Рішення № 98705815, 02.07.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2021 року Справа № 160/6087/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини А1302 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини А1302, в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини А1302, яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 середнього заробітку за весь час затримки виплат належних сум по день фактичного розрахунку;

- зобов`язати Військову частину А1302 виплатити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 середній заробіток за весь час затримки виплат належних сум по день фактичного розрахунку.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що він з 01.08.1989 р. по 30.11.2017 р. проходив військову службу в Збройних Силах України. 22.11.2017 р. наказом Командира Військової частини А1314 №218 останнього звільнено в запас відповідно до пп. ї п.8 ст.26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу". Позивач зазначає, що відповідно до наказу командира Військової частини А1302 №153 від 30.11.2017р. останній виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення і направлений на військовий облік до Новомосковського ОМВК Дніпропетровської області. Під час проходження свійської служби безпосередньо приймав участь у бойових діях по захисту територіальної цілісності України, що підтверджується довідкою про безпосередню участь в антитерористичній операції №2808 від 30.11.2017 р. Вислуга років на військовій службі станом на 13.09.2017р. складає 27 років 04 місяці у календарному обчислені. Військовою частиною А1302 здійснено остаточний розрахунок при звільнені, а саме: виплачено індексацію грошового забезпечення за час проходження військової служби у Військовій частині А1302 в період з 01.12.2015 р. по 30.11.2017 р. саме 26.02.2021р., що підтверджується квитанцією з банку, однак середній заробіток за весь час затримки виплат належних сум по день фактичного розрахунку Військова частини А1302 не здійснила. 02.03.2021р. позивач подав заяву до Військової частини А1302 про виплату середнього заробітку за весь час затримки виплат належних сум по день фактичного розрахунку. Станом на 13.04.2021 р., як зазначає позивач, відповіді останній на заяву від 02.03.2021р. не отримав. Виходячи із вищевикладеного, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 23.06.2021р., в якій останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що відносини між сторонами щодо грошової компенсації за невикористану додаткову оплачувану відпустку нормами та положеннями КЗпП України не регулюються, та нормами КЗпП не регламентуються, так як військовослужбовці правового статусу «працівник» не мають, проходження військової служби врегульовано спеціальним (окремим) законодавством, тому чинність КЗпП України на них не поширюється, а його норми, зокрема і норми ст. ст. 116, 117 КЗпП, не можуть поширюватись на відносини між військовими частинами та військовослужбовцями з приводу питань, які випливають з відносин проходження військової служби.

02.07.2021 р. на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначає, що спеціальним законодавством врегульовано основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей: правове становище осіб, які проходять військову службу у тому числі звільнення з військової служби, а також порядок та умови оплати праці, а саме ЗУ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, а в частині яка не врегульована вказаним законодавством, застосовуються норми Кодексу законів про працю України. Однак, вказаними нормативно-правовими актами не врегульовано порядок виплати грошового забезпечення за час затримки розрахунку, такий порядок встановлений Кодексом законів про працю України.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 01.08.1989р. по 30.11.2017р. проходив військову службу у в/ч А1302.

30.04.2015р. позивачу видано посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 .

Пунктом 1 наказу командира в/ч А1302 (по стройовій частині) від 30.11.2017р. № 153 визначено:

- майора ОСОБА_1 , заступника командира 2 гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону з озброєння бригадної артилерійської групи, звільненого наказом командира військової частини А1314 (по особовому складу) від 22 листопада 2017 року №218 у запас відповідно до пудпункту «ї» пункту 8 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу", (які проходять військову службу за контрактом, дію якого було продовжено понад встановлені строки на період до оголошення демобілізації та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії (контракту), вважати такими, що 30 листопада 2017 року здав справи та посаду.

З 30 листопада 2017 року виключити із списків особового складу частини і усіх видів забезпечення.

Направити для постановки на військовий облік до Новомосковського ОМВК Дніпропетровської області.

Основну щорічну відпустку за 2017р. використав в кількості 30 діб з 19 липня по 17 серпня 2017 року.

Виплатити грошову компенсацію за 15 діб невикористаної основної відпустки пропорційно прослуженому часу.

Грошову допомогу на оздоровлення за 2017р. отримав (наказ №102 від 13 квітня 2017р.).

Матеріальну допомогу за 2017р. для вирішення соціально-побутових питань отримав (наказ №149 від 25.11.2017р.).

Виплатити грошову компенсацію за неотримане речове майно в сумі 67019,68 грн. (шістдесят сім тисяч дев`ятнадцять гривень шістдесят вісім копійок).

Виплатити щорічну премію за особистий внесок у загальні результати служби, передбачену наказом Міністра оборони України від 11.06.2008р. №260 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» та прийнятого рішення МОУ від 15.02.2017р. №1223/з/12 щодо виплати у 2017р. додаткових видів грошового забезпечення у розмірі 450% від посадового окладу заступника командира гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону з озброєння бригадної артилерійської групи , з 01 листопада по 30 листопада 2017 року.

Виплатити надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50% з урахуванням окладу за військовим званням згідно наказу Міністра оборони України від 11.06.2008р. №260 «Про затвердження інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» з 01 листопада по 30 листопада 2017 року.

Виплатити додаткову щомісячну грошову винагороду згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 21 вересня 2010року №889 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року №161) в розмірі 60% від грошового забезпечення, з 01 листопада по 30 листопада 2017 року.

В матеріалах справи містяться відомості, що 22.10.2020р. ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини А1302, в якій позивач просив суд: визнати протиправною бездіяльність Військової частини А1302, яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у військовій частині А1302 в період з 01.12.2015 року по 30.11.2017 року; зобов`язати Військову частину А1302 провести перерахунок та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , за час проходження військової служби у військовій частині А1302 в період з 01.12.2015 року по 30.11.2017 року; зобов`язати Військову частину А1302 виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , середній заробіток за весь час затримки виплат належних сум по день фактичного розрахунку; зобов`язати Військову частину А1302 при проведенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у військовій частині А1302 в період з 01.12.2015 року по 30.11.2017 року врахувати базовий місяць з моменту призначення на посаду 20.07.2000 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.12.2020р. у справі №160/13528/20 Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Військової частини А1302 (код ЄДРПОУ 07946341, місцезнаходження: смт Черкаське, Новомосковський р-н, Дніпропетровська обл., 51272) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини А1302 (код ЄДРПОУ 07946341, місцезнаходження: смт Черкаське, Новомосковський р-н, Дніпропетровська обл., 51272) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) індексації грошового забезпечення за час проходження ним військової служби у військовій частині А1302 в період з 01.12.2015 року по 30.11.2017 року. Зобов`язано Військову частину А1302 (код ЄДРПОУ 07946341, місцезнаходження: смт Черкаське, Новомосковський р-н, Дніпропетровська обл., 51272) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) індексацію грошового забезпечення за час проходження ним військової служби у військовій частині А1302 в період з 01.12.2015 року по 30.11.2017 року. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Зазначене вище рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.12.2020р. у справі №160/13528/20 набрало законної сили 28.01.2021 р., що підтверджується відповідною відміткою на примірнику останнього, копія якого міститься в матеріалах справи.

Грошові кошти на рахунок позивача зараховані 26.02.2021 р. в сумі 15 671,12 грн., що підтверджується відповідною випискою, яка міститься в матеріалах справи.

02.03.2021р. позивач звернувся до командира Військової частини А1302 із заявою щодо проведення розрахунку та виплати середнього заробітку за весь час затримки виплат належних сум, а саме: з 01 грудня 2015р., по день фактичного розрахунку.

Станом на дату винесення рішення, будь-якої відповіді Військової частини А1302, на заяву позивача від 02.03.2021 р., матеріали справи не містять.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою для стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно ч.1 ст.117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Питання відповідальності за затримку розрахунку при звільненні осіб рядового і начальницького складу (зокрема затримку виплати як грошового забезпечення, так і затримку виплати коштів за період вимушеного прогулу на виконання рішення суду, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористану відпустку, які не є складовими заробітної плати (грошового забезпечення)) не врегульовані положеннями спеціального законодавства, що регулює порядок, умови, склад, розмір виплати грошового забезпечення.

Водночас такі питання врегульовано нормами загального трудового законодавства - Кодексом законів про працю України.

З аналізу зазначених норм трудового законодавства випливає, що умовами застосування статті 117 КЗпП України є невиплата належних звільненому працівникові сум у відповідні строки, вина власника або уповноваженого ним органу у невиплаті зазначених сум. У разі дотримання наведених умов підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При цьому, виходячи зі змісту трудових правовідносин між працівником і підприємством, установою, організацією, під "належними звільненому працівникові сумами" необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Крім того, у постанові від 15.09.2015р. по справі № 21-1765а15 Верховний Суд України прийшов до висновку, що передбачений ч.1 ст.117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені ст.116 КЗпП, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

З вказаного вбачається, що передбачений ч.1 ст.117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Отже, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується виплата на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за час проходження ним військової служби у військовій частині А1302 в період з 01.12.2015р. по 30.11.2017р., що підтверджується копією виписки, яка міститься в матеріалах справи та зважаючи на той факт, що питання стосовно виплати останньої вирішено в судовому порядку, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили 28.01.2021р., датою відліку виплати середнього заробітку передбаченого ст.117 КЗпП України буде саме дата набрання рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2021р. у справі №160/13528/20 законної сили, тобто - 28.01.2021р.

Обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу проводиться згідно вимог Постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року №100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" (далі - Порядок №100).

Пунктом 8 Порядку №100 визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що сума середньомісячного заробітку позивача за прострочений період, а саме: з дати набранням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.12.2020р. у справі №160/13528/20 - 28.01.2021р. по дату виплати - 26.02.2021р. складає у кількості 30 днів, та враховуючи грошове забезпечення позивача за відповідний період.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вирішуючи питання щодо заявленої позовної вимоги про встановлення Військовій частині А1302 місячний строк подання звіту про виконання судового рішення, суд зазначає, що положеннями статті 382 КАС України встановлені спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, а саме: суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Проте, у даному випадку суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень, адже у суду не має достатніх підстав вважати, що відповідач буде перешкоджати його виконанню після набрання ним законної сили.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що встановлення судом строку для виконання судового рішення та зобов`язання подати звіт є правом, а не обов`язком суду та не може бути обрано позивачем одним із способів захисту порушеного права.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд не вбачає підстав для їх розподілу у порядку, встановленому ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А1302, яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 середнього заробітку за весь час затримки виплат належних сум по день фактичного розрахунку.

Зобов`язати Військову частину А1302 виплатити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 середній заробіток за весь час затримки виплат належних сум з 28.01.2021 року по 26.02.2021 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова