Рішення № 98703909, 18.05.2021, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/946/19

№ провадження 2/646/193/2021

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.05.2021 м.Харків

Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:

головуючий суддя Єжов В.А.

при секретарі Узденової Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові у порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторінг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом, яким просить в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № МL-709/073/2008 у розмірі 908739, 16 гривень, з них борг за тілом кредиту - 830069,31 гривень борг за процентами 78669,85 гривень шляхом продажу предмету іпотеки за договором іпотеки № РМL-709/073/2008 від 07.08.2008, а саме - квартири за адресою: АДРЕСА_1 з прилюдних торгів, за ціною, визначеною суб`єктом оціночної діяльності у відповідності з вимогами Закону України «Про виконавче провадження». Також, просить з метою збереження предмету іпотеки до її реалізації, передати предмет іпотеки в управління позивача на період до її реалізації з наданням права обладнання предмету іпотеки новими охоронними пристроями, вільного доступу до нерухомого майна, заміни замків, а також укладання договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами, укладання договорів оренди предмету іпотеки з правом отримання орендної плати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 07.08.2008 між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір МL 709/073/2008, за яким відповідач отримав кредит в розмірі 32800 доларів США. 07.08.2008 на забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між ПАТ «ОТП Банк» та відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 укладений договір іпотеки № РМL-709/073/2008 предметом якого є трикімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 . ТОВ «ОТП Факторинг Україна» укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, згідно якого ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло на себе зобов`язання за кредитним договором № МL-709/073/2008 від 07.08.2008 та договором іпотеки № РМL-709/073/2008 від 07.08.2008.

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 вимог кредитного договору, рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23.06.2016 стягнуто з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 908739,16 гривень, з яких борг за тілом кредиту - 830069,31 грн, борг за відсотками - 78669,85 грн. Рішення набрало законної сили, отже має преюдиційним щодо переходу права вимоги за договором іпотеки до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за розміром заборгованості за кредитним договором. Позивач зазначає, що має законне право задовольнити свої вимоги за рахунок реалізації предмета іпотеки, посилаючись на положення Закону України «Про іпотеки».

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11 березня 2019 року провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду за правилами загального підготовчого провадження.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23 березня 2021 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.

У судове засідання представник позивача Вельковський С.В. не з`явився, надав суду заяву, якою просить розглянути справу у його відсутність, задовольнити позовні вимоги.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомили.

З боку відповідача до суду у встановлений законом строк відзив відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України і всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, не надіслано, зустрічний позов не пред`явлено.

Відповідно до правил ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши докази по справі, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст.12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, саме на сторони покладено обов`язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.

Судом встановлено, що 07 серпня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № МL 709/073/2008, відповідно до якого позивач зобов`язався надати відповідачу кредит у сумі 32800 доларів США, на умовах визначених договором. Дата остаточного повернення кредиту 07 серпня 2023 року.

В забезпечення зобов`язань за вказаним договором між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 був укладений Договір іпотеки (майнової поруки) № PML-709/073/2008, предметом якого є квартира по АДРЕСА_1 , що належить відповідачам на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Харківською міською радою Виконавчим комітетом Департаментом економіки та комунального майна Управлінням комунального майна та приватизації Відділом приватизації житлового фонду від 3.04.2007 року, реєстраційний номер 9-07-279210-Ц.

12.11.2010 між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі -Позивач) було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, відповідно до умов пункту 3.1. якого Публічне акціонерне товариство «ОТП Факторинг України» продає (переуступає) Товаристу з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» прав на кредитний портфель, який включає у себе кредитні договори, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» приймає такий Кредитний портфель та зобов`язується сплатити на користь ПАТ «ОТП Банк» винагороду.

Отже, до позивача перейшли усі права Банку щодо права вимоги до відповідачів з виконання зобов`язання за Договором.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит у сумі 32800 доларів США.

Відповідно до п. 1.4 кредитного договору, за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплатити банку відповідну плату. Згідно п.п. 1.4.1; 1.4.1.1.2 для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись плаваюча процентна ставка, яка розраховується наступним чином: Фіксований відсоток + FIDR, фіксований відсоток дорівнює 5,99 % річних, а FIDR - це процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору.

Відповідно до п. 1.4.1.2 кредитного договору, проценти нараховуються щомісяця у день сплати процентів, але не пізніше дати повернення кредиту, визначеної у Графіку Платежів, на фактичну суму непогашених кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами, включаючи день видачі та включаючи день повернення, та сплачуються позичальником відповідно до умов п. 1.5 договору.

Пунктами 1.5.1 та 1.5.1.1 кредитного договору передбачено, що повернення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку Платежів, шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок. Нараховані в порядку, передбаченому договором проценти сплачуються позичальником одночасно з погашенням відповідної частини кредиту та в строк, передбачений в Графіку Платежів. Якщо до сплати процентів з моменту надання кредиту залишається не більше 3 (трьох) банківських днів, перше нарахування та сплата процентів здійснюється у наступному місяці.

Усі платежі для повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом повинні здійснюватись позичальником у валюті кредиту в строки та на умовах, встановлених даним договором. Інші платежі розраховуються у валюті кредиту і підлягають сплаті у валюті України, виходячи з валютного курсу НБУ на день сплати. (п.1.11.1, п. 1.11.1.1 кредитного договору).

Відповідач ОСОБА_1 не виконував належним чином зобов`язання за кредитним договором, в результаті чого станом на 23.06.2016 виникла заборгованість на загальну суму 908739,16 гривень, яка складається з суми заборгованості за кредитом в розмірі 830069,31 гривень та боргу за процентами 78669,85 гривень;

За правилами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України. Статтею610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків.

За правилом ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23 червня 2016 року з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторінг Україна» стягнуто заборгованість за кредитним договором № ML-792/073/2008 від 07.08.2008 у сумі 36498,48 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 908739,16 грн.

Зазначене судове рішення набрало законної сили, а тому відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України встановлені у ньому обставини є преюдиційними при розгляді зазначеної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Однак, наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором, яке набрало законної сили, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум шляхом звернення стягнення на передане боржником в іпотеку нерухоме майно (постанова Верховного Суду України від 04 вересня 2013 року у справі № 6-573цс13). Разом із тим, задоволення подібних позовних вимог можливе лише у разі, коли суду надані беззаперечні докази того, що попередні заходи не призвели до належного виконання зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України передбачено обов`язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Однак, судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів того, що на час розгляду справи, рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 листопада 2014 року не виконано. Зазначені докази не подані позивачем, з зв`язку з чим не виконані вимоги ст.ст. 12, 81 ЦПК України; не заявлено відповідних клопотань про витребування доказів, що передбачено ст. 84 ЦПК України.

Звертаючись з позовом, позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості в сумі 908739,16 гривень, при цьому, не надав доказів, на підтвердження погашення, часткового погашення, а також не можливість погашення суми заборгованості відповідачами.

Суд вважає вказані обставини обов`язковими для встановлення, оскільки виконання рішення суду на час розгляду справи може вплинути на обсяг кінцевого боргового зобов`язання позичальника.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Таким чином, суд приходить до висновку про недоведеність обставин, якими позивач обґрунтовував заявлені позовні вимоги.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог. Інші посилання позивача є безпідставними та не ґрунтується на законі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати віднести на рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись статями 12, 81, 141, 247, 280-282, 279, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторінг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, відповідно до вимог ст. 284 ЦПК України.

Іншими учасниками процесу рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення . Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу, відповідно до вимог ст. 354 ЦПК України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Червонозаводський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», код ЄДРПОУ 36789421, місцезнаходження: м. Київ, вул. Фізкультури, 28Д;

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3

Відповідач: ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4

Суддя: В.А. Єжов