Рішення № 98706287, 02.08.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2021 р. Справа№200/6013/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Льговської Ю.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

13 травня 2021 року (згідно з відбитком поштового штампу на конверті) ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті про:

визнання протиправною та скасування постанови Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 13 квітня 2021 року № 177850 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17 000 грн (позовні вимоги викладено з урахуванням позовної заяви в редакції від 14 червня 2021 року).

Позовні вимоги вмотивовано протиправністю застосування штрафу до позивача, оскільки він не є перевізником, а є замовником перевезення (вантажовідправником). Вказує на процедурні порушення щодо його повідомлення про розгляд справи та щодо здійснення габаритно-вагового контролю.

Вважає, що застосування до нього штрафу на підставі абзацу 15 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», яка передбачає відповідальність за перевищення габаритно-вагових норм без відповідного дозволу, є безпідставним, оскільки законодавство взагалі не передбачає видачу дозволів на перевезення вантажів, які можна поділити, з перевищенням габаритно-вагових норм. За змістом абзацу 3 пункту 22.5. Правил дорожнього руху України рух транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових норм у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

29 червня 2021 року відповідач надав відзив на позов, в якому просив відмовити у позові, оскільки доданими до відзиву документами належним чином підтверджується встановлене актом перевірки порушення та правомірність проведення перевірки.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року відмовлено в забезпеченні позову.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

Східним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки, яке є структурним підрозділом відповідача, на підставі направлення від 01 березня 2021 року № 011757 проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень вантажів автомобільним транспортом - Камазом за номером НОМЕР_1 , за результатами якої складено акт від 05 березня 2021 року № 270126.

В акті перевірки зазначено, що Камаз за номером НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Вказані відомості підтверджуються фотокопією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 .

Актом встановлено порушення, яке полягало у перевезенні вантажу (вапняного відсіву) з перевищенням від 10 до 20% габаритно-вагових норм без відповідного дозволу. Акт підписаний водієм без зауважень.

На підставі вказаного акта прийнято постанову від 13 квітня 2021 року № 177850 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17 000 грн на підставі абзацу 15 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Штраф застосовано до ОСОБА_1 , який є автомобільним перевізником відповідно до товарно-транспортної накладної від 05 березня 2021 року № 0503/15, яку надано водієм до перевірки документів.

На підтвердження відповідності приладу для зважування транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь відповідачем надано свідоцтво про повірку зі строком чинності до 21 грудня 2021 року. Обставини, що саме цим приладом здійснювалось зважування, підтверджуються талоном про зважування від 05 березня 2021 року № 1812, який містить дані про заводський номер приладу - 435.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Частиною четвертою статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344-III) також передбачено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Таким чином, за загальним правилом допускається перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень, але за спеціальними правилами - за наявності дозволу, який видається після внесення плати за проїзд.

Разом з тим абзацом 3 пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила № 1306), передбачено, що рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Отже, з метою збереження автомобільних доріг від руйнування через значні навантаження на дорожнє покриття встановлено заборону перевезення подільних вантажів транспортними засобами, що перевищують вказані параметри фактичної маси та навантаження на вісь (осі). Відповідно і дозвіл на рух такого вантажу не видається.

Різниця нормативного регулювання пояснюється тим, що подільний вантаж - це вантаж, який під час навантаження (розвантаження) та перевезення, має конструктивну можливість розподіляти його на складові частини; для сипучих та інших матеріалів - регулювати їх кількість (масу) на транспортній одиниці, що, у свою чергу, надає можливість перевізнику забезпечити перевезення подільних вантажів без перевищення вищезазначених параметрів.

У разі якщо ж перевізник не забезпечив перевезення подільних вантажів з дотриманням встановлених параметрів, допустив порушення встановлених норм, то відмінність правового регулювання не може бути підставою звільнення перевізників від відповідальності за перевищення вагових параметрів транспортного засобу та від обов`язку щодо внесення палати за таке перевищення.

Абзацом 15 частини першої статті 60 Закону № 2344-III регламентовано, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 грн).

Із змісту цієї норми суд вбачає, що визначальним для відповідальності є сам факт перевезення вантажу з перевищенням встановлених габаритно-вагових норм, оскільки відповідальність за перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону № 2344-III, передбачена окремо - абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III.

Застереження норми «без відповідного дозволу» свідчить, що перевізником не легалізовано перевезення вантажу з перевищенням встановлених габаритно-вагових норм. У випадку перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених вагових норм воно взагалі не може бути легалізовано, що свідчить про подібність правових ситуацій.

Крім того, сама норма частини першої статті 60 Закону № 2344-III не передбачає відповідальності з розмежуванням за видом вантажу.

Доводи позивача щодо неможливості притягнення до адміністративно-господарській відповідальності відхиляються судом, оскільки таке тлумачення норм права ґрунтується на дискримінаційному підході до інших автомобільних перевізників в залежності від виду вантажу.

З огляду на викладене суд дійшов висновку щодо можливості застосування відповідальності на підставі абзацу 15 частини першої статті 60 Закону № 2344-III при перевезенні подільних вантажів з перевищенням встановлених вагових норм.

Актом перевірки від 05 березня 2021 року № 270126 зафіксовано перевезення вантажу з перевищенням від 10 до 20% габаритно-вагових норм, а саме навантаження на задню здвоєну вісь транспортного засобу марки КАМАЗ становило 18, 7 т (9,6+9,1) при нормі 16 т, що у відсотковому співвідношенні становить 16, 8 %. Акт перевірки підписано водієм без зауважень.

Суд зазначає, що незазначення відповідачем в акті перевірки порушення абзацу 3 пункту 22.5 Правил № 1306 не спростовує факту самого порушення.

Посилання позивача на те, що він не отримував ліцензію для здійснення автомобільних перевезень не впливає на розгляд цієї справи, оскільки відсутність цього документа не є підставою для застосування до нього відповідальності, яка стосується предмету спору.

Доводи ОСОБА_1 про те, що автомобільним перевізником є інші особа - ОСОБА_2 , а позивач є замовником цього перевезення, спростовуються відомостями товарно-транспортної накладної від 05 березня 2021 року № 0503/15, згідно з якою автомобільним перевізником є фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , ОСОБА_2 визначений як водій, а також відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за яким фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має зареєстрований вид діяльності за кодом 49.41 «Вантажний автомобільний транспорт», а дані про реєстрацію ОСОБА_2 в якості фізичної особи-підприємця реєстр не містить; відомостями свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 , згідно з яким власником перевіряємого транспортного засобу є ОСОБА_1 .

Доводи ОСОБА_1 щодо неповідомлення його про розгляд справи, призначений на 13 квітня 2021 року, спростовуються запрошенням на комісію, яке створено в базі 02 квітня 2021 року, списком згрупованих відправлень від 02 квітня 2021 року та роздруківкою трекінгу, за яким відправлення прийнято 02 квітня 2021 року та вручено адресатові 09 квітня 2021 року особисто.

Щодо доводів ОСОБА_1 про відсутності документів, які б дозволяли встановити час і місце габаритно-вагового контролю, суд зазначає, що до відзиву відповідачем додано талон про зважування від 05 березня 2021 року № 1812, який містить дані про заводський номер приладу - 435, дату та час проведення зважування, номерний знак транспортного засобу; довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 05 березня 2021 року, яка містить відомості про місце розташування пункту габаритно-вагового контролю.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про правомірність постанови Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 13 квітня 2021 року № 177850 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17 000 грн, а тому у позові слід відмовити. 49.41 Вантажний автомобільний транспорт;

Підстав для розподілу судового збору немає.

Керуючись статтями 243-246, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 13 квітня 2021 року № 177850 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17 000 грн відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02 серпня 2021 року.

Суддя Ю.М. Льговська