Ухвала суду № 98695076, 31.07.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/6144/21

провадження № 1-кс/336/703/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2021 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Дмитрюк О.В., за участю секретаря судового засідання Павловцева В.С., прокурора Шевченківської окружної прокуратури м.Запоріжжя Гладенка Я.Ю., ст.слідчого відділу поліції № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області Уткіна О.О., захисника Сілкіної О.О., підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя в залі суду клопотання ст.слідчого Уткіна О.О., погоджене прокурором Гладенком Я.Ю. по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021082080000978 від 30.07.2021 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засудженого,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий 31.07.2021 р. звернувся до суду з вищевказаним клопотанням, в обґрунтування якого зазначив, що 30.07.2021 р. в період з 18.00 до 23.00 год. ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись в приміщенні кухні квартири АДРЕСА_1 , маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, в ході раптово виниклого конфлікту із ОСОБА_2 , що виник під час словесної сварки на побутовому ґрунті, внаслідок якого ОСОБА_1 правою рукою наніс три удари в ліву область голови ОСОБА_2 та один удар долонею лівої руки в праву область голови, від якого остання впала на підлогу коридора.

Продовжуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1 , не зупиняючись на досягнутому, почергово наніс декілька ударів ногами по тулубу лежачій на підлозі коридору ОСОБА_2 та не зупиняючись на досягнутомуОСОБА_1 , скориставшись тим, що потерпіла лежить на підлозі і не може чинити опір, продовжив спричиняти тілесні ушкодження останній дерев`яними дверима ванної кімнати, тим самим спричинив не менше чотирьох ударів в область голови останньої. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_2 померла за вищевказаною адресою.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_2 , згідно лікарського свідоцтва про смерть, наданого КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» ЗОР № 4096 від 31.07.2021 р. набряк головного мозку, крововиливи під і над оболонки головного мозку та в речовину головного мозку, відкритий перелом склепіння черепа.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілої.

Дане кримінальне правопорушення було внесено до ЄРДР за № 12021082080000978 30.07.2021 р. за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

30.07.2021 р. об 11.37 год. ОСОБА_1 був затриманий на підставі п.1 ч.1 ст.208 КПК України.

31.07.2021 р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

У клопотанні слідчого наведені дані, що вказують на причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Посилаючись на те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий просить суд задовольнити клопотання та застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слідчий та прокурор у судовому засіданні клопотання підтримали та посилалися на наявність, передбачених ст.177 КПК України, ризиків.

Захисник в судовому засіданні зазначила, що застосування запобіжного заходу вигляді домашнього арешту повністю зможе зпобігти ризикам, визначених ст.177 КПК України, а наявність ризиків, передбачених п.1, 3 ст.177 КПК України, взагалі жодними доказами не підтверджена.

Підозрюваний в судовому засіданні просив обрати щодо нього інший запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, вказуючи на те, що не мав умислу заподіяти смерть ОСОБА_2 , має постійне місце проживання і не буде переховуватись від суду чи впливати на свідків або потерпілих.

Слідчий суддя вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження та додані до нього документи, вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31.07.2021 року в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021082080000978 року ОСОБА_1 , 1989 року народження, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь які речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може не законно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, а також наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Зокрема поданими матеріалами підтверджується, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення та може вичинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно з визначеним Європейським судом з прав людини поняттям, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, ґрунтується на об`єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з`ясувати, чи є така підозра обґрунтованою. Підозра, виходячи з постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду від 24 листопада 2016 року № 5-328кс16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.

При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу. Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від усіх обставин справи, про що зазначено у рішенні «Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства».

Таким чином, слідчий суддя, дослідивши додані до клопотання матеріали кримінального провадження, встановив достатність підстав на даному етапі досудового розслідування вважати наявність підозри у вчинені ОСОБА_1 кримінально-караного діяння.

При цьому, слідчий суддя враховує, що на цій стадії провадження суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.

Наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме: злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , є тяжким злочином, що був вчинений неодноразово засудженим підозрюваним, зокрема, й за злочинити проти життя та здоров`я громадян.

Вказане свідчить про можливість вчинення ОСОБА_1 інших кримінальних правопорушень.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя відповідно до вимог ст.178 КПК України, крім обставин, зазначених у ст.177 цього Кодексу, враховує тяжкість покарання, що загрожує особі, вік підозрюваного, міцність соціальних зв`язків, місце проживання, наявність судимостей.

Так, ОСОБА_1 не має постійного місця роботи, притягався до кримінальної відповідальності, соціальні зв`язки, на які послався підозрюваний та які не підтверджені матеріалами провадження, не можуть бути запорукою не вчинення ним кримінальних правопорушень в майбутньому.

Враховуючи викладене, дані про особу підозрюваного, з огляду на те, що судове провадження по справі ще не розпочато, зважаючи на необхідність виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігти спробам вчинити інше кримінальне правопорушення, а також зважаючи на доведеність слідчим, прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає необхідним застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 строком на 60 днів, тобто до 28 вересня 2021 року, оскільки інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, що випливають зі змісту ст.177 КПК України і тримання ОСОБА_1 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

Відповідно до ч. 1ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину встановлюється розмір застави від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України. Слідчий суддя, співставивши існуючі у справі ризики, характер кримінального правопорушення та його наслідки з реальною можливістю забезпечити цим запобіжним заходом впевненість у тому, що підозрюваний не буде порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки, та з урахуванням ст. 7 Закону України „Про державний бюджет України на 2021 рік" щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 01.01.2020 року складає 2270 грн., вважає за необхідне визначити заставу у вигляді восьмидесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ :

Клопотання ст.слідчого відділу поліції № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області Уткіна О.О. - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 11.37 год. 28 вересня 2021 року.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 , обов`язків, визначених КПК України.

Визначити ОСОБА_1 заставу у 80 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 600 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний р/р UA378201720355249002000001205, відкритий в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, призначення платежу: застава підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінальне провадження № 336/6144/21, пр.1-кс/336/703/2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого в провадженні якого перебуває дане кримінальне провадження, та до суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Шевченківської окружної прокуратури м.Запоріжжя , ст.слідчого відділу поліції № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області Уткіна О.О. та слідчого суддю Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню, її оскарження не зупиняє виконання ухвали.

Слідчий суддя: О.В.Дмитрюк