Рішення № 98709346, 27.07.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2021 року м. Київ № 640/11905/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., при секретарі судового засіданні Васильєвої Ю.В., за участі: представника позивача - Литвина С.М., представника відповідача - Панченка Б.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції у м.Києві

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) з позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві (код ЄДРПОУ 40108583, адреса: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ №403 о/с від 01.04.2021 Головного управління Національної поліції в м. Києві в частині звільнення оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Голосіївського управління поліції ОСОБА_1 , на підставі пункту 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»;

- поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в м. Києві на користь ОСОБА_1 суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 01 квітня 2021 року без вирахування податків та обов`язкових платежів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 прийнято передчасно та незаконно, в супереч принципу визначеному презумпцією невинуватості, за яким особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вважається невинуватою до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством, а відтак, оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

Також, представник позивача наголошував на тому, що відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в м. Києві від 12.03.2021 року №250 до ОСОБА_1 , застосовано надмірно суворе покарання у вигляді звільнення зі служби в поліції, яке є не співмірним дисциплінарному проступку який покладається у вину позивачу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.05.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання у справі.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що оскаржуваний наказ Головного управління Національної поліції в м. Києві винесений в межах повноважень відповідача та у спосіб, що передбачений Законом України «Про Національну поліцію», Дисциплінарним статутом Національної поліції України, а відтак, твердження представника позивача, викладені в позовній заяві, є такими, що не відповідають дійсності. Крім того, того, представником відповідача наголошено суду на тому, що наказ ГУ НП у м. Києві 12.03.2021 №250 «Про застосування дисциплінарного стягнення до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 », яким останнього притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, а оскаржується лише наказ ГУ НП у м. Києві від 01.07.2020 №497 о/с «Щодо особового складу», яким реалізовано вказане дисциплінарне стягнення, чинний, не визнаний протиправним.

Протокольною ухвалою суду від 08.06.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 27 липня 2021 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 27 липня 2021 року проти позовних вимог заперечував та просив відмовити в їх задоволенні.

У судовому засіданні 27 липня 2021 року на підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Як вбачається з інформаційної довідки начальника управління кадрового забезпечення ГУНП у м. Києві полковника поліції Вікторії Азарової від 13.02.2021 № 495/125/26/01-2021 на ім`я заступника Голови НПУ - начальника ГУНП у м. Києві Андрія Крищенка, 13.02.2021 по вул. Добрий Шлях, 12 у м. Києві, екіпажем «Рубін-0105» було зупинено автомобіль марки «RENAULT SCENIC», номерний знак НОМЕР_2 (реєстрація республіки Болгарія), під керуванням оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Голосіївського управління поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння. У зв`язку з цим, йому було запропоновано пройти освідування за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alcotest», однак від проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовився, у зв`язку з чим його було доставлено на освідування до КМНКЛ «Соціотерапія».

Відносно ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення складено адміністративні протоколи за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З метою перевірки наведеної інформації та встановлення усіх обставин справи, відповідно до статей 14,15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України наказом ГУНП у м. Києві від 16.02.2021 № 291 «Про призначення та проведення службового розслідування» за наведеним фактом призначено службове розслідування, затверджено склад дисциплінарної комісії, якій доручено провести службове розслідування в установленому порядку.

Відповідно до висновку службового розслідування за фактом порушення ПДР та службової дисципліни старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 від 09.03.2021 затвердженого заступником Голови Національної поліції України- начальником Головного управління Національної поліції у м.Києві генерал поліції третього рангу вирішено службове розслідування за фактом порушення Правил дорожнього руху та службової дисципліни оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Голосіївського управління поліції ГУ НП у м.Києві старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 закінчити. Відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, уважати такими, що підтвердились. За вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог п. 6 та 13 ч. 3 ст. 1 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", абзацу 2 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, ч. 5 ст. 380 Митного кодексу України, дисциплінарною комісією рекомендовано до оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Голосіївського управління поліції ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Відповідно до наказу заступника Голови - начальника Головного управління генерал поліції звід 12.03.2021 року №250 «Про застосування дисциплінарного стягнення до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 » наказано за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пп.6 та 13 ч.3 ст. 1 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", абзацу 2 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, ч. 5 ст. 380 Митного кодексу України, до оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Голосіївського управління поліції ГУНП у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Наказ оголосити особовому складу Голосіївського управління поліції.

Згідно з витягу з наказу Головного управління Національної поліції у м.Києві від 01.04.2021 року «Щодо особового складу» відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції згідно з пунктом 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 77 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Голосіївського управління поліції, 01 квітня 2021 року, встановивши щомісячну премію за березень 2021 року в розмірі 0 відсотків. Підстави: наказ Головного управління Національної поліції у м.Києві «Про застосування дисциплінарного стягнення до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 » від 12.03.2021 року №250 та довідка управління логістики та матеріально-технічного забезпечення №91».

Не погоджуючись з наказом №403 о/с від 01.04.2021 Головного управління Національної поліції в м. Києві в частині звільнення оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Голосіївського управління поліції ОСОБА_1 , на підставі пункту 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII), Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), Правилами етичної поведінки поліцейських, затвердженими наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 (далі - Правила №1179) та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 1 Закону №580-VIII визначено, що Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із Законом.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до статті 18 вказаного Закону, поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 цього Закону, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Згідно із ч.ч. 1, 2 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно із статтею 60 Закону України "Про Національну поліцію", проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII було затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до преамбули Дисциплінарного статуту цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України №2337-VIII від 15.03.2018 визначено, що службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Згідно зі статтею 11 Дисциплінарного Статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

За статтею 12 Дисциплінарного Статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (

Відповідно до статті 13 Дисциплінарного Статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Згідно із частиною третьою статті 13 Дисциплінарного Статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

За приписами статті 14 Дисциплінарного Статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Відповідно до частини першої статті 18 Дисциплінарного Статуту, службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

Судом встановлено, що з метою дослідження фактів та обставин вчинення позивачем дисциплінарного проступку, наявності чи відсутності дисциплінарного проступку, Головним управлінням Національної поліції у м.Києві видано наказ від 16.02.2021 року №291, яким призначено службове розслідування. За результатами вказаного розслідування уповноваженою на те дисциплінарною комісією 09.03.2021 складено висновок, який того ж дня затверджений заступником Голови Національної поліції України - начальником Головного управління Національної поліції у м.Києві генерал поліції третього рангу Крищенко Андрієм .

Тобто, службове розслідування було проведено в межах відведеного строку, повноважним органом та за наявності до того відповідних підстав.

Суд звертає увагу на те, що за змістом висновку про результати службового розслідування, члени дисциплінарної комісії, які проводили службове розслідування, прийшли до переконання про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, несумісного з подальшим проходженням служби в Національній поліції України, зокрема вказали, що останній свідомо допускав настання несприятливих наслідків після вчинення ним цих подій. Порушення стало можливим внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування ним вимог чинного законодавства.

Також, суд зазначає, що наведені обставини в повній мірі підтверджені поясненнями, які відібрані в рамках службового розслідування у інспекторів патрульної поліції та свідків відповідних подій, протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 046048, від 12.02.2021 року, який на момент розгляду в суді не скасовано та не визнано дії працівника поліції по його складанню незаконними. При цьому, їхні пояснення узгоджуються як одне з одним, так і з іншими матеріалами, що були зібрані в межах дисциплінарного провадження, зокрема такими як: результати перегляду відеозаписів з нагрудної камери патрульного поліцейського.

Крім цього, 13 квітня 2021 року постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення /далі - КУпАП/, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 /один/ рік.

Водночас, факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння підтверджується поясненнями свідків.

Письмові пояснення про те, що 12.02.2021 року, його товариш ОСОБА_4 , розпочав рух та рухаючись по вул. Добрий Шлях, навпроти будинку №8 через слизьку дорогу не впорався з керуванням та з`їхав з дороги та загруз у снігу, після чого поїхав за своїм автомобілем, щоб витягти «Рено», спростовуються показаннями усіх інших свідків даної події.

Відповідно до цього, позивач, всупереч вимогам частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Суд звертає увагу на те, що наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.11.2016 №1179 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 за №1576/29706) затверджено Правила етичної поведінки поліцейських.

Ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Тобто, обов`язок дотримуватися професійно-етичних вимог, правил поведінки поліцейських, загальнолюдських цінностей, які спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству, є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від посади, звання та його місцеперебування.

Таким чином, порушення ОСОБА_1 правил етичної поведінки поліцейських підриває як авторитет самого поліцейського, органів поліції, так і держави в цілому.

Крім цього, позивач, всупереч пункту 2.5 Правил дорожнього руху, відмовився від виконання законних вимог поліцейського щодо проходження огляду на стан сп`яніння, що безумовно, принижує високе звання поліцейського, викликає сумнів у високих моральних якостях і самосвідомості його як поліцейського.

Суд вважає, що з точки зору стороннього розсудливого спостерігача наведені обставини можуть свідчити про недодержання позивачем вимоги щодо необхідності з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час і бути прикладом у дотриманні громадського порядку.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону № 2337-VIII поліцейський зобов`язаний утримуватися від дій, які підривають авторитет Національної поліції України.

З огляду на системний аналіз наведених правових норм, чітко вбачається, що в основі поведінки поліцейського закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Працівники поліції повинні діяти на підставі та у межах повноважень, у спосіб, що визначений законодавством. Вони повинні усвідомлювати значимість своєї місії, їх поведінка повинна зміцнювати та підтримувати довіру суспільства до Національної поліції України. Поліцейські зобов`язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, у зв`язку з чим добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов`язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час виконання службових обов`язків, так і в поведінці у побуті. Дотримання бездоганної поведінки і безумовне виконання вимог чинного законодавства є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Аналіз тексту Присяги поліцейського дає підстави для висновку, що в основу поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Працівник поліції покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх невиконання.

Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Підставою для звільнення позивача зі служби в поліції стали обставини порушення ним службової дисципліни. В межах проведеного службового розслідування дисциплінарною комісією не досліджувалося питання наявності або відсутності вини в діях позивача щодо вчинення адміністративного правопорушення, а надавалася правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку. При цьому, наявність факту притягнення до адміністративної відповідальності або відсутність такого факту не спростовує можливості притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за наявності відповідних підстав.

Отже суд зазначає, що в даному випадку вина позивача у вчиненні дисциплінарного проступку проявляється в прямому умислі, тобто останній свідомо допускав настання несприятливих наслідків після вчинення ним цих дій. Це порушення стало можливим внаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування ним вимог чинного законодавства.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позивач своїми діями порушив закон «Про Національну поліцію», Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ, Присягу на вірність Українському народові, правила етичної поведінки поліцейських, затверджені наказом МВС від 9.11.2016 №1179.

Отже, в цьому випадку позивач вчинив діяння, несумісне з його посадою, оскільки скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Щодо посилання позивача на неспівмірність застосування до нього крайнього заходу дисциплінарного впливу - звільнення зі служби в поліції, то суд вважає такі безпідставними, оскільки за встановлених обставин службового розслідування, з огляду на грубе порушення службової дисципліни, що принижує та дискредитує як самого працівника поліції, так і органи поліції в цілому, застосування такого заходу відповідачем є правомірним.

За встановлених судом обставин, в контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд вважає, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 (0039695) оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Голосіївського управління поліції ОСОБА_1 не дотримався службової дисципліни, яка базується на високій свідомості та зобов`язує поліцейського дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів Національної поліції, дотримуватися норм професійної та службової етики, що виразилося у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та у подальшому у відмові від проходження медичного огляду.

Оскільки службове розслідування проведено відповідачем на підставі та в межах повноважень, відповідно до норм законодавства, а спірні накази прийнято на підставі та з дотриманням вимог Закону №580-VIII і Дисциплінарного Статуту, правові підстави для їх скасування відсутні.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 N3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 06.10.1982 у справі "X. v. Austria" про неприйнятність заяви №9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 07.10.1987 у справі "C. v. the United Kingdom" про неприйнятність заяви №11882/85).

Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11.02.2003 у справі "Ringvold v. Norway", заява №34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Суд встановив, що позивач порушив Закон №580-VII, Дисциплінарний Статут, Присягу поліцейського, Правила етичної поведінки поліцейських, затверджені наказом МВС України від 09.11.2016 №1179. Отже, в даному випадку позивачем вчинено діяння, несумісне з його посадою, оскільки скоєно проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що відповідачем на підставі належних та допустимих доказів доведено обставини, на яких ґрунтуються заперечення на позов, та правомірність прийняття спірного наказу.

Усі оскаржувані рішення в повній мірі відповідають визначеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, а відтак суд не має правових підстав для їх скасування.

З огляду на вказане, не підлягають до задоволення, як позовні вимоги про скасування наказів, так і відповідні похідні вимоги про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Отже, у задоволенні позовних вимог суд відмовляє повністю.

У силу вимог ст.139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 122, 160-165, 167, 254,371 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст рішення складено та підписано 02.08.2021 року.

Суддя Н.Г. Вєкуа