Ухвала суду № 98720001, 02.08.2021, Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/926/21

2/532/371/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2021 р. м. Кобеляки

Суддя Кобеляцького районного суду Полтавської області Макарчук С.М., перевіривши позовну заяву громадянки України ОСОБА_1 до громадянина Китайської Народної Республіки ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

Встановив:

22 квітня 2021 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява громадянки України ОСОБА_1 , у якій остання прохає шлюб між нею, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований Шевченківським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про що 10 березня 2021 року складено актовий запис № 112, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , — розірвати.

Вирішуючи питання прийняття позовної заяви до провадження слід зазначити наступне.

Відповідно до відомостей, що вказані у позовній заяві, та з огляду на додані до неї документи, відповідач ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Хубей Китайської Народної Республіки, є громадянином Китайської Народної Республіки.

На виконання вимог частини 6 статті 187 Цивільного процесуального кодексу України судом був зроблений запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

18 травня 2021 року за вх. № 4717/21 до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшло повідомлення Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області (вих. № 0219/848 від 13.05.2021), відповідно до якого дані про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина Китайської Народної Республіки, в реєстрі територіальної громади відсутні.

28 травня 2021 року за вх. № 5148/21 до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшло повідомлення Управління державної міграційної служби в Полтавській області ДМС України (вих. № 5301.7-5733/53.1-21 від 25.05.2021), відповідно до якого за наявною інформацією відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Полтавській області інформація стосовно реєстрації/зняття з реєстраційного обліку місця проживання громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутня.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 01 червня 2021 року позовну заяву направлено до Верховного Суду для вирішення питання застосування положень статті 29 Цивільного процесуального кодексу України, на яку позивачка посилається у позовній заяві.

Позовна заява з ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2021 року повернута до Кобеляцького районного суду Полтавської області 29 червня 2021 року (вх. № 6207/21).

У зв`язку з перебуванням судді Макарчука С.М. відповідно до затвердженого раніше графіку відпусток суддів і працівників суду та на підставі наказу голови Кобеляцького районного суду Полтавської області від 14 червня 2021 року у щорічній основній відпустці з 29 червня 2021 року по 30 липня 2021 року включно питання про можливість відкриття провадження у справі вирішується після надходження позовної заяви до Кобеляцького районного суду Полтавської області з Верховного Суду відповідно до вимог частини 3 статті 124 Цивільного процесуального кодексу України 02 серпня 2021 року.

Відповідно до частин 1, 2, 6 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Відповідно до частини 1 статті 27 Цивільного процесуального кодексу України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частин 2, 9, 10 статті 28 Цивільного процесуального кодексу України, позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

Позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред`являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.

Відповідно до статті 29 Цивільного процесуального кодексу України, підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово.

Відповідно до статті 497 Цивільного процесуального кодексу України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до частин першої, другої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право» (далі — Закон № 2709-IV) іноземний елемент — ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм, зокрема, хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону № 2709-ІV цей Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом, зокрема, підсудність судам України справ з іноземним елементом.

За змістом статті 76 Закону № 2709-IV суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках:

1) якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону;

2) якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача;

3) у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України;

4) якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні;

5) якщо у справі про відшкодування шкоди позивач - фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа - відповідач — місцезнаходження в Україні;

6) якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання;

7) дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України;

8) якщо у справі про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України;

9) якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України;

10) якщо справа проти громадянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або з інших підстав має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути порушена за кордоном;

11) якщо у справі про банкрутство боржник має місце основних інтересів або основної підприємницької діяльності на території України;

12) в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України.

Порядок користування правовим захистом учасниками приватноправових відносин з іноземним елементом (громадянини України, які проживають за межами України, іноземці, особи без громадянства або іноземні юридичні особи) визначений Договором між Україною і Китайською Народною Республікою про правову допомогу у цивільних та кримінальних справах (Договір ратифіковано Постановою Верховної Ради України № 2996-XII (2996-12) від 05.02.1993).

Згідно з частиною 1 статті 1 Глави І цього Договору громадяни однієї Договірної Сторони користуються на території другої Договірної Сторони таким же правовим захистом своїх особистих та майнових прав, як і громадяни другої Договірної Сторони. Вони мають право звертатись до суду та інших установ, до компетенції яких відносяться цивільні та кримінальні справи, і можуть порушувати клопотання і здійснювати інші процесуальні дії за тих же умов, що і громадяни другої Договірної Сторони.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Усика Г.І. від 15 червня 2021 року (справа № 532/926/21; провадження № 61-93вп21) встановлена відсутність підстав для застосування у цій справі положень статті 29 Цивільного процесуального кодексу України, на яку посилається ОСОБА_1 у своїй позовній заяві.

Під час розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, один з яких проживає в Україні, питання підсудності визначається за загальними правилами, встановленими частиною 1 статті 27 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 24.07.2020 (справа №357/12676/18).

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце перебування — адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання — житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; реєстрація — внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку; зняття з реєстрації — внесення інформації про зняття з реєстрації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні визначені Правилами реєстрації місця проживання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207.

Відповідно до пункту 3 Правил реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі — орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.

Разом з тим, за цим позовом не можуть бути застосовані положення частини 1 статті 27 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки відомості про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання або перебування відповідача відсутні.

Системно-структурний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються, зокрема, за останнім відомим зареєстрованим його місцем перебування в розумінні положень статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Відповідно до частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, пред`являючи позов за останнім відомим зареєстрованим місцем перебування відповідача, позивач має надати належні та допустимі докази на підтвердження тієї обставини, що відповідач проживав строком менше шести місяців на рік на території певної адміністративно-територіальної одиниці, і що таке його місце перебування було зареєстровано в установленому законом порядку.

Проте, позивачка, вказуючи у позовній заяві про те, що їй не відоме місце перебування відповідача, не наводить та не надає будь-яких доказів на підтвердження обставин, які відповідно до приписів частин 9 чи 10 статті 28 Цивільного процесуального кодексу України, слугували б підставою для віднесення даної справи до територіальної юрисдикції Кобеляцького районного суду Полтавської області за правилами альтернативної підсудності.

Також позовна заява не містить відомостей, які давали б підстави застосувати положення частини 2 статті 28 Цивільного процесуального кодексу України.

Окреслені недоліки не дають можливості дійти висновку, що ця справа підсудна Кобеляцького районного суду Полтавської області, а відтак позивачкою не в повній мірі дотримано вимоги частин 2 і 5 частини 2 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України щодо обов`язкового зазначення місця проживання чи перебування відповідача та викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги й зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Водночас, всупереч пункту 9 частини 2 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до статті185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків

Таким чином, з огляду на вищезазначене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачці строку для усунення недоліків заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачці на усунення недоліків позову слід подати позовну заяву у новій редакції, форма та зміст якої повинні відповідати вимогам статті 175 Цивільного процесуального кодексу України, зокрема, у позовній заяві слід зазначити повну адресу відповідача, підстави для звернення з позовом до Кобеляцького районного суду Полтавської області із посиланням на відповідні обставини та докази на підтвердження таких обстави, а також зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, понесених чи очікуваних у зв`язку із розглядом справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 175, 177, 185, 187 Цивільного процесуального кодексу України,

Постановив:

Позовну заяву громадянки України ОСОБА_1 до громадянина Китайської Народної Республіки ОСОБА_2 про розірвання шлюбу — залишити без руху.

Встановити позивачці строк для усунення позивачем недоліків позовної заяви — десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити позивачці, що відповідно до частини 3 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя