Рішення № 98716774, 13.07.2021, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/3701/19

Провадження № 2/682/51/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2021 року

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої - судді Маршал І.М.,

секретаря Захарчук С.П.,

за участі позивача ОСОБА_1

представника відповідачів Сукової Т.В.

представника відповідача Тертичної Т.М. ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Славута цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Славутської міської ради, виконавчого комітету Славутської міської ради, Комунального підприємства «Славута-Сервіс» про відшкодування майнової та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із позовом до Славутської міської ради, виконавчого комітету Славутської міської ради, Комунального підприємства «Славута-Сервіс» про відшкодування майнової та моральної шкоди. В обгрунтування позову вказувала, що є власницею домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , де утримує домашню птицю. Так, 19.09.2019 року близько 09 год. 30 хв., безпритульними собаками було задушено та розірвано належні позивачці гуси породи "Велика сіра" у кількості 18 гусей та породи "Лінда" у кількості 12 гусей. Позивачка вказує, що її гуси перебували на території належного їй домогосподарства, що огороджено металевою сіткою та парканом. Однак, безпритульними собаками було пошкоджено сітку в декількох місцях, які проникли на територію, де утримувались гуси. Позивачка зазначає, що очевидцем вказаної події був її син ОСОБА_4 , який в присутності працівників поліції, що були викликані на місце події, вказав, що троє собак, яких він виганяв із території належного їм домогосподарства, є собаками, що перебували у притулку КП "Славута-Сервіс", вільно пересуваючись його територією. На вказаних собаках були відсутні ошийники та будь-які ознаки, які вказували б на те, що собаки мають господарів. Після події позивачка перебувала у стані постійного стресу викликаного заподіянням шкоди її майну, мала негативні переживання та спогади, почуття відчаю та обурення, а події, що сталися потягли за собою нераціональне використання життєвого часу. Відповідачі в добровільному порядку відмовились відшкодувати позивачці заподіяні безпритульними собаками збитки, тому вона просить суд солідарно стягнути з відповідачів на її користь майнову шкоду в розмірі 30 000 грн. та 30 000 грн. моральної шкоди, а також судові витрати.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві та просила їх задоволити. Вказала, що білі гуси виведені нею за допомогою інкубаторів, а гуси породи "Лінда" вона купувала на базарі вартістю по 190 гривень за гусеня. Гусей породи "Велика сіра" позивачка планувала тримати на плем`я для розведення, однак, з недбалої бездіяльності відповідачів їх подушили та порвали безпритульні собаки, які вільно розгулювали територією КП "Славута-Сервіс" та містом.

Від відповідача - Славутської міської ради до суду надійшов відзив на позовну заяву відповідно до змісту якого відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову вказуючи на його безпідставність та необгрунтованість, відсутність доказів щодо причинення шкоди позивачу саме відповідачем.

Представник відповідача Славутської міської ради Сукова Т.В. в судовому засіданні щодо позову заперечила повністю, вважає його необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Вказувала на відсутність вини відповідача, оскільки позивачем не доведено, що шкоду її майну спричинили безпритульні собаки.

Від відповідача - КП "Славута-Сервіс" Славутської міської ради до суду надійшов відзив на позовну заяву відповідно до змісту якого відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що позов є необгрунованим, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів вини відповідача КП "Славута-Сервіс".

Представник відповідача КП "Славута-Сервіс" Тертична Т.М. в судовому засіданні щодо позову заперечила, вважає його необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Вказувала, що з 01.04.2019 року при КП "Славута-Сервіс" було створено службу по тваринах - муніципальний притулок для тварин, де належно утримуються тварини, доказів того, що шкода майну позивача спричинено собаками із притулку не надано.

Судом встановлено, що 19.09.2019 року в ранковий час, невідомі собаки на території домогосподарства позивачки за адресою: АДРЕСА_1 , пошкодили гусей породи «сіра-велика» в кількості 18 штук та 12 штук породи «Лінда», які перебували на території огородженої земельної ділянки. Даним пошкодженням заявнику заподіяно матеріального збитку на загальну суму 30 000 гривень. Дані обставини встановлені за матеріалами № 1869 ( ЄО № 6465 від 19.09.2019 )по результатах розгляду заяви ОСОБА_1 , зібраними поліцейськими Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області та викладені у листі від 08.10.2019 року № 10185/114/01-2019 адресованому ОСОБА_1 за підписом т.в.о. начальника ВП.

Щодо обставин справи свідок ОСОБА_5 суду показав, що він є поліцейським Славутського ВП, і у один із днів вересня 2019 року, коли він був на роботі, надійшов виклик по «102» де зі слів заявника в одному із господарств собаки погризли біля тридцяти гусей. Він у складі екіпажу машини поліції виїздив по АДРЕСА_1 до господарства позивача, де провів опитування громадян та відзняв усе побачене на відео. В господарстві знаходилися подушені гуси, на їх тулубах були укуси схожі на собачі, сліди вигризання, лапи та шиї погризені. Сліди крові були свіжими. Очевидців події не встановили. Проте сусідка засвідчувала, що вона поряд із господарством позивачки бачила собак, які направлялися у сторону КП «Славута-Сервіс». Територія утримання гусей і господарство гарно огороджені були - паркан із сітки, який вкопано у землю, однак у ньому були вигризені дири у кількох місцях ближче до землі. По території загорожі та поза парканом на землі були скупчення слідів лап тварин схожих на собачі. Зібрані матеріали вони передали в чергову частину ВП, далі їх мав би розглядати дільничний, також відео з боді-камер вони здали поліцейському ОСОБА_6 , в коло обов`язків якого входило його зберігання. Розмір матеріальних збитків записали зі слів господині, участі в обрахунках кількості та ваги свійських птахів не брали.

Свідок ОСОБА_7 суду показала, що будучи поліцейською Славутського відділення поліції вона 19.09.2019 року заступила на добове чергування по охороні громадського порядку із поліцейським ОСОБА_5 . До чергової частини відділення поліції надійшло повідомлення про те, що собаки пошкодили свійських гусей - для них вона надійшло на планшет. Коли вони прибули на місце події, вона побачила подушених гусей, що було зафіксовано ними за допомогою фото та відеофіксації. Поліцейськими на місце події було викликано працівників КП "Славута-Сервіс", територія якого знаходиться неподалік господарства ОСОБА_1 , та на якій в той час вільно бігали собаки. Працівники КП «Славута Сервіс» ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , волонтер ОСОБА_10 в присутності поліцейських казали, що таку шкоду могли спричинити собаки.

На місці події вона бачила калюжі крові, на гусях була кров і рани характерні укусам собак, а огорожа з металевої сітки домогосподарства ОСОБА_1 в двох місцях зі сторони території підприємства КП "Славута-Сервіс" була пошкоджена (задерта до верху). На землі під сіткою були сліди собачих лап. Свідок вважає, що пошкодити з цупкої сітки огорожу домогосподарства ОСОБА_1 не могла маленька собака, це могла зробити зграя голодних собак. Вона не допускає думки, що подушити та погризти свійську птицю могли інші тварини, окрім собак.

Свідок вказала, що першими на місці події вони зустріли невістку позивачки та її сина, а сама ОСОБА_1 почувалася зле. Сусідка ОСОБА_1 поліцейським вказала, що бачила, як собаки зі сторони притулку КП "Славута-Сервіс" намагалися впіймати курку, а син позивачки поліцейським сказав, що бачив собаку біля гусей, яка потім побігла в напрямку території притулку КП "Славута-Сервіс".

Вони робили фото, в тому числі фото пошкоджених гусей, вона власноруч підіймала гуску за крило, щоб сфотографувати, на дотик птиця була ще тепла, тобто загибель відбулася нещодавно. Гуси були дуже великі за розмірами. Власниця їй повідомила назву породи гусей та сказала що гусям три місяці, орієнтовну вагу однієї гуски їй також сказала власниця. Шкоду вона порахувала самостійно - подивившись на вартість гусей названих порід в мережі І-нет.

Зібрані матеріали по вказаному факту вони передали в чергову частину ВП, фото вона особисто скинула через «Вотсап» для дільничного поліцейського ОСОБА_15, доступ до відео з боді-камер мав лише начальник сектору ОСОБА_6 . Чому не містять матеріали фото та відео їй не відомо.

Свідок ОСОБА_4 суду показав, що 19.09.2019 року о 09 годині він приїхав до мами ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), на той час мама перебувала в будинку, на території домогосподарства почув гавкіт собак та крики гусей, він оглянув територію домогосподарства щоб з`ясувати що відбувається та побачив, як троє невідомих йому собак гризла нападаючи на гусей, він наблизився до них і собаки ймовірно злякалися та через отвір в огорожі втекли з території домогосподарства мами і побігли в напрямку притулку КП "Славута-Сервіс", територія якого розташована неподалік. Він відразу ж після вказаного інциденту викликав працівників поліції.

Він разом із невісткою швидко поїхали до КП "Славута-Сервіс", де побачив, що ворота притулку були відкритими, а по його території вільно розгулювали 10 собак, які мали вільний вихід за межі його території. До притулку під`їхали працівники поліції, підійшли представники притулку КП "Славута-Сервіс" після чого всі разом повернулися до місця події, де поліцейські розпочали фіксацію подій, що сталися та вказали на необхідність складення акту та зважування тушок гусей. При цьому представники притулку КП "Славута-Сервіс" ОСОБА_8 та ОСОБА_9 говорили, що «з цими собаками щось потрібно робити».

Після цього він разом з мамою ОСОБА_1 (позивачкою по справі) поїхали до поліції, де з них насміхалися поліцейські, не розказавши що їм потрібно далі в такому випадку роботи, а потім до ветеринарної служби м. Славута, де їм повідомили, що ветеринарна служба подібного роду питаннями щодо утилізації і дослідження тушок свійської птиці не займається, і їм слід звертатися в Продслужбу, куди він також того дня телефонував і йому телефоном відмовили у допомозі. Після чого вони повернулися додому, та він разом з невісткою та в присутності сусідів позбирали трупи тридцяти гусей, зважили їх, помістили в пакети та віднесли до відведеного місця для сміття.

Свідок ОСОБА_12 суду показав, що восени 2019 року, в один із днів він був вдома, хворів, в ранковий час до хати забіг брат та погукав їх бо в загорожі собаки погризли всіх гусей. Їхні гуси в кількості 30 були на випасі в загорожі, паркан навколо він робив самостійно - зі стовпців з арматури та сітки-рябиці, висотою 1,20 м. Вночі гуси ночували в сараї. Вранці гусей вигнала в загрожу мати. Коли він прийшов до загорожі, то побачив, що усі гуси подушені, шиї погризені, нутрощі видерті. Паркан був пошкоджений, в дирах, по ту сторону в напрямку до КП «Славута-Сервіс» бігли собаки. Потім приїхали поліцейські, представники КП «Славута-Сервіс», волонтерка, порозглядали все, понагинали голови. Допомоги ні від кого з них не було ніякої. Сусіди згодом допомогли поважити гусей і поскладати в пакети, тушки мама з братом вивезли.

Свідок ОСОБА_13 , яка є невісткою ОСОБА_1 (позивачки по справі) суду показала, що 19.09.2019 року в ранковий час до будинку за адресою: АДРЕСА_1 зайшов ОСОБА_4 (син позивачки), який привітався, а потім пішов на город. Невдовзі після цього ОСОБА_4 забіг до будинку та емоційно повідомив, що їхні гуси подерті невідомими собаками, які через отвір в огорожі втекли з території домогосподарства і побігли в напрямку притулку КП "Славута-Сервіс", територія якого розташована неподалік. ОСОБА_4 викликав працівників поліції. Вона разом з ОСОБА_4 автомобілем прибули до притулку КП "Славута-Сервіс", для вирішення питання щодо заподіяння шкоди собаками майну. Вони бачили, що ворота притулку були відкритими, а по його території вільно розгулювали собаки, які мали вільний вихід за межі його території. До притулку під`їхали працівники поліції, підійшли представники притулку КП "Славута-Сервіс" після чого всі разом повернулися до місця події, де поліцейські розпочали фіксацію подій, що сталися.

Побачене її шокувало, гуси були у крові, нутрощі видерті. Гусей в них було 30, гуси великі, гляжені, по 5-6 кг одна. Ні поліція, ні представник КП «Славута-Сервіс» не пояснили їм, що вони мають робити далі з тими тушками. В присутності сусідів вони позбирали трупи тридцяти гусей, а саме,- 18 сірих та 12 білих, зважили їх на електронних вагах, помістили в пакети та відвезли до відведеного місця для сміття.

Свідок ОСОБА_8 суду показав, що він перебуває на посаді начальника КП "Славута-Сервіс." Так, 19.09.2019 року йому зателефонувала ОСОБА_1 та повідомила, що собаки, які прибігли з території притулку подушили свійських гусей. Він разом із майстром КП "Славута-Сервіс" ОСОБА_9 та волонтеркою ОСОБА_10 прибули на місце події по АДРЕСА_1 , - лежало багато неживих гусей, спини гусей були погризеними. ОСОБА_8 вказав, що територія домогосподарства ОСОБА_1 , де утримувались гуси огороджена металевою сіткою висотою близько метра, проте він її вважає не достатньо надійною, припускає, що гусей могли подушити інші тварини - не з притулку. Вважає, що вони не мали обов`язку пропонувати громадянам допомогу в вирішенні питання щодо засвідчення обставин загибелі та утилізації тушок загиблої свійської птиці.

Свідок ОСОБА_9 суду показала, що вона працює начальником дільниці в КП "Славута-Сервіс". Так, 19.09.2019 року вона перебувала на своєму робочому місці, за дзвінком ОСОБА_8 їй стало відомо що в господарстві неподалік їхнього підприємства собаки подушили гусей. За адресою ОСОБА_1 їм повідомили, що собаки із притулку, що належить КП «Славута-Сервіс» подавили гусей. Стверджує, що гуси, які лежали на землі частково ще ворушилися, крові вона на них не бачила. ОСОБА_9 вказала, що собаки у притулку утримуються у закритих вольєрах, а по місту бігають інші безпритульні собаки, які могли таке заподіяти. Кому належить собаки притулку і безпритульні, бродячі собаки, - вона не знає.

Свідок ОСОБА_14 суду показала, що вона працює годувальницею в притулку КП "Славута-Сервіс". Так, 19.09.2019 року їй подзвонила волонтерка ОСОБА_10 , яка повідомила: "Наші собаки покусали домашніх гусей". Собаки, які перебувають у їхньому притулку знаходяться у вольєрах, вони не пересуваються вільно. Собаки, що вільно бігали територією підприємства КП «Славута-Сервіс» поза притулком, є бродячими, вона також їх підгодовувала. Вони вільно переміщаються.

Свідок ОСОБА_10 суду показала, що вона є членом громадської організації «Товариство захисту тварин». Так, 19.09.2019 року їй зателефонував начальник притулку КП «Славута-Сервіс» ОСОБА_8 , який запросив ОСОБА_10 приїхати та подивитися на той жах, який ніби то зробили "наші собаки", але вона заперечує, що це могли зробити собаки із притулку, оскільки вони знаходяться у вольєрах. На місці події вона побачила, що дуже гарні, великі гуси були погризені. Огорожа на господарстві із сітки також була погризена. В місті завжди бігають собаки, в тому числі і біля території КП «Славута-Сервіс» і поряд з притулком - особливо, - тому що відчувають собак.

Відповідно до частини 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (частина 1 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з статтями 77, 78, 79 та 80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з статтею 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до статті 180 ЦК України, тварини є особливим об`єктом цивільних прав, на який поширюється правовий режим речі, тобто собака є майном, об`єктом права власності.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», собаки, незалежно від породи, належності та призначення, у тому числі й ті, що мають нашийники з номерними знаками і намордники, але знаходяться без власника на вулицях, площах, ринках, у скверах, садах, на бульварах, пляжах, у громадському транспорті, дворах та інших громадських місцях, вважаються безпритульними і підлягають вилову.

Частинами 1, 2 статті 12 цього Закону визначено, що право власності або інші речові права особи, яка утримує тварину, обмежені обов`язком дотримання норм і вимог цього Закону.

Шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.

Положеннями ст. 15 даного Закону встановлено, що для утримання безпритульних тварин створюються притулки для тварин, які можуть створюватися органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, громадськими і благодійними організаціями та фізичними особами. Притулки для тварин діють за рахунок коштів їх власників, а також будь-яких інших не заборонених законом джерел. Місцеві бюджети можуть передбачати кошти на створення притулків для тварин та відшкодування витрат притулкам по утриманню тварин незалежно від форм власності.

Відповідно до ст. 24 цього Закону, тимчасовій ізоляції підлягають собаки, що завдали тілесних ушкоджень людині або іншій домашній тварині. Тимчасова ізоляція домашніх тварин може проводитись у примусовому порядку, якщо домашня тварина є небезпечною для оточуючих.

Для забезпечення вилову та тимчасової ізоляції собак, котів та інших домашніх тварин органами місцевого самоврядування можуть створюватися комунальні служби або підприємства з питань утримання та поводження з тваринами в населених пунктах відповідно до місцевих програм регулювання чисельності тварин у населених пунктах.

Виловлені безпритульні домашні тварини протягом семи днів з дня їх вилову обов`язково утримуються на карантинних майданчиках служби або підприємства, що здійснює вилов, і можуть бути повернуті власникам із дозволу ветеринарної установи після пред`явлення реєстраційного посвідчення та оплати вартості витрат на вилов і утримання. Якщо протягом двох місяців з моменту заявления про затримання безпритульної тварини не буде виявлено її власника або він не заявить про своє право на неї, право власності на цю тварину переходить до особи, у якої вона була на утриманні та в користуванні. У разі відмови особи, у якої безпритульна тварина була на утриманні та в користуванні, від набуття права власності на неї ця тварина переходить у власність територіальної громади, на території якої її було виявлено.

У відповідності до п.13 Правил тримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах Української PCP, затверджених Міністерством житлово-комунального господарства УРСР, Міністерством сільського господарства, Міністерства охорони здоров`я від 17.06.80 року, собаки, незалежно від породи, належності і призначення, в тому числі і ті, що мають нашийники з особистими номерними знаками і намордники, але знаходяться без власника на вулицях, площах, ринках, у скверах, садах, на бульварах, пляжах, у громадському транспорті, дворах та інших громадських місцях, а також бездоглядні коти вважаються безпритульними і підлягають відлову.

Із зазначених норм законодавства вбачається, що безпритульні та бродячі тварини підлягають вилову, поміщенню в карантинний майданчик та послідуючої передачі власнику або у спеціалізований притулок. Шкода, заподіяна ними, підлягає відшкодуванню.

Отже, з аналізу викладених норм права, вивчивши письмові докази, заслухавши покази свідків та оцінивши їх в сукупності та взамозв`язку, є підстави для висновків, що доводи представників відповідачів щодо недоведеності позивачем причин загибелі гусей, їх кількості та породи, вартості гусей, а також того, що загибель гусей спричинили саме безпритульні собаки не заслуговують увагу, адже те, що шкоду майну позивачки у вигляді пошкодження невідомими собаками належних їй гусей породи «сіра-велика» 18 штук та 12 штук породи «Лінда» 19.09.2019 року за місцем знаходження її домогосподарства АДРЕСА_1 , та спричинення їй збитку на загальну суму 30 000 гривень підтверджено матеріалами органу Національної поліції № 1869 ( ЄО № 6465 від 19.09.2019 ) та не спростовано іншими належними доказами. З огляду на що, у світлі положень Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» не є істотним «невідомими собаками» чи безпритульними (бродячими) собаками територіальної громади в даному випадку спричинено шкоду.

Положеннями вказаного Закону чітко визначено, що безпритульними (бродячими) вважаються собаки, незалежно від породи, належності та призначення, у тому числі й ті, що мають нашийники з номерними знаками і намордники, але знаходяться без власника на вулицях, площах, ринках, у скверах, садах, на бульварах, пляжах, у громадському транспорті, дворах та інших громадських місцях.

Таким чином, у суду не виникає жодного сумніву, що саме безпритульними собаками було заподіяно шкоду майну позивачки ОСОБА_1 , а саме, пошкоджено належні їй гуси у кількості 30 штук, які перебували на огородженій та належній позивачці території.

Статтею 143 Конституції України встановлено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації, установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Пунктом 44 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" та статті 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено: встановлення згідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до пункту 30 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» до повноважень міської ради належить створення, ліквідація, реорганізація та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади, а пункт 44 - встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність. Дані правовідносини також стосуються правовідносин що виникають у сфері благоустрою населених пунктів, і спрямовується на створення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля, збереження і охорону навколишнього природного середовища, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Згідно з підпунктом 7 пункту а) статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Відповідно до абзаців 1, 4, 6 статті 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про благоустрій населених пункті в) благоустрій населених пунктів передбачає: розроблення і здійснення ефективних і комплексних заходів з утримання територій населених пунктів у належному стані, їх санітарного очищення, збереження об`єктів загального користування, а також природних ландшафтів, інших природних комплексів і об`єктів.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб`єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб);

Відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності.

У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об`єктів.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 20 цього Закону України, організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Отже, відповідальність за безпритульних тварин покладається на територіальні громади (в особі відповідного органу місцевого самоврядування), на території яких їх було виявлено.

Аналізуючи вказані норми права, суд приходить до переконання, що за заявленими позивачкою вимогами відповідачі - виконавчий комітет Славутської міської ради та КП "Славута-Сервіс" є неналежними, оскільки за встановлених судом обставин за шкоду спричинену безпритульними собаками належить відповідати Славутській міській раді як органу місцевого самоврядування територіальної громади м. Славута.

За змістом статті 1166 ЦК України у правовідносинах по відшкодуванню шкоди діє презумпція вини заподіяння шкоди. Обов`язок доказування наявності шкоди та її розміру покладається на позивача, відсутність вини у заподіянні шкоди повинен довести відповідач.

Відповідно до с.ст.23, 1167 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті порушення його прав, у тому числі за наявності душевних страждань, які фізична особа відчуває у зв`язку з пошкодженням його майна та нанесення шкоди здоров`ю. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до статті 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою. Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до статті 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно положень п.3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступені вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Аналізуючи викладене, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 зазнала втрат немайнового характеру внаслідок моральних та фізичних страждань внаслідок пошкодження безпритульними собаками належних їй гусей у великій кількості (30 штук), які вже досягли зрілого дорослого віку, мали визначену породу "Велика сіра" та "Лінда" та яких позивачка розводила довгий час на плем`я.

Так, в судовому засіданні доведено той факт, що позивачка ОСОБА_1 після пошкодження належних їй гусей у великій кількості тривалий час переживала негативні емоції, перенесла в зв`язку з цим стрес, безсоння, побоювання за повторення вказаних подій.

Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за №4 від 31 березня 1995 року з наступними змінами (надалі - Постанова), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Згідно п. 5 цієї ж Постанови, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, судом при вирішенні спору враховано всі обставини, зокрема: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайного характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Вищевказані обставини наявності завдання моральної шкоди, стверджуються належними доказами та не викликають сумнів у їх об`єктивності, протиправність та вина відповідача в її заподіянні полягає у бездіяльності відповідача - саме органом місцевого самоврядування Славутською міською радою була допущена бездіяльність у питанні благоустрою населених пунктів з метою забезпечення безпечних умов для життя і здоров`я жителів територіальної громади та збереження їх майна.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини вже само по собі тягне моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права (справи Войтенко проти України, Науменко проти України).

Згідно практики Європейського суду з прав людини визначена презумпція моральної шкоди, тобто в разі порушення цивільних прав «середня», «нормальна» реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина повинна відчути моральні страждання.

Право на відшкодування з урахуванням практики ЄСПЛ повинно носити ефективний характер, і має на меті не тільки покриття шкоди завданої потерпілій стороні, а також є засобом попередження з боку відповідача вчинення порушень прав.

Визначаючи розмір завданої шкоди, виходячи із роз`яснень п.9 вказаної вище Постанови, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнала позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин та виходячи з глибини, характеру та тривалості душевних страждань та нервових переживань, керуючись засадами розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають до задоволення і належною є компенсація у розмірі 30 000 гривень.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Судові витрати підлягають розподілу за правилами ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 4, 5. 12, 79-81, 141, 259-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Славутської міської ради, виконавчого комітету Славутської міської ради, Комунального підприємства «Славута-Сервіс» про відшкодування майнової та моральної шкоди задоволити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Славутської міської ради ( м. Славута, вул. Соборності, 7, код ЄДРПОУ 34270865) на відшкодування майнової шкоди 30 000 гривень, на відшкодування моральної шкоди 30 000 гривень.

В частині вимог до виконавчого комітету Славутської міської ради, Комунального підприємства «Славута-Сервіс» - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Славутської міської ради судові витрати у розмірі 1 536,80 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції.

Суддя Маршал І. М.