Рішення № 98702802, 08.07.2021, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/507/21

08 липня 2021 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Битківський Л.М.,

з участю: секретаря Остапишин І.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Богородчани справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - інспектор СРПП ВП №2 (смт.Богородчани) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області Гоцанюка Степана Васильовича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Головного управління патрульної поліції в Івано-Франківській області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - інспектор СРПП ВП №2 (смт.Богородчани) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області Гоцанюка Степана Васильовича в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ №963315 від 15.04.2021 року, котрою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн. Провадження у зазначеній справі про адміністративне правопорушення позивач просить закрити, судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою від 22 квітня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою від 17 травня 2021 року у справі за клопотанням позивача замінено неналежного відповідача управління патрульної поліції в Івано-Франківській області належним відповідачем Головним управлінням Національної поліції в Івано-Франківській області.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що він 15 квітня 2021 року близько 14 год 40 хв разом із своїм товаришем ОСОБА_2 на автомобілі марки «AUDI А3», іноземна реєстрація НОМЕР_1 , який разом з товаришм забрали з проведеного поточного ремонту, рухалися з смт. Богородчани у напрямку м. Івано-Франківськ. За кермом автомобіля перебував ОСОБА_2 . При виїзді на вулицю Шевченка з вулиці Об`їзна, що в смт. Богородчани, біля автобусної зупинки, у автомобілі перестав працювати двигун. При спробі його повторно запустити, виявилось, що вийшов з ладу акумулятор. ОСОБА_2 зателефонував автослюсарю і пішов пішки до СТО, що в смт. Богородчани на території колишнього «Райагробуд», а він залишився чекати у автомобілі. Через якийсь час до автомобіля під`їхали працівники поліції, які пред`явили претензії з приводу того, що він зупинився у забороненому місці і порушив ПДР. При цьому попросили пред`явити посвідчення водія. Працівникам поліції він вказав, що не керував автомобілем і пояснив, що зупинка була вимушеною, оскільки виникла несправність у автомобілі, а водій пішов по автослюсаря. Працівники поліції при перевірці його документів встановили, що рішенням Івано-Франківського міського суду від 07.12.2020 року він позбавлений права керування транспортними засобами терміном на один рік і його заперечення з приводу того, що він не керував автомобілем не прийняли до уваги і наклали адміністративне стягнення за ч.4 ст.126 КУпАПу виді штрафу в розмірі 20400 грн. Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою через відсутність в його діях інкримінованого порушення ПДР, оскільки він того дня автомобілем не керував. Просив постанову скасувати й закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо нього.

Позивач в судовому засіданні заявлеі вимоги підтримав з викладених підстав. Пояснив, що дійсно під частого, коли автомобіль знаходився на обочині, пересів на місце водія, оскільки намагався розібратись у несправностях автомобіля і перевіряв дані бортового комп"ютера. Працівникам поліції підтвердив, що автомобіль фактично належав йому однак факт керування заперечував. Працівники поліції намагались натякати йому на хабар, тому почергово підходили до автомобіля, то фіксуючи розмову на камеру, то без проведення такої фіксації. У зв"язку з такою поведінкою він звертався телефоном у службу моніторнгу МВС. У наступне засідання 08 липня 2021 року не з`явився, у поданій заяві просив завершити розгляд справи у його відсутності, вимоги позову підтримав.

Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату час та місце проведення судового засідання, відзив у визначений законом строк до суду не подав.

Інспектор СРПП ВП №2 (смт.Богородчани) Гоцанюк С.В. у судовому засідання пояснив, що 15 квітня 2021 року він та його напарник інспектор Зорій А. рухалися по вул. Об`їзна у смт. Богородчани у напрямку автозаправки «WOG». На узбіччі побачили припаркований в зоні дії знаку «Автобусна зупинка» автомобіль марки «AUDI А3» на іноземній реєстрації. Підійшовши до автомобіля виявив, що на місці водія сидів ОСОБА_1 , саме йому він представився і вказав, що той припаркувався в зоні дії знаку «Автобусна зупинку» та попросив його посвідчення. Водій відмовлявся вийти з автомобіля, почав спершу пояснювати, що причиною зупинки була потреба поговорити телефоном і лише згодом, коли було встановлено, що водій ОСОБА_1 рішенням Івано-Франківського міського суду від 07 грудня 2020 року позбавлений права керування транспортними засобами терпіном на один рік, той став запречувати, що не керував автомобілем, пояснюючи, що за кермом був його товариш ОСОБА_2 , а під час керування сталася несправність. Вказана версія, на його думку була неправдивою, тому на місці було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності водія ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення передбачене ч.4 ст.126 КУпАП, а автомобіль передано ОСОБА_2 , який на той час прибув до місця події.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що разом з товаришем ОСОБА_1 , на його прохання, поїхали забрати з СТО автомобіль останнього. Який це був день не пригадує, зазначив, що події відбувалися приблизно у обідню пору. До СТО, що по вулиці Петраша, їхав на власному автомобілі марки «BMW». Свій автомобіль залишив біля СТО, а сам сів за кермо автомобіля, що належить ОСОБА_1 , для того щоб випробувати автомобіль після ремонту. Поїхали по вулиці Петраша та виїхали на вулиці Об`їзна і недоїжджаючи автозаправки «WOG» автомобіль зупинився. Завести двигун автомобіля самостійно не вдалося, тож зателефонував автослюсарю ОСОБА_7 і вирішив пішки піти до СТО аби забрати свій автомобіль і привезти майстра. Повернувшись до ОСОБА_1 уже на своєму автомобілі, побачив працівників поліції. Однак його пояснень працівники поліції слухати не стали.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.7 КУпАП застосування уповноваженим на те органом і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетентності, у точній відповідності з законом.

Згідно зі ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується не всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи у їх сукупності.

Згідно з ч.1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка повинна відповідати вимогам визначеним даною статтею.

Встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ №963315 від 15.04.2021 року на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20400 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП. Позивач визнаний винним у тому, що 15.04.2021 року о 14 год 55 хв, керуючи транспортним засобом марки «AUDI А3», іноземна реєстрація НОМЕР_1 , в смт. Богородчани по вулиці Об`їзна здійснив зупинку у зоні дії знаку 5.41.1 чим порушив 15.9.е ПДР. Крім ого, водій ОСОБА_1 , будучи позбавлений права керування транспортними засобами строком на один рік за рішенням Івано-Франківського міського суду від 07 грудня 2020 року, керував автомобілем, чим порушив п.2.1. а ПДР.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема і про порушення Правил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Положення ч.4 ст.126 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Згідно з п. 5 розділу IV Інструкції № 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Даючи оцінку зібраним у справі доказам, суд звертає увагу на обставини, які у своїй сукупності дають підстави для висновку, що доказів, які би поза розумним сумнівом доводили вчинення позивачем згаданого адміністративного порушення у розпорядження суду не подано.

Відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка затверджена Наказом МВС України №1026 від 18 грудня 2018 року, працівники поліції з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення можуть застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Застосування таких, порядок зберігання, видачі, приймання, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів, чітко регламентовано даною Інструкцією.

Так, відповідно до п.4, 5 розділу ІІ Інструкції під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється як правило на його форменому одязі. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища. У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Така ж вимога відповідно до розділу ІІІ у п.2 Інструкції встановлена і щодо застосування відеореєстраторів , встановлених на службових транспортних засобах.

Розділом VІІ Інструкції передбачено, що під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна системної дати та часу, примусове виключення відеореєстрторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб.

На долученому до відзиву диску виявлено файли, перегляд яких свідчить, що ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейським перебуває у салоні автомобіля на місці водія. Однак доказів, які би поза розумним сумнівом доводили, що ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом у матеріалах відеофіксації немає. Зокрема безпосередньо під час розмови з поліцейським, на яку посилається Гоцанюк С.В. , ОСОБА_1 дійсно спершу заявляв, що зупинка автомобіля була зумовлена необхідністю поспілкуватись телефоном, однак у цій розмові позивач не підтверджував того факту, що керував автомобілем він. Згодом, ОСОБА_1 став стверджувати, що причина зупинки була вимушеною, через поломку авто і чітко вказав на те, що автомобілем керував ОСОБА_10 . Вказані пояснення водія під час розгляду справи про адміністративне правопорушення на місці не були спротовані, незважаючи на те, що така можливість у працівників поліції була у спосіб отримання письмових пояснень свідка ОСОБА_2 , який прибув на місце події і міг бути детально опитаним працівником поліції з метою підтвердження або спростування версії ОСОБА_1 .

З огляду на наведене, суд вважає, що вина позивача у вчиненні правопорушення передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП не доведена поза розумним сумнівом. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

За змістом п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанову органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП. Відповідно суд розглядає дану категорію справ у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Суд при розгляді вказаної категорії адмінсправ перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та повноважний, відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Беручи до уваги сукупність досліджених та перевірених у справі доказів, суд приходить до переконання, що постанову серії БАБ №963315 від 15.04.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 247 ч.1 п.1, 288, 293 КУпАП, керуючись ст.ст. 243-246, 286 КАС України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління патрульної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ №963315 від 15.04.2021 р., задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії серії БАБ №963315 винесену інспектором СРПП ВП №2 (смт.Богородчани) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області Гоцанюком Степаном Васильовичем 15.04.2021 року скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення за ч.4 ст.126 КУпАП щодо ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення через Богородчанський районний суд.

Суддя