Рішення № 98709248, 02.08.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2021 року м. Київ № 826/11438/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Автохелп»доДержавної архітектурно-будівельної інспекції України провизнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Автохелп» з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо проведення перевірки діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Автохелп», що були здійснені 01.06.2016 та 08.07.2016 (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 13.09.2016).

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що у Державної архітектурно-будівельної інспекції України були відсутні законодавчо мотивовані підстави для проведення перевірки діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Автохелп», що були здійснені 01.06.2016 та 08.07.2016, з огляду на приписи п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII, згідно з якими у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарних рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб`єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2017, адміністративний позов задоволено.

Постановою Верховного Суду від 23.06.2020 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2017 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного та згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративну справу №826/11438/16 прийнято до свого провадження суддею Скочок Т.О., призначено останню до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено сторонам строки для подання до суду відзиву, відповіді на відзив та заперечення.

Відповідач не скористався наданим йому правом на подання до суду відзиву, а також не повідомив суд про причини неможливості його подання.

Разом з тим, під час первісного розгляду справи представником відповідача подано до суду заперечення, в яких останнім вказано про безпідставність заявлених позовних вимог, з огляду на те, що обмеження щодо проведення перевірок, встановлені положеннями п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII, не поширюють свою дію на спірні правовідносини, оскільки встановлюють такі обмеження лише щодо контролюючих органів, у розумінні положень Податкового кодексу України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, Департаментом архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві 01.06.2016, на підставі вимоги слідчого управління ГУ Національної поліції у місті Києві від 12.05.2016 №8361/125/23/3-2016/2 та направлення для проведення позапланової перевірки від 18.05.2016, проведено позапланову перевірку ТОВ «Автохелп», за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

На підставі вказаного акту 01.06.2016 Департаментом архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Крім того, 01.06.2016 Департаментом архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а 14.062016 прийнято постанови №147/16/10/26-10/1406/0215, №148/16/10/26-11/1406/0215 та №149/16/10/26-12/1406/0215 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

З метою перевірки виконання ТОВ «Автохелп» вимог приписів від 01.06.2016, 08.07.2016 Департаментом архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві проведено позапланову перевірку ТОВ «Автохелп», за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким встановлено, що позивачем вимоги приписів від 01.06.2016 не виконані в частині усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил шляхом приведення земельної ділянки на бульварі Івана Лепсе, 26 в Солом`янському районі м. Києва до попереднього стану, а також з 01.06.2016 зупинення виконання будівельних робіт із будівництва окремо розташованого торгівельного павільйону на бульварі Івана Лепсе, 26 в Солом`янському районі м. Києва.

Вважаючи дії відповідача з проведення перевірки ТОВ «Автохелп» 01.06.2016 та 08.07.2016 протиправними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до п. 3 Указу Президента України від 08.04.2011 №439/2011, яким затверджено Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, визначено, що основними завданнями Держархбудінспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Держархбудінспекція України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, проводить перевірки, у тому числі щодо дотримання встановленого порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, та розглядає справи про правопорушення у сферах містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства з прийняттям відповідних рішень (пп.пп. 10, 11 п. 4 вказаного Положення).

Приписами п. 6 Положення передбачено, що Держархбудінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі або міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька регіонів) територіальні органи.

У той же час, п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб`єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Водночас, виходячи зі змісту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», останній направлений на врегулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів та передбачає внесення змін до податкового законодавства.

Разом з тим, відповідно до п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України, цей кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу.

Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Отже, враховуючи завдання Державної архітектурно-будівельної інспекції України та її територіальних органів, суд дійшов до висновку, що відповідач у цій справі не є контролюючим органом доходів і зборів у розумінні вимог п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України. Відтак, приписи п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII на спірні правовідносини не розповсюджуються.

З огляду на викладене вбачається, що відповідач станом на момент виникнення спірних правовідносин був наділений законодавчим правом на проведення перевірок у сфері містобудівної діяльності.

У свою чергу, Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (надалі - Порядок №553 у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Приписами п. 7 Порядку №553 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Як вбачається зі змісту актів, спірні перевірки проведено на підставі вимоги слідчого управління ГУ Національної поліції у місті Києві від 12.05.2016 №8361/125/23/3-2016/2, а також з метою перевірки виконання позивачем вимог припису від 01.06.2016, що відповідає підставам для проведення позапланової перевірки, наведеним у п. 7 Порядку №553.

Згідно з п. 9 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Крім того, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (п. 13 Порядку №553).

У той же час, ні приписи Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ні Порядку №533 не визначають обов`язку органу державного архітектурно-будівельного контролю попередньо попередити суб`єкта містобудування про намір проведення позапланового заходу. Від суб`єкта владних повноважень, відповідно до вимог законодавства, чинного на час проведення позапланової перевірки, вимагалось лише пред`явлення службового посвідчення та направлення на перевірку безпосередньо перед проведенням такої перевірки. Вказане також узгоджується і з обставинами, визначеними п. 7 Порядку №533, що слугують підставами для проведення позапланової перевірки, як відповідного способу виявлення або підтвердження факту порушення суб`єктом містобудування норм чинного законодавства.

З огляду на викладене, суд вказує про необґрунтованість тверджень представника позивача про неправомірність проведення відповідачем спірної перевірки без попереднього повідомлення суб`єкта містобудування (у даному разі позивача) про проведення такої перевірки, оскільки останні не відповідають наведеним законодавчим положенням.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.02.2019 у справі №813/578/17.

Згідно з п. 16 Порядку №553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку (п. 19 Порядку №553).

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України (п. 20 Порядку №553).

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф (п. 22 Порядку №553).

З урахуванням викладеного, суд звертає увагу на те, що наслідки оскаржуваних перевірок (приписи, протоколи та постанови) не є предметом оскарження у межах даної справи, а тому окремій оцінці судом не підлягають, з огляду на те, що факт виявлених посадовими особами порушень представником позивача під час судового розгляду даної справи не заперечувався, а іншого з наявних у матеріалах справи доказів не вбачається.

Як наслідок, суд вказує, що оскаржувані дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо проведення перевірки діяльності ТОВ «Автохелп», що були здійснені 01.06.2016 та 08.07.2016, вчинені посадовими особами відповідача правомірно та у межах наданих останньому повноважень.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення останніх.

Керуючись ст.ст. 77, 139, 245, 246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Автохелп» (код ЄДРПОУ 24941339, адреса: 02124, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 26) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки 26) відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок