Рішення № 98713776, 02.08.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2-а/760/52/21

Справа № 372/2067/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2021 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Зуєвич Л.Л.,

за участю секретаря судового засідання - Кушніра Р.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції /далі - Департамент/ (код ЄДРПОУ: 40108646; адреса: 03048, м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позов та його обґрунтування

30.06.2020 до Обухівського районного суду Київської області надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії 1АВ № 00078018 від 09.06.2020, згідно з якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122, ст. 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Позовні вимого обґрунтовані тим, що 09.06.2020 інспектор Департаменту патрульної поліції Гавриков І.Ю. виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача. У постанові вказано, що інспектор Департаменту патрульної поліції Гавриков І.Ю. установив, що особа, яка керувала транспортним засобом порушила п. 12.9 (б) Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП України. На підставі чого інспектор Департаменту патрульної поліції м. Києва Гавриков І.Ю. постановив притягнути позивача до адміністративної відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Позивач наголошує на тому, що інспектор не встановив особу, яка керувала транспортним засобом та порушила п.12.9 (б) ПДР України.

Водночас, позивач повідомляє суд про те, що станом на 09.06.2020 позивач ніколи в житті не вчилась на водія, ніколи не сідала за кермо авто і не мала посвідчення водія.

Таким чином в матеріалах адміністративної справи не має жодного доказу, який би підтверджував, що адміністративне правопорушення було вчинено саме позивачем, тобто не встановлено винність особи.

Рух справи

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 03.07.2020 вказану позовну заяву передано на розгляд до Солом`янського районного суду міста Києва.

21.08.2020 справа надійшла до Солом`янського районного суду міста Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2020 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Жовноватюк В.С.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 16.11.2020 вказану позовну заяву прийнято до провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмове провадження).

Розпорядженням в.о. керівника апарату Солом`янського районного суду міста Києва № 158 від 03.02.2021 у зв`язку з перебуванням головуючого судді Жовноватюк В.С. у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами, відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2021 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 15.03.2021 матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, прийнято до розгляду новим складом суду.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України /далі - КАС України/).

Відзив на позовну заяву та його обґрунтування

07.12.2020 від Департаменту патрульної поліції до Солом`янського районного суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Свою позицію обґрунтовує тим, що на фотознімках наявна вся необхідна інформація для встановлення факту вчинення правопорушення, а саме: дата та час вчинення правопорушення; місце вчинення правопорушення; географічні координати місця вчинення правопорушення; фото фіксація автомобіля з чітким зображенням державного номерного знаку; швидкість руху автомобіля; обмеження швидкості; напрямок руху автомобіля.

Аналіз усіх наявних у справі доказів, в тому числі відеофіксації та фотокарток автомобіля DAIHATSU TERRIOS, номерний знак НОМЕР_2 , отриманих в електронному вигляді із Системи, дає підстави стверджувати, що факт перевищення встановленого обмеження швидкості автомобілем DAIHATSU TERRIOS, номерний знак НОМЕР_2 , доведений у повній мірі.

В примітці до ст. 122 КУпАП зазначено, що суб`єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою-третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних, проїзду на заборонений сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатись смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки - відповідальна особа зазначена у ч. 1 ст. 14-2 цього кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на території України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього кодексу, суб`єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі.

Крім того, у власника транспортного засобу є можливість зазначати належного користувача, що на законних підставах користується її транспортним засобом, котрий і буде відповідальною особою, що нестиме адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі. Однак, позивач не скористалась такою можливістю.

Відтак, суб`єктом правопорушення в даному випадку є позивач, як фізична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб.

05.05.2021 від Департаменту патрульної поліції до Солом`янського районного суду м. Києва надійшов ще один відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що твердження у позовній заяві є хибними, а вимоги безпідставними, необґрунтованими, та такими що не підлягають задоволенню.

Зазначається, що комплекси автоматичної фото/відео фіксації порушень правил дорожнього руху «КАСКАД», як складова частина Системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі, пройшли необхідні тестування та мають дозвільні документи на їх використання.

Відповідь на відзив

16.12.2020 від позивача до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що відповідачем надано фотознімок на якому не зафіксовано особу, яка перебуває за кермом цього автомобіля. Таким чином, в матеріалах справи не має жодного доказу, який би підтверджував, що адміністративне правопорушення було вчинено саме позивачем, тобто не встановлено винність конкретної особи.

14.05.2021 від позивача до Солом`янського районного суду м. Києва надійшла ще одна відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що в матеріалах справи не має жодного доказу, який би підтверджував, що адміністративне правопорушення було вчинено саме позивачем.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.

09.06.2020 інспектором Департаменту патрульної поліції м. Києва Гавриковим І.Ю. складено постанову серія 1АВ №00078018 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України складеної відносно ОСОБА_1 (а.с. 9). У вказаній постанові серія 1АВ №00078018 від 09.06.2020 установлено, що 09.06.2020 о 10 год 06 хв. за адресою Н01 Київ-Знамянка 26+088 зафіксовано транспортний засіб DAIHATSU TERRIOS, номерний знак НОМЕР_2 , особа яка керувала транспортним засобом, перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 34 км/год, чим порушила пункт 12.9 (б) ПДР України, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 122 КУпАП, постановлено притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. Інформація про технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення - Каскад, 038-1219, серія та номер свідоцтва про повірку технічного засобу та термін його дії - № UA.TR.001 22 013-20 до 14.05.2021.

Державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» надано сертифікат відповідності на комплекс автоматичної фото/відео фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху «Каскад» UA.TR.001 22 013-20 (а.с. 85-86).

Державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» надано сертифікат перевірки типу на комплекс автоматичної фото/відео фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху «Каскад» UA.TR.001 5-19 Rev.0 (а.с. 87).

Відповідно до експертного висновку наданого ТОВ «Безпека та інновації інформаційних систем» за результатами експертизи свідчать, що комплекс фото/відео фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху «Каскад», який наданий на експертизу ТОВ «Українські системні інновації» відповідає вимогам нормативних документів з технічного захисту інформації в обсязі функцій, зазначених у документі «Комплекс фото/відео фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху «Каскад» (а.с. 88).

Відповідно до експертного висновку наданого ТОВ «Безпека та інновації інформаційних систем» за результатами експертизи свідчать, що комплекс фото/відео фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху «Каскад», який наданий на експертизу ТОВ «Українські системні інновації» відповідає вимогам нормативних документів з технічного захисту інформації в обсязі функцій, зазначених у документі «Комплекс фото/відео фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху «Каскад» (а.с. 89).

Згідно Витягу з бази НАІС власником транспортного засобу DAIHATSU TERRIOS, номерний знак НОМЕР_2 є ОСОБА_1 (а.с. 90).

Відповідачем надано копію витягу про розміщення приладів контролю в Київській області (а.с. 84).

Перевищення встановлених обмежень швидкості руху автомобілем DAIHATSU TERRIOS, номерний знак НОМЕР_2 зафіксовано на фотокартках із зображенням транспортного засобу (а.с. 54) та відеозаписі правопорушення (а.с. 83), які отримані за результатами автоматичної фіксації правопорушення, на яких міститься інформація для встановлення факту вчинення правопорушення, а саме: дата та час вчинення правопорушення; місце вчинення правопорушення; фотофіксація автомобіля з чітким зображенням державного номерного знаку; швидкість руху автомобіля, км/год; обмеження (перевищення) швидкості, км/год; напрямок руху автомобіля.

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із п.п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до ч. 5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» Учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Розділом 12 ПДР, а саме п. 12.1 ПДР визначено, що водій під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху повинен врахувати дорожню обстановку, особливості вантажу, який перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Загальні обмеження швидкості, зокрема п. 12.4 ПДР, поширюються на всю територію України. У населених пунктах, рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю 50 км/год. Таке обмеження стосується населених пунктів, позначених дорожнім знаком 5.45 «Початок населеного пункту» і скасовується знаком 5.46 «Кінець населеного пункту».

Пунктом 12.9 (б) ПДР визначено, що водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в п. 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.

Положеннями ст. 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції, та від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень, в тому числі справи про правопорушення ПДР передбачені ч. 1 ст.122 КУпАП.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В примітці до ст. 122 КУпАП зазначено, що суб`єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою-третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних, проїзду на заборонений сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатись смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки - відповідальна особа зазначена у ч. 1 ст. 14-2 цього кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на території України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього кодексу, суб`єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі.

Згідно із ч. 1ст. 14-2 КУпАП України, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» Поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні.

Відповідно до ст. 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі, посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

За запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою електронного цифрового підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України «Про захист персональних даних».

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Інструкції № 13 уповноважений поліцейський під час опрацювання матеріалів автоматичної фіксації з використанням Системи з`ясовує наступне: 1) наявність фактичних даних учинення адміністративного правопорушення, ознаки якого зафіксовані на фотознімках (відеозаписі) в інформаційному файлі; 2) відповідність символів номерного знака транспортного засобу на отриманих фотознімках (відеозаписі) символам, розпізнаним Системою; 3) наявність та повноту інформації про зафіксований транспортний засіб; 4) відповідність типу, марки та моделі зафіксованого транспортного засобу його реєстраційним даним, отриманим із Системи; 5) наявність у Системі інформації про те, що до моменту вчинення правопорушення зафіксований транспортний засіб вибув з володіння відповідальної особи внаслідок протиправних дій інших осіб або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать цьому транспортному засобу; 6) наявність та повноту інформації про відповідальну особу зафіксованого транспортного засобу, а в разі фіксації транспортного засобу, зареєстрованого за межами України, - інформації про особу, яка ввезла його на територію України; 7) наявність інформації про обставини, що виключають адміністративну відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно з п. 3 розділу ІІ Інструкції № 13 при опрацюванні уповноваженим поліцейським матеріалів автоматичної фіксації та встановлення факту учинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції, цим уповноваженим поліцейським виноситься сформована Системою в автоматизованому режимі адміністративна постанова без складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Пунктом 4 розділу ІІ Інструкції № 13 встановлено, що адміністративна постанова виноситься стосовно відповідальної особи, а в разі фіксації адміністративного правопорушення, учиненого на транспортному засобі, зареєстрованому за межами України і такий транспортний засіб відповідно до законодавства не підлягає державній реєстрації в Україні, - стосовно особи, яка ввезла такий транспортний засіб на територію України.

Відповідно до п.п. 1 п. 7 розділу ІІ Інструкції № 13 у разі наявності доказів учинення адміністративного правопорушення, відсутності в матеріалах автоматичної фіксації даних про протиправне використання зафіксованого транспортного засобу або його номерних знаків іншими особами, відсутності обставин, визначених статтею 247 КУпАП, з використанням засобів Системи виносить адміністративну постанову, зміст якої відповідає вимогам статті 283 КУпАП, з накладенням цифрового підпису.

Згідно з п. 9 розділу ІІ Інструкції № 13, винесена уповноваженим поліцейським адміністративна постанова автоматично вноситься засобами Системи до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, у якому здійснюється їх облік.

Судом встановлено, що транспортний засіб DAIHATSU TERRIOS, номерний знак НОМЕР_2 належить позивачу на праві власності. Водночас, судом встановлено, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що транспортний засіб DAIHATSU TERRIOS вибув з її володіння з законних підстав, чи вибув з її володіння поза її волею.

Крім того, у власника транспортного засобу є можливість зазначати належного користувача, що на законних підставах користується її транспортним засобом, котрий і буде відповідальною особою, що нестиме адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі. Однак, позивач не скористалась такою можливістю.

Щодо доводів позивача про те, що вона не отримувала посвідчення водія і не могла керувати транспортним засобом значення для розгляду даної справи не мають.

Відповідно до пункту 21 Переліку засобів вимірювальної техніки, призначених для застосування у сфері законодавчо регульованої метрології, Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, введеного в дію постановою КМУ №94 ВІД 13.01.2016, дистанційні вимірювачі швидкості транспортних засобів віднесені до засобів вимірювальної техніки на які поширюється дія Технічного регламенту. Таким чином, вказані пристрої повинні проходити процедуру оцінки відповідності (перевірку типу) та отримати сертифікат перевірки типу.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» Сертифікат перевірки типу засобу вимірювальної техніки є документом, який засвідчує, що тип засобу вимірювальної техніки затверджено, та зазначено, що після отримання сертифікату перевірки типу вказані засоби повинні бути внесені до Реєстру затверджених засобів вимірювальної техніки.

Враховуючи вимоги ДСТУ, щодо стаціонарних приладів контролю вимірювання швидкості з функціями фото/відео фіксації подій з ознаками порушень ПДР, Комплекс «Каскад» вимірює швидкість основним та контрольними каналами і передає результати вимірів, у складі інформаційних файлів, по обом каналам до системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі.

Судом встановлено, що комплекс фото/відео фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху Каскад відповідно до експертних висновків відповідає вимогам нормативних документів (а.с. 85-89).

Вчинення адміністративного правопорушення було зафіксоване технічним засобом Каскад, відповідність якого чинним нормам позивач у позові не заперечує.

Перевищення встановлених обмежень швидкості руху автомобілем DAIHATSU TERRIOS, номерний знак НОМЕР_2 зафіксовано на фотокартках із зображенням транспортного засобу (а.с. 54) та відеозаписом правопорушення (а.с. 83), які отримані за результатами автоматичної фіксації правопорушення, на яких міститься інформація для встановлення факту вчинення правопорушення, а саме: дата та час вчинення правопорушення; місце вчинення правопорушення; фотофіксація автомобіля з чітким зображенням державного номерного знаку; швидкість руху автомобіля, км/год; обмеження (перевищення) швидкості, км/год; напрямок руху автомобіля.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч. 2 ст. 77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Аналіз наявних матеріалів справи та правових норм свідчить, що відповідачем обґрунтовано визнано позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП та правомірно накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн, а доводи, на які посилається позивач, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Водночас, суд зазначає, що виключний перелік органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення міститься в статті 213 КУпАП, до яких відносяться як суди, так і органи Національної поліції. Проте, розмежування підвідомчості спорів між даними органами зазначене у статтях 221-222 КУпАП.

Згідно з приписами ст. 222 КУпАП, розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачених частиною 1 статті 122 КУпАП, відноситься до компетенції органів Національної поліції та не передбачає повноваження судів розглядати дані справи в розумінні глави 22 КУпАП.

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 КУпАП, органи Національної поліції виносять постанову (частина 1 статті 283 КУпАП). Відповідно до частини 1 статті 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Таким чином, виключне право виносити одну із вищевказаних постанов у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 статті 122 КУпАП, належить органам Національної поліції та належить до дискреційних повноважень останніх.

Тому, суд, розглядаючи спір у порядку адміністративного судочинства, у справах, про адміністративні правопорушення, перелік яких зазначений у статті 222 КУпАП, не вправі перебирати на себе повноваження органів Національної поліції з вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу та виносити одну з постанов, визначених статтею 284 КУпАП замість вказаного суб`єкта владних повноважень, що становитиме втручання суду у дискреційні повноваження останнього.

Це є додатковою підставою для відмови в задоволені вимоги позивача про закриття справи щодо позивача про вчинення адміністративного порушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП.

Висновок суду

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху відмовити.

Щодо судових витрат

Відповідно до ст. 140 КАС України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 72-78, 90, 140, 241-246, 255, 257, 269, 286 КАС України, ст.ст. 7, 9, 251, 256, 268, 276, 287-289, 293 КУпАП, ст. 62 Конституції України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Л. Л. Зуєвич