Рішення № 98709336, 30.07.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2021 року м. Київ № 640/19050/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю

секретаря судового засідання Чемериса М.С. (за дорученням судді), розглянувши у

порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доКиївського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Київській областіпрозобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

14.08.2020 ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київського обласного військового комісаріату (надалі - відповідач-1 або КОВК) та Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (надалі - відповідач-2 або ГУ ПФУ в Київській області), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Київського обласного військового комісаріату щодо надання довідки про грошове забезпечення до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області без врахування додаткових видів грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував на час звільнення із Збройних Сил України;

- зобов`язати Київський обласний військовий комісаріат надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення, які позивач отримував на час звільнення з лав Збройних Сил України, починаючи з 01.01.2018, а саме: надбавка за особливі умови служби у розмірі 15% посадового окладу, надбавка за військову кваліфікацію (майстер) у розміру 11% посадового окладу, надбавка за роботу з таємними виробами (носіями) у розмірі 20%;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області по отриманні від Київського обласного військового комісаріату довідки про грошове забезпечення, перерахувати ОСОБА_1 пенсію з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 з урахуванням виплачених сум пенсії.

Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 зазначає, що дії працівників Київського обласного військового комісаріату щодо відмови підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача, є протиправними. Зокрема позивач зазначає, що є пенсіонером Збройних Сил України, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Київській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; у зв`язку із набранням чинності постанови КМУ від 30.08.2017 року № 704 № «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» у квітні 2018 року позивачу перераховано розмір пенсії на збільшення; разом з тим, у січні-березні 2018 року відповідач-1 підготував довідку про грошове забезпечення позивача відповідно до вимог постанови КМУ від 21.02.2018 № 103, п.п. 1, 3, 5 та Додатку 2 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 13.02.2008 № 45, тобто з врахуванням окладу за посадою, окладу за військовим званням та процентною надбавкою за вислугу років, та подав вказану довідку до ГУ ПФУ в Київській області; проте, позивач зазначає, що при звільненні з лав Збройних Сил України отримував грошове забезпечення із наступних складових: оклад за посадою, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, надбавка за роботу з таємними виробами (носіями) у розмірі 20%, надбавка за особливі умови служби у розмірі 15 %, надбавка за кваліфікацію військовослужбовця (майстер) у розмірі 11 % від посадового окладу; з вищезазначених складових грошового забезпечення позивачу нараховувалася пенсія до 01.01.2018; дії відповідача-1 щодо перерахунку пенсії у 2018 році без врахування додаткових складових грошового забезпечення, позивач вважає протиправними; 05.03.2019 набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними п. п 1, 2 постанови КМУ від 21.02.2018 № 103; до того ж, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не містить положень, які б давали підстави не враховувати для перерахунку пенсії певні види грошового забезпечення, що отримував позивач, у тому числі і надбавку за особливі умови служби, надбавку за кваліфікацію та інші.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Пащенку К.С.

15.09.2020 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва було відкрито провадження в адміністративній справі № 640/19050/20, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання, а також звільнено позивача від сплати судового збору.

20.10.2020 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника відповідача-2 надійшов відзив на адміністративний позов, у якому він заперечує проти задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснювати її нарахування на підставі наданих їм відповідними органами довідок про розмір грошового забезпечення і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення зазначених у довідках; КОВК було підготовлено довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується при перерахунку пенсій, у порядку визначеному рішенням КМУ; на підставі зазначеної довідки у квітні 2018 року було здійснено перерахунок пенсії позивачу відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов КМУ № 704 у порядку визначеному постановою КМУ №103; відповідно до п. 1 постанови КМУ № 103, перерахунок пенсій військовослужбовцям та деяким іншим особам здійснюється із урахуванням трьох складових оновленого грошового забезпечення, визначеного на 1 березня 2018 - окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років; врахування інших видів грошового забезпечення цією постановою не передбачено; обставини скасування з 05.03.2019 в судовому порядку п. 2 постанови КМУ № 103 не можуть бути враховані при прийнятті рішення, оскільки ці обставини не існували на час виникнення спірних відносин; відтак, відповідачем-2 в межах чинного законодавства було правомірно перераховано позивачу пенсію.

26.10.2020 до Окружного адміністративного суду м. Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він зазначає про необ`єктивність відзиву на позовну заяву, а також його необґрунтованість та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

16.11.2020 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника відповідача-1 надійшов відзив на адміністративний позов, у якому він заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Довідка позивачу була оформлена у відповідності до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови КМУ № 103, а тому не включала додаткові види грошового забезпечення; довідки відповідно до Порядку № 45 видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком; тому КОВК не є уповноваженим органом надавати органам Пенсійного фонду України довідки про додаткові види грошового забезпечення осіб, звільнених з військової служби, як того просить позивач.

Крім того, відповідач-1 зазначає, що оскільки постановами КМУ № 103 та № 45 при перерахунку пенсії не передбачалося включення інших видів грошового забезпечення, ніж передбачених цими постановами, в тому числі тих, які отримував позивач на момент виникнення у нього права на призначення пенсії; тому, відповідач-1 правомірно не включив їх до довідки про розмір грошового забезпечення позивача; при цьому, на час виникнення спірних правовідносин (2018 рік), постанова КМУ № 103 була чинною, а тому відповідач 1 діяв у межах повноважень, на підставі та у спосіб, передбачені законодавством; разом з тим, спір щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача після скасування судом п. 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не є предметом та підставою позову у даній справі; КОВК є носієм інформації щодо посади, військового (спеціального) звання, та вислуги років, які містяться у особовій справі військовослужбовців звільнених з військової служби та знаходяться на обліку відповідача-1, тому не є носієм інформації щодо додаткових видів грошового забезпечення позивача.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 після звільнення з військової служби перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

На підставі постанови КМУ від 21.02.2018 № 103 КОВК оформив довідку № ФК70534 від 19.04.2018 про грошове забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням КМУ, за посадою Начальника групи авіаполку, з урахуванням таких складових грошового забезпечення: посадовий оклад - 4 370, 00 грн., оклад за військовим (спеціальним) званням (капітан) - 1 270,00 грн., надбавка за вислугу років (50%) - 2 820,00 грн., всього - 8 460,00 грн.

У 2018 році ОСОБА_1 було перераховано пенсію з 01.01.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», з урахуванням таких складових грошового забезпечення: посадовий оклад - 4 370, 00 грн.; оклад за військовим (спеціальним) званням капітан - 1 270,00 грн.; надбавка за вислугу років (50%) - 2 820,00 грн.; всього - 8 460,00 грн.

Основний розмір пенсії: 65 % грошового забезпечення (вислуга років 25).

Не погоджуючись із видачею відповідачем-1 довідки без врахуванням додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 , позивач звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

В силу приписів ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб визначаються Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процитована норма статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» міститься в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18 (адміністративне провадження № К/9901/10882/19), від 19.11.2020 у справі № 120/1759/19-а (адміністративне провадження № К/9901/30056/19).

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентоване статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Так, відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» затвердив Порядок № 45.

Відповідно до п. 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, у редакції, що діяла з 01.01.2016, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Відповідно до п. 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, у редакції, що діяла з 01.01.2016, для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням; надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання «заслужений» чи «народний», службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі; щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок; інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію; щомісячні надбавки за особливі умови служби (крім надбавки за службу у віддаленій місцевості) особам, звільненим з військової служби, які проходили службу та обслуговували ядерну зброю на об`єктах «С», у складальних бригадах ремонтно-технічних баз, у складі екіпажів атомних підводних човнів, на території військових полігонів, де проводилися випробування ядерної зброї або навчання із застосуванням такої зброї, та у військових частинах, що обслуговували космодром «Байконур», якщо такі надбавки виплачувалися їм на день звільнення із служби у відсотках посадового окладу, що встановлювалися до 1 січня 2008 р. для обчислення розміру пенсії, але не більше розміру надбавок за особливі умови служби відповідно до законодавства.

Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.

Згідно з п. 3 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, для перерахунку пенсії уповноважені органи мали готувати довідки про розмір грошового забезпечення кожної відповідної особи за формою згідно із додатком 2. Такі довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

В подальшому, 24.02.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», якою було внесено зміни, зокрема до п. 1 Порядку № 45, який викладено у новій редакції, а саме: «Пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України».

Також було викладено в іншій редакції і п. 5 Порядку № 45, відповідно до абз. першого якого під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 було вирішено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

При цьому у Додатку 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), а також премії.

Разом з цим, рішенням Окружного адміністративного міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, зокрема визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

У постанові від 05.03.2019 у справі № 826/3858/18 Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що п. п. 1, 2 Постанови № 103 та зміни до п. 5 і додатку 2 Порядку № 45 щодо складових грошового забезпечення для перерахунку пенсій, звужують зміст та обсяг існуючих прав і свобод, оскільки скасовують надбавки, доплати, підвищення і премії, які отримував військовий пенсіонер під час служби, та які враховувались при попередніх перерахунках пенсій.

Постановою Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18 (адміністративне провадження № К/9901/10882/19) рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 залишено без змін, в якій суд касаційної інстанції серед іншого вказав на те, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 265 Кодексу адміністративного судочинства України резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.

Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 набрало законної сили 05.03.2019.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що до 05.03.2019, тобто на момент виникнення спірних правовідносин у цій справі, пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України № 103 були чинними та підлягали застосуванню суб`єктами владних повноважень, зокрема й КОВК.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією викладеною у пункті 60 постанови Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 2040/6740/18 (адміністративне провадження № К/9901/14857/19) та у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 640/18016/18 (адміністративне провадження № К/9901/34260/19).

Таким чином, на момент виникнення у позивача права на перерахунок пенсії (01.01.2018) надбавка за особливі умови служби у розмірі 15% посадового окладу, надбавка за військову кваліфікацію (майстер) у розміру 11% посадового окладу, надбавка за роботу з таємними виробами (носіями) у розмірі 20% не включались у склад грошового забезпечення, з якого перераховувалась пенсія, а тому вимоги позивача в частині необхідності їх включення для перерахунку пенсії з 01.01.2018 року є безпідставними, оскільки станом на дату складання зазначеної довідки положення постанови Кабінету Міністрів України № 103 були чинними та підлягали застосуванню відповідачем-1.

Тобто, суд вважає, що на момент виникнення спірних правовідносин у КОВК були відсутні правові підстави для видачі позивачу іншої, ніж на виконання вимог Порядку № 45 та Постанови № 103, довідки, тобто з включенням вищевказаних додаткових виплат (премії та надбавок).

Таким чином, суд доходить висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення позову до КОВК в частині визнання протиправними дій КОВК щодо надання довідки про грошове забезпечення до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області без врахування додаткових видів грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував на час звільнення із Збройних Сил України, оскільки на час видачі довідки (19.04.2018) постанова КМУ від 21.02.2018 № 103 була чинною та нею затверджувалася форма довідки, з якої було виключено додаткові види грошового забезпечення.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання КОВК надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення, які позивач отримував на час звільнення з лав Збройних Сил України, починаючи з 01.01.2018, то суд зазначає, що така вимога підлягає задоволенню з 05.03.2019, а саме з дати набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 щодо визнання нечинними пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45.

Поряд з цим, в частині, що стосується врахування при перерахунку пенсії ОСОБА_1 конкретних розмірів додаткових видів грошового забезпечення, суд звертає увагу, що визначення розміру грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсій належить до повноважень КОВК.

Щодо тверджень КОВК про те, що він не є носієм інформації щодо посади, військового (спеціального) звання, та вислуги років, які містяться у особовій справі військовослужбовців звільнених з військової служби та знаходяться на обліку відповідача-1, а тому не є носієм інформації щодо додаткових видів грошового забезпечення позивача, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 9 Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 № 389, військові комісаріати відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть облік осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах в запас або у відставку, які проживають на відповідній території, для оформлення документів, що додаються до пенсійної справи відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до п. 10 Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 № 389, обласні військові комісаріати, крім виконання функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, забезпечують оформлення та подання документів органам Пенсійного фонду України для призначення (перерахунку) пенсій особам, звільненим з військової служби, і членам їх сімей відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а також у передбачених законодавством випадках виплату грошової допомоги особам, звільненим з військової служби, і сім`ям загиблих (померлих) військовослужбовців Збройних Сил.

Отже, КОВК є уповноваженим структурним підрозділом Міністерства оборони України та відповідає за проведення перерахунку грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія на умовах і розмірах встановлених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», тому доводи відповідача-1 в цій частині підлягають відхиленню.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання ГУ ПФУ у Київській області по отриманні від Київського обласного військового комісаріату довідки про грошове забезпечення, перерахувати позивачу пенсію з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 з урахуванням виплачених сум пенсії, то суд зазначає, що органи ПФУ не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм відповідними органами довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, що зазначені у довідках.

Аналогічна позиція висловлена і Верховним Судом у його постановах від 11.07.2019 у справі № 642/7159/16-а (адміністративне провадження № К/9901/20720/18), від 31.07.2019 у справі № 522/18053/15-а (касаційне провадження № К/9901/11413/18).

Верховний Суд у своєму рішенні від 17.12.2019 у зразковій справі № 160/8324/19 (адміністративне провадження № Пз/9901/20/19) також зазначив, що до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача.

Аналогічну позицію підтримано і Великою Палатою Верховного Суду, що відображено у постанові від 24.06.2020 у справі № 160/8324/19 (провадження № 11-20заі20).

Суд акцентує увагу на тому, що оновлена довідка КОВК до ГУ ПФУ у Київській області ще не надійшла, а ГУ ПФУ у Київській області не порушило права позивача у частині перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки.

У свою чергу, суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому.

Аналогічний висновок викладено і Верховним Судом у його ухвалі від 12.07.2019 у справі № 620/4300/18 (адміністративне провадження № К/9901/18673/19).

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами 1 та 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. The United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що завданням судочинства є вирішення судом спору з метою ефективного захисту порушеного права.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

Також при вирішенні цієї справи судом береться до уваги висновок ЄСПЛ, викладений у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003, у якому вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, проаналізувавши всі обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

З огляду на те, що суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову, а позивач звільнений від сплати судового збору ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2020 в адміністративній справі № 640/19050/20, то відшкодування позивачу судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Зобов`язати Київський обласний військовий комісаріат (адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 59, ідентифікаційний код 07910662) надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (адреса: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40, ідентифікаційний код 22933548) довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення за формою, чинною із 05.03.2019 редакцією додатка другого Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко