Рішення № 98690251, 28.07.2021, Олешківський районний суд Херсонської області (до 25.04.2025 - Цюрупинський районний суд Херсонської області)

28.07.2021

Справа № 664/515/20

Провадження № 2/664/898/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2021 року м. Олешки

Цюрупинський районний суд Херсонської області в складі:

суддя Никифоров Є.О.,секретар судового засідання Кім А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 20.07.2012 року в розмірі 50144,86 грн.

На обґрунтування позову зазначено, що між сторонами укладено кредитний договір за умовами якого відповідач отримав від позивача кредит та зобов`язався його повернути зі сплатою відсотків за користування кредитом, комісії, а також інших платежів згідно з його заявою та умовами надання банківських послуг. Відповідач порушив умови договору і станом на 10.01.2020 року має заборгованість в розмірі 50144,86 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту (в т.ч. заборгованості за простроченим тілом кредиту) - 31582,70 грн.; заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит, - 7662,83 грн.; нарахованої пені - 8035,29 грн.; штрафу (фіксована частина) - 500,00 грн.; штрафу (процентна складова) - 2364,04 грн.

Заочним рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 07.05.2020 року позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 20.07.2012 року станом на 10.01.2020 року в розмірі 31582,70 грн., а у задоволенні решти позовних вимог акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» відмовлено.

Ухвалою Цюрупинського районного суду Херсонської області від 20.05.2021 року задоволено заяву відповідача та скасовано заочне рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 07.05.2020 року.

Після скасування заочного рішення АТ КБ «ПРИВАТБАНК» зменшило розмір позовних вимог та просило стягнути з відповідача заборгованість згідно наданого розрахунку в розмірі 36669,53 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту (в т.ч. заборгованості за простроченим тілом кредиту) - 25382,70 грн.; заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит 11286,83 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився, до позову додано клопотання, в якому підтримує позовні вимоги та просить розглянути справу за відсутністю представника позивача на підставі наявних доказів, що додані до позову, не заперечує проти ухвалення заочного рішення в разі неявки відповідача.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися. Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та за відсутності відповідача.

На підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України судовий розгляд здійснювався за відсутності сторін та їх представників на підставі наявних у суду матеріалів оскільки всі учасники справи заявили відповідні клопотання.

Судом встановлено, що 20.07.2012 року відповідач підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк». У заяві позичальника зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Ці обставини підтверджуються анкетою-заявою відповідача від 20.07.2012 року про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У заяві позичальника від 20.07.2012 року процентна ставка не зазначена.

Позивач просить крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник, та яка є простроченим тілом кредиту), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит, пеню ту штрафи. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 20.07.2012 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, як невід`ємні частини спірного договору.

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку - 50 років (пункт 1.1.7.31 згаданих Умов), та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування, крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

За таких обставин неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (20.07.2012 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (25 лютого 2020 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Суд вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які містяться в матеріалах даної справи та не визнаються відповідачем та не містять його підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 20.07.2012 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України позивач не пред`явив.

З надано позивачем розрахунку вбачається, що відповідач має заборгованість за кредитним договором в розмірі 36669,53 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту (в т.ч. заборгованості за простроченим тілом кредиту) - 25382,70 грн.; заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит 11286,83 грн., разом з тим, вказаний розрахунок не може бути прийнятий судом до уваги як належний доказ наявності цієї заборгованості, оскільки він носить інформаційний характер та не підтверджений первинними документами бухгалтерського обліку, оформленими відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Не може бути прийнята до уваги судом й надана позивачем виписка про рух коштів за картковим рахунком внаслідок порушення передбаченого ч. 2 ст. 83 ЦПК України строку подання доказу.

Так, ч. 2 ст. 83 ЦПК України передбачає, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви, але виписку позивачем подано вже після скасування заочного рішення у справі разом з відзивом на заяву про перегляд заочного рішення, при цьому, клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання доказів відсутнє, а надане відповідачем клопотання на продовження строку подання відзиву на заяву відповідача про перегляд заочного рішення, подання якого законом не передбачено, суд не може розцінювати як клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання доказів.

Таким чином, позивачем не надано належних та допустимих доказів фактичного отримання відповідачем кредитних коштів, що вказує на відсутність підстав для задоволення позову внаслідок його необґрунтованості.

Витрати по сплаті судового збору суд відносить на позивача, оскільки в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 223, 229, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 526, 549, 551, 616, 625, 1049-1054 ЦК України, суд

в и р і ш и в :

В задоволенні позову акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Херсонського апеляційного суду через Цюрупинський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», ЄДРПОУ 14360570, адреса для листування: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 02.08.2021 р.

Суддя Є.О. Никифоров