Рішення № 98707139, 28.07.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2021 року № 810/4474/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р. при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю: представника позивача - Смірнова О.С., представника відповідача - Борисова І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Броварське шляхово-будівельне управління №50" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство «Броварське шляхово-будівельне управління № 50» (далі – позивач) звернулося до суду із позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі – відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення №0043721401 від 30.11.2017, №0043711401 від 30.11.2017 та №0043681401 від 30.11.2017, прийняті на підставі акту перевірки №855/10-36-14-01/05408668 від 06.11.2017 (далі – Акт перевірки).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.12.2017 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

В судовому засіданні, призначеному на 02.08.2018, представник позивача заявив клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи №821/1308/17 в Одеському апеляційному адміністративному суді.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2018 зупинено провадження в дані справі до набрання законної сили рішення Одеського апеляційного адміністративного суду по справі №821/1308/17, за апеляційною скаргою ТОВ «Маркет-Прем`єр» на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 15.01.2018.

Від ПАТ "Броварське шляхово-будівельне управління №50" до суду 11.09.2020 надійшов лист за вих. №3734/14 від 07.09.2020. Зі змісту даного листа вбачається, що згідно з Указом Президента України Одеський апеляційний адміністративний суд був ліквідований та створений П`ятий апеляційний адміністративний суд, через що справу №821/1308/17, ухвалою від 16.10.2018 передано до новоствореного суду. Також, зазначено, що на даний час в Єдиному державному реєстрі судових рішень є постанова П`ятого апеляційного адміністративний суд по справі №821/1308/17, якою ТОВ «Маркет-Прем`єр» відмовлено в задоволені апеляційної скарги. Але, ТОВ «Маркет-Прем`єр», не погоджуючись з зазначеною постановою та рішенням першої інстанції, подав касаційну скаргу, про що свідчить витяг з офіційного реєстру Судової влади України «Стан розгляду справ».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 призначено судове засідання для вирішення питання про поновлення провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 поновлено провадження в даній адміністративній справі.

Представником позивача 10.11.2020 до суду подане клопотання про призначення судової економічної експертизи.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від10.12.2020 у задоволенні клопотання ПрАТ «Броварське шляхово-будівельне управління №50» про призначення судової економічної експертизи в адміністративній справі №810/4474/17 відмовлено.

Протокольною ухвалою суду від 11.05.2021, суд закрив підготовче засідання та призначив розгляд справи по суті.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилаєть на обгрунтуваність висновків Акту перевірки, зокрема, в частині нереальності господарських операцій із придбання бітуму марки БНД 60/90 у ТОВ «Маркет-Премьєр». Зазначає, що господарські операції з ТОВ «Маркет-Премьєр» були реальними, підтверджені належним чином оформленими первинними документами, спричиними реальні зміни в структурі активів.

Відповідач з позовними вимогами не погодився та подав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що операції із придбання позивачем бітуму марки БНД 60/90 у ТОВ «Маркет-Премьєр» не підтверджуються з урахуванням відсутності у останнього необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності. Вказав, що фактично позивачем здійснено імпорт бітуму від віробника. Крім того відповідачем зроблено посилання на судові рішення у справі № 821/1308/17, як доказ нереального господарських операцій щодо придбання ТОВ «Маркет-Премьєр» бітуму та його постачання на адресу позивача.

Представник позивача у судових засіданнях позовні вмоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити даний позов.

Представник відповідача у судових засіданнях проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, засухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Приватне акціонерне товариство "Броварське шляхово-будівельне управління № 50»" зареєстроване як юридична особа від 15.02.1994 (дата запису: 01.03.2005, номер запису: 13551200000000516), за адресою: 07403, Київська область, м. Бровари, вул. Онікієнка Олега, 2-А

Видами господарської діяльності за кодом КВЕД є: 42.11 будівництво доріг та автострад (основний); 23.63 виробництво бетонних розчинів, готових для використання; 23.99 виробництво неметалевих мінеральних виробів, н.в.і.у.; 43.11. Знесення; 43.12. Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 71.12 Діяльність у сфері інженірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

На підставі наказу від 13.10.2016 №1892 працівниками Головного управління ДФС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Позивача з питань правильності нарахування повнот и і своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість і податку на прибуток підприємства при проведенні фінансового – господарських з Комунальною корпорацією «КИЇВАВТОДОР» (код ЄДРПОУ 3359026), а також фінансово-господарських операцій з підприємствами , які здійснюють постачання товарів, робіт та послуг по вказаних господжарських операціях за період з 01.01.2015 по 10.04.2017 р.

За наслідками перевірки контролюючим органом складений акт від 06.11.2017 №855/10-36-14-01/05408668 висновками якого встановлено порушення позивачем:

- п.44.1 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, абзацу 8 ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» п.5 П(С)БО №15 «Дохід», п.5 П(С)БО №11 «Зобов`язання», п.7 П(С)БО №3 «Звіт про фінансові результати», в результаті чого заниженоподаток на прибуток на загальну суму 6 715 370 грн., а саме по періодам:за 9 місяців 2016 року на 2 00 105 грн., за рік 2016 на 6 715 370 грн.;

- п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 6 357 397 грн. та завищення відємного значення у розмірі 1 104 125 грн.

На підставі матеріалів зазначеної перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення - рішення:

- податкове повідомлення рішення форми «Р» від 30.11.2017 №0043721401, яким платнику визначене зобов`язання із податку на додану вартість в сумі 9 536 095,05 грн в т.ч. за основним платежем – 6 357 397,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3 178 698,05 грн.;

- податкове повідомлення рішення форми «Р» від 30.11.2017 №0043681401, яким платнику визначене зобов`язання із податку на прибуток в сумі 10 073 055,00 грн. в т.ч. за основним платежем – 6 715 370,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3 357 685,00 грн.;

- податкове повідомлення рішення форми «В4» від 30.11.2017 №001220511, яким платнику зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 1 104 125 грн.

Правовою підставою для визначення позивачу суми грошового зобовязання з податку на прибуток та податку на додану вартість, а також зменшення суми відємного значення з податку на додану вартість стало встановлення контролюючим органом в ході перевірки факту нереальності госопдарських операцій позивача з ТОВ «Маркет-Премьєр».

Вказані обставини, на думку контролюючого органу, підтверджуються наступними обставинами:

- відсутністю документів щодо фактичного транспортування продукції від ТОВ «Маркет-Премьєр» до позивача;

- позивач (відповідно до даних інформаційних систем ДФС) самостійно ввозив з території Російської Федерації бітум марки 60/90 від виробників – ТОВ «Газпромнефть-Логистика» та ТОВ «Нефтегазова компания «Славнефть»;

- надані до перевірки залізничні накладні підтверджуються власний імпорт бітуму позивачем;

- відсутністю імпортних операцій (згідно із даними інформаційних систем ДФС) щодо ввезення на митну територію України бітуму марки 60/90 ТОВ «Маркет-Премьєр» та його постачальниками, зокрема, ТОВ «Інтербіт Індастрі» та ТОВ «Інгус Ойл»;

- неможливістю виконання ТОВ «Маркет-Премьєр» спірних договорів з урахуванням відсутності у останнього необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності.

Позивач не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносин, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, врегульовані положеннями Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Згідно з пунктом 44.1 статті ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно з абзацом одинадцятим статті 1 якого первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

За правилами абзацу першого підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України (в редакції, чинній з 01.01.2015) об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку) (абзац другий підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку) (абзац третій підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України (в редакції, чинній з 1 січня 2015 року) фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України (в редакції, чинній з 1 січня 2015 року) фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті; на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта; на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Отже, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому фінансовий результат до оподаткування визначається платником податку на прибуток у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних коригувань.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Податковий кредит звітного періоду, відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6. статті 198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, акти виконаних робіт, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Зі змісту наведених норм слідує, що правові наслідки у формі виникнення права платника податку на формування фінансового результату до оподаткування та податкового кредиту з податку на додану вартість наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

Аналогічна позиція викладена у постанова Верховного Суду від 24.03.2020 у справі №260/410/19.

При цьому про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, у тому числі і наявність таких обставин: відсутність первинних документів обліку, недоліки в їх заповненні, відсутність економічної доцільності проведення відповідних господарських операцій, неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, та інші обставини, які в можуть свідчити про вчинення операцій, що не мають на меті досягнення позитивного економічного ефекту, натомість мають на меті отримання неправомірної вигоди, у тому числі преференцій з боку держави.

При цьому Суд зазначає, що кожна з вказаних вище обставин не може бути самостійним беззаперечним свідченням (доказом) відсутності реального характеру господарських операцій, проте наявність таких обставин в сукупності, що має бути встановлено судом, може свідчити на користь висновку про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.03.2020 у справі №824/434/15-а.

Судом встановлено, що між Приватним акціонерним товариством "Броварське шляхово-будівельне управління № 50» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маркет-Прем`єр» укладений Договір купівлі-продажу 2016- 2018 р.р. № 11 від 01.07.2016 на купівлю бітуму нафтового дорожнього в`язкого марки БНД 60/90, БНД 90/130, мазут, пічне паливо для виробничих потреб Позивача.

Відповідно до п. 4.1. Договору, ТОВ «Маркет-Прем`єр» за період вересень-грудень 2016 року виписав видаткові накладні на загальну суму 44 769 134,90 грн.:

- видаткова накладна №1 від 05.09.2016, податкова накладна №1 від 05.09.2016, акт приймання-передачі товару від 05.09.2016 на отримання бітуму дорожнього 60/90 в кількості 497,396 т., рахунок №1 від 05.09.2016, залізнична накладна №20182744 з відомістю вагонів, паспорт якості № 2405, залізнична накладна №22017370 з відомістю вагонів, паспорт якості № 2403, залізнична накладна № 22026569 з відомістю вагонів, паспорт якості № 2432, лист ТОВ «Інтербіт Індастрі» від 02.09.2016 № 01/137;

- видаткова накладна №4 від 07.09.2016, податкова накладна №4 від 07.09.2016, акт приймання-передачі товару від 07.09.2016 на отримання бітуму дорожнього 60/90 в кількості 119,832 т., рахунок №4 від 07.09.2016, залізнична накладна №22031334, паспорт якості №2439;

- видаткова накладна №5 від 07.09.2016, податкова накладна №5 від 07.09.2016, акт приймання-передачі товару від 07.09.2016 на отримання залишку кубового (палива котельного) в кількості 20,80 т., рахунок №5 від 07.09.2016, товарно-транспортна накладна №5 від 07.09.2016;

- видаткова накладна №6 від 08.09.2016, податкова накладна №7 від 08.09.2016, акт приймання-передачі товару від 08.09.2016 на отримання залишку кубового (палива котельного) в кількості 20,140 т., рахунок №6 від 08.09.2016, товарно-транспортна накладна №6 від 08.09.2016;

- видаткова накладна №8 від 12.09.2016, податкова накладна №9 від 12.09.2016, акт приймання-передачі товару від 12.09.2016 на масла (налив) в кількості 4,250 т., рахунок №8 від 12.09.2016, товарно-транспортна накладна №8 від 12.09.2016;

- видаткова накладна №10 від 20.09.2016, податкова накладна №13 від 20.09.2016, акт приймання-передачі товару від 20.09.2016 на отримання залишку кубового (палива котельного) в кількості 24,30 т., рахунок №10 від 20.09.2016, товарно-транспортна накладна №10 від 20.09.2016;.

- видаткова накладна №11 від 21.09.2016, податкова накладна №14 від 21.09.2016, акт приймання-передачі товару від 21.09.2016 на отримання бітуму дорожнього 60/90 в кількості 24,500 т., рахунок №11 від 21.09.2016, товарно-транспортна накладна №11 від 21.09.2016;

- видаткова накладна №13 від 16.09.2016, податкова накладна №11 від 16.09.2016, податкова накладна №6 від 07.09.2016, акт приймання-передачі товару від 16.09.2016 на отримання бітуму дорожнього 60/90 в кількості 128,052 т., рахунок №13 від 16.09.2016, залізнична накладна № 22073797 з відомістю вагонів, паспорт якості № 2575;

- видаткова накладна №14 від 17.09.2016, податкова накладна №12 від 17.09.2016, акт приймання-передачі товару від 17.09.2016 на отримання бітуму дорожнього 60/90 в кількості 187,874 т., рахунок №14 від 17.09.2016, залізничні накладна №22080273 з відомістю вагонів, паспорт якості №2598, залізнична накладна 22081673, паспорт якості №2602;

- видаткова накладна №15 від 22.09.2016, податкова накладна №16 від 22.09.2016, акт приймання-передачі товару від 22.09.2016 на отримання залишку кубового (паливо котельне) в кількості 24,56 т., рахунок №15 від 22.09.2016, товарно-транспортна накладна №18 від 22.09.2016;

- видаткова накладна №19 від 27.09.2016, податкова накладна №21 від 27.09.2016, акт приймання-передачі товару від 27.09.2016 на отримання бітуму дорожнього 60/90 в кількості 24,52 т., рахунок №19 від 27.09.2016, товарно-транспортна накладна №19 від 27.09.2016;

- видаткова накладна №20 від 27.09.2016, податкова накладна №21 від 27.09.2016, акт приймання-передачі товару від 27.09.2016 на отримання бітуму дорожнього 60/90 в кількості 23,00 т., рахунок №20 від 27.09.2016, товарно-транспортна накладна №20 від 27.09.2016, (податкова накладна №21 від 27.09.2016 сформована під дві видаткові накладні №19 та №20 від 27.09.2016) ;

- видаткова накладна №21 від 29.09.2016, податкова накладна №22 від 29.09.2016, рахунок №21 від 22.09.2016, акт приймання-передачі товару від 29.09.2016 на отримання залишку кубового (паливо котельне) в кількості 22,23 т., товарно-транспортна накладна №21 від 29.09.2016;

- видаткова накладна №22 від 30.09.2016, податкова накладна №23 від 30.09.2016,, акт приймання-передачі товару від 30.09.2016 на отримання залишку кубового (паливо котельне) в кількості 24,80 т., рахунок №22 від 30.09.2016, товарно-транспортна накладна №22 від 30.09.2016;

- видаткова накладна №24 від 30.09.2016, податкова накладна №24 від 30.09.2016, акт приймання-передачі товару від 30.09.2016 на отримання залишку кубового (паливо котельне) в кількості 28,15 т., рахунок №24 від 30.09.2016, товарно-транспортна накладна №24 від 30.09.2016;

- видаткова накладна №30 від 03.10.2016, податкова накладна №25 від 03.10.2016, акт приймання-передачі товару від 03.10.2016 на отримання бітуму дорожнього 60/90 в кількості 61,32 т., рахунок №30 від 03.10.2016, залізничні накладна з ідентифікацією відправки №44400679;

- видаткова накладна №31 від 06.10.2016, податкова накладна №27 від 06.10.2016, акт приймання-передачі товару від 06.10.2016 на отримання бітуму дорожнього 60/90 в кількості 57,94 т., рахунок №31 від 06.10.2016, залізнична накладна № 22183454;

- видаткова накладна №23 від 08.10.2016, податкова накладна №28 від 08.10.2016, акт приймання-передачі товару від 08.10.2016 на отримання бітуму дорожнього 60/90 в кількості 380,050 т., рахунок №23 від 05.10.2016, залізнична накладна з ідентифікацією відправки № 44421899 з відомістю вагонів;

- видаткова накладна №32 від 11.10.2016, податкова накладна №30 від 11.10.2017, акт приймання-передачі товару від 11.10.2016 на отримання бітуму дорожнього 60/90 в кількості 259,250 т., рахунок №32 від 11.10.2016, залізнична накладна з ідентифікацією відправки №44487775 з відомістю вагонів;

- видаткова накладна №33 від 10.10.2016, податкова накладна №29 від 10.10.2017, акт приймання-передачі товару від 10.10.2016 на отримання бітуму дорожнього 60/90, рахунок № 33 від 10.10.2016, залізнична накладна №22169521, залізнична накладна №22169467;

- видаткова накладна №34 від 17.10.2016, податкова накладна №38 від 17.10.2017, акт приймання-передачі товару від 10.10.2016 на отримання бітуму дорожнього 60/90 в кількості 126,210 т., рахунок №34 від 17.10.2016, залізнична накладна №22214949, залізнична накладна №22215043;

- видаткова накладна №36 від 12.10.2016, податкова накладна №33 від 12.10.2016, акт приймання-передачі товару від 12.10.2016 на отримання залишку кубового (паливо котельне) в кількості 2,24 т., рахунок №36 від 12.10.2016, товарно-транспортна накладна №36 від 12.10.2016;

- видаткова накладна №41 від 19.10.2016, податкова накладна №39 від 19.10.2016, акт приймання-передачі товару від 19.10.2016 на отримання бітуму дорожнього 60/90 в кількості 246,456 т., рахунок №41 від 19.10.2016, залізничні накладна №22227261 з відомістю вагонів, паспорт якості №2981, залізнична накладна 22229948 з відомістю вагонів, паспорт якості №2984;

- видаткова накладна №44 від 26.10.2016, податкова накладна №46 від 26.10.2016, акт приймання-передачі товару від 26.10.2016 на отримання бітуму дорожнього 60/90 в кількості 176,22 т., рахунок №44 від 26.10.2016, залізничні накладна №22271548, залізнична накладна 22271555, паспорт якості №1528, залізнична накладна №22266379, паспорт якості №1521;

- видаткова накладна №46 від 26.10.2016, податкова накладна №47 від 26.10.2016, акт приймання-передачі товару від 26.10.2016 на отримання бітуму дорожнього 60/90 в кількості 118,64 т., рахунок №46 від 26.10.2016, залізничні накладна №22275579, залізнична накладна 22275572, паспорт якості №1532;

- видаткова накладна №49 від 03.11.2016, податкова накладна №50 від 03.11.2016, акт приймання-передачі товару від 03.11.2016 на отримання бітуму дорожнього 60/90 в кількості 243,281 т., рахунок №49 від 03.11.2016, залізничні накладна №22308906 із відомістю вагонів, паспорт якості №3195, залізнична накладна 22312623, паспорт якості №3203, залізнична накладна №22304973 із відомістю вагонів, паспорт якості №3188;

- видаткова накладна №51 від 16.11.2016, податкова накладна №52 від 16.11.2016, акт приймання-передачі товару від 16.11.2016 на отримання бітуму дорожнього 60/90 в кількості 118,12т., рахунок №51 від 16.11.2016, залізничні накладна №22370958, залізнична накладна №22370962, паспорт якості №1632;

-видаткова накладна №54 від 18.11.2016, податкова накладна №54 від 18.11.2016, акт приймання-передачі товару від 18.11.2016 на отримання бітуму дорожнього 60/90 в кількості 111,98 т., рахунок №54 від 18.11.2016, залізничні накладна №22375904, залізнична накладна №22375908,, паспорт якості №1635;

- видаткова накладна №55 від 19.11.2016, податкова накладна №55 від 19.11.2016, акт приймання-передачі товару від 19.11.2016 на отримання бітуму дорожнього 60/90 в кількості 59,04 т., рахунок №55 від 19.11.2016, залізничні накладна №22391331, паспорт якості №1651;

- видаткова накладна №58 від 23.11.2016, податкова накладна №58 від 23.11.2016, акт приймання-передачі товару від 23.11.2016 на отримання бітуму дорожнього 60/90 в кількості 115,020 т., рахунок №58 від 23.11.2016, залізничні накладна №22401684, залізничні накладна №22401690 , паспорт якості №1658;

- видаткова накладна №59 від 28.11.2016, податкова накладна №60 від 28.11.2016, акт приймання-передачі товару від 28.11.2016 на отримання бітуму дорожнього 60/90 в кількості 185,136 т., рахунок №59 від 28.11.2016, залізничні накладна №22413638, паспорт якості №3340, залізничні накладна №22396369, залізнична накладна № 22396370, паспорт якості №3325;

- видаткова накладна №60 від 30.11.2016, податкова накладна №61 від 30.11.2016, акт приймання-передачі товару від 30.11.2016 на отримання бітуму дорожнього 60/90 в кількості 125,745 т., рахунок №60 від 30.11.2016, залізничні накладна №22430369, залізнична накладна №22430339;

- видаткова накладна №61 від 01.12.2016, податкова накладна №62 від 01.12.2016, акт приймання-передачі товару від 01.12.2016 на отримання бітуму дорожнього 60/90 в кількості 364,878 т., рахунок №61 від 01.12.2016, залізничні накладна №22419760, залізнична накладна №22425163 із відомістю вагонів, залізнична накладна №22429829 із відомістю вагонів.

Товар був отриманий по залізниці безпосередньо матеріально відповідальним працівником підприємства Позивача, начальником виробничої ділянки №1-е (асфальтобетонний завод Позивача в м. Бровари) - Реусом О.О., що підтверджується договіром про матеріальну відповідальність від 25.12.2014 та наказ по підприємству №25-к від 18.05.2015.

Крім того, відповідно до частини 4 Договору № 11 купівлі - продажу на 2016-2018 роки від 01.09.2016, за період з 05.09.2016 по 28.12.2016 ПАТ «Броварське шляхово-будівельне управління № 50» сплатило за поставлений товар 31 114 693,45 грн. з ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями:

- №2554 від 05.09.2016 - 3 809 000,00 грн.;

- №2634 від 07.09.2016 - 3 600 000,00 грн.;

- №2721 від 12.09.2016 - 229 840,00 грн.;

- №2792 від 15.09.2016 - 439 794,00 грн.;

- №2722 від 12.09.2016 - 222 547,00 грн.;

- №2897 від 22.09.2016 - 299 757,50 грн.;

- №2896 від 22.09.2016 - 268 515,00 грн.;

- №2939 від 23.09.2016 - 300 000,00 грн.;

- №2937 від 23.09.2016 - 371 380,00 грн.;

- №3089 від 03.10.2016 - 300 002,20 грн.;

- №3088 від 03.10.2016 - 271 405,00 грн.;

- №3086 від 03.10.2016 - 254 200,00 грн.;

- №3087 від 03.10.2016 - 227 857,50 грн.;

- №3101 від 04.10.2016 - 19 840,00 грн.;

- №3102 від 04.10.2016 - 17 784,00 грн.;

- №3159 від 06.10.2016 - 311 057,50 грн.;

- №3230 від.11.10.2016 - 2 734 459,75 грн.;

- №3255 від 12.10.2016 - 4 300 000,00 грн.;

- №3431 від 25.10.2016 - 1 850 000,00 грн.;

- №3432 від 25.10.2016 - 970 000,00 грн.;

- №3430 від 25.10.2016 - 100 000,00 грн.;

- №3495 від 27.10.2016 - 130 000,00 грн.;

- №3494 від 27.10.2016 - 24 752,00 грн.;

- №3620 від 04.11.2016 - 294 536,00 грн.;

- №3733 від 11.11.2016 - 1 790 000,00 грн.;

- №3825 від 17.11.2016 - 870 000,00 грн.;

- №3889 від 22.11.2016 - 810 500,00 грн.;

- №3890 від 22.11.2016 - 430 000,00 грн.;

- №4022 від 02.12.2016 - 1 440 000,00 грн.;

- №4021 від 02.12.2016 - 850 000,00 грн.;

- №4035 від 05.12.2016 - 910 000,00 грн.;

- №4168 від 14.12.2016 - 2 640 500,00 грн.;

- №4329 від 28.12.2016 - 116 958,00 грн.

Якість товару підтверджена паспортами якості.

Посилання контролюючого органу на відсутність ТОВ «Маркет-Прем`єр» в залізничних накладних суд вважає необгрнтованим для спростування реальності господарських операцій зважаючи на таке.

Відповідно до п. 1.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом транспорту України 21.11.2000 №644 встановлена єдина та обов`язкова форма залізничної накладної.

За п. 1.2. наведених вище Правил, залізнична накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

Накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, здатних забезпечити роботу з електронними перевізними документами згідно з установленим форматом, та у разі її оформлення в паперовому вигляді роздруковується на бланку, виготовленому на білому папері формату А4 у трьох примірниках, один із яких після оформлення приймання вантажу до перевезення станцією відправлення відправникові вантажу та є квитанцією для приймання вантажу до перевезення, другий і третій передаються з вантажем на станцію призначення, Технічні характеристики паперу, призначеного для оформлення накладної, повинні забезпечувати придатність для роздруківки на принтері, а також якісне проставлення відміток залізниці на всьому шляху перевезення.

Накладна у паперовому вигляді є відображенням її електронної копії, яка обов`язково надається на станцію відправлення одночасно з накладною у паперовому вигляді.

Накладна в електронному вигляді (далі - електронна накладна) складається у формі електронної реєстрації даних, які можуть бути трансформовані у письмовий запис. Засоби, що використовуються для реєстрації та обробки даних, повинні відповідати вимогам законодавства.

Заповнення накладної здійснюється відправником, залізницею, одержувачем згідно з поясненнями, наведеними у додатку 3 до цих Правил.

Відтак зазначення ТОВ «Маркет-Прем`єр» в залізничній накладній не передбачено чинним законодавством.

Контролюючим органом не досліджувався дійсний рух активів між виробником бітуму на шляху до позивача. Зокрема, не аналізувалися існування договірних відносин щодо придбання ТОВ «Маркет-Прем`єр» бітуму, а тому висновок акту в цій частині грунтуєтсья на припущеннях.

Стосовно вірності заповнення первинної документації, в розрізі посилання на Інструкцію № 281/171/578/155 та зауваження податкового органу щодо відсутності актів прийняття ПММ матеріально-відповідальною особою, журналу реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою №7-НП та актів за формою 5-НП треба зазначити наступне:

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на основних принципах, серед яких превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція № 281/171/578/155).

Згідно з розділом 1 вищевказаної інструкції її вимоги є обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - Підприємства).

Наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 р. № 457 затверджений Національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010» (далі-КВЕД 2010).

У розділі 4 КВЕД 2010 дані наступні визначення: економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів та послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництво, процесом виробництва та випуском продукції;

Виробництво - це економічна діяльність, результатом якої є продукція. Це поняття використовують для позначення всіх видів економічної діяльності.

Термін "виробництво" призначено не тільки стосовно сільського господарства, добувної або переробної промисловості. Його використовують також стосовно сфери послуг. Для позначення виробництва можуть використовувати і точніші терміни: надання послуг, оброблення, перероблення тощо залежно від сфери діяльності. Обсяг виробництда вимірюють за допомогою різних методів у натуральному чи вартісному виражені.

В свою чергу, як зазначалось вище, економічна діяльність ПрАТ «Броварське ШБУ № 50» у перевіряємому періоді полягала у наступному:

- Код КВЕД 42.11 Будівництво доріг і автострад (основний)

- Код КВЕД 23.63 Виробництво бетонних розчинів, готових для використання;

- Код КВЕД 43.11 Знесення;

- Код КВЕД 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику;

- Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;

- Код КВЕД 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту;

- Код КВЕД 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах;

що Підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Зазначений факт не заперечувався ГУ ДФС у Київській області в Акті перевірки.

ПрАТ «Броварське ШБУ № 50» є кінцевим споживачем бітуму дорожнього, і як наслідок не здійснює економічну діяльність із закупівлі, транспортування, зберігання і реалізації нафти і нафтопродуктів. Позивач не здійснює надання послуг третім особам щодо закупівлі, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів.

Внаслідок чого, вимоги Інструкції № 281/171/578/155 щодо складання документів фіксуючих зберігання бітуму дорожнього за формами, встановленими вказаною Інструкцією, не поширюється на ПрАТ «Броварське ШБУ № 50» як кінцевого споживача.

Стосовно поставок бітуму нафтового дорожнього в`язкого БНД 60/90 від ТОВ «Маркет- Прем`єр» необхідно зазначити наступне:

Як і в попередньому випадку, ГУ ДФС у Київській області, не ставлячи під сумнів реальність поставки товару, дійшов хибного висновку, що бітум нафтовий дорожній в`язкий БНД 60/90 є нафтопродуктом і його поставка повинна відповідати вимогам Інструкції № 281/171/578/155.

Необхідно зазначити, що матеріали «Бітуми нафтові дорожні в`язкі» ДСТУ Б В.2.7.-81-98 (затверджений наказом Держбуду України від 03.12.1998 №279 та ДСТУ 4044-2001, затверджений наказом Держстандарту України від 27.07.2001 №369) віднесені до будівельних матеріалів.

Наведене підтверджує і Стандарт організації України СОУ 45.2-00018112-069:2011 «Будівельні матеріали «Бітуми нафтові дорожні в`язкі дистиляційні» Технічні умови».

Як наслідок, бухгалтерський облік будівельних матеріалів, у тому числі бітум дорожній БНД 60/90, ведеться на загальних підставах відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» без використання безпідставно вказаної контролюючим органом Інструкції № 281/171/578/155.

Стосовно твердження ГУ ДФС у Київській області щодо власного імпорту бітуму дорожнього ПрАТ «Броварське ШБУ № 50», то за п. 20 ст. 4 Митного кодексу України митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.

За п. 21 ст. 4 Митного кодексу України митна процедура - зумовлені метою переміщення товарів через митний кордон України сукупність митних формальностей та порядок їх виконання.

За п. 187.8. ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Відповідно до пункту 201.12. ПК України, у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

В той же час контролюючим органом не дослджувалися митні декларації, на підставі яких відбувалося ввезення на митну територію України бітуму від виробників – ТОВ «Газпромнефть-Логистика» та ТОВ «Нефтегазова компания «Славнефть». Відтак висновок про те, що саме позивач здійснював імпорт є припущенням.

Не заслуговують на увагу посилання контролюючого органу на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 15.01.2018 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2020 у справі № 821/1308/17, оскільки предметом розгляду в даній справі було питання правомірності формування саме ТОВ «Маркет-Прем`єр» даних податкового обліку. При цьому питання вчинення господарських операцій між ТОВ «Маркет-Прем`єр» та позивачем у справі № 821/1308/17 розглядалося з урахуванням наявних в справі доказів.

Крім того ч. 7. ст. 78 КАС України передбачено, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Проаналізувавши наведені доводи відповідача суд дійшов висновку, що позивачем надано усі необхідні первинні та інші документи, які супроводжують господарські операції, з огляду на предмет та умови правочинів, укладених між позивачем та контрагентами. Надані позивачем до перевірки й до суду первинні та інші документи (видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, транспорні накладні), за висновками суду, повною мірою підтверджують виконання правочинів з контрагентами.

Всі вищеозначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Також предмет вказаних господарських операцій позивача відповідає видам його господарської діяльності, що підтверджується аналізом господарських операцій з придбання послуг і їх подальшого використання у власній господарській діяльності з метою отримання прибутку.

Висновки ж податкового органу про нереальність господарських операцій позивача з його контрагентами ґрунтуються виключно на податковій інформації, з якої встановлено певні ознаки нереальності здійснення контрагентами позивача господарських операцій.

Проте суд вважає безпідставними посилання податкового органу в обґрунтування висновків щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства на податкову інформацію щодо контрагентів позивача, оскільки позивач як платник податку не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності та податкового законодавства, а тому не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів.

Отже, платник податків, який придбав товар та або/послуги в особи, що порушує вимоги податкового законодавства, не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію та не знав про певні порушення правил ведення господарської діяльності та оподаткування своїм контрагентом або постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання.

Зазначене підтверджується і практикою Європейського суду з прав людини: рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 (заява №803/02) у справі «Інтерсплав проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 (заява №3991/03) «Справа БУЛВЕС проти Болгарії»; рішення Європейського суду з прав людини від 18.03.2010 (заява №6689/03) у справі «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії».

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні бути підтверджені належними, достатніми, достовірними доказами із законних джерел.

Таким чином, в силу закону отримання податковим органом податкової інформації, акта перевірки, довідки зустрічної звірки або акта про неможливість проведення зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов`язку щодо встановлення та доведення факту вчинення конкретним платником податків порушення закону.

Також, суд відхиляє посилання контролюючого органу на наявність кримінальних проваджень, у яких фігурантами є посадові особи контрагентів позивача, оскільки факт наявності кримінального провадження, без ухвалення судового рішення, яким би було встановлено певні обставини, не може свідчити про фіктивну діяльність підприємства. Більш того, за відсутності доказів щодо непричетності засновників до здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства та дослідження їх судом, не є достатнім лише посилання відповідача на наявність розслідування та/або відкритого кримінального провадження, оскільки вказане не містить у собі встановлених обставин, які б доводили невиконання контрагентом своїх договірних зобов`язань саме за господарськими відносинами з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності.

Зазначена позиція узгоджується з висновками Великої палати Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 23.06.2021 по справі №160/3364/19. Так в ухвалі Великої палати Верховного Суду зазначено, що порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом, не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. Чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Тому невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Указана правова позиція відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 18 грудня 2018 року у справі № 816/1118/17, від 15.01.2019 у справі №809/2918/13-а.

У практиці, зокрема, адміністративного судочинства застосовується загальний принцип in dubio pro tributario (пріоритет з найбільш сприятливим для особи тлумаченням норми права): у разі якщо норма закону або іншого нормативного акта, виданого на основі закону, або якщо норми різних законів або нормативних актів дозволяють неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків особи у її взаємовідносинах з державою (в особі відповідних суб`єктів владних повноважень), тлумачення такого закону здійснюється на користь особи (суб`єкта приватного права).

Посилання скаржника на відсутність у контрагентів позивача основних фондів також не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань за укладеними ним договорам.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд вважає, що позивачем виконано усі необхідні умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту, сум за спірними господарськими операціями, - з огляду на що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, застосовані до позивача, підлягають скасуванню.

Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених

ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у п. 110 рішення від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Беручи до уваги викладені норми та обставини, суд вважає, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено належними та достатніми доказами фактів безпідставного чи неправомірного формування позивачем податкового кредиту.

Враховуючи, що податковим органом не доведено суду правомірність своїх дій щодо винесення оскаржуваних податкових повідомленнь-рішень, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «Броварське шляхово-будівельне управління № 50» є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем при поданні даного адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 294137,27 грн. (платіжне доручення №2536 від 18.12.2017), суд вважає за необхідне дану суму стягнути з податкового органу за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242 - 246, 250, 255 КАС України суд –

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 30.11.2017 №0043721401.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 30.11.2017 №0043711401.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 30.11.2017 №0043681401.

5. Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 294137 (двісті дев`яносто чотири тисячі сто тридцять сім) грн. 27 коп. на користь Приватного акціонерного товариства "Броварське шляхово-будівельне управління №50" за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у Київській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 02 серпня 2021 р.