Рішення № 98709429, 02.08.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

02 серпня 2021 року справа №826/19953/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )до1. Міністерства внутрішніх справ України (далі по тексту - відповідач 1, МВС України) 2. Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області (далі по тексту - відповідач 2, УМВСУ в Чернігівській області)про1) визнання протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України, що полягають у застосуванні до позивача дисциплінарних заходів; 2) визнання протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України, що полягають у відсутності відповідей на неодноразові звернення про притягнення винних у викраденні позивача осіб до відповідальності; 3) визнання протиправними дії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, що полягають у призначенні службового розслідування посадовими особами, зацікавленими у його наслідках; 4) визнання протиправними дії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області при винесенні наказу від 02 грудня 2013 року №2626; 5) визнання протиправним наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області від 02 грудня 2013 року №2626; 6) зобов`язання Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області скасувати наказ від 02 грудня 2013 року №2626; 7) зобов`язання Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області видати наказ про звільнення позивача на підставі рапорту від 04 листопада 2013 року про звільнення за ініціативи працівника у зв`язку з переїздом в іншу місцевість на нове місце проживання відповідно до частини першої статті 38 Кодексу законів про працю України; 8) зобов`язання Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області видати позивачу трудову книжку та військовий квиток та надіслати його на адресу: АДРЕСА_1

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи про протиправність дій та рішень відповідачів щодо проведення службового розслідування, застосуванні за його наслідками до нього дисциплінарних заходів та, як наслідок, звільнення з посади. Незаконність зазначених дій та рішень полягає у тому, що 04 листопада 2013 року позивач подав рапорт про звільнення відповідно до частини першої статті 38 Кодексу законів про працю України у звязку з переїздом у іншу місцевість, проте зазначений рапорт залишений без розгляду, а його неявка на роботу інтерпретована відповідачем 2, як неявка без поважних причин, у звязку з чим в було розпочато службове розслідування.

Ухвалою від 16 січня 2014 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №826/19953/13-а та призначив попереднє судове засідання.

Ухвалою від 19 березня 2014 року Окружний адміністративний суд міста Києва зупинив провадження у справі №826/19953/13-а до прийняття рішення у кримінальному провадженні №42013270000000058, порушеного за ознаками злочину, передбаченого статтею 146 Кримінального кодексу України.

На підставі розпорядження від 09 лютого 2015 року №67, у зв`язку з припиненням повноважень судді, в провадженні якого перебувала адміністративна справа №826/19953/13-а, та відповідно до пункту 3.1.11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду адміністративну справу передано на розгляд судді Кузьменку В.А.

Ухвалою від 11 лютого 2015 року Окружний адміністративний суд міста Києва прийняв до провадження адміністративну справу №826/19953/13-а за позовом ОСОБА_1 до МВС України та УМВСУ в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, визнання протиправним наказу.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, які набрали чинності 15 грудня 2017 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Приписами пункту 10 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою від 24 червня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва поновив провадження у справі №826/19953/13-а та вирішив подальший її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Представник УМВС в Чернігівській області у письмових запереченнях зазначив, що у період з 04 листопада 2013 року по 13 листопада 2013 року позивач був відсутній на службі, у звязку з чим розпочато службове розслідування, за результатами якого позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення за пунктом 63 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року №114. Крім того, на думку відповідача, прохання позивача звільнити його відповідно до частини першої статті 38 Кодексу законів про працю України є неправомірним, оскільки проходження та звільнення зі служби регулюється Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року №114, та у ньому відсутня така підстава для звільнення, як переїзд в іншу місцевість.

МВС України у письмовому запереченні на позовну заяву зазначило, що жодних доказів направлення звернення від 04 листопада 2013 року до МВС України позивач не надав. На звернення позивача від 22 листопада 2013 року МВС України надало відповідь, у якій повідомило про здійснення службового розслідування стосовно фактів, викладених позивачем у його зверненні, та про направлення матеріалів до прокуратури Чернігівської обалсті.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про міліцію», Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року №114 (далі по тексту - Положення №114), Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV (далі по тексту - Дисциплінарний статут) у відповідних редакціях.

Сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види дисциплінарних стягнень, порядок їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень, визначено Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни. За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (статті 2, 5 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об`єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об`єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Згідно із статтею 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Підстави звільнення зі служби осіб рядового і начальницького складу встановлені пунктами 63- 65 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114 (далі по тексту - Положення №114).

За приписами пункту «є» статті 63 Положення №114 особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органів внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів і підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів і науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів і посадових осіб органів внутрішніх справ України при його проведенні, відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, визначає Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року №230 (далі по тексту - Інструкція).

Пунктом 2.1 Розділу ІІ Інструкції передбачено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України і можуть викликати суспільний резонанс.

Згідно з пунктом 8.3 Розділу VIII Інструкції в описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) рядового та начальницького складу скоїла (и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім`я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв`язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов`язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.

Зміст положень Дисциплінарного статуту свідчить про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

Водночас підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні поліцейським службової дисципліни.

Такими обставинами є лише фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діяннях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією порушника дисципліни.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12 червня 2020 року у справі №814/2795/16 (адміністративне провадження №К/9901/15756/18).

Суд встановив, що з лютого 2011 року ОСОБА_1 працював молодшим інспектором - кінологом ГКЗД ОВС підпорядкованого УМВСУ в Чернігівській області з дислокацією в смт. Срібне, а з 27 червня 2013 року - молодшим інспектором - кінологом кінологічного центру підпорядковного УМВСУ у Чернігівській області з дислокацією в Срібнянському районному відділі УМВСУ в Чернігівській області.

04 листопада 2013 року позивач не з`явився на службі, у зв`язку з чим на ім`я начальника Срібнянського РВ УМВСУ в Чернігівській області подано 4 рапорта від співробітників УМВСУ в Чернігівській області.

Також, помічником начальника з кадрового забезпечення Срібнянського РВ УМВСУ у Чернігівській області майором міліції ОСОБА_2 , в присутності начальника СКР Срібнянського РВ УМВСУ у Чернігівській області капітана міліції ОСОБА_3 , начальника СДІМ Срібнянського РВ УМВСУ у Чернігівській областімайора міліції ОСОБА_4 складено акт про відсутність на службі молодшого інспектора - кінолога Срібнянського РВ УМВСУ у Чернігівській області сержанта міліції ОСОБА_1 від 04 листопада 2013 року.

Наказом від 04 листопада 2013 року №303 о/с «Про проведення службового розслідування в Срібнянському РВ УМВС» за фактом невиходу на службу молодшого інспектора - кінолога Срібнянського РВ УМВСУ у Чернігівській області сержанта міліції ОСОБА_1 призначено службове розслідування.

05 листопада 2013 року у зв`язку з повторною неявкою позивача на службу на ім`я начальника Срібнянського РВ УМВСУ в Чернігівській області подано 3 рапорта від співробітників УМВСУ в Чернігівській області, а також складено акт про відсутність позивача на службі.

Також, 05 листопада 2013 року начальник Срібнянського РВ УМВСУ в Чернігівській області направив на адресу позивача повідомлення за вих. №5642, у якому останньому запропонував з`явитись до Срібнянського РВ УМВСУ в Чернігівській області для з`ясування причин відсутності на службі та з`ясування питання щодо подальшого перебування в органах внутрішніх справ України.

Згідно довідки від 05 листопада 2013 року №5618, виданої діловодом канцелярії Срібнянського РВ УМВСУ в Чернігівській області Борисович М.О. , молодший інспектор - кінолог Срібнянського РВ УМВСУ у Чернігівській області сержанта міліції ОСОБА_1 протягом листопада місяця станом на 05 листопада 2013 року до канцелярії з рапортом про його звільнення, в тому числі про відсутність на службі (лікарняний, відрядження тощо), не звертався.

05 листопада 2013 року помічник начальника з кадрового забезпечення Срібнянського РВ УМВСУ у Чернігівській області майор міліції ОСОБА_2 , спільно з начальником СКР Срібнянського РВ УМВСУ у Чернігівській області капітаном міліції ОСОБА_3 та начальником СДІМ Срібнянського РВ УМВСУ у Чернігівській областімайора міліції ОСОБА_4 здійснили вихід за місцем проживання позивача ( АДРЕСА_2 ) для з`ясування причин невиходу ОСОБА_1 на службу за місцем дислокації. Під час спілкування з батьком ОСОБА_1 з`ясовано, що повідомити місце перебування свого сина він не може, його син змінив мобільний телефон, до райвідділу він приходити не буде, а також не бажає служити з ОВС.

У зв`язку із зазначеним складено акт про відмову від письмових та усних пояснень ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відносно молодшого інспектора - кінолога Срібнянського РВ УМВСУ у Чернігівській області сержанта міліції ОСОБА_1 по факту невиходу на службу їх сина без поважних причин від 05 листопада 2013 року.

У період з 06 листопада 2013 року по 12 листопада 2013 року у зв`язку з неявкою позивача на службу на ім`я начальника Срібнянського РВ УМВСУ в Чернігівській області подані відповідні рапорти та складені акти про відсутність ОСОБА_1 на службі.

12 листопада 2013 року начальник Срібнянського РВ УМВСУ в Чернігівській області направив на адресу позивача повідомлення за вих. №5755, у якому останньому запропонував з`явитись до Срібнянського РВ УМВСУ в Чернігівській області для з`ясування причин відсутності на службі та з`ясування питання щодо подальшого перебування в органах внутрішніх справ України.

13 листопада 2013 року позивач також не з`явився на службі про що свідчать рапорти та акт про відсутність на службі.

З метою з`ясування причин неявки позивача на службі начальник Срібнянського РВ УМВСУ в Чернігівській області направив в.о. головного лікаря Срібнянськогої ЦРЛ ОСОБА_8 лист, у якому просив надати інформацію щодо перебування ОСОБА_1 на лікарняному у період з 04 листопада 2013 року по 13 листопада 2013 року.

В.о. головного лікаря Срібнянськогої ЦРЛ ОСОБА_8 листом від 20 листопада 2013 року №02-30/1599 повідомив начальника Срібнянського РВ УМВСУ в Чернігівській області про те, що ОСОБА_1 у запитуваний період на лікарняному не перебував.

20 листопада 2013 року помічник начальника з кадрового забезпечення Срібнянського РВ УМВСУ у Чернігівській області майор міліції ОСОБА_2 склав висновок службового розслідування по факту порушення службової дисципліни молодшим інспектором-кінологом Срібнянського РВ УМВСУ у Чернігівській області сержанта міліції ОСОБА_1 , який у відповідності до дислокації зазначеного підрозділу перебуває в оперативному підпорядкуванні Срібнянського РВ УМВСУ в Чернігівській області.

Вказаний висновок цього ж дня затвердив начальник Срібнянського РВ УМВСУ в Чернігівській області майором міліції ОСОБА_9

З висновку слідує, що під час службового розслідування встановлено, що молодший інспектор-кінолог Срібнянського РВ УМВСУ у Чернігівській області сержант міліції ОСОБА_1 з 04 листопада 2013 року по 13 листопада 2013 року вчинив прогули, чим допустив грубе порушення службової дисципліни, порушив вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1991 року №382, вимоги пункту 1 розділу ІІІ, пунктів 1, 2 розділу IV Правил поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 лютого 2012 року №155, вимоги статті 1 розділу І, статті 7 розділу ІІ Дисциплінарного статуту, у зв`язку з чим він підлягає суворій дисциплінарній відповідальності, аж до звільнення зі служби з ОВС України.

Поданням начальника Срібнянського РВ УМВСУ в Чернігівській області майора міліції ОСОБА_9 від 20 листопада 2013 року на ім`я начальника УМВСУ в Чернігівській області Михайлика О.І. запропоновано розглянути питання щодо звільнення позивача з органів внутрішніх справ України.

Поданням від 28 листопада 2013 року посадові особи УМВСУ в Чернігівській області склали висновок про те, що позивач підлягає звільненню з органів внутрішніх справ України за пунктом 63 «Є» (за порушення дисципліни).

Наказом начальника УМВСУ в Чернігівській області Михайлика О.І. від 02 грудня 2013 року №2626 за грубе порушення службової дисципліни, невиконання посадових функцій, відсутність на службі без поважних причин (вчинення прогулів) з 04 листопада по 13 листопада 2013 року, вирішено звільнити молодшого інспектора-кінолога Срібнянського РВ УМВСУ у Чернігівській області сержанта міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ за пунктом 63 «є» Положення №114.

Із зазначеним наказом позивач ознайомився 06 грудня 2013 року про що свідчить його власноручний підпис на другому аркуші наказу.

Згідно витягу з наказу УМВСУ в Чернігівській області від 06 грудня 2013 року №284 о/с «По особовому складу» сержанта міліції ОСОБА_1 звільнено з посади молодшого інспектора-кінолога Срібнянського РВ УМВСУ у Чернігівській області з 10 грудня 2013 року на підставі пункту 63 «є» Положення №114.

За таких обставин, суд вважає, що висновки службового розслідування відповідають фактичним обставинам справи, а дії позивача не відповідають вимогам Закону України «Про міліцію» та Дисциплінарного статуту.

Суд відхиляє доводи позивача стосовно того, що 04 листопада 2013 року ним подавався рапорт про звільнення зі служби на підставі частини першої статті 38 Кодексу законів про працю України проте такий не був розглянутий відповідачем 2, з огляду на таке.

Як встановлено з матеріалів справи, 04 листопада 2013 року позивач звернувся до начальника УМВС у Чернігвській області Михайлика О.Г. з рапортом у якому просив звільнити його з посади молодшого інспектора-кінолога Срібнянського РВ УМВСУ у Чернігівській області відповідно до частини першої статті 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням у зв`язку з переїздом в іншу місцевість на нове місце проживання.

Докази направлення вказаного рапорту містяться у матеріалах справи, а саме фіскальний чек ПАТ «Укрпошта» та опис вкладення.

УМВСУ в Чернігівській області листом від 26 листопада 2013 року №2/4-3042 повідомило позивача про те, що прохання щодо звільнення із займаної посади не підлягає задоволенню, оскільки рапорт складено з порушенням вимог Положення №114.

Суд зазначає, що згідно пункту 68 Положення №114 особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.

Разом з тим, рапорт поданий позивачем 04 листопада 2013 року та з цього дня позивач перестав з`являтись на службі, що свідчить про недотримання ним пункту 68 Положення №114 в частині завчасного (за три місяці) повідомлення про бажання звільнитись зі служби.

При цьому, застосування положень законодавства про працю у даному випадку є недоцільним, оскільки порядок проходження служби в органах внутрішніх справи визначається спеціальним законодавством, тобто Положенням №114, яка не містить такої підстави для звільнення як звільнення за власним бажанням у зв`язку з переїздом в іншу місцевість.

Крім того, жодних обґрунтованих доводів щодо порушення відповідачами порядку призначення та проведення службової перевірки позивач у позовній заяві не навів та в ході розгляду справи суд таких обставин не встановив.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача про визнання протиправними дій МВС України, що полягають у застосуванні до нього дисциплінарних заходів; визнання протиправними дій УМВСУ в Чернігівській області, що полягають у призначенні службового розслідування посадовими особами, зацікавленими у його наслідках; визнання протиправними дій УМВСУ в Чернігівській області при винесенні наказу від 02 грудня 2013 року №2626; визнання протиправним наказу УМВСУ в Чернігівській області від 02 грудня 2013 року №2626; зобов`язання УМВСУ в Чернігівській області скасувати наказ від 02 грудня 2013 року №2626; зобов`язання УМВСУ в Чернігівській області видати наказ про звільнення позивача на підставі рапорту від 04 листопада 2013 року про звільнення за ініціативи працівника у зв`язку з переїздом в іншу місцевість на нове місце проживання відповідно до частини першої статті 38 Кодексу законів про працю України, не підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про визнання протиправними дій МВС України, що полягають у відсутності відповідей на неодноразові звернення про притягнення винних у викраденні позивача осіб до відповідальності, суд встановив таке.

04 листопада 2013 року позивач звернувся до Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_5 та повідомив про протиправні дії начальника Срібнянського РВ УМВСУ в Чернігівській області ОСОБА_9 , заступника начальника Срібнянського РВ УМВСУ в Чернігівській області ОСОБА_10 та працівника УБОЗ України в Чернігівській області ОСОБА_13 , які організованою групою, зловживаючи службовим становищем, з перевищенням влади та своїх повноважень викрали його в смт. Срібне під приводом термінового відрядження та незаконно позбавили волі з 31 жовтня 2013 року по 02 листопада 2013 року, утримуючи в готелі, що належить агрохолдингу Кернел в селі Приколотне Великобурлуцького району Харківської області.

Також, звернення подібного змісту направлено позивачем, зокрема, до МВС України 22 листопада 2013 року.

З листа заступника директора департаменту режимно-секретного та документального забезпечення МВС України Ковальова Р.Ю. від 28 січня 2014 року вбачається, що згідно автоматизованої інформаційно пошукової системи «Канцелярія» протягом 2013 року до МВС України надійшло два двернення від ОСОБА_1 за №П-18641 від 28 листопада 2014 року та №П-19064 від 06 грудня 2014 року.

Департамент внутрішньої безпеки МВС України направив звернення позивача від 22 листопада 2013 року (зареєстроване за №П-18641 від 28 листопада 2014 року) за належністю УКЗ УМВСУ в Чернігівській області для організації проведення перевірки і подальшого прийняття рішення згідно вимог чинного законодавства. Копію вказаного листа також направлено на адресу позивача.

Крім того, у відповідь на звернення позивача, зареєстроване за та №П-19064 від 06 грудня 2014 року, повідомлено, що його звернення від 22 листопада 2013 року розглянуто працівниками відділу інспекції з особового складу УКЗ УМВСУ в Чернігівській області. Проведеною перевіркою встановлено, що за фактами протиправіних дій керівництва Срібнянського РВ, Су та УБОЗ УМВСУ в Чернігівській області проведено службове розслідування за результатами якогоматеріали направлені до прокуратури Чернігівської області.

Таким чином, наведені вище обставини підтверджують факт надання МВС України відповідей на всі звернення, які надходили на адресу останнього від ОСОБА_1 .

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів направлення на адресу МВС України звернення від 04 листопада 2013 року та доказів його отримання, а тому відповідні посилання позивача не підтверджуються документально.

Враховуючи зазначене, вимога позивача про визнання протиправними дій МВС України, що полягають у відсутності відповідей на неодноразові звернення про притягнення винних у викраденні позивача осіб до відповідальності також задоволенню не підлягають.

Крім того, підстави для задововлення вимоги позивача про зобов`язання УМВСУ в Чернігівській області видати позивачу трудову книжку та військовий квиток та надіслати його на адресу: АДРЕСА_1 , також відсутні, оскільки у матеріалах справи міститься лист УМВСУ в Чернігівській області від 11 грудня 2013 року №2/9-3210, яким позивачу направлено трудову книжку серії НОМЕР_1 , військовий квиток серії НОМЕР_2 , припис №164, витяг з наказу УМВС №184 о/с в частині звільнення та довідку до центру зайнятості від 10 листопада 2013 року №200. Направлення зазначених документів на адресу позивача підтверджується квитанцією ПАТ «Украпошта» та описом вкладення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність оскаржуваних дій та наказу з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено розподіл судових витрат не здійснюється.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків не відомий);

Міністерство внутрішніх справ України (01024, м. Київ, вул. Богомольця, 10; ідентифікаційний код 00032684);

Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області (14000, м. Чернігів, пр. Перемоги, 74; ідентифікаційний код 08592365).

Суддя В.А. Кузьменко