Ухвала суду № 98714947, 30.07.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10062/21

1-кс/308/3295/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дергачова Н.В., при секретарі судового засідання Стегней К.В., за участю: прокурора Продана О.С., підозрюваного - ОСОБА_1 та його захисника - Товта М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання слідчого слідчого відділу Ужгородського районного управління поліції головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції Бабича Василя Івановича у кримінальному провадженні 12021071030001068 від 30 липня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

ВСТАНОВИВ:

30.07.2021 року слідий слідчого відділу Ужгородського районного управління поліції головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенант поліції Бабич Василь Іванович звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням у кримінальному провадженні № 12021071030001068 від 30 липня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, за яким просить: застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сторожниця, Закарпатської обл., громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 , раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 186 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначив наступне.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи раніше неодноразово судимим, а в останнє 16.07.2007 за ч. 1 ст. 115 КК України до 12 років позбавлення волі, на шлях виправлення та перевиховання не став, а натомість підозрюється у вчиненні нового умисного злочину проти власності за наступних обставин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 29 липня 2021 року близько 23 години 50 хвилин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи з прямим умислом - усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із метою власної наживи та збагачення за рахунок викраденого майна, перебуваючи за адресою АДРЕСА_3 , проник до будинку, шляхом пошкодження вхідних дверей, після чого напав на потерпілу гр. ОСОБА_2 , та забрав належний їй мобільний телефон марки «Nokia» чорного кольору, чим завдав потерпілій матеріального збитку на суму, що встановлюється.

Таким чином, ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. З ст. 186 КК України, а саме: відкрите викрадення чужого майна, поєднане з проникненням до житла.

30.07.2021 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Підозрюваним у кримінальному провадженні є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Служниця, Закарпатської обл., громадянин України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 , раніше судимий.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність декількох ризиків, передбачених у п.1, п. 2 та п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_1 може:

- переховуватися від органу досудового слідства, слідства, зокрема це підтверджується тим, що він вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до шести років, а тому з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду;

- незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни їх показань на свою користь. Це підтверджується тим, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні триває, а тому підозрюваний ОСОБА_1 має реальну можливість спілкуватися з потерпілим та свідками, зокрема перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, вчиняти погрози, умовляння до свідків і потерпілих даного кримінального провадження;

- може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто продовжить умисно вчиняти злочини проти власності, існує ризик його протиправної поведінки.

Приймаючи до уваги вищевикладене, слідчий просить обрати саме такий запобіжний захід щодо підозрюваного.

Прокурор у судовому засіданні підтримав зазначене клопотання та просив суд його задовольнити.

Захисник підозрюваного заперечив проти зазначеного клопотання, оскільки вважає, що відсутня обґрунтована підозра у вчиненні його підзахисним кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 186 КК України.

Підозрюваний підтримав думку захисника.

Заслухавши всіх присутніх у судовому засіданні, дослідивши докази, додані до клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.

У відповідності до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Як зазначено у ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

30.07.2021 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від ОСОБА_2 ., протоколом огляду місця події від 30.07.2021., протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 , протоколом допиту свідка ОСОБА_3 , протоколом впізнання особи за фотознімками від 30.07.2021, допиту, повідомленням про підозру ОСОБА_1 від 30.07.2021.

Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень на даній стадії досудового розслідування.

Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04), рішення від 21.04.2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання за ч. 3 ст. 186 КК України, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні, вік підозрюваного, стан здоров`я, які не перешкоджають триманню під вартою, наявність зареєстрованого місця проживання за адресою: АДРЕСА_4 , за якою підозрюваний не проживає, оскільки фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , має постійне місце роботи у Ужгородській дистанції колії на посаді складача поїздів, раніше судимий.

Слідчим суддею перевірена наявність та обґрунтованість ризиків, на існуванні яких наполягає прокурор та встановлена обґрунтованість ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_1 усвідомлюючи тяжкість покарання, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; перебуваючи на волі може незаконно впливати на свідків чи потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни ними показань на стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні; може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 будучи раніше судимим за злочини проти життя та здоров`я особи, повністю не відбувши покарання, оскільки був умовно достроково звільнений від його відбування, на шлях виправлення не став, не усвідомив цінність людського життя та підозрюється у вчиненні цього кримінального правопорушення.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що органом досудового розслідування належними та допустимими доказами доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Всі вищезазначені обставини у їх сукупності дають суду підстави вважати, що слідчим доведено належними та допустимими доказами недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що задля убезпечення ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, тому зазначене клопотання підлягає до задоволення.

Разом з тим, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, суд, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, бере до уваги, що відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як повідомив суду підозрюваний його середньомісячний дохід складає 7 000,00 грн., будь -яких збережень він не має.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги всі обставини, перелічені у ст. 178 КПК, суд приходить до переконання, що для забезпечення виконання підозрюваним, передбачених КПК України вимог, слід визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів доходів для працездатних осіб, що відповідно становить 45 400 грн. 00 коп., що на думку слідчого судді є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків у разі її внесення.

У разі внесення застави, слід також ОСОБА_1 зобов`язати прибувати за кожною вимогою до суду, органу досудового розслідування та прокурора, а також виконувати протягом двох місяців наступні обов`язки:

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування із свідками та потерпілою у цьому кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182-186, 193-197, 309, 392, 395 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою рахувати з 30.07.2021 року з 01 год. 45 хв.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 закінчується 27 вересня 2021 року.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених КПК України - у розмірі 20 прожиткових мінімумів доходів для працездатних осіб, що відповідно становить 45 400 грн. 00 коп. (Сорок п`ять тисяч чотириста гривень 00 копійок).

Роз`яснити, що відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний ОСОБА_1 , або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язати прибувати за кожною вимогою до суду, органу досудового розслідування та прокурора, а також виконувати протягом двох місяців наступні обов`язки:

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування із свідками та потерпілою у цьому кримінальному провадженні.

Також роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі невиконання вище перерахованих обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала підлягає негайному виконанню. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена до суду Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду Н.В. Дергачова