкаської області від 21.03.2018 року.

Також, в судовому засіданні встановлено, що на виконання вищевказаної постанови Апеляційного суду Черкаської області 27.03.2019 року, Державною казначейською службою на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди було перераховано 900 000 грн. Вказане стверджується платіжним дорученням №341 від 25.03.2019 року (а.с. 204 том 2).

Таким чином, постанова Апеляційного суду Черкаської області від 21.03.2018 року була повністю виконана.

Постановою Верховного Суду від 20.05.2020 року касаційні скарги Державної казначейської служби та Смілянської місцевої прокуратури задоволено частково, скасовано постанову Апеляційного суду Черкаської області від 21.03.2018 року, рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.12.2017 року залишено в силі.

Таким чином, з викладеного вище слідує, що за результатами вищевказаних судових рішень, до стягнення із Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 підлягала моральна шкода в розмірі 288 000 грн., тоді як в дійсності було сплачено 900 000 грн.

Конституційний суд України у своєму рішенні від 02.11.2011 року № 13-рп/2011 зазначив, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна, оскільки правова підстава для набуття майна відпала.

Поворот виконання судового рішення є інститутом цивільного судочинства, що спрямований на повернення стягувачем відповідачу (боржнику) стягнутих з нього грошових сум на підставі рішення суду, що було скасоване.

Поворот виконання можливий, у разі якщо: а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі.

Таким чином, за змістом наведених норм закону поворот виконання скасованого рішення суду допускається у разі його фактичного виконання і ухвалення судом нового рішення у справі.

Верховний Суд у своїй постанові від 04.09.2019 року у справі №569/15 зазначив, що поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Він можливий лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть – у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням. Заява про поворот виконання рішення подається стороною виконавчого процесу права якої були порушені.

Під час виконання постанови Апеляційного суду Черкаської області від 21.03.2018 року у відповідності до пунктів 35-40 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 року № 845, Державною казначейською службою України було здійснено безспірне списання коштів з державного бюджету України для відшкодування шкоди ОСОБА_1 , на підставі виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси № 71/1542/17 від 20.04.2018 року.

Відповідно до пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого указом Президента України від 13.04.2011 року № 460/2011, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, є Державна казначейська служба України (Казначейство України), яка, зокрема, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про державну виконавчу службу», сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Як вбачається із виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси № 711/1542/17 від 20.04.2018 року, боржником є держава, на яку і покладався обов`язок виконання рішення суду, прокуратура не є стороною даного виконавчого провадження.

Згідно з п.п. 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» представниками у виконавчому провадженні не можуть бути судді, слідчі, прокурори, працівники підрозділів, які провадять оперативно-розшукову діяльність, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб`єкти оціночної діяльності - суб`єкти господарювання, які діють як учасники цього виконавчого провадження, виконавці та помічники приватних виконавців, крім випадків, коли вони діють як законні представники або уповноважені особи відповідного органу, що є стороною виконавчого провадження.

Відповідно до п. 3 ст. 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді «у виключних випадках і в порядку, що визначені законом». Отже, прокурор представляє інтереси держави тільки у виключних випадках і ці випадки визначені Законом України «Про прокуратуру».

У даній справі відповідачем залучена Державна казначейська служба України, яка і сплатила позивачу кошти держави з державного бюджету та представляє державу.

Таким чином, суд вважає, що права Смілянської окружної прокуратури не порушені.

Крім того, суд враховує і наступне. Відповідно до правового висновку постанови Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 19.06.2018 року у справі № 910/23967/16 (провадження № 12-110гс18), кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Таким чином, відшкодування шкоди має здійснюватися не за рахунок коштів Державної казначейської служби України, а через органи казначейства з Державного бюджету України. В своїй заяві керівник Смілянської окружної прокуратури просить допустити поворот виконання постанови Апеляційного суду Черкаської області від 21.03.2018 року шляхом стягнення із ОСОБА_1 саме на користь Державної казначейської служби України безпідставно стягнуті кошти в сумі 612 000 грн., тоді, як вказані кошти були сплачені з державного бюджету.

А тому, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви керівника Смілянської окружної прокуратури Танцюри В. про поворот виконання постанови апеляційного суду Черкаської області від 23.03.2018 року у справі №711/1542/17.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 15, 57-61, 88, 209, 212-226, 367, 444 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні заяви керівника Смілянської окружної прокуратури Танцюри В. про поворот виконання постанови апеляційного суду Черкаської області від 23.03.2018 року у справі №711/1542/17 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складений 30.06.2021 року.

Головуючий В.М. Скляренко