Рішення № 98718319, 20.07.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/5908/21

Провадження № 2/522/6192/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси в складі

головуючого судді Шенцевої О.П.

при секретарі Кісліної В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», Приватного нотаріуса Житомирськогго міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяна Сергіївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду зі позовом до відповідачів, у якому просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 20 січня 2021 року приватним нотаріусом Житомирськогго міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем за реєстровим №2037 згідно якого з ОСОБА_1 стягнуто на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості за кредитним договором від 12.01.2017 р. № Р51.312.70408 суму у розмірі 36 955 грн. 23 коп.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином. В матеріалах справи відсутні заяви відповідачів по суті справи, також відстуні їх поянення або заперечення.

Третя особа спору Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяна Сергіївна в судове засідання не з`явилась, будь-яких заяв, заперечень до суду не направляла.

В ході розгляду справи були досліджені наявні в матеріалах справи докази, в тому числі матеріали виконавчого провадження ВП №64661962.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що 12.01.2017 р. між ПАТ "Ідея Банк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №Р51.312.70408 про надання кредиту, відповідно до якого позивачу було надано 20 000 грн. 00 коп. із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами у розмірі 19,5 % річних строком на 18 місяців (з 12.01.2017 р. по 12.06.2018 р.).

26.11.2020р. між ПАТ «Ідея Банк" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" було укладено Договір відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 12/85, відповідно до якого ТОВ "ФК " Кредит-Капітал " набуло право нового кредитора до позивача за договором від 12.01.2017 р. № Р51.312.70408.

04.12.2020 р. між ТОВ "ФК " Кредит-Капітал " та ТОВ "ФК "Аланд" було укладено Договір відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 04/12/2020_ФА, відповідно до якого ТОВ "ФК "Аланд" набуло право нового кредитора до позивача за договором від 12.01.2017 р. № Р51.312.70408.

20.01.2021 р. Приватний нотаріус Житомирськогго міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович вчинив виконавчий напис за реєстровим №2037, відповідно до якого пропонувала звернути стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Аланд" заборгованість за кредитним договором, строк платежу за яким настав і по якому боржником допущено прострочення платежів та стягнути на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» суму 34 455, 23 гривень в тому числі заборгованість по основному боргу (тілу кредиту) та заборгованість за відсотками та 500 грн. плати за вчинення виконавчого напису нотаріуса.

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 01.03.2021 р. приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяною Сергіївною було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого напису нотаріуса, виданого 20.01.2021р., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Аланд" заборгованості за кредитним договором, строк платежу за яким настав і по якому боржником допущено прострочення платежів та стягнути на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Аланд»» суму 34 955, 23 гривень в тому числі заборгованість по основному боргу (тілу кредиту), заборгованість за відсотками та вартість вчинення виконавчого напису.

Позивач вважає, що виконавчий напис є протиправним, таким, що винесений з порушенням вимог законодавства України та не підлягає виконанню. Нормативно-правовий акт, який допускав вчинення виконавчих написів нотаріусів на кредитних договорах був визнаний судовим рішенням незаконним та нечинним, а тому приватний нотаріус був позбавлений законних підстав для вчинення виконавчого напису на кредитному договорі. Позивач не отримував письмової вимоги (повідомлення) від відповідача, а тому не визнає розмір нарахованої йому заборгованості, у т.ч. відсотків. Відповідач не подавав приватному нотаріусу Горай О.С. належним чином оформлені договір та розрахунковий документ, який підтверджує факт видачі/перерахування кредитних коштів та згідно якого можна було б встановити суму, яку він надав/перерахував згідно кредитного договору. Приватним нотаріусом Горай О.С. неправильно визначений розмір простроченої заборгованості з огляду на неможливість нарахування процентів та нецстойки за кредитом після закінчення строку на який було укладено кредит. Враховуючи те, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом вчинено з порушенням діючого законодавства, позивач вважає його таким, що не підлягає виконанню.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

У ч. 1 ст.13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зст. 12 ЦК України цивільне судочинство здійснюється на підставах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 1 та 5ст. 81 ЦПК України).

Частина 1ст.76 ЦПК України наголошує, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. 7 ст.81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Правовідносини щодо видачі виконавчого напису нотаріуса регулюються Законом України "Про нотаріат", наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"(даліПорядок вчинення нотаріальних дій), постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса"(даліПерелік документів).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України "Про нотаріат").

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України "Про нотаріат" та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі ст. 87 Закону України "Про нотаріат", для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" (в редакції станом на час вчинення виконавчого напису) визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше 3 років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціямине більше 1 року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (п. 1 та 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з підп. 2.1 та 2.2 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Так, згідно п. 2 Переліку документів, стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин на підставі кредитних договорів, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, залишеною без змін Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої Палати Верховного суду від 20.06.2018 року, визнано нечинними та скасовано п.1 та п.2 Постанови Каюінету міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за яким стягнення забргованності провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині:

п.2 Змін, що вносяться до переліку документів, зя якими стягнення заборгованності провадиться у безпісрному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів:

«Доповнити перелік після розділу «Стягненння заборгованності за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:

«Стягнення заборгованності з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитв договори за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованності та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованності.».

З наведеного вбачається відсутність у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича правої підстави для здійснення виконавчого напису на кредитному договорі від 12.01.2017 року №Р51.312.70408.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат"та в Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому ст. 50 Закону України "Про нотаріат"передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається шляхом надіслання банком письмової вимоги боржнику про усунення порушень.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. З огляду на наведене, з урахуванням приписів ст.ст.15, 16 та 18 ЦК України та ст.ст.50,87 та 88 Закону України "Про нотаріат", захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Таким чином, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів, а перевіряє доводи боржника в повному обсязі й встановлює, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі від 05.07.2017 № 6-887цс17 та в постанові Верховного Суду у справі від 19.09.2018 №207/1587/16 (провадження № 14-12559св18).

При застосування ст.257 ЦК України до правовідносин щодо отримання кредитних коштів, за договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту у повному обсязі зі спливом останнього дня встановленого договором (ст.261 ЦК України). Відповідно до п.1.2 кредитного договору від 12 січня 2017 року строком повернення кредиту є 12 червня 2018 року, при цьому графік платежів наведений в п.6 Договору. Таким чином, виконавчий напис був вчинений приватним нотаріусом без встановлення факту прострочення Позивачем своїх зобов`язань за договором №Р51.312.70408 та без врахування неможливості стягнення процентів та неустойки за кредитним договором після звершення строку його дії.

У відповідності до підп. 2.1. п. 2 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції Українивід 22лютого 2012року №296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені:

- відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника;

- дата і місце народження боржника-фізичної особи, місце його роботи;

- номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи;

- строк, за який має провадитися стягнення;

- інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.

Заява може містити також іншу інформацію необхідну для вчинення виконавчого напису.

З матеріалів справи вбачається, що при вчиненні напису нотаріус не отримував від ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» та від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту, тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед відповідачем, зазначені у написі є безспірними. Довідка щодо заборгованності за кредитним договором від 12.01.2017 року №Р51.312.70408 виконана відповідачем є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків стягувача та не може відображати правові підстави для стягнення відповідних сум та слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог до позивача.

У даному випадку нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису приватний нотаріус не переконався належним чином у безспірності сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Судом також прийнято до уваги зміст рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 18.02.2021 року №1, відповідно до якого у зв`язку з неодноразовими грубими порушеннями законодавства, допущеними приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, останньому Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату було анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю №8679 видане Міністерством юстиції України 26.12.2011 року.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що приватним нотаріусом Горай О.С.при вчиненні виконавчого напису не було дотримано вимоги Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій щодо безспірності заборгованості та строку давності, що є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Суд звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), викладену, зокрема, у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89). В даному рішенні ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява серія A № 303-A; від 9 грудня 1994 р.; пункт 29).

У іншому рішенні, зокрема, у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року). На важливість дотримання судами вимоги щодо мотивованості (обґрунтованості) рішень йдеться також у ряді інших рішень ЄСПЛ (наприклад, «Богатова проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України» та ін.).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати. По даній справі позивач сплатила судовий збір у розмірі 908,00 грн за подання позову та 454, 00 грн за забезпечення позову. Оскільки розмір по даній категорії становить 908 грн. та 454,00 грн відповідно, саме ці кошти слід стягнути з відповідача, а саме 1362 грн.00 коп.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 76-83, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, ст. 88 Закону України "Про нотаріат", наказом Міністерства юстиції Українивід 22.02.2012 № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 20 січня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем за реєстровим №2037 згідно якого з ОСОБА_1 стягнуто на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд»» заборгованості за кредитним договором від 12.01.2017 р. № Р51.312.70408 суму у розмірі 34 955,23 гривень.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд" (Код ЄДРПОУ 42642578, адреса: 01033. м.Київ, Шевченківський район, вул. Саксаганського, буд.14, офіс 301) та Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича (10008, м.Житомир, вул. Велика Бердичівська, 35) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) 1 362 грн. 00 коп. судових витрат.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя

20.07.2021