Ухвала суду № 98703836, 30.07.2021, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/4963/19

Провадження № 1-кп/645/204/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2021 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі члена колегії Фрунзенського районного суду м. Харкова : Головуючого судді: Сілантьєвої Е.Є.

за участю секретаря судових засідань - Ятлової Ю.В.

за участю прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Харківської обласної прокуратури – Моргай А.С.

захисників обвинувачених –

Калюжної Л.А., Головінова В.О, Тімохова Е.Є., Цемкалова В.І., Майборода С.С., обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши клопотання прокурора про продовження застосованих запобіжних заходів відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по кримінальному провадженню за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 307 КК України, -

Встановила:

В провадження Фрунзенського районного суду м. Харкова на розгляді знаходиться вищезазначене кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурором заявлені клопотання про продовження строку застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строком на 60 днів та продовження обвинуваченим строку дії обов`язків, покладених у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до суду за першою вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; в нічний час доби в період часу з 21 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. не залишати місце свого мешкання без дозволу суду.

В обґрунтування клопотань прокурор посилався на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень та продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинувачених переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, спотворити або сховати будь-яку із речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому вони підозрюються.

Про існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду свідчать ті обставини, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких та тяжких злочинів, які передбачають можливість призначення покарання на строк до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна, тому, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, обвинувачені, враховуючи активну роль кожного з них у вчиненні інкримінованих їм злочинів, можуть переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також вживати заходів до відчуження належного їм майна на користь осіб з їх оточення.

Ризик незаконного впливу на свідків та інших обвинувачених у даному кримінальному провадженні доводиться наступними обставинами. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень у складі організованої групи, ознайомилися з матеріалами кримінального провадження, разом з тим, а тому обвинувачені мають можливість обговорювати з іншими учасниками групи обставини підготовки та вчинення кримінальних правопорушень та намагатимуться вплинути на них з метою зміни останніми показань на свою користь та надання суду неправдивих відомостей щодо ролі кожного з них у реалізації злочинного плану. А, виходячи з правила безпосереднього допиту свідка судом, передбаченого ст.ст.95, 224 КПК України, ризик впливу на свідків продовжує існувати і на стадії судового розгляду.

На думку прокурора, заявлені ним ризики не зменшились, оскільки обвинувачені можуть переховуватись від суду, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчините інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальні правопорушення, у яких обвинувачуються. Прокурор стверджує, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Адвокат Калюжна Л.А. проти клопотання щодо продовження строку застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_2 не заперечувала.

Обвинувачений ОСОБА_2 , підтримав думку свого адвоката та проти продовження строку застосованого запобіжного заходу не заперечував.

Адвокат Тімохов О.Є. в судовому засіданні проти клопотання щодо продовження строку застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_1 не заперечував.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого адвоката та проти продовження строку застосованого запобіжного заходу не заперечував.

Адвокати Головінов В.О, Цемкалов В.І., Майборода С.С. просили вирішити клопотання на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку свого адвокату та просив вирішити клопотання на розсуд суду.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, головуючий суддя приходить до висновку про необхідність продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на певний період часу відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

За ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до Закону України від 13.04.2020 року «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Оскільки на території України встановлено карантин і суддя Бабкова Т.В. відсутня, в зв*язку з перебуванням на лікарняному, беручи до уваги, що до закінчення строків запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченим неможливо колегіально розглянути клопотання про продовження або зміну запобіжного заходу, суд приходить до висновку про необхідність вирішення питання щодо продовження строків запобіжного заходу обвинуваченим суддею із складу колегії суддів по справі одноособово.

При вирішенні клопотань прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд виходить з наступного.

На підставі ухвали колегії суддів Фрунзенського районного суду м. Харкова від 05 червня 2021 року змінено обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжний захід з тримання під вартою на нічний домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю, з вилученням закордонного паспорту за наявності, до 7 серпня 2021 року включно, заборонивши їм залишати місце проживання в нічний період часу з 21 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. без дозволу суду, та заборонивши їм поза межами процесуальних дій спілкуватися з іншими обвинуваченими та свідками у справі, а також зобов`язавши їх прибувати за кожною вимогою до суду.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

За змістом ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений.

Строк обраного запобжного заходу обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 закінчується 7 серпня 2021 року. Характер та фактичні обставини інкримінованих їм злочинів свідчать про підвищену суспільну небезпеку. Санкція ч. 2 ст. 307 КК України передбачає покарання у виді передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, санкція ч. 3 ст. 307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років із конфіскацією майна. Тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для застосування суворих запобіжних заходів, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не обравши до особи запобіжні заходи, а саме домашній арешт. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Вирішуючи питання про продовження строків домашнього арешту, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість злочинів, суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінується обвинуваченим, дані про особу обвинувачених.

Зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватими, обставини вчинення інкримінованих злочинів, дані про особу обвинувачених, суд погоджується з доводами прокурора, що ризики, передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість обвинувачених переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.

Покладення на обвинувачення обов`язків прибувати до суду за першою вимогою та повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи також мають запобігти можливості обвинувачених переховуватись від суду, а обов`язок утримуватись від спілкування з іншими обвинуваченими та свідками у даному кримінальному провадженні має запобігти можливості обвинувачених незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні,

Вказані вище обставини свідчать про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування до обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу, тому є всі підстави вважати, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби є співмірним втручанням у права обвинувачених та відповідає меті забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених. Судом розглядалась можливість застосування до обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу у вигляді застави, але враховуючи матеріальний стан обвинувачених, які повідомили про відсутність в них матеріальної можливості внесення будь-якої суми застави, суд вважає відсутніми підстави та сенс обрання такого запобіжного заходу.

Разом з цим, суд вважає недоведеним прокурором продовження існування ризику можливості знищити, спотворити або сховати будь-яку із речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; оскільки досудове розслідування по даному кримінальному провадженню закінчене, обвинувальний акт направлений до суду, а тому у сторони обвинувачення відсутні підстави для збирання доказів та встановлення нових обставин по даному кримінальному провадженню, питання щодо збереження речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення має бути вирішено у передбаченому кримінальним процесуальним законом порядку під час досудового розслідування, зокрема, шляхом передачі речових доказів на зберігання, накладення арештів.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 7 ст.194 КПК України обов`язки, передбачені ч.5 та ч.6 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. Уразі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.199 цього Кодексу.

Виходячи з вищенаведеного суд вважає наявними підстави для продовження застосування відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби та продовження покладення на них обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, які були раніше покладені на них ухвалою колегії суддів від 5 червня 2021 року.

Керуючись ст.ст. 177, 179, 181, 182, 193, 194, 314, 315 КПК України, суд, -

Постановила:

Клопотання прокурора про продовження строків запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м. Харкова, громадянину України, одруженому, не працюючому, не судимому, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 запобіжний захід у виглядінічного домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю, який не може перевищувати шістдесяти днів, тобто до 27 вересня 2021 року включно, заборонивши йому залишати квартиру за адресою АДРЕСА_1 в нічний період часу з 21 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. без дозволу суду, та заборонивши йому поза межами процесуальних дій спілкуватися з іншими обвинуваченими та свідками у справі, а також зобов`язавши його прибувати за кожною вимогою до суду.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такі обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

3) в нічний час доби в період часу з 21 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. не залишати місце свого мешкання без дозволу суду.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , положення ч. 5 ст. 181 КПК України, а саме: працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтись в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Ухвалу про продовження запобіжного заходу направити для виконання Відділу поліції № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженцю м. Харкова, громадянину України, одруженому, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_3 запобіжний захід у виглядінічного домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю, який не може перевищувати шістдесяти днів, тобто до 27 вересня 2021 року включно, заборонивши йому залишати квартиру за адресою АДРЕСА_3 в нічний період часу з 21 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. без дозволу суду, та заборонивши йому поза межами процесуальних дій спілкуватися з іншими обвинуваченими та свідками у справі, а також зобов`язавши його прибувати за кожною вимогою до суду.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , такі обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

3) в нічний час доби в період часу з 21 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. не залишати місце свого мешкання без дозволу суду.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , положення ч. 5 ст. 181 КПК України, а саме: працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтись в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Ухвалу про продовження запобіжного заходу передати для виконання Відділу поліції № 1 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12018220000000324.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором протягом п`яти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Сілантьєва Е.Є.