Ухвала суду № 98704611, 30.07.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/34001/19

Провадження 2/127/4999/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2021 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Короля О.П.

секретаря Пустовіт А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про виділ частини житлового будинку в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за участю третьої особи без самостійних вимог Вінницької міської ради про виділ частини житлового будинку в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ :

В наведеній вище справі позивач-відповідач ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про призначення додаткової судової будівельної-технічної експертизи.

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 , у відзиві на уточнену позовну заяву зазначив, що запропонований експертом варіант № 1 (додатки 11-12), передбачає окремі входи до приміщень сторін з ганку будинку «а-1» з улаштуванням окремих вхідних дверей. При цьому ганок переходить у спільну власність сторін.

Експертом у першому варіанті виділу в натурі частини будинку, на якому наполягає ОСОБА_1 , пропонується ОСОБА_2 як співвласнику будинку, демонтувати віконний блок і влаштувати дверний проріз та подвійні двері.

Але, експертом не враховано, по-перше, що в такому випадку вхід з ганку передбачається безпосередньо у житлове приміщення кімнати 1-7, тоді як ОСОБА_1 передбачено вхід у коридор (1-3), а по-друге, що у кімнаті 1-7 буде відсутнє вікно і відповідно не буде забезпечено природне освітлення.

Крім того, зазначає, що по першому варіанту експертного висновку передбачено для ОСОБА_2 виділення трьох житлових кімнат без жодного допоміжного приміщення, що суперечить правовій позиції Верховного суду, викладеній у постанові в справі № 6-12цс13 від 03.04.2013 року: «оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки.

Так, у першому варіанті експертом не передбачена можливість улаштування чи переобладнання житлових приміщень у допоміжні.

Також, експертом не враховано, що залишаючи сходи у спільній власності, ОСОБА_1 , члени його сім`ї, сторонні особи, які приходитимуть до них, будуть ходити сходами впритул до вікна кімнати 1-8, яка виділяється ОСОБА_2 .

При цьому, якщо обрати перший варіант експертного висновку, то крім вищезазначених недоліків є ще один: загальна площа запропонованих ОСОБА_2 приміщень складає 42,8 кв.м, тоді як ОСОБА_1 пропонується - 60,3 кв.м., що на 17 кв.м більше.

За вказаним варіантом ОСОБА_1 передбачено виділення допоміжних приміщень як на першому (коридор 1-3; 1-5), так і на цокольному поверсі (приміщення 1; 1-1).

Запропонована експертом грошова компенсація в розмірі 8416 грн. не вирішить проблеми повної відсутності природного освітлення у кімнаті 1-7 та відсутності допоміжних приміщень.

Крім цього, по першому варіанту експертного висновку, у спільній власності сторін залишається ганок та сходи, однак враховуючи вкрай неприязні стосунки між сторонами, це буде додатковим подразником, а відтак, і причиною постійних непорозумінь, сварок, бійок між сторонами.

Експертом не розглядалась і не пропонувалась сторонам можливість улаштування окремого входу до приміщення кімнати (1-4) шляхом спорудження окремого ганку зі сходами або окремих сходів з демонтуванням віконного блоку на першому поверсі та улаштування дверного прорізу.

Твердження ОСОБА_1 про те, що сторонами ніби-то погоджений варіант встановлення порядку користування земельною ділянкою по другому варіанту є надуманим.

Всі варіанти запропоновані експертом не влаштовують ОСОБА_2 , оскільки жоден із них не передбачає можливості роздільного користування частинами спільної земельної ділянки.

Так, варіант 6 (додаток 22) відповідно до варіанту 3 виділу в натурі 33/100 та 33/100 часток житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами, варіант 4 (додаток 20) відповідно до варіанту 2 виділу в натурі 33/100 та 33/100 часток житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами, варіант 1 (додаток 17) відповідно до варіанту 1 виділу в натурі 33/100 та 33/100 часток житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами, є неприйнятними, оскільки передбачають втручання у земельну ділянку третього співвласника ОСОБА_3 .

Варіант 2 (додаток 18) відповідно до варіанту 1 виділу в натурі 33/100 та 33/100 часток житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами, варіант 3 (додаток 19) відповідно до варіанту 1 виділу в натурі 33/100 та 33/100 часток житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами, варіант 5 (додаток 21) відповідно до варіанту 2 виділу в натурі 33/100 та 33/100 часток житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами не вирішують спору за розв`язанням якого сторони звернулись до суду.

Адже ні один з них не передбачає роздільного користування співвласниками будинку цією ділянкою.

Відповідно до п.19 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року при пред`явленні вимог кожним з учасників спільної власності про встановлення порядку користування спільною земельною ділянкою суд може залишити в спільному користуванні лише ділянки, роздільне користування якими встановити неможливо.

Неприйнятним для позивача є і варіант 7 (додаток 23) відповідно до варіанту 3 виділу в натурі 33/100 та 33/100 часток житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами.

У даному варіанті пропонується передати ОСОБА_2 у власність земельну ділянку під сходами (позначені на план-схемі блакитним кольором) і одночасно частину земельної ділянки під ганком (а-1) та коридором (І-3) залишити у спільному користуванні.

За загальним правилом, якщо сходи розташовані на частині земельної ділянки позивача, то ці сходи є її власністю. А якщо це так, то яким чином ОСОБА_1 буде користуватися ганком ?

Крім того, варіант 3 (додатки 15-16) виділу в натурі 33/100 та 33/100 часток житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами передбачає передачу ОСОБА_2 у власність сходів з ганком, приміщення коридору 1-3, а частину земельної ділянки під ним пропонується залишити у спільному користуванні.

Тобто, існує протиріччя між 3 варіантом (додатки 15-16) виділу в натурі 33/100 та 33/100 часток житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами та варіантом 7 (додаток 23) відповідно до варіанту 3 виділу в натурі 33/100 та 33/100 часток житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами.

Отже, через перелічені недоліки вказані варіанти є необґрунтованими та неспроможними. Тому, не можуть бути покладені в основу судового рішення.

Відповідач-позивач ОСОБА_2 вважає, що необхідно шляхом проведення додаткової судової будівельно-технічної експертизи визначити додаткові варіанти виділу в натурі 33/100 і 33/100 часток житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , врахувавши можливість уникнення спільного користування як будинком, так і земельною ділянкою з огляду на те, що фактично з АДРЕСА_1 існують два окремі входи на спільну земельну ділянку.

Представник позивача – відповідача ОСОБА_1 заперечив щодо призначення додаткової судової будівельно-технічної та земельно-технічої експертизи, мотивуючи тим, що підстави для проведення додаткової експертизи за ч. 1 ст. 113 ЦПК України відсутні. Висновок експерта є повним і ясним і не досліджувався судом.

Представник відповідача ОСОБА_3 заперечила щодо призначення додаткової судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, мотивуючи тим, що первинний висновок експертизи не досліджувався судом, а тому заява про призначення додаткової експертизи є передчасною. Відповідно до п.1.2.13. Інструкції про призначення та проведення експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 р. №53/5, додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об`єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи. Такі об`єкти (житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та земельна ділянка) були надані експерту при проведенні первинної експертизи.

Заслухавши учасників справи, оглянувши висновок експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної, будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №ОС-395 від 30.04.2021 р., з метою повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин у справі та її вирішення відповідно до закону, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви відповідача-позивача ОСОБА_2 про призначення додаткової судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи.

Відповідно до ст. ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до ст. 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

У відзиві на уточнену позовну заяву позивач-відповідач ОСОБА_1 зазначив про те, що запропонований експертом варіант № 1 (додатки 11-12), передбачає окремі входи до приміщень сторін з ганку будинку «а-1» з улаштуванням окремих вхідних дверей. При цьому ганок переходить у спільну власність сторін.

Експертом у першому варіанті виділу в натурі частини будинку, на якому наполягає ОСОБА_1 , пропонується ОСОБА_2 як співвласнику будинку, демонтувати віконний блок і влаштувати дверний проріз та подвійні двері.

При цьому експертом не враховано, що в такому випадку вхід з ганку передбачається безпосередньо у житлове приміщення кімнати 1-7, тоді як ОСОБА_1 передбачено вхід у коридор (1-3), та те, що у кімнаті 1-7 буде відсутнє вікно і відповідно не буде забезпечено природне освітлення.

По першому варіанту експертного висновку передбачено для ОСОБА_2 виділення трьох житлових кімнат без жодного допоміжного приміщення, що суперечить правовій позиції Верховного суду, викладеній у постанові в справі № 6-12цс13 від 03.04.2013 року: «оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки».

Так, у першому варіанті експертом не передбачена можливість улаштування чи переобладнання житлових приміщень у допоміжні.

Також, експертом не враховано, що залишаючи сходи у спільній власності, ОСОБА_1 , члени його сім`ї, сторонні особи, які приходитимуть до них, будуть ходити сходами впритул до вікна кімнати 1-8, яка виділяється ОСОБА_2 .

При цьому, якщо обрати перший варіант експертного висновку, то крім вищезазначених недоліків, загальна площа запропонованих ОСОБА_2 приміщень складає 42,8 кв.м, тоді як ОСОБА_1 пропонується - 60,3 кв.м., що на 17 кв.м більше. За цим варіантом ОСОБА_1 передбачено виділення допоміжних приміщень як на першому (коридор 1-3; 1-5), так і на цокольному поверсі (приміщення 1; 1-1). Запропонована експертом грошова компенсація в розмірі 8416 грн. не вирішить питання повної відсутності природного освітлення у кімнаті 1-7 та відсутності допоміжних приміщень.

Крім цього, по першому варіанту експертного висновку, у спільній власності сторін залишається ганок та сходи, однак враховуючи вкрай неприязні стосунки між сторонами, це призведе до загострення постійних непорозумінь та сварок між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Експертом не розглядалась і не пропонувалась сторонам можливість улаштування окремого входу до приміщення кімнати (1-4) шляхом спорудження окремого ганку зі сходами або окремих сходів з демонтуванням віконного блоку на першому поверсі та улаштування дверного прорізу.

то погоджений варіант встановлення порядку користування земельною ділянкою по другому варіанту є надуманим.

Всі варіанти встановлення порядку користування земельною ділянкою, запропоновані експертом не влаштовують ОСОБА_2 , оскільки жоден із них не передбачає можливості роздільного користування частинами спільної земельної ділянки.

Так, варіант 6 (додаток 22) відповідно до варіанту 3 виділу в натурі 33/100 та 33/100 часток житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами, варіант 4 (додаток 20) відповідно до варіанту 2 виділу в натурі 33/100 та 33/100 часток житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами, варіант 1 (додаток 17) відповідно до варіанту 1 виділу в натурі 33/100 та 33/100 часток житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами, є неприйнятними, оскільки передбачають втручання у земельну ділянку третього співвласника ОСОБА_3 .

Варіант 2 (додаток 18) відповідно до варіанту 1 виділу в натурі 33/100 та 33/100 часток житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами, варіант 3 (додаток 19) відповідно до варіанту 1 виділу в натурі 33/100 та 33/100 часток житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами, варіант 5 (додаток 21) відповідно до варіанту 2 виділу в натурі 33/100 та 33/100 часток житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами не вирішують спору, за розв`язанням якого сторони звернулись до суду.

Ні один з варіантів не передбачає роздільного користування співвласниками будинку земельною ділянкою.

Відповідно до п.19 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року при пред`явленні вимог кожним з учасників спільної власності про встановлення порядку користування спільною земельною ділянкою суд може залишити в спільному користуванні лише ділянки, роздільне користування якими встановити неможливо.

Неприйнятним для позивача є і варіант 7 (додаток 23) відповідно до варіанту 3 виділу в натурі 33/100 та 33/100 часток житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами. За цим варіантом пропонується передати ОСОБА_2 у власність земельну ділянку під сходами (позначені на план-схемі блакитним кольором) і одночасно частину земельної ділянки під ганком (а-1) та коридором (І-3) залишити у спільному користуванні. За загальним правилом, якщо сходи розташовані на частині земельної ділянки відповідача-позивача ОСОБА_2 , то ці сходи є її власністю. Тоді постає питання, яким чином ОСОБА_1 буде користуватися ганком ?

Варіант 3 (додатки 15-16) виділу в натурі 33/100 та 33/100 часток житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами передбачає передачу ОСОБА_2 у власність сходів з ганком, приміщення коридору 1-3, а частину земельної ділянки під ним пропонується залишити у спільному користуванні.

Тобто, існує протиріччя між 3 варіантом (додатки 15-16) виділу в натурі 33/100 та 33/100 часток житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами та варіантом 7 (додаток 23) відповідно до варіанту 3 виділу в натурі 33/100 та 33/100 часток житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами.

Суд погоджується з позицією ОСОБА_2 про те, що через перелічені недоліки вказані варіанти є необґрунтованими та неприйнятними.

На переконання суду, мета проведення додаткової експертизи – визначити додаткові варіанти виділу в натурі 33/100 і 33/100 часток житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , врахувавши можливість уникнення спільного користування як будинком, так і земельною ділянкою з огляду на те, що фактично з АДРЕСА_1 існують два окремі входи на спільну земельну ділянку.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення експертизи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 103, ч. 1 ст. 113, п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Заяву позивача-відповідача ОСОБА_2 задовольнити.

Призначити в справі додаткову судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити питання :

надати додаткові варіанти виділу в натурі 33/100 і 33/100 часток житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , уникнувши спільного користування будинком сторонами, передбачивши окремі входи до частин будинку для кожної із сторін;

надати додаткові варіанти встановлення порядку користування земельною ділянкою, які б передбачали окремі входи на земельну ділянку для кожної із сторін та окреме користування належними кожній із сторін частинами спільної земельної ділянки.

Проведення додаткової судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи доручити експертам Вінницької торгово-промислової палати (21050 м. Вінниця, вул. Соборна, 67).

Витрати за проведення додаткової експертизи покласти на відповідача-позивача ОСОБА_2 .

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.

Визначити строк проведення експертизи згідно з положеннями Інструкції про призначення та проведення експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 р. №53/5 (із внесеними змінами згідно з наказами Міністерства юстиції України).

Провадження в справі зупинити на час проведення додаткової судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на ухвалу суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 02.08.2021 р.

Суддя