Ухвала суду № 98704306, 02.08.2021, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/1884/20

2-р/132/3/21

Ухвала

Іменем України

02 серпня 2021 року Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого – судді СЄЛІНА Є.В., при секретарі судового засідання – ПІДГЕРСЬКІЙ О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Вінницької області заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Катрича Павла Степановича про роз`яснення рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 11 серпня 2020 року у цивільній справі №132/1884/20 за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Катрич Павло Степанович, заінтересована особа – Голубівська сільська рада Калинівського району Вінницької області про встановлення факту проживання із спадкодавцем однією сім`єю,

ВСТАНОВИВ:

03.06.2021р. до місцевого суду звернувся представник ОСОБА_1 – адвокат Катрич П.С. із заявою про роз`яснення рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 11 серпня 2020 року у цивільній справі №132/1884/20 за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа – Голубівська сільрада Калинівського району Вінницької області про встановлення факту проживання із спадкодавцем однією сім`єю, в якій просить роз`яснити, чи дійсно суд при ухваленні судового рішення встановив факт спільного проживання однією сім`єю заявниці ОСОБА_1 з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період часу з 2010 року по день смерті останнього, що становить не менше як п`ять років.

Учасники судового провадження до суду не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення.

Розглянувши доводи заяви та дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення заявнику необхідно відмовити, виходячи з наступних підстав:

Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 11.08.2020р. у справі №132/1884/20, встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки села Заливанщина Калинівського району Вінницької області, однією сім`єю із спадкодавцем – ОСОБА_3 , на час відкриття спадщини, а саме на день його смерті – ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Як свідчить мотивувальна частина даного судового рішення, факт постійного проживання заявника із спадкодавцем однією сім`єю на час відкриття спадщини встановлено в судовому засіданні, виходячи з довідки Голубівської сільської ради Калинівського району Вінницької області від 05.05.2020р. № 136, та письмових заяв-підтверджень ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посвідчених 10.08.2020р. секретарем виконавчого комітету Голубівської сільської ради Калинівського району Вінницької області Бончевською К.Л. та зареєстрованих в реєстрі №33, 34, відповідно до яких заявник ОСОБА_1 постійно проживала з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , однією сім`єю в період з 2010 року по 17.09.2019р. За час спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були поєднані спільним побутом, утримували спільно даний житловий будинок, проводили в ньому ремонт, несли спільні витрати по сплаті комунальних платежів та інших обов`язкових платежів та зборів.

Отже, з вказаних письмових доказів було встановлено, що заявник ОСОБА_1 проживала зі спадкоємцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкоємцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Положеннями ч.ч. 3 та 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

За п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 14, відповідно до статті 221 ЦПК України роз`яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

Пунктом 8 цієї ж Постанови передбачено, що ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій статтею 215 ЦПК України, і обов`язково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини. Разом з тим рішення не повинно містити зайвої деталізації, яка не має правового значення в даній справі, а також незрозумілих словосполучень, занадто довгих речень, через які викладення фактичних обставин важко сприймається.

Резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у статтях 215 - 217 ЦПК України (п.13 Постанови).

Виходячи з цього та вимог процесуального закону, роз`яснення рішення це більш повний, ясний, зрозумілий виклад тих фрагментів рішення, які здебільшого знаходяться у резолютивній частині та розуміння яких викликає труднощі, але не внесення змін у сутність рішення і не вирішення тих питань, що не були предметом судового розгляду.

З поданої заяви вбачається, що підставою для звернення до суду з відповідним документом про роз`яснення судового рішення стала позиція нотаріуса, якому не зрозуміло, який саме юридичний факт було встановлено судом.

Ця обставина не може слугувати підставною для роз`яснення судового рішення, оскільки, рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 11.08.2020р. є гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій ЦПК України, і містить вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини. Остання резолютивна частина має вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог, а мотивувальна його частина містить встановлений судом факт проживання заявника однією сім`єю зі спадкоємцем не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України, яке є обов`язковим до виконання.

Згідно пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України, пункту 7 частини 3 статті 2 ЦПК України, основними засадами (принципами) судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 18 ЦПК України, частин 2, 4, 7 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Статтею 49 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: 1) вчинення такої дії суперечить законодавству України; 2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; 3) дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; 4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; 5) з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; 6) правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; 7) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; 8) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов`язані з її вчиненням; 8-1) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників; 9) в інших випадках, передбачених законом. Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 цього Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 цього Закону. Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Згідно статті 50 Закону України «Про нотаріат» , нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

Відповідно до ч.4 ст.271 ЦПК України, про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Керуючись п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009р. № 14, на підставі ст.ст.258-260, 271, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 – адвоката Катрича Павла Степановича про роз`яснення рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 11 серпня 2020 року у цивільній справі № 132/1884/20 за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Катрич Павло Степанович, заінтересована особа – Голубівська сільська рада Калинівського району Вінницької області про встановлення факту проживання із спадкодавцем однією сім`єю – відмовити з підстав, викладених в мотивувальній частині цієї ухвали.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подання протягом п`ятнадцяти днів, з дня складання її повного тексту. У разі, якщо ухвала суду не була вручена у день її складання, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Калинівський районний суду Вінницької області.

Суддя