Рішення № 98715438, 29.07.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа №380/5356/21

Провадження №2-а/461/111/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2021 року м.Львів

Галицький районний суд м.Львова у складі:

головуючого судді Зубачик Н.Б.,

секретаря судових засідань Пелех О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області від 01.04.2021 року про примусове повернення та заборону в`їзду на територію України громадянину Азербайджану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 01.04.2021 року провідним спеціалістом відділу міграційного контролю та адміністративного провадження управління з питань імміграції, тимчасового перебування та протидії нелегальній міграції ГУ Державної міграційної служби у Львівській області Довбаш І. прийнято рішення про примусове повернення до країни походження в строк з 04 квітня 2021 року громадянина Азербайджану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною в`їзду на територію України терміном 3 роки, тобто до 01.04.2024 року. Позивач зазначив, що рішення є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте за відсутності законних підстав, без урахування того, що метою в`їзду ОСОБА_1 на територію України було одруження з громадянкою України ОСОБА_2 та наступне возз`єднання сім`ї. Окрім того, позивач зазначив, що невідомими особами йому було завдано важкі тілесні ушкодження - ВЧМТ, забій головного мозку середнього ступеню, перелом склепіння черепа з переходом на основу справа, перелом кісток лицевого черепа, субарахноїдальний крововилив, субдуральний крововилив справа, перелом ліктевої кістки зі зміщенням фрагментів, множинні забійні рани, садна склепіння черепа, нижніх кінцівок, забій головного мозку середнього ступеню, переломсклепіння черепа з переходом на основу справа, переломкісток лицевого черепа, субарахноїдальний та субдуральний крововиливи. Відтак позивач за станом здоров`я не в змозі був продовжити посвідку на проживання. Просить позов задоволити.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 17.05.2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

07.06.2021 року на адресу Галицького районного суду м.Львова надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача зазначив, що 01.04.2021 року працівниками ГУ ДМС України у Львівській області при перевірці документів громадянина Азербайджану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта серії № НОМЕР_1 вид. 29.11.2014 року терміном дії до 28.11.2024 року та інших документів встановлено, що зазначений громадянин був документований посвідкою на тимчасове проживання № 800119133 вид. 18.12.2019 року, терміном дії до 18.12.2020 року. Однак після скасування посвідки позивач не залишив межі території України. Відтак, 01.04.2021 року провідним спеціалістом відділу міграційного контролю та адміністративного провадження Управління з питань імміграції, тимчасового перебування та протидії нелегальній міграції ГУ ДМС України у Львівській області Довбишем І. прийнято рішення про примусове повернення та заборону в`їзду на територію України позивачу. Окрім того, представник відповідача повідомив, що 01.04.2021 року позивачу надана розписка, в якій повідомлено, що за порушення законодавства України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства прийнято рішення про його примусове повернення в країну походження, під його особистий підпис, у якій останній від виконання рішення не відмовлявся, наміру звернення за наданням правової допомоги не мав, перекладача не потребував. Представник відповідача зазначив, що рішення є обґрунтованим та правомірним, в зв`язку з чим просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

09.06.2021 року представник відповідача надіслав на адресу Галицького районного суду м.Львова заяву про доручення додатків до матеріалів справи.

24.06.2021 року представник позивача на електронну адресу Галицького районного суду м.Львова надіслав клопотання про виклик свідків в судове засідання.

Окрім того, 24.06.2021 року представник позивача на адресу суду скерував відповідь на відзив, у якій просив позов задоволити.

28.07.2021 року представник позивача на електронну адресу суду скерував клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із його зайнятістю в іншому судовому засіданні. Окрім того, представник позивача просив суд здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадженняз викликом сторін в судове засідання.

Сторони у справі про судовий розгляд даного позову повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Розглядувши клопотання представника позивача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно п. 11 ч.6 ст.12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.

Враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи, суд вважає за доцільне розглядати дану справу в порядку спрощеного позовного провадження, а тому у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, слід відмовити.

Розглядувши клопотання представника позивача про виклик свідків в судове засідання, суд зазначає наступне.

Наказом голови Галицького районного суду м.Львова Волоско І.Р. встановлено режим роботи на час карантину та рекомендовано суддям при можливості здійснювати судовий розгляд справ у порядку письмового провадження. Відтак, в ухвалі суду про відкриття провадження у даній справі суд дійшов висновку про необхідність розгляду даної справи в порядку письмового провадження, без виклику учасників справи в судове засідання, з метою недопущення поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу СOVID-19.

Оскільки розгляд даної справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в судове засідання, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про виклик свідків.

Крім того, суд роз`яснює сторонам, що вони у разі необхідності можуть подати додаткові пояснення з приводу спору та доказів, які містяться в матеріалах справи.

Розглянувши клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю його явки в судове засідання, суд дійшов висновку, що у задоволенні такого необхідно відмовити, оскільки розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в судове засідання, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.

Дослідивши матеріали адміністративної справи у межах наданих суду документів, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч.3 ст.3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Порядок перебування, в`їзду в Україну та виїзду з України іноземців та осіб без громадянства врегульовано визначаєтьсяЗаконом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Механізм оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання іноземцям та особам без громадянства, які іммігрували в Україну на постійне проживання або прибули в Україну на тимчасове проживання визначає Порядком оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №322.

Відповідно до вимог ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно із вимогамист. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Відповідно до положеньст.9 КУпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Згідно із вимогами ч.1ст.203 КУпАП, порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в`їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, крім порушень, передбачених частиною другою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вимогст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення; недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбаченихстаттею 38 цього Кодексу; наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

В силу положень ч. 2ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Згідно із вимогамист. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був документований посвідкою на тимчасове проживання № 800119133 вид. 18.12.2019 року, терміном дії до 18.12.2020 року.

Відповідно до вимог п. 63 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, посвідка скасовується територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який її видав, у разі: отримання даних з баз даних Реєстру, відповідних автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз інших державних органів або інформації від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу, який у межах наданих йому повноважень забезпечує дотримання вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, інформації про те, що посвідку видано на підставі неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів; отримання вмотивованого клопотання приймаючої сторони про скасування посвідки (у тому числі в разі звільнення іноземця або особи без громадянства із займаної посади) або припинення діяльності приймаючої сторони - юридичної особи; коли іноземця або особу без громадянства засуджено в Україні до позбавлення волі; коли дії іноземця або особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров`ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні; коли уповноваженим державним органом прийнято рішення про примусове повернення іноземця або особи без громадянства чи їх примусове видворення за межі України або про заборону подальшого в`їзду в Україну; отримання особою паспорта громадянина України (тимчасового посвідчення громадянина України), посвідки на постійне проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, якій надано додатковий захист; якщо з`ясується, що в іноземця або особи без громадянства припинилися підстави для перебування на території України, або якщо після оформлення посвідки з`ясується, що юридичний факт підтверджений/засвідчений відповідним документом, зазначеним у частинах четвертій - сімнадцятій статті 5 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", який подавався іноземцем або особою без громадянства для оформлення посвідки, визнано недійсним, скасованим, нікчемним або таким, що не відбувся; отримання від іноземця або особи без громадянства заяви про скасування виданої посвідки; в інших випадках, передбачених законом.

02.12.2020 року Головним управлінням на підставі пункту 63 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року №322, прийнято рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання № 800119133 /а.с.67/.Однак після скасування посвідки позивач не залишив межі території України.

01.04.2021 року провідним спеціалістом відділу міграційного контролю та адміністративного провадження Управління з питань імміграції, тимчасового перебування та протидії нелегальній міграції ГУ ДМС України у Львівській області Довбишем І. складено протокол про адміністративне правопорушення №ПР МЛВ 000875 відносно ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, а саме ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, за що передбачена відповідальність відповідно до ч.1 ст. 203 КУпАП та постанову про накладання адміністративного стягнення № ПН МЛВ 000873 у вигляді штрафу в розмірі 2000,00 грн.

З вказаними документами ОСОБА_1 був ознайомлений, про що свідчить його особистий підпис /а.с.9-10/.

01.04.2021 року провідним спеціалістом відділу міграційного контролю та адміністративного провадження Управління з питань імміграції, тимчасового перебування та протидії нелегальній міграції ГУ ДМС України у Львівській області Довбишем І. прийнято рішення про примусове повернення та заборону в`їзду на територію України ОСОБА_1 /а.с. 15/.

Відповідно до п.п. 2, 5 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України, іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території не більш як 90 днів протягом 180 днів з дати першого в`їзду з держав з безвізовим порядком в`їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України. Строк перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, паспортні документи або документи, що підтверджують особу без громадянства, яких зареєстровано посадовою особою Держприкордон служби, продовжується територіальними органами або підрозділами ДМС.

Відповідно до п.1 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 20.08.2014року №360 (далі - Положення) Державна міграційна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Згідно з п. 2 Положення Державна міграційна служба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають до задоволення, оскільки позивач перевищив дозволений строк перебування на території України з моменту скасування дії посвідки на тимчасове проживання. Документів на продовження терміну дії посвідки на тимчасове проживання не подав.

Відтак, суд дійшов висновку, що рішення відповідача, як суб`єкта владних повноважень є законним, вчиненими у відповідності до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, ч.3 ст. 2 КАС України.

Згідно ст. 139 КАС України, судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись Конституцією України, ст. ст.2, 243, 288 КАС України, Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", Порядком оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого Постановою КМУ № 322, Положення про Державну міграційну службу України, суд -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про скасування постанови та закриття провадження у справі - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня складення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області, адреса: 79007, м.Львів, вул. Січових Стрільців, 11.

Суддя Зубачик Н.Б.