Рішення № 98712417, 22.07.2021, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 22.07.2021 Справа № 554/1393/16-ц

Провадження № 2/554/14/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2021 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді Савченко Л.І.

при секретарі – Пащенко Д.С.

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , про визнання права власності, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання за ним права власності на об`єкт нерухомості (нежитлові приміщення), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , офісне приміщення (за рахунок перепланування квартири в нежитлове приміщення та прибудови площею 22,3 м.кв.; загальна площа складає 66,7 кв.м.) та складається згідно експлікації до громадського будинку: І-тамбур (загальна площа -1,7 кв.м.; допоміжна – 1,7 м.кв.); 1-робоче приміщення (загальна площа – 31,4 м.кв.; основна – 31,4 м.кв.); 2 – коридор (загальна площа – 4,4 м.кв.; допоміжна – 4,4 м.кв.); 3-туалет (загальна площа – 0,6 м.кв.; допоміжна 0,6 м.кв.); 4 - робоче приміщення ( загальна площа – 6,3 м.кв.; основна – 6,3 м.кв.); 5 – робоче приміщення (загальна площа – 22,3 м.кв.; основна – 22,3 м.кв.. Всього – 66,7 м.кв. Загальна площа; 60,0 м.кв. Основна; 6,7 допоміжна), з урахуванням самочинно здійснених перепланувань.

В обгрунтування позову вказав, що 27 листопада 2007 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4 укладений кредитний договір № PLKPG50000001820, згідно якого позичальник отримав кредит у розмірі 56 250 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,25 % на місяць, на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 27.11.2022 року. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 27.11.2007 року останні уклали договір іпотеки № PLKPG50000001820, згідно з яким ОСОБА_4 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . У зв`язку із невиконанням ОСОБА_4 своїх кредитних зобов`язань, банк звернувся до суду з позовом. Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 08.06.2011 року позовні вимоги ЗАТ КБ Приватбанк були задоволені, в рахунок погашення кредитної заборгованості у розмірі 296 864 грн. 37 коп. звернуто стягнення на предмет іпотеки: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ЗАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені ОСОБА_4 договору купівлі-продажу з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ЗАТ «ПриватБанк» всіх повноважень необхідних для здійснення продажу. Окрім того, в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № PLKPG50000001820 від 27.11.2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 був укладений договір поруки, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Ним, як поручителем, погашено заборгованість за кредитним договором шляхом внесення готівкових коштів на рахунок відповідача. Погашення заборгованості також підтверджується листом ПАТ КБ «Приватбанк», яким його було повідомлено, що згідно ст. 556 ЦК України, після виконання поручителем зобов`язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов`язок боржника. До поручителя переходять всі права кредитора у цьому зобов`язанні. На підставі ст. ст. 15, 16 ЦК України звернувся до суду з позовом.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 02 березня 2016 року відкрито провадження по справі (том 1 а.с.21).

Ухвалою суду від 14 березня 2016 року визнано та затверджено мирову угоду між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання права власності на нерухоме майно за ОСОБА_3 , а саме офісне приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 64,7 кв.м., при цьому ОСОБА_3 відмовляється від будь-яких претензій до ПАТ КБ «ПриватБанк» (том 1 а.с.26-27).

Постановою Полтавського апеляційного суду від 23 січня 2020 року ухвалу Октябрського районного суду м.Полтави від 14 березня 2016 року скасовано. Справу направлено до Октябрського районного суду м.Полтави для продовження розгляду (том 1 а.с.186-190).

Ухвалою суду від 17 лютого 2020 року цивільну справу прийнято до провадження, призначено підготовче засідання по справі (том 1 а.с.196).

Ухвалою суду від 18 червня 2020 року до участі у справі залучені треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 (ом 1 а.с.233-234).

Від третьої особи ОСОБА_2 до суду надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що вона, як власник офісного приміщення (квартири), розташованого за адресою: АДРЕСА_4 згідно договору купівлі-продажу від 19.07.2016 року, укладеного між нею та ОСОБА_3 вважає, що станом на 2016 рік, до 19.07.2016 року позов ОСОБА_3 підлягав задоволенню. ОСОБА_3 в рахунок погашення заборгованості як поручителем за договором від 27.11.2007 року були внесені кошти на рахунок ПАТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_1 же жодних коштів на рахунок ПАТ КБ «ПриватБанк» не вносив. Позивач та ОСОБА_4 були солідарними боржниками за договором поруки, отже, несли солідарну відповідальність перед ПАТ КБ «ПриватБанк» за належне виконання кредитного договору. Таким чином, у відповідності до ч.2 ст. 556 ЦК України ОСОБА_3 набув право власності на нерухоме майно правомірно. Крім того, твердження ОСОБА_1 , що за ним визнане право власності на квартиру на підставі рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 14.06.2012 року не спростовує того, що за ним виникло право власності, оскільки згідно позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/1029/18 від 18.12.2019 року «судове рішення не є підставою для виникнення прав власності». Право власності на об`єкт нерухомого майна виникає з моменту його державної реєстрації, відповідно до п.3 ч.2 ст. 331 ЦК України. Вважає, що, ОСОБА_1 не був власником майна ні на 14.03.2016 року, ні на даний час, про що свідчить відсутність реєстрації на вказане майно за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Також прохала звернути увагу на той факт, що ОСОБА_1 звертався до Октябрського районного суду м.Полтави з позовом про зняття арештів із нежитлових приміщень та реєстрацію права власності, однак позовні вимоги 11.01.2017 року у справі № 554/10169/15-ц були задоволені частково, а саме було знято всі арешти і заборони на відчуження квартири АДРЕСА_5 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_4 , а не за ОСОБА_1 . Крім того, в матеріалах справи № 554/10169/15-ц є повідомлення про розірвання біржового контракту № 1 від 14.02.2012 року, з якого слідує, що заборгованість по кредитному договору погашена поручителем. Отже, ОСОБА_1 ніколи не був, і не є власником квартири, яка в подальшому набула статусу нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_4 (том 1 а.с.262-265).

Ухвалою суду від 23 липня 2020 року витребувано із АТ КБ «Приватбанк» та з Відділенні поліції № 1 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області письмові докази по справі (том 1 а.с.272-273).

Ухвалою суду від 18 вересня 2020 року витребувано із АТ КБ «Приватбанк», з Шевченківського ВДВС м.Полтави Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) письмові докази по справі, направлено повторно на викання ухвалу суду від 23 липня 2020 року (том 2 а.с.6-7).

Ухвалою суду від 03 листопада 2020 року застосовано до відповідача АТ КБ «Приватбанк» та ВП № 1 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області заходи процесуального примусу у виді штрафу у сумі по 1 921 грн. (том 2 а.с.28-29).

Ухвалою суду від 10 грудня 2020 року ухвалу суду від 03 листопада 2020 року в частині стягнення штрафу із ВП № 1 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області скасовано (том 2 а.с.61).

Ухвалою суду від 10 грудня 2020 року витребувано у Державній міграційній службі України в Полтавській області письмові докази по справі (том 2 а.с.62).

Ухвалою суду від 03 лютого 2021 року застосовано до відповідача АТ КБ «Приватбанк» заходи процесуального примусу у виді тимчасового вилучення доказів (том 2 а.с.97-98).

Ухвалою суду від 24 березня 2021 року виправлено описку в ухвалі суду від 03 лютого 2021 року (том 2 а.с.120-121).

Ухвалою суду від 27 квітня 2021 року закрито підготовче провадження по справі (том 2 а.с.135).

У судове засідання позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_5 не з`явилися, остання надіслала до суду заяву про відкладення судового засідання, у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Представник відповідача АТ КБ «ПриватБанк» у судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив (том 2 а.с.150, 157). В матеріалах справи є заява представника, в якій він прохав у задоволенні позову відмовити (том2 а.с.93).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору, ОСОБА_1 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що як ним, так і судом неодноразово витребовувалися письмові докази по справі, однак вони суду відповідачем не надані, тому прохає не визнавати допустимими докази, надані в копіях. Вважає, що власником квартири АДРЕСА_5 є саме він, оскільки він придбав квартиру, вигравши публічні торги, а рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 14.06.2012 року за ним визнано право власності на квартиру. Право власності не було зареєстровано, оскільки на квартиру були накладені арешти. Після того, як він звернувся до суду з позовом про зняття арештів, а потім пред`явив це рішення до виконання, виявилося, що в цей час було затверджено мирову угоду та зареєстровано право власності за ОСОБА_3 , який в подальшому квартиру продав. Вважає себе власником квартири та прохав у позові відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору, ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, надіслав до суду письмові пояснення, в яких вважає позов таким, що підлягає задоволенню. В обґрунтування вказав, що 27 листопада 2007 року ним було укладено кредитний договір із ЗАТ КБ «ПриватБанк» та в цей же день був укладений договір іпотеки, згідно якого він надав в іпотеку квартиру АДРЕСА_5 , яку купив в цей же день на кошти придбані у кредит. Оскільки не мав коштів та не сплачував кредит, «ПриватБанк» в кінці 2009 року запропонував йому взяти в якості поручителя ОСОБА_3 , на що він погодився. Весною 2010 року він переобладнав квартиру у нежитлове приміщення, отримавши усну згоду від представників «ПриватБанк». Банк погодив проведені переобладнання та запропонував йому надати технічний паспорт. За цей час кошти за кредит він не сплачував, тому банк звернувся до Октябрського районного суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та його виселення. 14 жовтня 2011 року БТІ «Інвентаризатор» було виготовлено технічний паспорт на нежитлові приміщення, однак закінчити підготовку документів він не встиг, так як 28 лютого 2012 року його було виселено. Однак, на його ім.»я продовжували надходити рахунки на оплату комунальних послуг.Оскільки приміщення пустувало, він все ж домовився із представниками відповідача і йому дозволили тимчасово користуватися приміщенням приблизно у листопаді 2015 року. На початку січня 2016 року він дізнався, що ОСОБА_3 виявив бажання погасити за нього борг, він звільнив приміщення та у квітні 2016 року підписав Акт прийому-передачі приміщення ОСОБА_3 . У травні 2016 року до нього звернулася ОСОБА_2 та повідомила, що має намір купити квартиру. Він підтвердив, що квартиру дійсно придбав ОСОБА_3 та за нею рахуються заборгованості за комунальні послуги. Про те, що квартиру придбав на торгах ОСОБА_1 йому нічого не відомо, як і не відомо те, що за ним визнано право власності на квартиру за рішенням суду. Стверджує, що квартиру було придбано ОСОБА_3 , який погасив його заборгованість перед банком (том 2 а.с.163-168).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору, ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що вважає позов таким, що підлягає задоволенню. Підтримала свої письмові пояснення щодо позову.

Суд, на підставі ст. 223 ЦПК України, розглянув справу без учасників справи, які у судове засідання не з`явилися, підстав для відкладення судового засідання не встановлено.

Заслухавши учасників справи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову, з огляду на таке.

Судом встановлено, що 27 листопада 2007 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4 укладений кредитний договір № PLKPG50000001820, згідно якого позичальник отримав кредит у розмірі 56 250 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,25 % на місяць, на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 27.11.2022 року.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 27 листопада 2007 року ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 уклали Іпотечний договір № PLKPG50000001820, згідно з яким ОСОБА_4 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.5-10).

27 листопада 2009 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладений Договір поруки № PLKPG50000001820 від 27 листопада 2009 року, згідно п.2 якого поручитель відповідає перед кредитором за виконання ОСОБА_4 зобов`язань за кредитним договором від 27.11.2007 року № PLKPG50000001820, згідно якого кредитор надав боржнику кредит у сумі 281 250 грн. Згідно п.2 Договору поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за Кредитним договором в розмірі 526 517 грн. (том 1 а.с.18-19).

У зв`язку із невиконанням ОСОБА_4 своїх кредитних зобов`язань, рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 08 червня 2011 року у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № PLKPG50000001820 від 27.11.2007 року в розмірі 296 864 грн. 37 коп. звернуто стягнення на предмет іпотеки – квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом продажу вказаного предмета іпотеки (на підставі договору іпотеки № PLKPG50000001820 від 27.11.2007 року) ЗАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ЗАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; виселено ОСОБА_4 , який зареєстрований і проживає у квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України у м.Полтава (а.с.13-14).

Згідно технічного паспорту, виготовленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Бюро технічної інвентаризації міжрегіональне», станом на 23.12.2015 рік передане за іпотечним договором нерухоме майно є офісним приміщенням загальною площею 64,7 м.кв. (основна площа 52,1 кв.м., допоміжна площа 12,6 кв.м.), в т.ч. коридор І площею 1,7 кв.м., кабінет 1 площею 30,8 кв.м., коридор 2 площею 4,2 кв.м., санвузол 3 площею 0,6 кв.м., підсобне приміщення 4 площею 6,1 кв.м., кабінет 5 площею 21,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 ( том 1 а.с. 15-17).

Також судом встановлено, що за результатами проведення біржових торгів 14 лютого 2012 року між продавцем - ПАТ КБ «ПриватБанк» та покупцем ОСОБА_1 , який став переможцем торгів, було укладено договір купівлі-продажу - біржовий контракт № 1, згідно з яким продавець продав, а покупець купив двокімнатну квартиру АДРЕСА_6 (том 1 а.с.165-166).

Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 14 червня 2012 року (справа № 1622/5422/2012, провадження № 2/1622/3312/2012) позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі, визнано біржовий контракт від 14 лютого 2012 року № 1 та договір купівлі-продажу від 14.02.2012 року № 1 дійсним; визнано за фізичною особою ОСОБА_1 право власності на двохкімнатну квартиру АДРЕСА_6 з урахуванням самочинно здійснених перепланувань ( том 1 а.с.167-168).

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 10 квітня 2013 року роз`яснено судове рішення від 14 червня 2012 року по цивільній справі № 1622/5422/2012 (провадження № 2/1622/3312/2012) за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку ПриватБанк про визнання права власності, викладено в резолютивній частині рішення наступне: «Визнати біржовий контракт від 14.02.2012 року № 1 та договір купівлі-продажу від 14.02.2012 року № 1 дійсними: визнати за фізичною особою ОСОБА_1 право власності на нежитлові приміщення загальною площею 66,7 кв. м., що складаються з наступного: приміщення (1) площею 31,4 кв. м., вбиральня (3) площею 0,6 кв. м., вмивальня (2) площею 4,4 кв. м., приміщення (4) площею 6,3 кв. м., приміщення (5) площею 22,3 кв. м., тамбур (I) площею 1,7 кв. м., що розташовані на першому поверсі п`ятиповерхового житлового будинку АДРЕСА_4 з урахуванням самочинно здійснених перепланувань». Роз`яснено, що рішення суду від 14 червня 2012 року по цивільній справі № 1622/5422/2012, яким визнано право власності на нежитлові приміщення загальною площею 66,7 кв. м., що складаються з наступного: приміщення (1) площею 31,4 кв. м., вбиральня (3) площею 0,6 кв. м., вмивальня (2) площею 4,4 кв. м., приміщення (4) площею 6,3 кв. м., приміщення (5) площею 22,3 кв. м., тамбур (I) площею 1,7 кв. м., що розташовані на першому поверсі п`ятиповерхового житлового будинку АДРЕСА_4 з урахуванням самочинно здійснених перепланувань, є підставою для проведення Приватним підприємством Полтавське бюро технічної інвентаризації Інвентаризатор реєстрації прав власності на вказані об`єкти нерухомості за ОСОБА_1 (том 1 а.с.169).

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 03 липня 2014 року виправлено описку у рішенні Октябрського районного суду м.Полтави від 14 червня 2012 року, виключивши з тексту другого абзацу слова «та договір купівлі-продажу від 14.02.2012 року № 1 дійсним», після чого вірно викладено другий абзац резолютивної частини даного рішення наступним чином: «Визнати біржовий контракт від 14 лютого 2012 року № 1 дійсним». Виправлено описку в описовій частині ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 10 квітня 2013 року про роз`яснення судового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» про визнання права власності, виключивши з тексту другого абзацу слова «та договір купівлі-продажу від 14.02.2012 року № 1 дійсними», після чого вірно викладено другий абзац описової частини даної ухвали наступним чином: «Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 14 червня 2012 року, що набрало законної сили та не було скасовано у встановленому законом порядку, вище вказаний позов задоволено в повному обсязі, а саме визнано біржовий контракт від 14.02.2012 року № 1 дійсним; визнано за фізичною особою ОСОБА_1 право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_6 з урахуванням самочинно здійснених перепланувань.» Виправлено описку в резолютивній частині ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 10 квітня 2013 року про роз`яснення судового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» про визнання права власності, виключивши з тексту третього абзацу слова «та договір купівлі-продажу від 14.02.2012 року № 1 дійсними», після чого вірно викладено третій абзац резолютивної частини даної ухвали наступним чином: «Визнати біржовий контракт від 14 лютого 2012 року № 1 дійсним» ( том 1 а.с.170).

Рішенням Державного реєстратора прав на нерухоме майно № 15924928 від 19 вересня 2014 року відмовлено у державній реєстрації права власності форма власності: приватна на нежитлові приміщення, що розташований АДРЕСА_4 , за суб`єкт: ОСОБА_1 , податковий номер 253 5212171 (том 1 а.с.171).

Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 11 січня 2017 року знято всі арешти і заборони на відчуження з квартири АДРЕСА_5 , право приватної власності на яку зареєстровано за ОСОБА_4 . У задоволенні позову в частині реєстрації права власності – відмовлено (том 1 а.с.39).

Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 31 травня 2017 року у позові ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , Товарної біржі «Полтавська регіональна біржа нерухомості» про розірвання біржового контракту – відмовлено (том 1 а.с.40-41).

Крім того, судом встановлено, що згідно довідки Полтавського ГРУ «ПриватБанк» від 14.03.2016 року № 1743-06, ОСОБА_3 здійснено повне погашення заборгованості за кредитним договором № PLKPG50000001820 від 27.11.2007 та договором поруки, укладеного ПриватБанком з ОСОБА_3 в забезпечення виконання зобов`язань за цим кредитним договором. Станом на 14 березня 2016 року заборгованість за кредитним договором відсутня (том 1 а.с.106).

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 14 березня 2016 року, яка скасована Полтавським апеляційним судом 23 січня 2020 року, визнано та затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк», за якою визнано за ОСОБА_3 право власності на нерухоме майно офісне приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 64,7 кв.м., при цьому ОСОБА_3 відмовляється від будь-яких претензій до ПАТ КБ «ПриватБанк» (том 1 а.с.25-27).

19 липня 2016 року був укладений договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Соляник А.В., зареєстрований за № 2517, згідно якого ОСОБА_3 передав у власність ОСОБА_2 офісне приміщення в громадському будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 , опис об`єкта: загальна площа офісного приміщення – 64,7 кв.м., в тому числі основна площа 52,1 кв.м., допоміжна площа 12,6 кв.м. (а.с.59).

Право власності за ОСОБА_2 на вказане нерухоме майно зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 15525659 від 19.07.2016 року (том 1 а.с.60-61).

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений ст. 16 ЦК України.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівний мірі означає як наявність права та і його відсутність або й відсутність обов`язків.

Звертаючись до суду з позовом про визнання права власності на об`єкт нерухомості, а саме: офісне приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 64,7 кв.м., ОСОБА_3 посилається на факт погашення ним як поручителем заборгованості за Кредитним договором № PLKPG50000001820 від 27.11.2007, забезпеченим порукою згідно Договору поруки № PLKPG50000001820 від 27 листопада 2009 року.

При цьому, посилається на правові підстави, передбачені ст.ст. 526, 556, 629 ЦК України.

Згідно ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зі змісту ч.ч.1,2 ст. 556 ЦК України після виконання поручителем зобов`язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов`язок боржника. До поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Разом з тим, відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Станом на 25 лютого 2016 року, на час звернення до суду з позовом, існували обставини щодо продажу ПАТ КБ «ПриватБанк» спірного предмета іпотеки ОСОБА_1 згідно Біржового контракту № 1 від 14 лютого 2012 року та набуття ним права власності на дане майно за рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 14 червня 2012 року.

Виконання зобов`язання ОСОБА_3 за Кредитним договором № PLKPG50000001820 від 27 листопада 2007, забезпеченим порукою за Договором поруки № PLKPG50000001820 від 27 листопада 2009 року, не є підставою для набуття за ним права власності на нерухоме майно.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для визнання за ОСОБА_3 права власності на офісне приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 64,7 кв.м., а тому позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати покладаються на позивача, згідно ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.12, 81, 137, 141, 229, 247, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , про визнання права власності – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач – ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач – Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_2 , МФО №305299.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_10 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_11 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Повне рішення складено 30 липня 2021 року.

Суддя Л.І. Савченко