Рішення № 98707912, 02.08.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 200/8276/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Грачук В.С.

За участю сторін:

Представників позивача: Нікішева О.В., Русєва Д.Д.

Представника відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кастонс Пром» до Головного управління ДПС в м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду з Донецького окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кастонс Пром» до Головного управління ДПС в м. Києві, в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 05.08.2020 року №0166400504, №0166410504, №0166420504.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що вищезазначені податкові повідомлення-рішення (далі - ППР) були винесені податковим органом на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки №661/26-15-05-04-01/41792305 від 16.07.2020 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Кастонс Пром» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податків за квітень 2020 року», а тому вони є протиправними та такими, що підлягаю скасуванню, оскільки з боку товариства з обмеженою відповідальністю «Кастонс Пром» під час здійснення власної господарської діяльності та господарських відносин із контрагентами відсутні порушення вимог Податкового кодексу України та іншого чинного законодавства.

Ухвалою суду від 15.02.2021 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Кастонс Пром» до Головного управління ДПС в м. Києві було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ч.5 ст.262 КАС України.

Ухвалою суду від 16.04.2021 року подальший розгляд справи було вирішено проводити в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.

16.06.2021 року ухвалою суду підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові, та просили їх задовольнити.

Представник Головного управління ДПС в м. Києві до підготовчих судових засідань та судового засідання, призначеного на 22.07.2021 року, повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи відповідача було повідомлено належним чином та своєчасно.

Відповідачем був наданий відзив на адміністративний позов (т. 4 а.с. 94-108), з якого вбачається що Головне управління ДПС в м. Києві проти задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Кастонс Пром» заперечує та наполягає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими, винесеними у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки п. 2 ч. 3 ст. 205 КАС України.

За таких умов суд дійшов висновку про можливість розгляду справи №200/8276/20 за фактичною явкою сторін.

Судом під час розгляду справи по суті позовних вимог встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кастонс Пром» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 08.12.2017 року №10701020000072250.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності позивача є: 20.15 Виробництво добрив і азотних сполук (основний); 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 19.20 Виробництво продуктів нафтоперероблення; 20.20 Виробництво пестицидів та іншої агрохімічної продукції; 81.30 Надання ландшафтних послуг; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.76 Роздрібна торгівля квітами, рослинами, насінням, добривами, домашніми тваринами та кормами для них у спеціалізованих магазинах.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кастонс Пром» з 17.04.2018 року є платником податків на додану вартість, що підтверджується витягом №200392953 з Реєстру платників податків на додану вартість.

20.05.2020 року позивач подав до Головного управління ДПС в м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за податковий період квітень 2020 року (т. 2 а.с. 71-72, т. 11 а.с. 73-81). До декларації були додані: довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (Додаток 2 до декларації) (т. 2 а.с. 73-74); розрахунок суми бюджетного відшкодування (Додаток 3 до декларації (т. 2 а.с. 75), заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електродного адміністрування (Додаток 4 до декларації (т. 2 а.с. 76-77), розшифровку податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів поточного звітного періоду за квітень 2020 року (Додаток 5 до декларації) (т. 2 а.с. 78-79).

При цьому у рядку 9 декларації з ПДВ за квітень 2017 року було відображено суму податкових зобов`язань поточного звітного періоду у розмірі 13 434,00 грн., суму податкового кредиту поточного звітного періоду у розмірі 9336578,00 грн. (рядок 17), суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 9323144,00 грн. (рядок 19), та суму від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 870 000,00 грн. (рядки 20.2 та 20.2.1).

Вищезазначені документи були прийняті податковим органом 20.05.2020 року, про що свідчить квитанція №2 (т. 2 а.с. 80).

В період з 25.06.2020 року по 09.07.2020 року на підставі наказу ГУ ДПС в м. Києві від 17.06.2020 року №4410 (т. 4 а.с. 111) та направлення на перевірку посадовими особами ГУ ДПС в м. Києві було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Кастонс Пром» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податків за квітень 2020 року.

За результатами перевірки податковим органом було складено акт №661/26-15-05-04-01/41792305 від 16.07.2020 року (т.1 а.с. 55-78, т. 2 а.с.23-34), у висновках якого зазначено про порушення позивачем наступних вимог законодавства:

- п.185.1 статті 185, п.п. 198.1, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, п.п. 200.1, 200.4 ст.200, п.201.1, п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2020 року на 870 000, 00 грн., та завищено суму віджимного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за квітень 2020 року на суму 4 702 375,00 грн.;

- п. 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України, а саме товариством з обмеженою відповідальністю «Кастонс Пром» не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, складену на операції з постачання товарів/послуг за січень 2020 року.

Також судом встановлено, що за результатами вищезазначеної перевірки головним управлінням ДПС в м. Києві були винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- за порушення п.185.1 статті 185, п.п. 198.1, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, п.п. 200.1, 200.4 ст.200, п.201.1, п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України - ППР №0166400504 від 05.08.2020 року (форма В1), яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 870 000, 00 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 217 500,00 грн. (т. 1 а.с. 49, т. 2 а.с. 20, 43);

- за порушення п.185.1 статті 185, п.п. 198.1, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, п.п. 200.1, 200.4 ст.200, п. 201.1, п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України - ППР №0166410504 від 05.08.2020 року (форма В4), яким позивачу було зменшено суму від`ємного значення, яку зараховано у зменшення суми з податку на додану вартість у розмірі 4 702 375,00 грн. (т.1 а.с.51, т.2 а.с. 21, 44);

- за порушення п. 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України - ППР №0166420504 від 05.08.2020 (року форма «ПН»), яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 3400,00 грн. (т.1 а.с.53, т.2 а.с.22, 45).

Не погоджуюсь із зазначеними рішеннями контролюючого органу, підприємство звернулось до адміністративного суду із позовом про їх оскарження в адміністративній справі №200/8276/20.

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі ПК України).

В силу п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.п.78.1.8 п.78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Відповідно до п. 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно п. 78.5 статті 78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Приписами підпункту «а» пункту 198.5 статті 198 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У відповідності до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За змістом наведених норм право платника податків на збільшення податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податків у інших платників товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПК) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Між тим, згідно приписів пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п.120-1.2 статті 120-1 ПК України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу), що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної, або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування.

Відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

У разі реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим цього пункту та пунктом 120-1.1 цієї статті, не застосовуються.

У разі відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, та/або податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тому витрати підприємства для цілей оподаткування податком на прибуток, а податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість повинні бути підтверджені первинними документами, що відображають реальність господарської операції, та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як зазначив в судовому засіданні представник позивача, ТОВ «Кастонс Пром» є підприємством, яке займається виробництвом органічних добрив і азотних сполук. При цьому задля здійснення своєї господарської діяльності у позивача систематично виникає потреба у придбані сировини (фруктів) задля виготовлення зазначеного товару. При цьому контрагентів з постачання сировини позивач обирає з достатньою мірою обачності та обережності, перевіряє всю інформацію щодо контрагентів, що є у відкритому доступі (як-то наявність певної репутації на ринку, реєстрація підприємства платником податку на додану вартість та ін.).

Так у акті перевірки податковим органом вказано, що у перевіряємий період ТОВ «Кастом Пром» здійснювало придбавання фруктів (лимони, банани, мандарини, хурма, апельсин тощо), як на митній території України, так і за її межами з метою подальшої переробки в органічні та органічно-мінеральні добрива.

Судом встановлено, що 23.09.2019 року між позивачем (як покупцем) та іноземним підприємством «Escarabajo KFT» (як продавцем) було укладено контракт №20190923 предметом якого була поставка на адресу позивача фруктів (бананів, апельсинів, лимонів, мандаринів хурми) (т. 2 а.с. 124-128).

Відповідно до п.4.2.1 Контракту встановлено, що відстрочення платежу складає 180 календарних днів від дати митного оформлення конкретної поставки товару.

Згідно додатку від 01.10.2019 року до Контракту №20190923 від 23.09.2019 року сторонами було погоджено умови поставки товару: СРТ - Одеса, вул. Агрономічна, 210 (т.2 а.с.132).

При цьому на підтвердження отримання товару (фруктів) за вищезазначеним договором від іноземного підприємства «Escarabajo KFT» позивач надав до перевірки та до суду усі передбаченні умовами договорів та вимогами чинного законодавства України первинні документи, а саме: контракт на придбання сировини №20190923 від 23.09.2019 року, додаткові угоди та додатки до нього, вантажно-митні декларації, міжнародні товарно-транспортні накладні, товарно-транспортні накладні про перевезення товару на території України, платіжні доручення в іноземній валюті, інвойси (т. 2 а.с.81-107, 124-138, т. 8 а.с.35-67).

Також судом встановлено, що 06.05.2019 року між позивачем (як комітентом) та ТОВ «Екзотік Фрутс» (як комісіонером) було укладено договір комісії №06/05 (т. 2 а.с. 147-150). Відповідно до зазначеного договору комітент доручає, а Комісіонер приймає на себе зобов`язання з пошуку контрагента на поставку наступних видів товару: свіжих овочів та фруктів та за винагороду укласти від свого імені відповідні договори: договори доручення з підприємствами - декларантами, договори зберігання комісійного товару з власниками ліцензійних митних складів, договори перевезення, інші договори з третіми особами, необхідні для виконання Комісіонером своїх обов`язків та за рахунок і в інтересах Комітента проводити такі операції: зовнішньоекономічні операції купівлі-продажу товарів, здійснювати всі дії необхідні для проведення нетарифних видів контролю, проводити митне оформлення вантажу, отримувати дозвільні документи і висновки, та інші операції, необхідні для виконання Комісіонером своїх обов`язків.

Виступаючи від свого імені, Комісіонер самостійно укладає угоди, перелічені в п. 1.1 цього Договору з третіми особами.

Відповідно до п. 3.1. комісійна винагорода, яку потрібно виплатити Комісіонеру, становить: за укладення договору (контракту) купівлі-продажу і здійснення поставки за цим договором - 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок, у т. ч. ПДВ 166,67 гривень за один контейнер або автомобіль, або вагон залежно від способу доставки.

Згідно додатків до договору Комісії №06/06 від 06.05.2019 року сторони погодили, що місце передачі товару від комісіонера комітенту: 8 км+100 м. траси Одеса-Київ-Санкт-Петербург, Одеська обл., Біляївський р-н, Усатівська сільрада. Крім того, у зазначених додатках також у кожному окремому випадку було передбачено товар, який придбавався Комісіонером, умови поставки відповідно до Інкотермс-2010 та ціну придбаваємого товару (т.2 а.с.151-155).

На підтвердження реальності господарських операцій позивачем до суду було надано: договір комісії №06/05 від 06.05.2019 року та додатки до нього, митні декларації, товарно-транспортні накладні, звіти комісіонера, інвойси про придбання товару, акти наданих послуг, акти здачі-прийняття робіт, рахунки-бордеро премій добровільного страхування контейнерів (т.2 а.с.108-116, 147-170, т. 6 а.с.102-201, т. 8 а.с.126-129, 138-146).

Крім того, позивачем було надано до суду докази наявності у ТОВ «Екзотік Фрутс» складських приміщень за адресою 8 км+100 м. траси Одеса-Київ-Санкт-Петербург, Одеська обл., Біляївський р-н, Усатівська сільрада, а саме договір оренди від 01.12.2019 року №10/10.19 (т. 2 а.с. 177-184), акти приймання передачі об`єктів оренди (т. 2 а.с. 185), рахунки розміру орендної плати за користування об`єктами оренди (т. 2 а.с. 186).

Також судом встановлено, що 21.06.2019 року між позивачем (як покупцем) та ТОВ «Екзотік Фрутс» (як продавцем) було укладено договір купівлі-продажу №2106-2019 (т.2 а.с.196-198). Предметом договору є зобов`язання продавця продати відповідної якості товару у власність покупця, а покупець у свою чергу зобов`язується прийняти товар та сплати його вартість.

Відповідно до Специфікації від 24.12.2019 року до договору №2106-2019 від 21.06.2019 року сторони погодили вартість поставки товару та його кількість, а також обумовили, що поставка по договору здійснюється на протязі січня 2020 року на умовах самовивозу зі складу за адресою: 8 км+100 м. траси Одеса-Київ-Санкт-Петербург, Одеська обл., Біляївський р-н, Усатівська сільрада (т.2 а.с.199-100).

На підтвердження реальності господарських операцій позивачем до суду було надано: договір купівлі-продажу №2106-2019 від 21.06.2019 року (т.2 а.с.196-198), специфікацію від 24.12.2019 року до договору №2106-2019 від 21.06.2019 року, заявки на поставку товару, митні декларації, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення (т. 2 а.с. 101-211, т. 3 а.с. 128-250, т. 4 а.с. 1-65, т. 6 а.с.23-101, 229-230, т.8 а.с.193-231).

Крім того, позивачем було надано до суду докази укладання ТОВ «Екзотік Фрутс» контрактів з іноземними підприємствами на придбання відповідного товару (т.2 а.с.188-195), докази наявності складських приміщень, а саме договір оренди від 01.12.2019 року №10/10.19 (т. 2 а.с. 177-184, т. 4 а.с. 97-104), договір оренди приміщення від 21.12.2020 року (т.4 а.с.92-95), акти приймання передачі об`єктів оренди, нежитлових приміщень (т.2 а.с.185, т.4 а.с.96), рахунки розміру орендної плати за користування об`єктами оренди (т.2 а.с.186, т.4 а.с.105), договір суборенди об`єкта нерухомості - частини будівлі від 07.02.2020 року №01/02 (т.4 а.с.91), відомості, щодо кількості працевлаштованих осіб на підприємстві ТОВ «Екзотік Фрутс» (т. 4 а.с. 106-116), податкові декларації, поданні ТОВ «Екзотік Фрутс» до податкового органу (т.4 а.с.118-250, т.5 а.с.1-250, т.6 а.с.1-19), та фінансову звітність підприємства (т.6 а.с.20-22).

При цьому, як вбачається з акту перевірки та не заперечується учасниками справи ТОВ «Кастонс Пром» при отриманні імпортованого товарів із за кордону здійснило сплату всіх митних платежів до бюджету України, в тому числі податку на додану вартість, на загальну суму 1301063, 00 грн. (т. 2 а.с. 117-123).

Разом з тим, податковий орган вважає вищезазначені господарські операції нереальним та такими, що призвели до заниження суми податкових зобов`язань за січень 2020 року, що в свою чергу призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2020 року та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за квітень 2020 року, а також до порушень п.120-1.2 ст.120-1 ПК України, а саме не здійснення реєстрації в ЄРПН податкової накладної на товар, що використовувався ТОВ «Кастонс Пром» не у власній господарській діяльності.

До зазначених висновків відповідач дійшов з огляду на наступне.

Так як зазначено ГУ ДПС в м. Києві у акті перевірки №661/26-15-05-04-01/41792305 від 16.07.2020 року, згідно наданих йому ТОВ «Кастонс Пром» документів, перевізником імпортованого товару (цитрусових фруктів) протягом січня 2020 року було товариство з обмеженою відповідальністю «Вінтранс». Відповідно до виписаних товарно-транспортних накладних пункт завантаження: м.Одеса, вул. Агрономічна, буд. 205, пункт розвантаження - Одеська обл., Іванівський район, смт. Іванівка, вул. Центральна, буд. 94.

Водночас, відповідно до наданих ТОВ «Кастонс Пром» митних декларацій та міжнародних товарно-транспортних накладних вбачається, що перевізниками імпортованого товару були інші автомобілі та інші пункти розвантаження.

Так зокрема перевізниками вантажу вказано ПП «Арта Транс», «Trans eugilion сом», ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 (пункт навантаження Antalya/Tyrkey, пункт розвантаження Ukraine). Водночас зазначені перевізники у перевіряємий період не мали господарських взаємовідносин з ТОВ «Кастонс Пром». За таких умов податковий орган, посилаючись на «дефектність» документів в частині складання товарно-транспортних накладних, дійшов висновку про неможливість підтвердити реальність транспортування імпортованого товару в напрямку орендованих виробничих потужностей TOB «Кастонс Пром», які розташовані за адресою: Одеська обл., Іванівський район, смт. Іванівка, вул. Центральна, буд. 94.

Як було зазначено з даного приводу представником позивача у судовому засіданні, відповідно до додатку від 01.10.2019 року, укладеного до Контракту №20190923 від 23.09.2019 року умовами поставки товару є: СРТ - Одеса, вул. Агрономічна, 210. Водночас позивач зауважив, що у зазначеному додатку було допущено технічну описку при його складанні, зокрема зазначено номер « 210» замість « 205». Водночас всі поставки контрагентом позивача здійснювалися за адресою: Одеса, вул. Агрономічна, 205. В подальшому саме із зазначеного складу перевезення отриманих фруктів здійснювалось вже за замовленням позивача на підставі відповідних заявок (т. 2 а.с. 142-146) підприємством ТОВ «Вінтранс» на підставі договору від 21.05.2019 року №21/05-19 (т.2 а.с.139-141).

З даного приводу суд зауважує, що відповідно до Інкотермс 2010 поставка товару за умовами «CPT» («Carriage Paid To» named place of destination «Фрахт/перевезення оплачені до» ... назва місця призначення) означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. За умовами терміна СРТ на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення.

Аналізуючи вищезазначені норми, можна дійти висновку, що на умовах поставки CPT поставку товару до складських приміщень за адресою Одеса, вул. Агрономічна, 205 було організовано (здійснено) силами та за рахунок іноземного підприємства «Escarabajo KFT» із залученням ним додаткових організацій (підприємств). Саме такі організації і були вказані у митних деклараціях та міжнародних товарно-транспортних накладних, наданих позивачем контролюючому органу.

Разом з тим в подальшому вивезення товару із зазначеного складу було здійснено вже силами позивача. Так, зокрема, ТОВ «Кастонс Пром» надав до суду договір №21/05-19 від 21.05.2019 року, укладений з ТОВ «Вінтранс», на підставі якого останнім систематично здійснювалось перевезенні товару зі складів за адресою м.Одеса, вул. Агрономічна, 205 до пункту розвантаження (місця знаходження виробничих потужностей позивача) за адресою: Одеська область, Іванівський район, смт. Іванівка, вул. Центральна, 95, що підтверджується наданими до суду товарно-транспортними накладними.

Щодо посилання податкового органу на митні декларації, за якими поставка товару здійснювалась ТОВ «Екзотік Фрутс» (як комісіонером) на адресу ТОВ «Кастонс Пром» та в яких міститься вказівка на умови поставки згідно Інкотермс-2010 CFR та FOB, то позивач зауважив, що не зважаючи на умови базису тієї чи іншої поставки, фактично поставка здійснювалась комісіонером за адресою, обумовленою саме в додатках до договору Комісії №06/06 від 06.05.2019 року: 8 км+100м. траси Одеса-Київ-Санкт-Петербург, Одеська обл., Біляївський р-н, Усатівська сільрада. В подальшому вивезення товару із зазначеного складу було здійснено вже самостійно позивачем на підставі відповідних заявок (т. 2 а.с. 142-146) підприємством ТОВ «Вінтранс» на підставі договору від 21.05.2019 року №21/05-19 (т.2 а.с.139-141).

Також суд зауважує, що згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року №128/2568), ТТН - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Товарно-транспортна накладна не є обов`язковим первинним документом, що складається під час здійснення господарської операції з поставки товару, а є первинним документом, що лише підтверджує операції учасників транспортних перевезень (вантажовідправника, вантажоотримувача, перевізника), тому її неналежне оформлення або відсутність у покупця товару за наявності належних первинних документів, що підтверджують поставку та оприбуткування товару, не може слугувати безумовною підставою для висновку щодо безтоварності господарської операцій з поставки товару в цілому. Сама по собі відсутність або неналежне оформлення ТТН не є достатнім аргументом, який доводить нереальність господарської операції.

Також в акті перевірки відповідачем зазначено, про неможливість підтвердження реальності здійснення ТОВ "Кастонс Пром" переробки імпортованих фруктів, у зв`язку із відсутністю необхідних трудових ресурсів, основних засобів та потужностей, які необхідні для виконання такої діяльності, що на думку податкового органу свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської та економічної діяльності, використання придбаної імпортної продукції у власній господарській діяльності ТОВ «Кастонс Пром». Крім того, податковий орган посилається на неможливість здійснення господарської діяльності позивачем, виходячи із спожитої підприємством електроенергії та об`єму води.

Суд з даного приводу зауважує, що позивачем в адміністративному позові та директором ТОВ «Кастонс Пром» у судовому засіданні було детально описано процес виготовлення ТОВ "Кастонс Пром" мінеральних добрив із розрахунками необхідних трудових ресурсів та відповідної матеріальної бази.

Так, зокрема, позивачем зазначено, що розвантаження фруктів здійснюється за допомогою вилкового автонавантажувача (вантажопідйомність 1,5 тон.) та потребує не більше 3-х осіб робочої сили для розвантаження 76 тони фруктів протягом 3-х годин 20 хвилин. В подальшому 5-ма особами завантажуються бункери (загальним об`ємом 14 тон.) відповідними фруктами. Після завантаження бункерів запускається автоматична лінія переробки, якою управляє одна особа з пульта.

Дроблення фруктів відбувається шляхом шнекової подачі сировини з бункерів до дробильних машин, які переробляють 40 тон сировини за годину та витрачають при цьому 15 кВт електроенергії (за годину).

В подальшому сировина потрапляє до вивантажувальних ям та відкачується помповими насосами до амфор у цех анаеробного процесу та витрачають при цьому 15 кВт за годину. В амфори (10 штук по 50 тон) заливається мікробіологічний препарат, який запускає анаеробний процес в подрібненій сировині. Протягом 24 годин в амфорах починається поділ сировини на густу і рідку фракції, при цьому густа фракція піднімається наверх, а рідка частково зливається, а частково використовується повторно. Решта рідини проходить очистку - фільтрацію через установку зворотного осмосу, продуктивністю 1,2 т / год., потужність установки становить -1,5 кВт/год.

Після фільтрації очищена рідина використовується для виготовлення мікродобрив, а також в господарських цілях. Рідина, що виділяється, зливається протягом всього анаеробного процесу, який займає 7-14 днів. Протягом наступних 7 днів, в залежності від кількості злитої рідини, в амфори додається нова подрібнена сировина.

При цьому рідина, що виділяється становить 80-85% від первинної маси сировини, що надійшла. Як приклад, з одного банана виділяється до 80% рідини, інші 20% беруть участь у подальшому хімічному процесі.

Для зберігання рідини використовуються амфори, що знаходяться на території майнового комплексу, сумарною місткістю 1000 т. В подальшому, після зливання рідини, що залишилася, тверда фракція опускається на дно амфори, звідки витягується за допомогою совкових лопат (і подібних інструментів). Через вивантажувальні люки, завантажуються бочки, ємністю 200 літрів, які перевозяться до виробничого цеху за допомогою вилочного навантажувача.

В подальшому тверда фракція засипається в бочки, перевозиться до цеху та анаеробний процес переривається шляхом додавання вапняку, який зупиняє біологічну реакцію, додається торф для надання пухкості і створення кристальної решітки, відбувається змішування в змішувачах отриманого продукту до однорідної маси, потужність яких складає 2,5 кВт/годину та за цей час перемішується 2,5 тони маси. Готова продукція засипається в мішки по 30 кг, мішки зшиваються, встановлюються на палети та розміщуються в цеху. Сумарно для переробки сировини у кількості 40 тон витрачаються 45 кВт.

Позивачем в позові також здійснений розрахунок витрат електричної енергії, виходячи з фактично переробленої сировини за перевірений період. Так, за твердженням позивача, протягом січня 2020 року ним було перероблено 1807 т сировини. При цьому, ТОВ «Кастонс Пром» було витрачено електроенергії - 2690 кВт, з яких, процес первинного дроблення і перекачування до амфор - 2032 кВт, інші 658 кВт були витрачені на додаткові операції, пов`язані з освітленням, змішуванням, очищенням зворотного осмосу тощо.

З даного приводу судом відхиляються та не приймаються до уваги доводи податкового органу щодо неможливості здійснення господарської діяльності позивачем, виходячи із спожитої ним електроенергії, оскільки (по-перше) під час проведення перевірки податкові органи мають перевіряти саме документи, які використовуються підприємством у бухгалтерському та податковому обліку, та не вчиняти припущення без надання відповідних належних доказів.

По-друге, посадові особи, які здійснювали податкову перевірку, у не є фахівцями у галузі виробництва добрив, азотних сполук. Так, розрахунки наведені відповідачем у акті перевірки, щодо кількості на його думку необхідної для виготовлення добрива електроенергії, не враховують описаний позивачем технологічний процес, не враховують кількість годин та потужності переробки сировини в тонах за годину, а ґрунтуються тільки на потужності основних засобів за годину роботи. Будь-яких обґрунтованих доводів на спростування описаного позивачем технологічного процесу, кількості витраченого часу на переробку сировини, тощо, відповідачем у відзиві на позовну заяву не наведено.

Разом з тим, позивачем було надано до суду акти прийняття-передачі товарної продукції, підписані як постачальником електричної енергії, так і власником майнового комплексу - МПП «Одеса-Бласко», відповідно до яких споживачем використано в січні 2020 року 2691 кВт/год електроенергії, а відповідно до актів про надання послуг з оренди майна позивачем відшкодовуються витрати на електроенергію власнику комплексу (т. 3 а.с. 2-5, т. 6 а.с.232-238).

При цьому, в матеріалах справи наявний лист МПП «Одеса-Бласко», в якому цим підприємством надано інформацію в розрізі переданого позивачу майнового комплексу, наступного змісту з наданням відповідних схем: «Бункер 7 тон (2 штуки - 14 тон) споживають 15 кВт/год та призначені для завантаження первинної сировини, подрібнювач потужністю 20 тон на годину - 2 штуки, загальна потужність 40 тон за годину споживає 15 кВт/год, насос ПМН-28 потужністю 28 тон на годину - 2 штуки, загальна потужність 15 кВт/год, тобто загальне споживання для первинної обробки сировини складає 45 кВт/год на 40 тон сировини» (т. 2 а.с. 225-233, 240-248, т. 11 а.с. 15-18).

Також суд вважає слушним посилання позивача про відсутність у нього необхідності у великій кількості води з підстав застосування в технологічному процесі виробництва добрив фільтрації зворотного осмосу та повторного використання рідини. Зазначених обставин відповідачем також спростовано не було.

Щодо посилання відповідача на відсутність у ТОВ «Кастонс Пром» необхідних трудових ресурсів суд зауважує, що чинним законодавством не регламентовано питання щодо кількості штатних працівників, або інших обов`язкових ресурсів для здійснення певного виду господарської діяльності, а податковим органом, як суб`єктом владних повноважень, що встановлював порушення з боку позивача, не зазначено ні в акті перевірки, ні у відзиві, яка кількість зазначених ресурсів є достатньою, на його думку, для здійснення спірних господарських операцій.

Також суд критично ставиться до посилання представника ГУ ДПС в м. Києві в акті перевірки, що в ході проведення інвентаризації 09.07.2020 року податковим органом було встановлено відсутність у позивача залишків готової продукції та сировини, а також відсутність будь-якої діяльності під час проведення інвентаризації.

З цього приводу суд вважає слушним твердження позивача, що виготовлена ним продукція зберігається на окремих складах на підставі відповідних договорів, зокрема у м.Києві (вул. Каховська, 64) та м.Одесі (вул. Агрономічна 205), з огляду на що відсутність такої продукції у місці її вироблення не свідчить про її не виготовлення. Також суд зауважує, що інвентаризація підприємства позивача проводилась відповідачем у липні 2020 року, з огляду на що висновок про відсутність будь-якої діяльності під час проведення інвентаризації не може свідчить про нездійснення такої діяльності позивачем у січні 2020 року, тобто періоді, який не визнає відповідач.

Разом з тим, позивачем було надано до суду докази, які підтверджують наявність у нього відповідних трудових та виробничих потужностей, а саме: штатні розписи, договір оренди цілісного майнового комплексу «Іванівський вино-консервний завод» за адресою: Одеська область, Іванівський район, с. Іванівка, вул. Центральна, 94 (що належить на праві власності фірмі «Одеса-Бласко»), акт прийму передачі технічного обладнання та матеріалів відповідно до зазначеного договору, градуіровочні таблиці на резервуари залізобетоні наземні амфори, договір оренди складського приміщення від 15.10.2019 року №5/10-2019 за адресою м.Одеса, вул. Агрономічна, 205, акти прийому-передачі нежитлового приміщення в оренду за договором від 15.10.2019 року №5/10-2019, договір складського зберігання майна від 01.10.2019 року №1, акти прийму-передачі відповідального зберігання, видаткові накладні на переданий на зберігання товар, товарно-транспорті накладанні на перевезення товару на склади зберігання (т. 3 а.с. 29-45, 118, 121-127).

Також позивачем надані до суду накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, зокрема, сировини - фруктів, накладні на передачу готової продукції - добрив на склад, дані бухгалтерського обліку, зокрема, оборотні сальдові відомості, картки рахунків, які також підтверджують належне оформлення господарських операцій в бухгалтерському обліку (т.2 а.с.212-222, т.3 а.с.119-120, т.7 а.с.68-125, т.8 а.с.232-240, т.9 а.с.1-221, т.10 а.с.88-240).

Крім того, ТОВ «Кастонс Пром» було надано до суду Технічні умови вироблення добрива органічного та органо-мінерального, відповідно до ТУ У 20.1-41792305-001:2018, затверджені 20.06.2018 року; Технологічну карту з виробництва органічних та органо-мінеральних добрив, відповідно до ТУ У 20.1-41792305-001:2018 та ТК ТУ У 20.1-41792305-001:2018 від 20.06.2018 року; зміни до Технічних умов ТУ У 20.1-41792305-001:2018; сертифікат на систему управління якістю від 16.11.2018 року; сертифікат відповідності №UA.OD.СІ.0063-18 від 20.012.2018 року, виданий органом сертифікації продуктів, процесів та послуг ДП «Одесастандартметрологія»; сертифікат відповідності №UA.OD.СІ.0015-20 від 05.06.2020 року, виданий органом сертифікації продуктів, процесів та послуг ДП «Одесастандартметрологія», щодо відповідності добрива органічного та органо-мінерального ТУ У 20.1-41792305-001:2018 «Добриво органічне та органо-мінеральне. Технічні умови»; паспорт безпеки добрива органічного (відповідно до ДСТУ ГОСТ 30333:2009), введеного в дію 01.04.2019 року, який підтверджує відсутність небезпечних, токсичних властивостей продукції (добрив), протоколи випробувань (т.3 а.с.46-117, т.6 а.с.245-250, т.11 а.с.1-14).

Аналізуючи вищезазначені документи, суд погоджується з посиланням представника позивача, що ТОВ «Кастонс Пром» при наявності перелічених вище потужностей та відповідних трудових ресурсів мало змогу здійснювати відповідну господарську діяльність з виготовлення добрива.

Також позивачем було надано до суду докази продажу вже виготовлених добрив на адресу контрагентів-покупців.

Так, зокрема, 20.09.2019 року між ТОВ «Кастонс Пром» (як продавцем) та іноземним підприємством ESCARABAJO KFT було укладено контракт на поставку товару №SE09/19 (т.3 а.с.8-12).

Так, із специфікації на поставку товару №6 від 20 січня 2020 року до Контракту №SE09/19 від 20.09.2019 року вбачається, що ТОВ «Кастонс Пром» зобов`язувалось здійснити постачання 23,9 т (брутто) добрива органо-мінерального суб`єкту господарювання. Із специфікації на поставку товару №0007 від 27 січня 2020 року до Контракту №SE09/19 від 23.09.2019 року вбачається, що ТОВ «Кастонс Пром» зобов`язувалось здійснити постачання 23,86 т (брутто) добрива органо-мінерального суб`єкту господарювання ESCARABAJO KFT.

Поставка зазначеного товару підтверджується наданими до суду наступними документами: контрактом на поставку товару №SE09/19 від 20.09.2019 року, додатковими угодами до договору №SE09/19 від 20.09.2019 року, специфікаціями на поставку товару, товарно-транспортними накладними, митними деклараціями, інвойсами №0006 від 21.01.2020 року та №0007 від 28.01.2020 року, пакувальними листами №0006 від 21.01.2020 року та №0007 від 28.01.2020 року, якісними посвідченнями добрива органо-мінерального №67 від 17.01.2020 року та №75 від 28.01.2020 року (т. 3 а.с. 6-28).

Також позивачем було надано до суду рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 року по справі №420/3576/20 (яке набрало законної сили) відносно ще одного контрагента-покупця, а саме ПП «Агропреміум», яким встановлено реальність поставки позивачем на адресу зазначеного контрагента мінеральних добрив (т. 4 а.с. 203-214).

Суд зауважує, що згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 21 лютого 2018 року у справі №817/537/17 (адміністративне провадження №К/9901/4401/17), презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.

Згідно ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що надані позивачем документи сумнівів у їх достовірності не викликають, розбіжності стосовно задекларованих сум, розміру податку, обсягів поставок відсутні, а також відсутні дефекти форми або змісту первинних (бухгалтерських) документів з тих, які були надані платником.

Одночасно з цим контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на належних доказах, які спростовують факти використання придбаних позивачем фруктів у своїй господарській діяльності, не надані належні докази на підтвердження того, що відомості, які містяться в документах позивача, недостовірні або суперечливі.

Вказані в акті перевірки висновки стосовно формування позивачем штучних показників податкового обліку з метою отримання незаконної податкової вигоди, є припущеннями за відсутності належних та допустимих доказів, які надаються в передбаченому законодавством порядку. Встановлені судом обставини та реальність здійснення вищевказаних господарських операцій не спростовані податковим органом належними та допустимими доказами, а відтак суд приходить до висновку про необґрунтованість прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому про їх протиправність та необхідність скасування.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позовної заяви було додано платіжне доручення №1 від 02.09.2020 року (т. 2 а.с. 19), про сплату судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру у загальній сумі 23 122,00 грн.

На підставі вищезазначеного, враховуючи наявність підстав для задоволення позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Кастонс Пром» у повному обсязі, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору з Головного управління ДПС в м. Києві.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 77, 90, 192-194, 241-246, 251, 255, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кастонс Пром» (67200, Одеська область, Іванівський район, смт. Іванівка, вул. Центральна, 94) до Головного управління ДПС в м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденко, 33/19) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в м. Києві від 05.08.2020 року №0166400504, №0166410504, №0166420504.

Стягнути з Головного управління ДПС в м. Києві за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кастонс Пром» суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 23122,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 02 серпня 2021 року.

Суддя О.В. Білостоцький