Ухвала суду № 98707379, 30.07.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

30 липня 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/3886/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач), в якому представник позивача просив суд:

- визнати протиправним рішення відповідача від 07.11.2019 № 124050001575 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та скасувати його;

- зобов`язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи на підземних роботах за Списком № 1 з 03.08.1990 по 17.11.1997, а саме перебування на посадах: з 03.08.1990 ученик проходчика IV розряду з повним робочим днем під землею Арендного підприємства ШПУ № 10 треста «Свердловскшахтострой»; з 20.09.1990 прохідник V розряду з повним робочим днем під землею в Арендному підприємстві ШПУ № 10 треста «Свердловскшахтострой»; з 10.02.1997 року гірничим майстром з повним робочим днем під землею у комбінаті «Луганськшахтострой» до моменту звільнення 17.11.1997; з 21.11.1997 підземний помічник начальника дільниці з повним робочим днем під землею у шахті «Гуковская» до моменту звільнення 12.03.1999;

- зобов`язати відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.10.2019 щодо призначення пенсії за віком на чинного законодавства України, щодо пенсійного забезпечення та здійснити нарахування та виплату пенсії з 31.10.2019.

Розглянувши матеріали позову, суд дійшов такого.

Пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху для усунення недоліків з таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України “Про судовий збір”, суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Оглядом матеріалів позовної заяви встановлено, що позивачем на підтвердження сплати судового збору надано платіжне доручення № 0.0.2183491035.1 від 03.07.2021 в сумі 908,00 грн.

При цьому, під час перевірки зарахування судового збору, судом отримано інформацію, що судовий збір, сплачений за платіжним дорученням № 0.0.2183491035.1 в сумі 908,00 грн., врахований по справі № 360/3886/21 за позовом ОСОБА_1 до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 12.07.2021 у справі 360/3886/21 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотання особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Натомість частиною п`ятою статті 6 Закону України “Про судовий збір” визначено, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Відповідно до частини шостої статті 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

З огляду на викладене, застосовуючи аналогію закону, суд дійшов висновку, що судовий збір, сплачений за позовною заявою, яка подана до суду раніше, не вважається його сплатою за повторно поданою позовною заявою.

Таким чином судом установлено, що у справі № 360/3886/21 судовий збір у визначеному законодавством порядку не сплачений.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати, повернення судового збору, відстрочення та розстрочення сплати судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” з відповідними змінами (далі - Закон № 3674-VI).

Частиною другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Такими умовами є:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Вказаний перелік умов є вичерпний і розширеному тлумаченню не підлягає.

Зазначені позивачем умови не відносяться до вказаного переліку, які визначені в статті 8 Закону № 3674, а тому клопотання задоволенню не підлягає.

Оскільки позивачем не сплачено судовий збір за подачу позовної заяви і судом відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від його сплати, вказані обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Згідно із частиною першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Станом на 01 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2270,00 грн.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, інша є похідною.

Оскільки друга позовна вимога має похідний характер від першої, тому позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн за одну вимогу немайнового характеру.

Таким чином вказана сума судового збору повинна бути сплачена за наступними реквізитами:

Отримувач коштів ГУК у Луг.обл./МТГ м.Сєвєр/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37991110

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA288999980313101206084012499

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що подано заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до положень частини четвертої статті 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

За правилами, визначеними частинами третьою, четвертою, п`ятою статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Пунктом другим частиною п`ятою статті 160 КАС України визначено, що повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Відповідно до додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 925 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» у Луганській області Біловодське об`єднане управління Пенсійного фонду України, Білокуракинське об`єднане управління Пенсійного фонду України, Марківське об`єднане управління Пенсійного фонду України, Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України, Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України, Управління Пенсійного фонду в м. Лисичанську, Управління Пенсійного фонду в м. Сєвєродонецьку, Управління Пенсійного фонду в Попаснянському районі, Управління Пенсійного фонду в Станично-Луганському районі реорганізовані шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.

Позивачем в якості відповідача у справі зазначено Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області, код ЄДРПОУ: 41246506.

Суддя звертає увагу, що за результатами пошуку в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань припинено з 26.07.2021.

Таким чином, суддя пропонує позивачу уточнити належного відповідача у справі шляхом подання відповідного уточненого адміністративного позову у відповідності до вимог статті 160 КАС України та копії позовної заяви відповідно до кількості учасників справи.

До матеріалів адміністративного позову було долучено клопотання про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якого зазначив наступне.

31.10.2019 звернувся до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області з заявою про призначення пенсії, додавши до неї всі необхідні документи. Рішенням Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 07.11.2019 № 124050001575 позивачу відмовлено у призначенні пенсії, посилаючись на неповноту і недійсність наданих позивачем уточнюючих довідок про умови праці і наявний стаж, так як дані документи були видані окупаційною владою на тимчасово окупованій території України, що унеможливлює зарахування робочого стажу за періоди часу починаючи з 1983 року і по 2000 рік. Рішення відповідача від 07.11.2019 № 124050001575 позивачу було надано для оскарження на початку грудня 2019 року.

Скористатися своїм правом на оскарження даного рішення у суді позивач у повній мірі і в встановлений законом строк не зміг, тому що з 12.03.2020 владою України введено карантинні заходи, які діють і на цей час, кордони України та кордон на лінії розмежування був закритим до початку серпня 2020 року, у зв`язку з чим позивач вважає, що ним пропущено строки на оскарження рішення відповідача не з власної вини, а в силу непереборних обставин і цей строк підлягає поновленню.

Окрім того, позивач зазначив, що частиною другої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

З урахуванням викладеного, представник позивача вважає, що за вказаних вище обставин строк на звернення до суду із цією позовною заявою пропущений ним з поважних причин.

Розглянувши заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що зазначені позивачем причини пропуску строку звернення до суду є неповажними з огляду на наступне.

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).

Згідно з частиною п`ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).

КАС України не пов`язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Щодо посилань представника позивача на карантинні обмеження, встановлені на території України з 12.03.2020, суд зазначає насутпне.

По-перше, позивач не був позбавлений права та не був обмежений на звернення до суду у період з дня отримання оскаржуваного рішення (початок грудня 2019 року) по 12.03.2020 (запровадження карантину на території України). Окрім того, навіть під час карантину позивач мав право на звернення до суду у будь-який прийнятний для себе спосіб, а саме звернення безпосередньо до суду, надіслання позовної заяви засобами поштового зв`язку або через підсистему «Електронний суд».

По-друге, суд зазначає, що пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України (в редакції, яка діяла до 17.07.2020) було передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Законом України від 18.03.2020 № 731-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 17.07.2020, внесено зміни до КАС України та викладено пункт 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України в такій редакції:

«Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином».

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 18.06.2020 № 731-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Таким чином, законодавцем встановлено обмеження строку наданого відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України (в редакції, чинній з 02.04.2020 по 16.07.2020), зокрема, на звернення до суду з позовом, який закінчується через 20 днів після набрання чинності Законом України від 18.06.2020 № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Враховуючи, що Закон України від 18.06.2020 № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» набрав чинності 17.07.2020, строки звернення до суду, які були продовжені відповідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020, закінчились 06.08.2020

Окрім того, як встановлено судом з доданих до позовної заяви документів, позивач 10.09.2020 уклав з адвокатом Пересадьком Вадимом Олексійовичем договір про надання правової допомоги. Проте, представник позивача з цим позовом звернувся до суду лише 23.07.2021, тобто через десять місяців.

Представник позивача є адвокатом, а отже, має юридичну освіту та обізнаний про встановлені КАС України строки звернення до суду та наслідки їх пропуску. Тому при укладанні договору з позивачем, зважаючи, що позивачем вже був пропущений строк звернення до суду, адвокат Пересадько Вадим Олексійович мав би одразу звернутися до суду. Проте, представником позивача цього вчасно зроблено не було.

Щодо посилання позивача на положення частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суд зазначає, що Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не визначає строки звернення до суду, а визначає такі строки лише КАС України.

Окрім того, положення частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» стосуються нарахованих сум пенсії та невиплачених органом Пенсійного фонду України, тоді як позивачу пенсія не призначена та предметом цього спору є саме оскарження рішення органу Пенсійного фонду України про відмову у призначенні пенсії та встановлення наявності у позивача права на призначення пенсії.

У зв`язку з викладеним, вказані позивачем в заяві про поновлення строку звернення до суду підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнаються судом неповажними, оскільки такі обставини не можна вважати об`єктивно непереборними, такими, що не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

Враховуючи вище викладене, позивачу слід надати нову заяву про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Запропонувати позивачеві протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня отримання цієї ухвали усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:

- документа про сплату судового збору в сумі 908,00 грн. на вказані реквізити;

- обґрунтованого клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду з зазначенням інших обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами поважності причин пропуску строку звернення;

- уточненої позовної заяви, оформленої з дотриманням статей 160,161 КАС України, та її копій відповідно до кількості учасників справи.

В разі неусунення вказаних недоліків у встановлений термін позовну заяву буде повернуто позивачеві.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

СуддяЄ.О. Кисельова