Рішення № 98707693, 22.07.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2021 року справа №380/2080/21

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Сакалоша В.М.,

секретар судового засідання Наум`як Х.О.,

за участю:

представника позивача Кулика А.Я.,

представника відповідача Мартинюка І.Е.,

представника відповідача Бойко Т.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Виконавчого комітету Винниківської міської ради до Західного офісу Держаудитслужби України про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі,-

В С Т А Н О В И В:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Виконавчого комітету Винниківської міської ради (79495, м. Львів-Винника, вул. Галицька, 20) до Західного офісу Держаудитслужби України (79007, м. Львів, вул. Костюшка, 8) з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати Висновок Західного офісу Держаудитслужби України від 26.01.2021 року про результати моніторингу закупівлі Виконавчого комітету Винниківської міської ради (код ЄДРПОУ 04055950, Україна, м. Львів м. Винники, вул. Галицька, 20) «Електрична енергія» (Код ДК 021:2015-09310000-5 «Електрична енергія»). Унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі № UА-2020-11-30-007091-b b2f8с44fсf194defbda3329144f3fс64 та дата його оприлюднення 30 листопада 2020 р.

Позивач при обґрунтуванні позовних вимог зазначив, що не погоджується з оскаржуваним висновком про результати моніторингу закупівлі та вважає його необґрунтованим та таким, що порушує права та інтереси позивача. Зазначає, що за результатами проведеного моніторингу відповідачем було затверджено та оприлюднено висновок про результати моніторингу закупівлі UА-2020-11-30-007091-b. Позивачем було подано аргументоване заперечення на висновок та оприлюднено на сайті уповноваженого органу. В оскаржуваному висновку зазначено, що «Моніторингом питання відповідності тендерної документації вимогам Закону встановлено, що на порушення ч.2 22 Закону в тендерній документації (п. 2.3. Розділу І «Загальні положення») відсутня посада посадової особи Замовника, уповноваженої здійснювати зв`язок з учасниками». Позивач не погоджуючись з вказаним вище твердженням відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою від 17.02.2021 суд залишив позовну заяву без руху для усунення недоліків зазначених в ухвалі.

Ухвалою від 22.03.2021 прийнято адміністративну справу до провадження та вирішено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що за наявності відповідних підстав начальником Західного офісу Держаудитслужби прийнято рішення (наказ від 16.01.2021 №10) про початок моніторингу закупівлі, проведеної Виконавчим комітетом Винниківської міської ради за № UА-2020-11-30-007091-b (електрична енергія). В ході проведення моніторингу за результатами питання відповідності тендерної документації вимогам Закону установлено порушення ч.2 ст.22 Закону, а також за результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій установлено порушення п.1 ч.1 ст.31 та ч.7 ст. 33 Закону. З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, Західним офісом Держаудитслужби, куруючись статтями 2 та 5 Закону Україну «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» зобов`язано замовника у висновку від 26.01.2021 року здійснити заходи щодо: усунення порушень вимог ч.2 чт. 22 Закону шляхом недопущення таких порушень в подальшому; усунення порушення вимог п.1 ч.1 ст. 31 та ч.7 ст.33 Закону шляхом відхилення тендерної пропозиції ТзОВ «СТАТУС ЕНЕРГО» згідно ст. 31 Закону та, у разі неможливості, усунути порушення, шляхом вжиття заходів, визначених статтею 32 Закону, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. Зважаючи на наведене, висновок Західного офісу Держаудитслужби є правомірним, обгрунтованим та таким, що грунтується на вимогах чинного законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовільнити в повному обсязі, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

Суд заслухав вступне слово представників сторін, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, та встановив таке.

Згідно з наказом Західного офісу Державної аудиторської служби України «Про початок моніторингу закупівель» №10 від 16.01.2021 року, розпочато моніторинг закупівлі UА-2020-11-30-007091-b , яка здійснена Виконавчим комітетом Винниківської міської ради.

Зазначеним наказом визначено, що рішення про початок моніторингу прийнято відповідно до ч.2 ст.5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», п.9. Положення про Західний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 №23.

На офіційному сайті системи публічних закупівель відповідачем 26.01.2021 опубліковано висновок про результати моніторингу закупівлі UА-2020-11-30-007091-b , у якому зазначено про виявлення таких порушень:

- порушення ч.2 ст. 22 Закону;

- порушення п.1 ч.1 ст. 31 та ч.7 ст. 33 Закону.

Згідно з оскаржуваним висновком з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтею 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Західний офіс Держаудитслужби зобов`язує здійснити заходи щодо усунення порушення пункту ч.2 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» шляхом недопущення таких порушень у подальшому та усунення вимог пункту 1 частини першої ст. 31 та ч.3 ст.33 Закону шляхом розірвання укладеного за результатами тендеру договору з дотриманням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Позивач не погодився із висновком відповідача, вважає його протиправним, відтак звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Відповідно до пп. 3 п. 4 Положення про Державну аудиторську службу України затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016 (далі - Положення № 43), Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні визначено Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» № 2939-XII від 26.01.1993 (далі - Закон № 2939; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до ст. 2 Закону № 2939 головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Відповідно до ст. 5 Закону № 2939 контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Поняття моніторингу процедури закупівлі як виду контролю визначено в частині 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015 (далі - Закон № 922), відповідно до якої моніторинг процедури закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель у період здійснення моніторингу процедури закупівлі UА-2020-11-30-007091-b визначався статтею 8 Закону № 922.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону № 922 моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлі та його дії.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону № 922 рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймається за наявності однієї або декількох із підстав, наведених у статті 8 Закону, зокрема, на підставі отримання інформації від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, можуть використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону № 922 повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Згідно з частиною 4 статті 8 Закону № 922 строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Частиною п`ятою статті 8 Закону № 922 визначено, що протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

Згідно частини 6 статті 8 цього Закону за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Як встановлено судом, 26.01.2021 відповідачем оприлюднено в електронній системі закупівель «Висновок про результати моніторингу закупівлі UА-2020-11-30-007091-b».

Питання моніторингу процедур публічних закупівель врегульовано ст. 8 Закону № 922.

Згідно з ч. 7 ст. 8 Закону № 922 у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися і додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Відповідно до частини 8 статті 8 Закону № 922 замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, усунення виявлених порушень.

Згідно з частиною 10 статті 8 Закону № 922 у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Частиною 11 Закону № 922 визначено: якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.

Судом встановлено, що у частині ІІ «Констатуюча частина» оскаржуваного висновку відповідачем зазначено, що предметом аналізу закупівлі були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, правильності заповнення документів, що оприлюднюються, відповідності тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» розгляду тендерних пропозицій та визначення переможця.

Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель Виконавчого комітету Винниківської міської ради на 2020 рік (UA- Р-2020-11-30-008050-Ь), оголошення про проведення відкритих торгів; тендерну документацію, затверджену рішенням тендерного комітету; протокол розгляду тендерних пропозицій, протокол розкриття тендерних пропозицій, тендерні пропозиції ТзОВ «СТАТУС ЕНЕРГО» (за Лотами 1 та 2), вимога Замовника про усунення невідповідностей, повідомлення про намір уклати договір.

Моніторингом питання відповідності тендерної документації вимогам Закону встановлено, що на порушення частини 2 статті 22 Закону в тендерній документації (п. 2.3 Розділу І. «Загальні положення») відсутня посада посадової особи Замовника, уповноваженої здійснювати зв`язок з учасниками.

Згідно пункту 1 Додатку 1 до тендерної документації для підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям учасники повинні надати: довідку у довільній формі про наявність у учасника повністю виконаного аналогічного договору, яка повинна включати інформацію щодо замовника із зазначенням його найменування, адреси, та контактного телефон, предмету закупівлі, обсягу (у кількісному або вартісному виразі) та строку виконання; копії аналогічних договорів, що наведені в довідці разом із документами, що підтверджують факт їх повного виконання; позитивні відгуки від замовників про повне та успішне виконання договору, зазначених у довідці.

Згідно із довідкою про досвід виконання аналогічних договорів від 10.12.2020 №10.12.20/1, наданою у складі тендерної пропозиції ТзОВ «СТАТУС ЕНЕРГО» (за Лотами 1 та 2), згідно договору від 09.06.2020 № 82-В-МИФ-20 кількість фактично поставлених ТзОВ «СТАТУС ЕНЕРГО» Миколаївськії філії ДП «Адміністрація морських портів України» кВт складає 1 088 805 кВт/год. Водночас, в тендерній пропозиції ТзОВ «СТАТУС ЕНЕРГО» (за Лотами 1 та 2) завантажено договір від 09.06.2020 № 82-В-МИФ-20, укладений між ТзОВ «СТАТУС ЕНЕРГО» та ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Миколаївської філії ДП «Адміністрація морських портів України», згідно із п. 2.3 якого, очікуваний обсяг загального споживання складає 1 640 000 кВт/год. Додаткові угоди до договору від 09.06.2020 № 82-В-МИФ-20 в тендерній пропозиції ТзОВ «СТАТУС ЕНЕРГО» відсутні.

Відповідно до відгуку Миколаївської філії ДП «Адміністрація морських портів України» від 08.07.2020 № 2200/18-02-05/Вих/18 договір від 09.06.2020 № 82-В-МИФ-20 виконано в повному обсязі, хоча згідно наданих підтверджуючих документів в складі тендерної пропозиції ТзОВ «СТАТУС ЕНЕРГО» договір від 09.06.2020 № 82-В-МИФ-20 виконано не повністю. Також, згідно п. 5.2 договору від 09.06.2020 № 82-В-МИФ-20 ціна договору становить 2 637 120,00 грн, хоча згідно відгуку Миколаївської філії ДП «Адміністрація морських портів України» від 08.07.2020 № 2200/18-02-05/Вих/18 ціна договору становить 2 197 600,00 гривень. Згідно п. 1.9 Розділу 5 «Оцінка тендерної пропозиції» у разі отримання факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.

Суд бере до уваги, що на порушення пункту 1 частини 1 статті 31 Закону, Замовником не відхилено тендерну пропозицію ТзОВ «СТАТУС ЕНЕРГО» (за Лотами 1 та 2) як таку, що не відповідає кваліфікаційному критерію, установленому статтею 16 цього Закону.

Частиною 6 статті 17 Закону визначено, що переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, З, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Також, згідно примітки до Таблиці З Додатку 1 до тендерної документації переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, З, 5, 6, 8,12 і 13 частини першої та частиною другою статті 17 Закону.

Водночас, переможцем торгів ТзОВ «СТАТУС ЕНЕРГО» (за Лотами 1 та 2) не оприлюднено документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, З, та 8 частини першої статті 17 Закону.

Частиною 7 статті 33 Закону визначено, що у разі ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію/пропозицію такого учасника, визначає переможця процедури закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув, та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю у порядку та на умовах, визначених цією статтею. Таким чином, на порушення частини 7 статті 33 Закону Замовником не відхилено тендерну пропозицію ТзОВ «СТАТУ ЕНЕРГО».

Щодо порушення ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі»(замовником у тендерній документації не зазначено посади посадової особи Замовника).

Так, судом, встановлено, що згідно проведеного моніторингу відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону, замовником порушено вимоги ч. 2 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме не вказано посади посадової особи Замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками.

Позивач у позові зазначив, що учасникам процедури закупівлі була відома електронна адреса, номер телефону однієї із посадових осіб замовника уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками, відтак, на думку позивача, вони не були позбавлені можливості зв`язатися з замовником для отримання інформації.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема, тендерну документацію.

За вимогою ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» у тендерній документації відображаються відомості про прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками.

Тобто, нормою ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено чіткий перелік інформації, яка має бути наведена у тендерній документації.

Проте, у тендерній документації замовника при зазначенні посадових осіб, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками не вказано посади посадової особи ОСОБА_1 , що у позовній заяві не заперечує сам позивач.

Суд погоджується з доводами представника відповідача, що наявність такої інформації в інших документах замовника чи в електронних формах інших документів, в тому числі про які зазначено у позовній заяві, не спростовує допущення порушення норм ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі».

Щодо порушення ч. 7 ст. 33 Закону України «Про публічні закупівлі» (замовником не відхилено тендерну пропозицію ТОВ «СТАТУС ЕНЕРГО» , яким, як переможцем торгів, не надано документи) та п.1 ч.1,ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» (переможцем торгів ТОВ «СТАТУС ЕНЕРГО» не надано документи).

Позивач, при обґрунтуванні позовних вимог, наголошував, що оскільки Законом України заборонено вимагати публічну інформацію, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації та/або міститися у відкритих єдиних державних реєстрах», доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, документальне підтвердження щодо відсутності підстав, передбачених п. п. 2, 3, 4, 8, 9, 10, 11 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» не вимагається від переможця процедури закупівлі та перевіряється замовником самостійно під час проведення процедур закупівель.

Суд вказує, що в ч. 3 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» зазначено, що спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених п. п. 5, 6, 12 і 13 ч. 1 та 2 цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель.

Також, за нормою ч. 5 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах», доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.

Водночас, невстановлення у тендерній документації вимоги щодо документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах», доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, не звільняє переможця торгів від обов`язку відповідно до норми ч. 6 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» надати замовнику у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, документи шляхом оприлюднення їх електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених п. п. 2, 3 та 8 ч. 1 вказаної статті.

Відповідно до вимог ст. 33 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, встановлених ст. 17 вказаного Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника, визначає переможця процедури закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув.

Таким чином, саме факт ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав передбачених ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» має наслідком відхилення тендерної пропозиції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 868 Про утворення Державної аудиторської служби України, яка набрала чинності 03.11.2015, утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.

За пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Пунктом 7 Положення № 43 визначено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 266 Про утворення міжрегіональних органів Державної аудиторської служби до складу органів Державної аудиторської служби України входять Держаудитслужба та такі міжрегіональні територіальні органи: Північний офіс Держаудитслужби, Північно-східний офіс Держаудитслужби; Західний офіс Держаудитслужби та Східний офіс Держаудитслужби, які також наділені вищевказаними повноваженнями щодо вжиття в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб.

Згідно з підп. 4 п. 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за: цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), отриманих під державні (місцеві) гарантії; достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах під час складання планових бюджетних показників та відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов`язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі); відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів довгострокових зобов`язань за енергосервісом затвердженим в установленому порядку умовам закупівлі енергосервісу; дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів; дотриманням законодавства про закупівлі; веденням бухгалтерського обліку, а також складенням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності; виконанням функцій з управління об`єктами державної власності; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів, станом внутрішнього контролю в інших підконтрольних установах; усуненням виявлених недоліків і порушень; реалізацією інвестиційних проектів.

Пунктом 6 зазначеного Положення передбачено, що Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.

Згідно з підп. 9 п. 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; вертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пунктів 7, 10 та 13 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно із якими органу державного фінансового контролю надано право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Частиною 2 ст. 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» обумовлено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства про закупівлі та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Отже, у відповідача наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання в частині усунення допущених порушень законодавства, в тому числі і вимогу щодо розірвання укладених внаслідок публічних торгів договорів.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормами ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість встановлених відповідачем порушень Закону України Про публічні закупівлі та доведеність відповідачем правомірності оскаржуваного висновку та дій відповідача з урахуванням вимог, встановлених ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України.

За наслідком розгляду справи, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України повернення судових витрат позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову, не передбачено.

Керуючись ст.ст. 2, 19-20, 22, 72-77, 132, 134, 139, 241-246, 250, 255, 295, п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

у задоволенні позову відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 30.07.2021.

Суддя В.М. Сакалош