Рішення № 98707137, 02.08.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2021 року № 320/2563/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області № 14-3-VIII від 24.12.2020 р. «Про встановлення відкоригованих тарифів ТОВ «Керуюча компанія «Реформа» на послуги з виробництва теплової енергії, її транспортування та постачання з урахуванням коригування споживачам на території села Чайки Бучанського району Київської області по вулиці Лобановського Валерія».

Позивач вважає, що Законом України «Про місцеве самоврядування» та іншими нормативно-правовими актами не передбачено повноважень відповідача щодо встановлення тарифів на комунальні послуги. Таким чином, на думку позивача, відповідач прийнявши оскаржуване рішення вийшов за межі наданих Законом повноважень та вчинив дії які грубо порушують вимоги Конституції України.

Ухвалою суду від 15.03.2021 відкрито загальне позовне провадження у цій справі.

Відповідач проти позову заперечив, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зі змісту поданого відповідачем відзиву слідує думка про те, що доводи позивача про відсутність повноважень сільської ради, як органу місцевого самоврядування, зокрема, встановлення цін/тарифів на комунальні послуги, в тому числі і на послуги з виробництва теплової енергії, її транспортування та постачання, є помилковими, а тому позовні вимоги - необгрунтованими.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.07.2021 вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

24.12.2020 р. Борщагівська сільська рада Бучанського району Київської області (надалі - Відповідач) прийняла рішення № 14-3-VIII «Про встановлення відкоригованих тарифів ТОВ «Керуюча компанія «Реформа» на послуги з виробництва теплової енергії, її транспортування та постачання з урахуванням коригування споживачам на території села Чайки Бучанського району Київської області по вул. Лобановського Валерія».

Даним рішенням Відповідач встановив відкоригований тариф ТОВ «Керуюча компанія «Реформа» на послуги з виробництва теплової енергії, її транспортування та постачання для споживачів на території села Чайки Бучанського району Київської області по вул. Лобановського Валерія, та іншим споживачам, а саме:

- для споживачі/населення житлових будинків розташованих по вул. Лобановського Валерія в селі Чайки Бучанського району Київської області - 1 588,66 грн./l Гкал.

- для бюджетних установ/організацій та інших споживачів на на території села Чайки Бучанського району Київської області по вул. Лобановського Валерія - 1 634,5 грн./l Гкал.

Позивач зазначає, що є мешканкою та власницею квартири АДРЕСА_1 . Оскаржуване рішення встановило, в тому числі і для неї, згаданий тариф на теплоенергію. У зв`язку з цим позивач, вважаючи, що вона є заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено прийняттям оскаржуваного рішення, звернулась з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Згідно з положеннями ст.5 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» до житлово- комунальних послуг належать зокрема комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до положень п.2, ч.3 ст. 4 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування належить встановлення цін/тарифів на комунальні послуги. Однак позивач оминає цю норму у позові.

ЗУ «Про теплопостачання» у ст. 13 вказує, що до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) у порядку і межах, законодавством.

Відповідно до Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 12 вересня 2018 року № 239, яким затверджено «Порядок розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих для їх встановлення» (Далі - Порядок) визначено, що встановлення тарифів - це прийняття органом місцевого самоврядування рішення про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

Тобто проаналізувавши вищенаведені норми, логічним буде дійти висновку, що до повноважень сільської ради, як органу місцевого самоврядування, належить зокрема встановлення цін/тарифів на комунальні послуги, в тому числі і на послуги з виробництва теплової енергії, її транспортування та постачання.

Також слід зазначити, що позивачем залишено поза увагою важливий принцип передбачений п. 6 ч. 1 ст. З ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», а саме: дотримання встановлених стандартів, нормативів, норм, порядків і правил щодо кількості та якості житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 20 ЗУ «Про теплопостачання», тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Встановлення тарифів на теплову енергію нижче розміру економічно обгрунтованих витрат на її виробництво, транспортування та постачання не допускається.

Відповідно до п. 1 розділу IV Порядку, розгляд документів для встановлення тарифів (їх коригування) здійснюється протягом одного календарного місяця з дня отримання відповідної заяви (з дня її реєстрації).

Тобто, органи місцевого самоврядування обмежені строками розгляду документів, порушення (що було ймовірним, оскільки рішення про створення виконавчого комітету було прийнято лише 10.12.2020 року і набрало законної сили 16.12.2020 року (з моменту його офіційного оприлюднення), а державна реєстрація відбулась 10.03.2021 року) яких призвело б до відповідальності (в т.ч. фінансової) територіальної громади, що в свою чергу мало б вплив на подальший розвиток всієї територіальної громади.

Зокрема, варто зазначити, що в самій позовній заяві не вказано, яким саме чином прийняття рішення радою, а не виконавчим комітетом - порушує права позивача, особливо зважаючи на те, що воно лише коригує вже встановлені тарифи.

Отже, підсумовуючи вищевикладене суд зазначає, що до повноважень сільської ради, як органу місцевого самоврядування, належить зокрема встановлення цін/тарифів на комунальні послуги, в тому числі і на послуги з виробництва теплової енергії, її транспортування та постачання.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про не обґрунтованість позовних вимог, тому вважає, що в їх задоволенні слід відмовити.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.