Ухвала суду № 98716008, 02.08.2021, Зарічний районний суд м. Суми

Справа №591/2335/21

Провадження № 2/591/1803/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2021 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі судді Северинової А.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору,-

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Зарічного районного суду м. Суми знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сумський завод «Насосенергомаш», третя особа: директор з управління персоналом Акціонерного товариства «Сумський завод «Насосенергомаш» Пузан В.Б., про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

30 липня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з повторним клопотанням про повернення сплаченого ним судового збору в сумі 908 грн, посилаючись на допущену судом помилку суду в ухвалі Зарічного районного суду м. Суми від 14 квітня 2021 року щодо залишення його позовної заяви без руху з підстави несплати судового збору, а також на ту обставину, що сума 908 грн є суттєвою для його сімейного бюджету.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі – у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) зроблено висновок про те, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі – у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 заявлено позовні вимоги про поновлення на роботі (вимога немайнового характеру, за яку позивач звільнений від сплати судового збору) та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (вимога майнового характеру, від сплати якої позивач не звільнений).

У зв`язку із зазначеним, ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 14 квітня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху з підстави несплати позивачем судового збору за майновою вимогою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 908 грн.

Виконуючи вимоги ухвали суду, позивач 30 квітня 2021 року сплатив судовий збір, у зв`язку з чим ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 06 травня 2021 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Таким чином, помилковим є посилання позивача на допущену судом помилку під час постановлення ухвали суду від 14 квітня 2021 року щодо залишення його позовної заяви без руху, оскільки за позовною вимогою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивач не звільнений від сплати судового збору.

Також суд зауважує, що питання про розподіл судових витрат буде вирішено судом під час ухвалення судового рішення за наслідками розгляду спору по суті.

Враховуючи викладене, заява ОСОБА_1 про повернення судового збору не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд –

УХВАЛИВ :

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про повернення судового збору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.С. Северинова