Ухвала суду № 98690415, 30.07.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/11971/21

Провадження № 2/161/3265/21

У Х В А Л А

30 липня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі:

головуючого – судді Пушкарчук В.П.

при секретарі – Фурман Ю.В.

розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Луцьку заяву Державного комунального підприємства «Луцьктепло» про забезпечення позову в цивільній справі за позовом Державного комунального підприємства «Луцьктепло» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Луцького міськрайонного суду Волинської області перебуває цивільна справа № 161/11971/21 за позовом ДКП «Луцьктепло» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

29.07.2021 року ДКП «Луцьктепло» через свого представника звернулося до суду із заявою про забезпечення позову на обгрунтування зазначивши, що предметом вищевказаного спору є стягнення з відповідачки заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг, які надавалися за адресою: АДРЕСА_1 . Тому, з метою уникнення істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, а також забезпечення ефективного захисту майнових прав та інтересів, просить суд накласти на належну ОСОБА_1 квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також інше нерухоме майно, що перебуває у її власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечуються накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Частиною 2 ст. 150 ЦПК України передбачено, що суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Забезпечення позову, по своїй суті, застосовується з метою надання гарантії виконання в майбутньому прийнятого судового рішення та виключно в разі такої необхідності, при цьому, такі заходи мають бути співмірними заявленим позивачем вимогам.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (далі – Постанова № 9), - забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою.

Керуючись наведеними нормами процесуального законодавства та з урахуванням роз`яснень Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Разом з тим, згідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», - вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Як вбачається із наданого стороною позивача Договору дарування квартири, посвідченого 30.01.2020 року приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Ариванюк Т.О., а також Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 212942636 від 17.06.2020 року, як на момент звернення з даним позовом, так і на час винесення даної ухвали квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває у власності ОСОБА_2 , який не є стороною даного спору.

Крім того, матеріали заяви про забезпечення позову не містять жодних доказів того, що ОСОБА_1 вчиняла чи продовжує вчиняти наміри відчужити належне їй майно, а також того, що в останньої відсутня фінансова можливість виконати боргові зобов`язання за надані житлово-комунальні послуги.

Враховуючи наведене, а також роз`яснення, викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», у урахуванням положення ст. 41 Конституції України, суд вважає за необхідне у задоволенні заяви про застосування заходів забезпечення позову відмовити.

Керуючись ст. ст. 149-150, 153, 157, 353-354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволені заяви Державного комунального підприємства «Луцьктепло» про забезпечення позову в цивільній справі за позовом Державного комунального підприємства «Луцьктепло» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала в повному обсязі складена 30 липня 2021 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області В.П. Пушкарчук