Ухвала суду № 98709296, 30.07.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

30 липня 2021 року м. Київ№ 640/15907/21Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Чемериса М.С. (за дорученням судді), розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат

про визнання дій протиправними, та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , ел. пошта - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) (далі - позивач або ОСОБА_1 ) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (адреса: 03165, м. Київ, просп. Любомира Гузара, 7, ідентифікаційний код - 22886300, ел. пошта - stta_kvc@kmda.gov.ua) (надалі - відповідач), у якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що виразилися у нарахуванні та виплаті у 2019-2020 роках ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю внаслідок війни II групи, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня на підставі норм статті 13 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI), в розмірах, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2019 року № 237 «Деякі питання виплати у 2019 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України »Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» та постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»;

- визнати протиправними дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що виразилися у відмові на надане звернення від 10 березня 2021 року під час досудового врегулювання спору в питанні проведення відповідного перерахунку нарахованої позивачу, як особі з інвалідністю внаслідок війни II групи, у 2019-2020 роках щорічної разової грошової допомоги до 5 травня на підставі та в розмірах, передбачених нормами статті 13 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції Закону України від 25 грудня 1998 року № 367-ХІУ), та здійснення виплати недоплаченої її частини з урахуванням попередньо виплачених сум.

- зобов`язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити перерахунок ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю внаслідок війни II групи, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2019-2020 роки в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, передбаченому нормами статті 13 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції Закону України від 25 грудня 1998 року № 367-ХІУ), а саме:

за 2019 рік - у розмірі 11 976 грн.;

за 2020 рік - у розмірі 13 104 грн.;

- зобов`язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних з урахуванням попередньо виплачених сум здійснити виплати ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю внаслідок війни II групи, недоплачених у 2019-2020 роках частин щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої нормами статті 13 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції Закону України від 25 грудня 1998 року № 367-ХІУ) в сумі 18040 (вісімнадцять тисяч сорок) грн., з яких:

за 2019 рік - у сумі 8 576 грн;

за 2020 рік - у сумі 9 464 грн.

В якості підстав позову позивач зазначає, що дії відповідача, які виразилися у відмові в проведені відповідного перерахунку нарахованої ОСОБА_1 у 2019-2020 роках щорічної грошової допомоги у розмірі, передбаченому нормами статті 13 Закону № 3551-XII в редакції Закону № 367-ХІV, та здійснені виплати недоплаченої частини такої щорічної грошової допомоги у вказаний період з урахуванням попередньо виплачених сум, є неправомірними і такими, що порушують права позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2021 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/15907/21, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

До канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

В обґрунтування клопотання зазначено, що виплата разової грошової допомоги до 5 травня позивачу виплачена за 2019 рік - 04.04.2019 та за 2020 рік - 09.04.2020, при цьому позивач звернувся до суду лише 03.06.2021 з порушенням строку на звернення до адміністративного суду.

Вирішуючи питання щодо дотримання строку звернення до суду, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року №340/1019/19).

Виплата допомоги до 05 травня є щорічним одноразовим платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, з дня отримання виплати особою, якій призначена така допомога, він вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Отже, 30 вересня 2020 року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована, а тому перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня 2020 року.

З матеріалів справи вбачається, що виплата разової грошової допомоги до 5 травня у 2019 та 2020 роках здійснювалась у квітні відповідного року у розмірах 3400,00 грн та 3640 грн.

Позивач вказує, що про обставини порушення порядку нарахування та виплати щорічної грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни дізнався у лютому 2021 року під час перегляду судової справи (зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 440/2722/20).

У зв`язку з цим, позивач лише 10.03.2021 звернувся до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат зі зверненням про проведення перерахунку щорічної грошової допомоги та здійснення виплати недоплаченої її частини з урахуванням виплачених сум.

Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних гарантій Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 по справі № 240/12017/19, яка є обов`язковою для суду першої інстанції.

У зв`язку з чим, не отримання позивачем допомоги до 05 травня у 2019 та у 2020 роках у повному обсязі є відліком обчислення шестимісячного строку звернення до суду, передбаченим Кодексом адміністративного судочинства України.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Щодо обставин звернення позивача до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат з проханням здійснити перерахунок сум одноразової грошової допомоги суд відмічає, що відповідно до Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Згідно з ч. 4 ст. 3 Закону України «Про звернення громадян», скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Статтею 16 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

За приписом 17 Закону України «Про звернення громадян», скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються.

Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу.

Рішення вищого державного органу, який розглядав скаргу, в разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено до суду в термін, передбачений законодавством України.

Суд відмічає, що письмове звернення позивача 10.03.2021 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат з проханням здійснити перерахунок сум одноразової грошової допомоги, подане у порядку Закону України «Про звернення громадян», з огляду на його характер та мету щодо поновлення прав і захист інтересів позивача, є по суті скаргою на дії відповідача, подання якої обмежено терміном протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням.

Як встановлено судом, позивач про обставини порушення свої прав мав дізнатися на час отримання допомоги до 5 травня у неповному розмірі, тобто у квітні 2019 року та 2020 року відповідно.

Таким чином, направлення позивачем звернення у березні 2021 року, що по суті є скаргою у розумінні Закону України «Про звернення громадян» та отримання ним відповіді Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат листом від 05.03.2021 № 108/260-108/260/К-52-69 не спростовує твердження щодо наявності у позивача можливості дізнатися про обставини порушення своїх прав на час ненарахування та невиплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у належному розмірі у відповідні роки та не є поважною причиною для поновлення строку для звернення до суду.

Отже, позивач міг та повинен був дізнатись про порушення своїх прав, інтересів щодо отримання грошової допомоги в меншому розмірі після отримання вказаних сум, разом з тим, до суду позивач звернувся лише у червні 2021 року, тобто з очевидним пропущенням шестимісячного строку, без наявності поважних причин пропуску такого строку.

У статті 123 КАС України передбачено, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України встановлено, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно ч. 3, 4 ст. 240 КАС України, про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Таким чином, зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви відповідача про залишення позову без розгляду.

Керуючись частиною третьою статті 123, пунктом 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про залишення позову без розгляду - задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України, набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена.

Суддя К.С. Пащенко