Рішення № 98698074, 02.08.2021, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/7312/20

Провадження № 2/204/415/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2021 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська, у складі:

головуючого - судді Приваліхіної А.І.,

за участю секретаря судового засідання - Сокола Д.О.,

представниці позивачів - адвокатки Скочко О.А., представниці відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в своїх та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Дніпровської міської ради, третя особа - Орган опіки та піклування адміністрації Чечелівського району Дніпровської міської ради, про визнання права користування на квартиру, керуючись ст. ст. 5, 10-11, 60, 76-80, 89, 128, 141, 213-215, 258, 265, 268, 354-355 ЦПК України, -

В С Т А Н О В И В:

03 листопада 2020 року позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 в своїх та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 звернулися до суду із зазначеним позовом до відповідача Дніпровської міської ради із вимогою про визнання права користування на квартиру (а. с. 2-5).

В обґрунтування заяви зазначено, що 01 серпня 1986 року на підставі обмінного ордера № 483 позивачці ОСОБА_2 та її сину ОСОБА_3 (на той момент неповнолітньому) була надана двокімнатна кв. АДРЕСА_1 . Поступово родина ОСОБА_2 збільшувалася, вона народила ще двох синів - ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , які проживали та були зареєстровані у вказаній квартирі. Коли сини виросли та створили свої сім`ї, то разом із ними всіма стали мешкати невістка ОСОБА_7 та двоє онуків - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які також були зареєстровані у вказаній квартирі. У зв`язку зі збільшенням родини, яка потребувала розширення, позивачка ОСОБА_2 звернулася до Виконавчого комітету Красногвардійської районної ради народних депутатів, яка рішенням № 46/5 від 18 лютого 1994 року надала ОСОБА_2 для побутових потреб звільнену двокімнатну кв. АДРЕСА_2 , житловою площею 20,6 кв. м. 20 листопада 1998 року рішенням виконавчого комітету Красногвардійської районної ради народних депутатів № 287/5 ОСОБА_2 та її родині було надано однокімнатну кв. № 6 (звільнену після смерті мешканки) у буд. АДРЕСА_1 , житловою площею 21,3 кв. м, загальною площею 27,1 кв. м, та визначено рахувати загальну площу кв. АДРЕСА_1 - 70 кв. м., виключивши кв. № 6 з нумерації будинку. 25 липня 2000 року рішенням виконавчого комітету Красногвардійської районної ради народних депутатів № 184/1 до кв. АДРЕСА_1 , для побутових потреб, приєднано звільнену двокімнатну кв. АДРЕСА_2 , загальною площею 20,6 кв. м, виключивши кв. № 8 із нумерації будинку. Відповідно до технічного паспорту від 27 лютого 2020 року кв. № 5 літ. В-2 домоволодіння АДРЕСА_1 складається з: коридору 1-1, площею 3,5 кв. м, коридору 1-2, площею 2,1 кв. м, коридору 1-3, площею 2,4 кв. м, житлової 1-4, площею 14,9 кв. м, санвузла 1-5, площею 2,9 кв. м, коридору 1-6, площею 6,0 кв. м, житлової 1-7, площею 16,3 кв. м, коридору 1-8, площею 6,4 кв. м, кухні 1-9, площею 10,9 кв. м, санвузла 1-10, площею 7,1 кв. м, коридору 1-11, площею 4,3 кв. м, кухні 1-12, площею 14,4 кв. м, житлової 1-13, площею 11,5 кв. м, житлової 1-14, площею 9,7 кв. м, санвузла 1-15, площею 5,4 кв. м, житлової 1-16, площею 11 кв. м, коридору 1-17, площею 3,2 кв. м., коридору 1-18, площею 5,3 кв. м. вітальні 1-19, площею 12,6 кв. м, кухні 1-20, площею 7,9 кв. м, коридору 1-21, площею 3,4 кв. м, санвузла 1-22, площею 3,8 кв. м, житлової 1-23, площею 7,4 кв. м. Загальна площа - 172,4 кв. м, житлова площа - 83,4 кв. м. Збільшення загальної площі квартири до вказаних розмірів відбулося за рахунок приєднання виконаної реконструкції будинку та об`єднання з двокімнатною квартирою № 8 та однокімнатною квартирою № 6 , що було дозволено вищевказаними рішеннями виконавчого комітету. З моменту прописки та на день звернення до суду позивачі мають право користування даною квартирою, доглядають за нею, здійснюють ремонтні роботи у разі необхідності, несуть тягар по її утриманню, сплачують комунальні послуги за рахунками, що відкриті на ім`я позивачки ОСОБА_2 . Позивачі мають намір приватизувати вказану квартиру, тому звернулися до Дніпровської міської ради для отримання документу, що підтверджує право користування квартирою, але їм було відмовлено у видачі такого з підстав неспівпадіння площі квартири із інвентаризацією 1951 року. Тому позивачі змушені звернутися до суду з вказаним позовом для захисту своїх прав.

Ухвалою суду від 06 листопада 2020 року позовну заяву залишено без руху, позивачам надано термін на усунення недоліків (а. с. 28).

12 листопада 2020 року недоліки зазначені в ухвалі суду від 06 листопада 2020 року, позивачами усунуто (а. с. 30-35).

Ухвалою суду від 12 листопада 2020 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання на 13 годину 00 хвилин 14 грудня 2020 року (а. с. 36), копія якої надіслана учасникам справи 13 листопада 2020 року за вихідним № 24582/20-вих/2/204/2026/20 (а. с. 37).

03 березня 2021 року на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву (а. с. 122-125), в якому він позовні вимоги не визнає, проти задоволення позову заперечує. В обґрунтування відзиву зазначено, що на підставі обмінного ордера № 483 від 01 серпня 1986 року виданого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради народних депутатів, позивачці ОСОБА_2 була надана двокімнатна кв. АДРЕСА_1 , житловою площею 24,1 кв. м. Однак, згідно з матеріалами технічної інвентаризації, проведеної у 1951 році, вказана квартира складалася з: житлових кімнат поз. 2 (16,0 кв. м) та поз. 3 (8,1 кв. м) та кухні поз. 1 (18,8 кв. м), загальною площею 42,9 кв. м. На поверховому плані 1993 року приміщення (квартири) будинку частково переплановані, позиції змінені та не відповідають попередньому поверховому плану та нумерації квартир. Об`єкт (квартира № 5 ) не відповідає розташуванню квартири № 5 на поверхневому плані 1951 року. Рішенням виконкому Красногвардійської районної ради від 18 лютого 1994 року № 46/5 ОСОБА_2 тимчасово надано для побутових потреб звільнену двокімнатну квартиру № 8 вищевказаного будинку, житловою площею 20,6 кв. м. Однак, згідно з матеріалами технічної інвентаризації, проведеної у 1951 році, вказана квартира складалася з: житлових кімнат поз. 2 (13,1 кв. м) та поз. 4 (7,5 кв. м), кухні поз. 3 (7,7 кв. м) та сіней поз. 1 (5,6 кв. м), загальною площею 33,9 кв. м. На поверховому плані 1993 року приміщення квартири № 8 будинку не проінвентаризовано. Рішенням виконкому Красногвардійської районної ради від 20 листопада 1998 року № 287/5 ОСОБА_2 надано для побутових потреб звільнену однокімнатну квартиру № 6, житловою площею 21,3 кв. м., загальною площею 27,1 кв. м. Квартиру № 6 виключено з нумерації квартир будинку, загальна площа новоутвореної квартири № 5 у рішенні зазначена, як 70 кв. м. Згідно з матеріалами технічної інвентаризації, проведеної у 1951 році, це дві житлові кімнати поз. 2 (10,9 кв. м.) та поз. 3 (10,4 кв. м) та допоміжне приміщення поз. 1 (5,8 кв. м). На поверховому плані 1993 року приміщення (квартири) будинку частково переплановані, позиції змінені та не відповідають попередньому поверховому плану та нумерації квартир. Об`єкт (квартира № 6 ) не відповідає розташуванню квартири № 6 на поверхневому плані 1951 року, за площами не ідентифікується, частина приміщень квартири № 6 є приміщенням колишньої квартири № 2 за поверхневим планом 1951 року. Рішенням виконкому Красногвардійської районної ради від 25 липня 2000 року № 184/1 квартира № 8 була приєднана до квартири № 5 та виключена з нумерації квартир будинку. Але зазначені у рішенні загальні площі квартири № 8 (20,6 кв. м.) та квартири № 5 (31,3 кв. м.) не відповідають матеріалам технічної інвентаризації ані 1951 року, ані 1993 року, загально утворена площа новоутвореної квартири № 5 зазначена як 51,9 кв. м. (тобто без урахування приєднаної у 1998 році квартири № 6 ). Вважає, що враховуючи всі надані на розгляд рішення Красногвардійської районної ради та матеріали технічної інвентаризації 1951 року (по поверховий план), загальна площа квартири № 5 , утвореної шляхом об`єднання з квартирами №№ 6 та 8 цього будинку, не може бути більшою, ніж 103,9 кв. м. Вказує, що згідно з матеріалами технічної інвентаризації 2007 року житлового будинку літ. В-2 по АДРЕСА_1 є 8-кімнатною , житловою площею 86,1 кв. м, загальною площею 154,6 кв. м. на земельній ділянці здійснено самовільну добудову приміщень квартири, а також самовільне приєднання приміщень (поз. 3, площею 10,4 кв. м та поз. 5, площею 7,1 кв. м) колишньої квартири № 2 (по поверхневий план 1951 року). Крім того, зазначає, що рішенням виконавчого комітету Красногвардійської районної ради у м. Дніпропетровську від 25 грудня 1987 року, яке є чинним, будинок літ. В-2 по АДРЕСА_1 визнано аварійним, затверджені акти комісії про визнання будинків непригідними для поживання, загрожуючими обвалом, в тому числі і будинку АДРЕСА_1 . Тому вважає, що з наданих позивачами документів не вбачається правових підстав щодо набуття ними права користування зазначеним жилим приміщенням, а тому прохає у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні представниця позивачів - адвокатка Скочко О.А., позовні вимоги підтримала в повному обсязі, обґрунтування надала аналогічні позовній заяві.

Представниця відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, заперечувала проти їх задоволення.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про розгляду справи повідомлений належним чином, будь-яких письмових заяв суду не надав, причини нявки суду невідомі.

Дослідивши матеріали позовної заяви, заслухавши пояснення учасників справи, приймаючи до уваги покази свідків, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням кожен окремо та в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Судом встановлено, що 01 серпня 1986 року Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради народних депутатів ОСОБА_2 видано обмінний ордер № 483, згідно з якими вона та особи, що проживають разом з нею, в порядку обміну, мають право на вселення у кв. АДРЕСА_1 , площею 24,1 кв. м. (а. с. 6).

25 грудня 1987 року виконавчим комітетом Красногвардійської районної ради народних депутатів винесено рішення № 573 «Про відселення сімей із будинків непригідних для проживання, загрожуючими обвалом» (а. с. 7). Вказаним рішенням, затверджено акти комісії про визнання будинків, в тому числі і будинок літ В-2 по АДРЕСА_1 , непригідними для проживання, загрожуючими обвалом; затверджено списки осіб, що проживають у вказаних будинках; вирішено прохати виконавчий комітет міської ради народних депутатів виділити жилу площу для відселення сімей, проживаючих у вказаних будинках в позачерговому порядку, а будинки після відселення знести.

Рішенням виконавчого комітету Красногвардійської районної ради народних депутатів № 46/5 від 18 лютого 1994 року (а. с. 8), ОСОБА_2 (на склад родини 4 особи) надано для тимчасового використання для побутових потреб звільнену двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , житловою площею 20,6 кв. м. Також, з вказаного рішення вбачається, що раніше в квартирі № 8 проживала родина ОСОБА_9 , якій надана квартира у зв`язку з відселенням із аварійного будинку. Вказаний будинок визнаний аварійним, підселенню не підлягає.

20 листопада 1998 року рішенням виконавчого комітету Красногвардійської районної ради № 287/5 (а. с. 9), ОСОБА_2 , для побутових потреб, надано звільнену однокімнатну квартиру АДРЕСА_12 , житловою площею 21,3 кв. м., загальною площею 27,1 кв. м. Квартиру № 6 виключено з нумерації квартир будинку, загальна площа новоутвореної квартири № 5 у рішенні зазначена, 70 кв. м.

25 липня 2000 року рішенням виконавчого комітету Красногвардійської ради № 184/1 «Про приєднання для побутових потреб звільнену квартиру АДРЕСА_2 літ. В-2 до житлової площі гр. ОСОБА_2 » (а. с. 10) вирішено приєднати для побутових потреб звільнену двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 до житлової площі 24,1 кв. м, загальної - 31,3 кв. м. громадянки ОСОБА_2 . Вирішено рахувати загальну площу квартири АДРЕСА_1 літ. В-2 - 51,9 кв. м., виключивши при цьому квартиру № 8 із нумерації будинку.

18 грудня 2000 року комісією ЖЕК18 складено акт, відповідно до якого під час огляду буд. АДРЕСА_1 комісією встановлено, що мешканцями кв. № 10 вказаного будинку, наймачем якої є ОСОБА_10 , за власні кошти була відновлена аварійна бокова стіна будинку, який відповідно до рішення № 573 від 25 грудня 1987 року внесений до списків аварійних (а. с. 177).

Рішенням виконавчого комітету Красногвардійської районної ради від 20 грудня 2002 року № 316/3 (а. с. 175-176) затверджено акт обстеження будинку АДРЕСА_1 та скасовано пункт рішення виконкому районної ради від 25 грудня 1987 року № 573 «Про відселення родини із будинку АДРЕСА_1 , непридатного для проживання, загрожуючого обвалом». Вирішено рахувати буд. АДРЕСА_1 - ветхим.

27 листопада 2012 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінив ім`я на ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про зміну імені (а. с. 85).

Відповідно до технічного паспорту на кв. АДРЕСА_1 від 27 лютого 2020 року, загальна площа квартири становить 172,4 кв. м, з яких: житлова 83,4 кв. м. та допоміжна 89 кв. м (а. с. 12-13). Відповідно до акту від 26 лютого 2020 року, що доданий до технічного паспорту на квартиру (а. с. 14), збільшення загальної площі вказаної квартири до 172,4 кв. м, житлової площі до 83,4 кв. м., підсобної площі до 89 кв. м. відбулося за рахунок виконання реконструкції будинку та об`єднання з двокімнатною квартирою № 8, однокімнатною квартирою № 6 , яке дозволено рішеннями виконавчого комітету Красногвардійської районної ради м. Дніпропетровська № 287/5 від 20 листопада 1998 року та № 184/1 від 25 липня 2000 року.

Комунальні послуги надані за адресою: кв. АДРЕСА_1 , сплачує ОСОБА_2 , що підтверджується копіями квитанцій за 2017-2020 роки (а. с. 52-84).

Відповідно до довідки № 9196 про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 17 серпня 2020 року, у кв. АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_2 (з 08 серпня 1986 року, наймач), ОСОБА_6 (з 29.12.2005 року, син), ОСОБА_4 (з 17 липня 1998 року, син), ОСОБА_7 (з 15 травня 2004 року, дружина сина), ОСОБА_5 (з 08 вересня 2004 року, онук), ОСОБА_6 (з 15 вересня 2012 року, онука) (а. с. 11).

20 жовтня 2020 року Департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради ОСОБА_2 надано відповідь № 3/16-4844, якою відмовлено їй у видачі документів підтверджуючих право користування квартирою АДРЕСА_1 .

11 травня 2021 року Департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради ОСОБА_2 надано відповідь № 3/16-2016, відповідно до якої, станом на 11 травня 2021 року, ОСОБА_2 , з сімє`ю на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, не перебувають (а. с. 178).

Крім того, судом встановлено, що рішенням Дніпровської міської ради № 80/60 від 02 вересня 2020 року «Про створення адміністрацій районів Дніпровської міської ради створено у структурі виконавчих органів Дніпровської міської ради адміністрації районів зі статусом юридичних осіб, а також реорганізовано районні у місті Дніпрі ради та їх виконавчі комітети (як юридичні особи) шляхом приєднання до виконавчих органів Дніпровської міської ради».

З додатку № 2 до вищевказаного рішення Дніпровської міської ради № 80/60 від 02 вересня 2020 року Перелік районних у місті Дніпрі рад та їх виконавчих комітетів, які реорганізовуються шляхом приєднання до виконавчих органів Дніпровської міської ради, вбачається, що Чечелівська районна у місті Дніпрі рада та виконавчий комітет Чечелівської районної у місті Дніпрі ради було реорганізовано шляхом приєднання до Адміністрації Чечелівського району Дніпровської міської ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Отже, Орган опіки та піклування адміністрації Чечелівського району Дніпровської міської ради є правонаступником Управління-служби у справах дітей Чечелівської районної у місті Дніпрі ради.

З цих підстав суд вважає за необхідне замінити третю особу у справі її правонаступником - Органом опіки та піклування адміністрації Чечелівського району Дніпровської міської ради.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з вимогами ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст. ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Нормами ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 47 Конституції України та ст. 1 ЖК УРСР, кожний має право на житло.

Згідно з вимогами ст. 9 ЖК УРСР, громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.

Приписами ст. 5 ЖК УРСР визначено, що державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд).

Відповідно до вимог ст. 52 ЖК УРСР, жилі приміщення в будинках відомчого житлового фонду надаються громадянам за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету підприємства, установи, організації, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів, а у випадках, передбачених Радою Міністрів СРСР, - за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету з наступним повідомленням виконавчому комітетові відповідної Ради народних депутатів про надання жилих приміщень для заселення.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 64 ЖК УРСР, члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Приписами ч. 2 ст. 64 ЖК УРСР визначено, що до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Відповідно до вимог ст. 61 ЖК УРСР, користування жилим приміщенням в будинках державного і комунального житлового фонду здійснюється відповідно з договором найму жилого приміщення, який укладається в письмовій формі на підставі ордеру на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а при її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем-громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачка ОСОБА_2 разом із сином ОСОБА_3 (до зміни імені ОСОБА_3 ) проживають у квартирі АДРЕСА_1 на підставі ордеру № 483 від 01 серпня 1986 року, що виданий виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради народних депутатів. Також за вказаною адресою було зареєстроване у встановленому законом порядку постійне місце проживання позивачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Вказані особи з моменту вселення у цю квартиру фактично мешкають у вказаному житловому приміщенні на постійній основі, та несуть витрати по його утриманню. Позивачі разом із іншими мешканцями будинку за власний кошт, самостійно, без будь-якої допомоги ЖЕКу, вжили всіх заходів з ремонту будівлі та виведення її з аварійного стану, у зв`язку з чим рішенням виконавчого комітету Красногвардійської районної ради від 20 грудня 2002 року № 316/3 будинок визнано ветхим, а пункт рішення від 25 грудня 1987 року № 573 «Про відселення родини із будинку АДРЕСА_1 , непридатного для проживання, загрожуючого обвалом», скасовано.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що у вказаному домоволодінні вона проживає з 1973 року, а її сусідка ОСОБА_2 там мешкає з 1986 року. Вказала, що спочатку ОСОБА_2 проживала в спірній квартирі з двома синами, а пізніше з`явилися невістки та онуки. З 1973 року будинок визнавався аварійним, але вона вивела його з аварійного стану. Ремонтні роботи з відновлення будівлі мешканці проводили самостійно та за власний кошт, зокрема ОСОБА_2 з сімє`ю, штукатурили наружні стіни будівлі. Державні органи у відновленні будівлі та виведенні її з аварійного стану жодної допомоги не надавали. Вона зверталася за допомого до ЖЕКу, але їй відповіли: «вам треба - ви і ремонтуйте».

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що проживає у вказаному домоволодінні приблизно 20 років. Будівля стара, але придатна для проживання, всі мешканці весь час потрошку роблять ремонти. Ремонти роблять за власні кошти, оскільки держава жодної допомоги не надає.

Таким чином доводи відповідача про чинність рішенням виконавчого комітету Красногвардійської районної ради у м. Дніпропетровську від 25 грудня 1987 року, яким, будинок літ. В-2 по АДРЕСА_1 визнано аварійним, затверджені акти комісії про визнання будинків непригідними для поживання, загрожуючими обвалом, в тому числі і будинку АДРЕСА_1 , спростовано наданими стороною позивачів належними та достатніми доказами.

Крім того, суд критично ставиться до доводів відповідача, щодо невідповідності площі спірної квартири матеріалам технічної інвентаризації, проведеної у 1951 році та поверховому плану1993 року, оскільки дані доводи не підтверджені жодними допустимими та достатніми доказами, а тому суд не бере їх до уваги.

При цьому суд вважає, що тривалий час проживання позивачів у спірній квартирі, є достатньою підставою для того, щоб вважати спірну квартиру житлом позивачів в розумінні статті 8 Конвенції.

Відповідно до вимог п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами житлового кодексу України», вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з`ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім`ї наймача, чи приписані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім`ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням. При цьому, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 15 постанови від 1 листопада 1996 року № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім`ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що позивачка ОСОБА_2 вселилася у спірну квартиру на законних підставах ще у 1986 році, а вже з 1987 року будинок було визнано аварійним та таким, що підлягає знесенню, а сім`ї відселенню, з огляду на те, що рішення по відселенню фактично виконано не було, а пізніше, в цій частині, взагалі скасовано, а будинок виключено зі списків аварійних й визнано ветхим, завдяки вжитим заходом мешканців будинку по його відновленню, беручи до уваги, що інші позивачі, зокрема сини та онуки ОСОБА_2 , зареєстровані та проживають у вказаній квартирі з народження, сплачують комунальні послуги та несуть витрати по утриманню будинку, суд доходить обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для визнання за позивачами права користування спірною квартирою, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст. ст. 5, 10-11, 60, 76-80, 89, 128, 141, 213-215, 258, 265, 268, 354-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) в своїх та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) та ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) до Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Д.Яворницького, буд. 75; ЄДРПОУ 26510514), третя особа - Орган опіки та піклування адміністрації Чечелівського району Дніпровської міської ради (49008, м. Дніпро, пр. Пушкіна, буд. 65; ЄДРПОУ 34497571), про визнання права користування на квартиру - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1 з 08 серпня 1986 року.

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1 з 29 грудня 2005 року.

Визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1 з 17 липня 1998 року.

Визнати за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1 з 15 травня 2004 року.

Визнати за ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1 з 08 вересня 2004 року.

Визнати за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1 з 15 вересня 2012 року.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів зо дня його проголошення або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи, які не були присутніми у судовому засіданні.

Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів зо дня його проголошення або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи, які не були присутніми у судовому засіданні, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

Суддя А.І. Приваліхіна