Рішення № 98705570, 02.08.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 серпня 2021 р. Справа № 120/7790/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Шаповалової Т.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: Пахольчак С.С.,

представника відповідача: Бойко С.В.,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 , про скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2021 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - позивач) з адміністративним позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (далі - відповідач), у якому просило:

скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Бертман Р.В. про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за невиконання рішення суду по виконавчому провадженню за № 64373135 від 01.07.2021 року у сумі 5100 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 01.07.2021 року накладено на боржника Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області штраф на користь держави у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду по виконавчому провадженню № 64373135.

Позивач з такою постановою не погоджується, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а тому за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду.

Ухвалою суду від 20.07.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання на 02.08.2021 року. Даною ухвалою також встановлено відповідачу 3-денний строк на подання відзиву на позовну заяву та зобов`язано відповідача надати до суду до 29.07.2021 року належним чином засвідчені матеріали виконавчого провадження № 64373135.

Повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання, а також направлення позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу здійснено судом з особливостями, визначеними статтями 268, 269, 287 КАС України для розгляду справ з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби.

22.07.2021 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (далі - Відділ) перебуває виконавче провадження №64373135 з виконання виконавчого листа № 120/2910/19-а, виданого 09.12.2019 Вінницьким окружним адміністративним судом про «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром з 18.10.2018 року».

Державним виконавцем 04.02.2021 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої надіслані сторонам виконавчого провадження.

Також державний виконавець звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із заявою про роз`яснення рішення суду.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 26.04.2021 по справі №120/2910/19-а за наслідками розгляду такої заяви, зазначено, що суд у своєму рішенні від 17.10.2019 року дійшов висновку, що протягом 2018 року, а саме з 18.10.2018 року (з моменту призначення позивачу пенсії) законодавством не встановлено обмежень щодо максимального розміру пенсій.

З метою належного виконання рішення суду на адресу боржника 19.05.2021 року направлено вимогу державного виконавця щодо повного та фактичного виконання рішення суду.

Оскільки боржником не надано підтвердження щодо виконання рішення суду в повному обсязі, керуючись ст. ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», 01.07.2021 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 5100,00 грн. та надано новий строк виконання протягом десяти робочих днів.

Оскільки боржником не надано підтвердження щодо виконання рішення суду в строки визначені постановою про накладення штрафу на боржника від 01.07.2021, керуючись ст. ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», 16.07.2021 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника в подвійному розмірі 10 200,00 грн.

Враховуючи наведене, представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та зазначив, що підставою для прийняття оскаржуваної постанови було повторне обмеження максимальним розміром пенсії стягувача.

Судом усною ухвалою від 02.08.2021 року, із занесенням до протоколу судового засідання, керуючись ст.49, ч.7 ст.243, 293, 294 КАС України, задоволено клопотання представника відповідача та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).

ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позицію відповідача та пояснив, що на його думку в даному випадку має місце невиконання рішення суду щодо неможливості обмеження його пенсії максимальним розміром, а не новий спір з пенсійним органом.

Зазначив, що неодноразово звертався до Головного управління ПФУ з приводу з`ясування обставин обмеження розміру його пенсії.

Суд, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані сторонами докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 17.10.2019 року у справі №120/2910/19-а а адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром з 18.10.2018 року.

В іншій частині позову відмовлено.

Вказане рішення набрало законної сили 19.11.2019 року.

09.12.2019 року Вінницьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 120/2910/19-а про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром з 18.10.2018 року.

На підставі цього виконавчого документа постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Бертман Р.П. від 04.02.2021 року відкрито виконавче провадження № 64373135 щодо виконання судового рішення. Серед іншого, у даній постанові зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, надати обґрунтовану відповідь та документальне підтвердження щодо виконання рішення суду.

Листом від 17.02.2021 року № 0200-0802-5/10565 Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повідомило головного державного виконавця, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17.10.2019 року у справі № 120/2910/19-а виконано у добровільному порядку 17.02.2020 року до відкриття виконавчого провадження. Додатково зазначено, що на виконання рішення суду управлінням проведено розрахунок розміру пенсії стягувача, який станом на 18.10.2018 року склав - 14479,50 грн. виходячи без обмеження максимального розміру та донараховано стягувачу кошти в сумі 36192,27 грн. за період з жовтня 2018 по грудень 2019, що підтверджується розрахунком на доплату. Нараховані кошти за період з 18.11.2019 року (з дати набрання рішенням законної сили) по 31.12.2019 року у сумі 2746,96 грн. буде виплачена основною відомістю в січні 2020 року, разом з новим розміром пенсії, що підтверджується поточним дорученням на доплату.

Окрім того, одночасно повідомлено, що заборгованість у сумі 33445,31 грн. буде виплачена у відповідності з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649 Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.

До цього листа позивач додав перерахунок пенсії по пенсійній справі №0201013123 Міноборони та розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії.

У подальшому, ОСОБА_1 на виконання рішення суду здійснювалася виплата пенсії без обмеження максимальним розміром та проводились перерахунки у зв`язку з зростанням прожиткового мінімуму, установленого для осіб, які втратили працездатність, в результаті чого розмір пенсійної виплати з 01.11.2020 року складав 17690 грн., а з 01.07.2021 року - 18540 грн.

З метою отримання роз`яснень щодо проведення нарахування пенсії на виконання рішення суду, яким зобов`язано провести перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром з урахуванням того, що пенсіонер є інвалідом війни, а саме чи проводиться в подальшому перерахунок пенсії у разі зміни прожиткового мінімуму Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області звернулося до Пенсійного фонду України з листом від 21.10.2020 року

Листом Пенсійного фонду України від 23.10.2020 року надано відповідь на запит Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 21.10.2020 року №0200-0322-9/49672. Відповідно до вказаного листа, у випадку, коли судом не визначено порядок проведення перерахунку пенсії, застосовуються норми законодавства, чинного на час, з якого проводиться перерахунок пенсії. На виконання рішення суду, яким зобов`язано провести перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, пенсія (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) встановлюється без обмеження її максимального розміру станом на дату, з якої судом зобов`язано здійснити такий перерахунок.

В даному випадку з 01.11.2020 року Головним управління здійснюється виплата пенсії ОСОБА_1 у розмірі - 17690 грн., а з 01.07.2021 року - 18540 грн.

Разом з тим, 12.03.2021 року стягувач ОСОБА_1 звернувся до органу державної виконавчої служби із письмовою заявою про звернення до суду про надання роз`яснення, у якій просив вжити передбачених законом заходів для повного виконання рішення від 17.10.2019 року №120/2910/19-а та направити звернення Вінницькому окружному адміністративному суду щодо надання роз`яснення.

У подальшому відповідач звернувся до суду із заявою від 12.04.2021 року про роз`яснення рішення по справі №120/2910/19-а.

За наслідками розгляду цієї заяви судом винесено ухвалу від 26.04.2021 року, відповідно до якої в задоволенні заяви державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Бертман Р.П. про роз`яснення рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17.10.2019 року в адміністративній справі № 120/2910/19-а відмовлено.

19.05.2021 року відповідачем винесено вимогу державного виконавця №6440/2.3-22/6, відповідно до якої зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області виконати рішення суду в повному обсязі з урахуванням фактів (доводів), викладених в заяві ОСОБА_1 від 12.03.2021 року щодо перерахунку та виплати пенсії. Обґрунтовану відповідь з документальним підтвердженням щодо повного фактичного виконання рішення суду надати до відділу до 02.06.2021 року.

У листі від 21.05.2021 року № 0200-0802-5/30768 Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зазначило, що у рішенні суду надавалась оцінка спірним правовідносинам щодо виплати пенсії стягувачу без обмеження її максимальним розміром саме з 18.10.2018 року, тобто предметом розгляду у даній справі були правовідносини, які існували на момент розгляду справи по суті. Відтак, на переконання боржника, рішенням суду не визначено порядок проведення перерахунку пенсії в подальшому, тому до стягувача застосовується норма законодавства, чинна на час з якого проводиться перерахунок пенсії.

У подальшому, постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Бертман Р.П. від 01.07.2021 року в рамках виконавчого провадження № 64373135 накладено на Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області штраф у розмірі 5100 грн., у зв`язку з невиконанням рішення суду без поважних причин і зобов`язано останнього протягом десяти робочих днів виконати зазначене рішення.

Не погоджуючись із винесеною постановою про накладення штрафу від 01.07.2021 року, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Питання примусового виконання судових рішень регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

У відповідності до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно частини 1 статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У відповідності до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Як слідує із матеріалів справи, оскаржувана постанова від 01.07.2021 року про накладення штрафу на боржника в розмірі 5100 грн. винесена відповідачем на підставі статей 63, 75 Закону № 1404-VIII із мотивів невиконання судового рішення без поважних причин.

Так, частиною 2 статті 63 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно частини 1 статті 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Отже, з аналізу вказаних норм вбачається, що Законом № 1404-VIII встановлено відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення без поважних причин. А тому, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу, має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

При цьому, поважними в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що боржником проведено перерахунок пенсії, який станом на 18.10.2018 року склав 14 479,50 грн. без обмеження максимальним розміром та донараховано стягувачу кошти в сумі 33445,31 грн. за період з 18.11.2018 року по 19.11.2019 року.

Окрім того Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області вказує, що предметом розгляду справи №120/2910/19-а були відносини, які існували на момент розгляду справи по суті. Щодо виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром при здійсненні подальших перерахунків, дане питання не було предметом спору, не розглядалось судом і відповідно, рішення не несе таких зобов`язань.

Щодо вказаних доводів позивача суд зазначає наступне.

Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17.10.2019 року у справі №120/2910/19-а та виданого на його виконання виконавчого листа від 09.12.2019 року Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зобов`язано перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром з 18.10.2018 року.

Як видно зі змісту виконавчого документу, в ньому не зазначено до якого часу Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області у Вінницькій області потрібно виплачувати пенсію без обмеження її максимальним розміром, а лише вказано з якого часу здійснити перерахунок та виплату такої пенсії, а саме з 18.10.2018 року.

Частиною 1 статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення відповідного рішення.

На виконання вищезазначених положень Закону №1404-VIII, головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Бертман Р.П. зверталась до суду із заявою про роз`яснення судового рішення.

У свою чергу, розглянувши вищезазначену заяву суд постановив ухвалу від 26.04.2021 року, у якій зазначив, що у своєму рішенні від 17.10.2019 року дійшов висновку, що протягом 2018 року, а саме з 18.10.2018 року (з моменту призначення позивачу пенсії), законодавством не встановлено обмежень щодо максимального розміру пенсій.

Відносно самої суті поданої заяви державного виконавця про роз`яснення судового рішення в частині спірного питання, то тут слід врахувати, що пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі, а тому, вирішуючи питання про зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу пенсії, суд у своєму рішенні не мав підстав обмежувати відповідача на здійснення її нарахування і виплати певним часовим проміжком.

Разом з тим, суд звертає увагу, що судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.

В даному випадку як в мотивувальній, так і в резолютивній частині рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17.10.2019 року зазначено про виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, з посиланням на законодавство, яке регулює вказані питання.

Суд звертає увагу, що предметом судового розгляду в межах заявлених позовних вимог у справі №120/2910/19 були дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо обмеження виплати сум пенсії позивача максимальним розміром саме з дня призначення пенсії позивача (18.10.2018) до моменту звернення позивача з позовною заявою до суду.

Тобто суд при вирішені даної справи керувався положеннями ч. 1 ст. 2 КАС України відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, а також ч. 1 ст. 5 КАС України, якою передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Так, в межах адміністративної справи №120/2910/19 судом не вирішувалось питання щодо дій відповідача при проведенні перерахунку пенсії позивачу у майбутньому, також і не визначалась кінцева дата до настання якої позивач мав би отримувати пенсію без обмеження максимальнм розміром.

При цьому, відповідачем добровільно на виконання рішення суду від 17.02.2020 року здійснено перерахунок та виплату пенсії позивача з врахування висновків, наведених у вказаному рішенні.

Таким чином, в разі незгоди з рішенням суб`єкта владних повноважень щодо здійснення обрахунку розміру його пенсії, позивач має право звернутись до суду із позовною заявою про оскарження цього рішення в загальному порядку.

Тобто, між ОСОБА_1 та Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області після ухвалення судом рішення у справі, набуття ним законної сили та виконання, виник новий спір з приводу обставин, які не існували на момент ухвалення рішення (такі обставини предметом дослідження суду не були), а тому судом не досліджувались.

Відтак, суд позбавлений можливості надати оцінку діям пенсійного фонду з проведення в листопаді 2020 року нових, на думку позивача, неправомірних перерахунків пенсії позивача, оскільки дослідження таких обставин виходить за межі предмету спору, що існував у справі № 120/2910/19-а, в якій ухвалено рішення, яке державний виконавець просив роз`яснити.

Ухвала суду від 26.04.2021 року у справі №120/2910/19-а оскаржена не була та набрала законної сили.

З аналізу вищезазначених положень випливає, що з 01.11.2020 року між ОСОБА_1 та Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області фактично виник новий спір, який виходить за межі предмету спору, що існував у справі № 120/2910/19-а. Відтак, обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.11.2020 року не можуть вказувати на невиконання рішення суду від 17.10.2019 року у справі №120/2910/19-а, оскільки судом надавалась оцінка правовідносинам, які існували на момент розгляду справи по суті.

У свою чергу, з матеріалів справи встановлено та не заперечується відповідачем, що Головним управлінням Пенсійного фонду України з 18.10.2018 року проведено, як це вказано у рішенні суду від 17.10.2019 року, перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром.

Більш того, суд вважає необґрунтованими аргументи відповідача щодо того, що в мотивувальній частині рішення надано оцінку щодо виплати пенсії без обмеження максимальним розміром у подальшому (на майбутнє), адже судом неодноразово наголошувалось, що рішення від 17.10.2019 року надано оцінку лише спору, який існував на момент розгляду справи.

Враховуючи вище викладене, суд доходить висновку, що рішення суду в частині перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 18.10.2018 року виконано Головним управлінням Пенсійного фонду України.

Щодо заборгованості пенсійного органу перед стягувачом за період з 18.11.2018 року по 19.11.2019 року в сумі 33445,31 грн., то остання внесена до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою та буде виплачена у відповідності до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649 Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.

Окрім того, зі змісту оскаржуваної постанови відповідача та пояснень наданих у судовому засіданні сторонами вбачається, що підставою для прийняття постанови про накладення штрафу від 01.07.2021 року було саме обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.11.2020 року, а не наявність заборгованості.

Відтак, на думку суду, підстава для застосування штрафу, визначена частиною першою статті 75 Закону України Про виконавче провадження - відсутня.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень, надані на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд зазначає про наступне.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що відшкодуванню підлягають судові витрати лише у випадку, коли задоволено позов особи, яка не є суб`єктом владних повноважень або судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи те, що позивачем є суб`єкт владних повноважень та відсутність витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для відшкодування судового збору, на переконання суду, відсутні.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 242, 245, 246, 250, 255, 287, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Бертман Р.П. про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за невиконання рішення суду по виконавчому провадженню за № 64373135 від 01.07.2021 року в сумі 5100 грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 13322403);

Відповідач: Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028; код ЄДРПОУ 43316784);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

Повне судове рішення складено та підписано суддею: 02.08.2021 року.

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна