Ухвала суду № 98706676, 02.08.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про забезпечення позову)

02 серпня 2021 року м. Житомир справа № 240/16920/21

категорія 111030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Романченка Є.Ю., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Яркон" до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та визнання протиправними та скасування розпоряджень від 23.07.2021 №326-р, №327-р та № 328-р,

встановив:

02 серпня 2021 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Яркон» із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області, в якому просить визнати протиправними (недійними) та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області:

- № 0068480706 від 19.07.2021, згідно з яким було застосовано штраф в розмірі 2 648 653,49 грн.;

- № 0068510706 від 19.07.2021, згідно з яким було застосовано штраф в розмірі 100 000,00 грн.;

- № 0068500706 від 19.07.2021, згідно з яким було застосовано штраф в розмірі 1020,00 грн.

Того ж дня позивачем було подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю «Яркон» просить додатково визнати протиправними (недійними) та скасувати:

- розпорядження Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 23.07.2021 № 326-р,

- розпорядження Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 23.07.2021 № 327-р,

- розпорядження Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 23.07.2021 № 328-р.

Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом шляхом зупинення дії розпорядження Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 23.07.2021 № 326-р; розпорядження Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 23.07.2021 № 327-р; розпорядження Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 23.07.2021 року № 328-р до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом ТОВ «Яркон» до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до зупинення господарської діяльності позивача та можливого подальшого звільнення працівників. Також, позивач акцентував увагу, що здійснення господарської діяльності ТОВ «Яркон» можливе при наявності відповідних ліцензій, анулювання яких призведе до повного зупинення господарської діяльності та матиме невідворотні наслідки, насамперед, у вигляді втрати прибутку, неможливості виплати заробітної плати працівникам, простою обладнання, яке потребує постійного обслуговування, неможливості відновити господарську діяльність у зв`язку із понесеними збитками.

Частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Ознайомившись із заявою про забезпечення позову та приєднаними до неї документами, суд при вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення адміністративного позову враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 150 КАС, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

За змістом приписів частин 4, 5, 6 ст. 154 КАС України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно із п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Аналіз наведеної правової норми свідчить на користь висновку, що законодавець встановив наступні підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності. Забезпечення адміністративного позову можливе виключно за наявності вищевказаних обставин, які підлягають доведенню позивачем та встановленню судом у разі вжиття таких заходів.

У контексті наведеного суд наголошує, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно будь-якої із сторін у спорі, їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

Відтак, під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду без вжиття заходів задоволення позову. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України).

З поданої до суду заяви про забезпечення позову та з інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом встановлено, що основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Яркон» є здійснення роздрібної торгівлі пальним (код КВЕД 47.30), у зв`язку з чим останнім було отримано у податкового органу наступні ліцензії: №06250314201900001 на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: вул. Східна,88/2, м. Житомир; № 06250414201900024 на право зберігання пального за адресою: вул. Східна,88/2, м. Житомир та № 990514201900117 на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі за адресою: вул. Східна,88/2, м. Житомир.

Також встановлено, що з 04.06.2021 року Головним управлінням ДПС у Житомирській області проводилася фактична перевірка АЗС, АГЗП Товариства з обмеженою відповідальністю «Яркон» (код ЄДРПОУ 31678214), що знаходиться за адресою: вул. Східна, 88/2 м. Житомир.

За результатами вказаної перевірки було складено Акт від 17.06.2021 року № 6106/06/25/РРО/31678214 (надалі – Акт перевірки), у якому встановлено порушення.

Крім того, в ході проведення фактичної перевірки АЗС, АГЗП Товариства з обмеженою відповідальністю «Яркон» (код ЄДРПОУ 31678214), відповідачем були перевірені документи, які подавалися ТОВ «Яркон» разом із заявами на отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі та ліцензії на право зберігання пального. За результатами перевірки, контролюючим органом було зроблено висновок, що подані 14 червня 2019 року позивачем заяви на одержання ліцензій, оформлені із наданням недостовірних даних. В зв`язку із чим, відповідачем було прийнято розпорядження від 23.07.2021 року № 326-р, № 327-р, № 328-р «Про анулювання ліцензії ТОВ «Яркон».

Позивач зазначив, що після нещасного випадку (пожежі), що стався 19 травня 2019 року о 13 год. 29 хв. на території АГЗС ТОВ «Яркон», ним було замовлено роботи (послуги) для виконання відновлювальних ремонтних робіт на території АЗС, що підтверджується наданими первинними документами відповідачу під час перевірки. Також, позивач вказав, що правову позицію відносно протиправності прийнятих розпоряджень було викладено в адміністративному позові, та було долучено документи, що підтверджують ремонт та відновлення АЗС (АЗГС) після пожежі, на момент подачі заяви до ГУ ДФС у Житомирській області.

Крім того, судом встановлено, що 30 червня 2021 року адвокатом Клинчуком І.В. було направлено адвокатський запит до Управління Держпраці у Житомирській області, в якому він просив повідомити наступне:

1. Чи приймалось рішення (припис) Управлінням Держпраці у Житомирській області, про заборону подальшої експлуатації АГЗС ТОВ «Яркон», за адресою: 10030, Житомирська область, м. Житомир, вул. Східна, 88/2, після того, як стався нещасний випадок 19 травня 2019 року?

2. Чи призупиняло дію раніше виданих дозволів Управління Держпраці у Житомирській області, після нещасного випадку 19.05.2019 року? Якщо так, прошу повідомити на підставі якого документу було прийнято таке рішення про зупинення дій дозволів.

Управління Держпраці у Житомирській області у своїй відповіді від 08.07.2021 р. № 19-11/545/498, про розгляд запиту повідомило, що: «щодо пункту 1 Вашого запиту, повідомляємо, що у відповідності до пункту 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. Щодо пункту 2 Вашого запиту, повідомляємо, що відповідно до статті 21 Закону України «Про охорону праці» - дозвіл може бути: виданий, переоформлений, анульований, або може бути отримана відмова у видачі дозволу, видача дублікату. Призупиняти дію раніше виданих дозволів не відноситься до відомчої компетенції Управління Держпраці у Житомирській області, а також така дія взагалі не передбачена чинним законодавством України».

Таким чином, судом було з`ясовано, що після пожежі були відсутні жодні заборони Управління Держпраці у Житомирській області, щодо подальшої експлуатації АГЗС ТОВ «Яркон».

У зв`язку з тим, що ТОВ «Яркон» має намір оскаржити до суду вищевказані розпорядження Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про анулювання ліцензій ТОВ "Яркон", а також беручи до уваги, що анулювання ліцензій створює очевидну небезпеку заподіяння шкоди інтересам товариства шляхом зупинення здійснення ним господарської діяльності, заявник просить вжити заходів забезпечення позову.

Вирішуючи питання щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд виходить з того, що роздрібна та оптова торгівля пальним можлива лише за наявності відповідних ліценцій, неправомірність скасування буде предметом поданого адміністративного позову. Фактично, можливість здійснення господарської діяльності беззаперечно на пряму залежить від наявності та чинності відповідних ліцензій. Анулювання ліцензії, в свою чергу, призводить до зупинення господарської діяльності, що тягне за собою такі наслідки як: втрата прибутку від здійснення господарської діяльності; неможливість виплати заробітної плати персоналу та введення простою на товаристві в рамках Кодексу законів про працю, тощо. Аналогічного висновок викладений Сьомим апеляційним адміністративними судом в постанові від 17.02.2020 у справі №560/324/20 та у постанові від 03.03.2020 у справі 3560/361/20.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що, в даному випадку, заявником доведено існування реальної загрози завдання шкоди його правам, в тому числі й матеріальним, внаслідок невжиття заходів забезпечення адміністративного позову до ухвалення рішення у даній справі. При цьому, суд звертає увагу, що розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто, виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об`єктивна оцінка оскаржуваним постановам, діям чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що за жодних умов заходи забезпечення позову не можуть бути використані як санкція для відповідача або як спосіб примусити відповідача діяти певним чином під загрозою заподіяння збитків шляхом вжиття заходів забезпечення позову, а також не можуть бути наслідком зловживання позивачем своїми правами на шкоду відповідачеві з санкціонованого дозволу суду. Застосовуючи той чи інший вид забезпечення позову, суд не завжди може знати про реальний стан речей та наслідки вжиття заходу для відповідача, проте суд діє на підставі доказів та фактів, наданих позивачем.

Також слід звернути увагу на те, що задоволення заяви є співмірним заявленим позовним вимогам. У даному випадку, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд оцінив, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти, та дійшов висновку, що вжиття вказаних заходів забезпечення адміністративного позову буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Водночас, невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів позивача, на захист яких буде подано адміністративний позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Статтею 17 Закону України 23.02.2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд при розгляді даної заяви також враховує правову позицію Європейського суд з прав людини, викладену у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України", в якій суд зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, та і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного прав Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів» ефективний засіб - це запобігання тому щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, враховуючи співмірність вимог заяви про забезпечення позову із подальшими позовним вимогами та обставинам справи, приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову в даному випадку може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника, трудового колективу товариства, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Крім того, у разі невжиття заходів забезпечення позову можливе настання негативних наслідків, для виправлення яких позивачу буде необхідно докласти значних зусиль.

Підсумовуючи вище викладене, враховуючи встановлені у справі обставини, суд вважає, що заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 23.07.2021 року № 326-р; розпорядження Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 23.07.2021 року № 327-р; розпорядження Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 23.07.2021 року № 328-р, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 240/16920/21, за позовом ТОВ «Яркон» до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області до вирішення спору по суті та набрання рішенням суду законної сили, відповідають предмету поданого адміністративного позову та відповідають меті застосування інституту забезпечення адміністративного позову, та , водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Яркон" про забезпечення позову.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 23.07.2021 № 326-р; розпорядження Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 23.07.2021 № 327-р; розпорядження Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 23.07.2021 року № 328-р до набрання законної сили рішення у справі за позовом ТОВ «Яркон» до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області.

Негайно надіслати примірник ухвали про забезпечення позову заявнику та всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвалу суду складено у повному обсязі: 02 серпня 2021 року.

Суддя Є.Ю. Романченко