Ухвала суду № 98703659, 02.08.2021, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

02.08.2021

Справа № 642/8635/19

Провадження № 2-др/642/12/21

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

02 серпня 2021 року Ленінський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого судді Вікторова В.В.,

за участю секретаря Шнайдер Д.С.

розглянувши в приміщенні Ленінського районного суду м. Харкова без повідомлення сторін заяву представника позивача повного товариства «Ломбард «Кит груп плюс» ТОВ «Кит груп» і Компанія» - адвоката Савченко Вікторії Сергіївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою повного товариства «Ломбард «Кит груп плюс» ТОВ «Кит груп» і Компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, та зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до повного товариства «Ломбард «Кит Груп плюс» ТОВ «Кит Груп» і Компанія», третя особа: ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Лавінда Наталія Олександрівна про визнання договорів недійсними, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 21.07.2021 позовні вимоги повного товариства «Ломбард «Кит груп плюс» ТОВ «Кит груп» і Компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь повного товариства «Ломбард «Кит груп плюс» ТОВ «Кит груп» і Компанія» загальну суму заборгованості у розмірі 232 700 грн., а також судовий збір в сумі 3 490 грн. 50 коп.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до повного товариства «Ломбард «Кит Груп плюс» ТОВ «Кит Груп» і Компанія», третя особа: ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Лавінда Наталія Олександрівна про визнання договорів недійсними відмовлено.

27.07.2021 представник позивача – адвокат Савченко В.С. звернулась до Ленінського районного суду м. Харкова із заявою , в якому просила ухвалити по цивільній справі № 642/8635/19 додаткове рішення про стягнення з Повного товариства "Ломбард "КИТ Груп Плюс" ТОВ "Кит Груп" і Компанія" (ЄДРПОУ 39074991, Адреса: 61003, м. Харків, вул. Кооперативна, 6/8, офіс 302) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , Адреса: АДРЕСА_1 ) витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 25 300,00 (двадцять п`ять тисяч триста) гривень 00 коп., які має понести ОСОБА_1 за надання правничої допомоги.

В обґрунтування заяви зазначено, що 21.07.2021 по цивільній справі № 642/8635/19 було ухвалено рішення по суті вимог. Професійна правнича допомога ОСОБА_1 щодо розгляду даної справи надається на підставі Договору про надання правової допомоги № 44/2019 від «03» грудня 2019 року. Витрати, які ОСОБА_1 має сплатити Адвокатському об`єднанню «Курафєєв і партнери» у зв`язку з розглядом справи N° 642/8635/19 у Ленінському районному суді м. Харкова становить 25 300 грн. З метою підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надані наступні документи: копію Договору № 44/2019 про надання правової допомоги від «03» грудня 2019 року; копію Додаткової угоди № 2 Договору № 44/2019 про надання правової допомоги від «03» грудня 2019 року; копію рахунку-фактури № 24 від 21.07.2021 року на суму 25 300,00 (двадцять п`ять тисяч триста) гривень 00 коп. (рахунок на оплату наданої правової допомоги); копію Акту приймання-передачі наданих послуг від «21» липня 2021 року за Договором 44/2019 про надання правової допомоги від «03» грудня 2019 року.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Суд розглядає заяву про ухвалення додаткового рішення без повідомлення сторін, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до частин 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року№ 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

За змістом статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 33 Правил адвокатської етики, єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є гонорар.

Розмір гонорару та порядок його внесення мають бути чітко визначені в угоді про надання правової допомоги. Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат по справі тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді.

Згідно вимог статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, акти виконаних або отриманих послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому, недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам.

До складу витрат включаються лише фактично сплачені стороною або її представником (а не будь-ким) витрати, та їх сплата повинна бути підтверджена відповідними фінансовими документами.

Таким чином, на підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.

Верховний Суд у постанові від 03 травня 2018 року в справі №372/1010/16-ц дійшов висновку, що, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Разом з тим, у рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підствердження витрат на професійну правничу допомогу, які має сплатити ОСОБА_1 Адвокатському об`єднанню «Курафєєв і партнери» суду надані наступні документи:

1/ копію Договору № 44/2019 про надання правової допомоги від «03» грудня 2019 року;

2/ копію Додаткової угоди № 2 Договору № 44/2019 про надання правової допомоги від «03» грудня 2019 року;

3/ копію рахунку-фактури № 24 від 21.07.2021 року на суму 25 300,00 (двадцять п`ять тисяч триста) гривень 00 коп. (рахунок на оплату наданої правової допомоги);

4/ копію Акту приймання-передачі наданих послуг від «21» липня 2021 року за Договором 44/2019 про надання правової допомоги від «03» грудня 2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Заявником не виконано вимоги ч. 2 ст. 95 ЦПК України, відповідно до якої письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Частиною 5 статті 95 ЦПК України передбачено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Водночас, надані із заявою в якості доказів документи не засвідчені належним чином та не містять дати їх засвідчення.

Крім того, оригіналів платіжних документів про сплату витрат на правничу допомогу суду не надано.

Враховуючи критерій реальності адвокатських витрат, відсутності належним чином підтверджених витрат на правову допомогу (оригіналів платіжних документів про оплату наданих послуг), суд вважає, що у задоволенні заяви необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 15, 137, 141, 258-260, 265, 270, 352-355 ЦПК України, суд, -

П о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви представника позивача повного товариства «Ломбард «Кит груп плюс» ТОВ «Кит груп» і Компанія» - адвоката Савченко Вікторії Сергіївни про ухвалення додаткового рішення – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Ленінський районний суд м. Харкова шляхом подання апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.В. Вікторов