Рішення № 98716620, 28.07.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/752/21

Пров. №2/766/8215/21

28 липня 2021 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі: головуючого судді Ус О.В., секретар судового засідання Савчук В.В., з участю позивачки ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 19.01.2021 р. звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті від заробітку (доходу) щомісяця, та стягувати їх починаючи з 01 серпня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття; стягнути судові витрати в розмірі 1 тис. грн.

В обгрунтування позову вказала, що перебуває у зареєстрованому 22.08.2014 року з відповідачем шлюбі, від якого мають малолітню дитину сина ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . У серпні 2019 року шлюбні відносини з відповідачем припинені, проживають окремо. Вказує, що відповідач ухиляється від покладеного на нього обов`язку утримувати дитину, він епізодично надає незначну матеріальну допомогу, відмовляється добровільно надавати кошти на утримання сина, а саме на придбання одягу, продуктів харчування, медикаментів тощо. Дитина повністю знаходиться на її утриманні.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 12.05.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 22.06.2021 року розгляд справи відкладено, вирішено питання про виклик свідків.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, просила їх задоворльтнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала. Пояснила, що до суду не зверталася за браком коштів.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини не явки суду не відомі, відзив до суду не подавав.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд ухвалив проводити заочний розгляд справи, ухваливши заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що позивачка її донька, а відповідач зять. Відповідач позивачці не допомогає з літа 2019 року, ОСОБА_1 просила у нього кошти на утримання дитини, а відповідач лише свариться. За 2 роки висилав гроші лише двічі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що позивачка його двоюрідна сестра, а відповідач її чоловік. Йому відомо, що сторони не проживають разом з серпня 2019 року, відповідач не допомагає сестрі з утриманням дитини майже зовсім. Відповідач висилав двічі на рік допомогу сину, по тисячу гривень. Відповідач працює десь у Польщі, дитині не допомагає, має нову жінку.

Сторони перебувають у зареєстрованому 22 серпня 2014 року шлюбі, що підтверджено свідоцтвом про шлюб від 22.08.2014 р. (арк. справи 7).

Позивачка та відповідач є батьками малолітнього ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 18.12.2014 р. (арк. справи 6).

Відповідач інших утриманців не має, є працездатною людиною, відомостей про тяжкий стан здоров`я, перебування на обліку, наявність хронічних захворювань суду не надано.

Згідно з частинами першою, другою статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789 ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до частин першої, другої статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтею 51 Конституції України та статтею 180 СК України визначений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частинами першою-третьою статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Оскільки сторони добровільно не домовилися про утримання сина, то кошти на його утримання (аліменти) присуджує суд.

За змістом статті 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Щодо вимог позивачки в частині стягнення аліментів з 01 серпня 2019 року.

Відповідно до ч.2 ст.191 Сімейного кодексу України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати.

За змістом цієї норми право стягнення аліментів за час, що передує пред`явленню позову, є можливим у порядку виключення лише за наявності наступних умов: до моменту звернення з позовом до суду аліменти не стягувалися; особа, яка вимагає аліментів, приймала заходи щодо одержання аліментів, але вони не були одержані у результаті ухилення особи, зобов`язаної сплачувати аліменти (відповідача), від їх сплати.

Тобто, ухилення від сплати аліментів є винною протиправною поведінкою, свідомим невиконанням своїх обов`язків в умовах, коли позивач звертався до відповідача особисто або через суд з вимогою про сплату грошової суми, необхідної для утримання дитини.

У такому випадку суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.

Згідно з ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.ст.76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст.76 Цивільного процесуального кодексу України).

Зокрема, частиною 3 ст.77 ЦПК України визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Щодо наведених позивачкою підстав для стягнення з відповідача аліментів за минулий час, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині, оскільки позивачкою не надано доказів того, що вона вживала заходи щодо одержання аліментів з відповідача, але не могла їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. Навпаки, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_7 суду пояснили, що відповідач періодично надавав допомогу на утримання сина, а відтак відсутні підстави для висновку про наявність факту ухилення відповідача від сплати аліментів. Посилання на відсутність коштів для звернення до суду до уваги судом не приймаються, оскільки особи, які звертаються до суду з позовом про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору, позивачка мала можливість самостійно скласти відповідну заяву або звернутися за безкоштовною правовою допомогою. Доказів тяжкого матеріального стану, які і відомостей щодо своїх доходів позивачкою не надано.

З огляду на наведене, з врахуванням ст. 191 СК України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення аліментів з 01 серпня 2019 року, а вважає можливим стягнути аліменти з дня подачі позову, тобто з 19 січня 2021 р.

Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За ч.2 ст. 15 ЦПК України професійна правнича допомога здійснюється адвокатом.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Згідно матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, поданий акт виконаних робіт щодо надання юридичних ослуг за переліком від 18.01.2021 р., з якого вбачається, що адвокатом Рябовою О. виконано такі роботи: надання консультацій (30 хв.) 500 грн., складення та оформлення позовної заяви, виготовлення копій письмових доказів (30 хв.) 500 грн., всього 1000,00 грн.; квитанцію №0.0.1981562147.1 від 18.01.2021 р. про сплату ОСОБА_1 1 тис. грн. за адвокатські послуги.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки судових витрат на правничу допомогу в розмірі 1 тис. грн.

За приписами ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908,00 грн., з огляду на звільнення позивачки від сплати судового збору при поданні позовної заяви.

На підставі п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.

Рішення в повному обсязі складене 02 серпня 2021 року.

На підставі викладеного, керуючись п.1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, ст. ст. 2, 4, 7, 9, 10, 76-81, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 274, 352, 354, 355 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у с.Великий Клин Голопристанського району Херсонської області (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у м.Херсон (РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою реєстарції: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 січня 2021 року та до досягнення дитиною повноліття.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у с.Великий Клин Голопристанського району Херсонської області (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 (одна тисяча грн. 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у с.Великий Клин Голопристанського району Херсонської області (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім грн. 00 коп.).

Рішення в частині стягнення аліментів у межі суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою. відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України до Херсонського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Якщо повне рішення не були вручено у день його складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Херсонського апеляційного суду або через Херсонський міський суд Херсонської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

СуддяО. В. Ус