Рішення № 98689937, 19.07.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/9181/20

Провадження № 2/521/764/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2021 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Леонова О.С.,

при секретарі судового засідання - Філозофенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі справу в порядку загального позовного провадження за позовом Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплачених бюджетних коштів, -

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог та заперечень на позов

У червні 2020 року до Малиновського районного суду м. Одеси звернулась директор Китайська О.П., в інтересах ДП та СП ОМР з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплачених бюджетних коштів, в якому просить суд стягнути з відповідача суму надміру виплачених бюджетних коштів у вигляді житлової субсидії у розмірі 2 286, 05 грн., та судові витрати у розмірі 2102, 00 грн., посилаючись в обґрунтування своїх вимог на такі обставини.

ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення в Малиновському районі департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (далі - управління) та отримувала житлову субсидію з травня 2015 року, яка передбачена Положенням про порядок призначення житлової субсидії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року № 848 зі змінами (далі - Положення).

Згідно діючого законодавства на наступні періоди субсидія розраховувалась автоматично без особистого звернення. 27.04.2018 року Урядом прийнято постанову № 329 (далі - Постанова № 329) «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1022», якою затверджено нову редакцію Положення про порядок призначення житлових субсидій та передбачено призначення субсидій на наступний період лише на підставі нових заяв і декларацій окремим категоріям осіб, зокрема тим, члени сім`ї яких не зареєстровані за адресою домогосподарства. Відповідно до п. 9 Постанови №329 житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства.

Згідно п.16 Положення № 329 громадянин, якому призначено житлову субсидію, зобов`язаний протягом 30 календарних днів проінформувати структурний підрозділ з питань соціального захисту населення про обставини для перерахунку призначеної житлової субсидії, зокрема, зміни у складі сім`ї члена домогосподарства.

29.05.2015 року ОСОБА_1 звернулась до управління та надала заяву, в якій вказала, що разом з нею проживають ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (син) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (дочка).

14.06.2019 року ОСОБА_1 звернулась до управління та надала нову заяву та декларацію, в якій зазначила, наявність членів сім`ї, які не зареєстровані за адресою домогосподарства, а саме чоловіка дочки ОСОБА_4 та дружину сина ОСОБА_5 .

ОСОБА_1 , порушуючи вимоги діючого законодавства, не звернулася вчасно до управління та не надала відомості про членів сім`ї, які не зареєстровані за адресою домогосподарства, а саме персональні дані чоловіка дочки та дружини сина, які зареєстровані за іншою адресою, що вплинуло на право отримувати субсидію в період з травня 2018 року по квітень 2019 року.

З травня 2018 року субсидія була розрахована автоматично без урахування доходів чоловіка дочки та дружини сина і підлягає поверненню.

За період з травня 2018 року по квітень 2019 року суму надміру перерахованої субсидії утримано з особових рахунків організацій надавачів послуг.

З травня 2018 року по квітень 2019 року виплата субсидії була проведена готівкою через Пенсіонний фонд України в сумі 2 286, 05 грн.

24.10.2019 року, 17.12.2019 року, 13.02.2020 року управлінням було відправлено повідомлення ОСОБА_1 про обсяг надмірно виплачених коштів. Але на теперішній час надміру виплачені кошти на рахунок департаменту не повернулися.

Ухвалою суду від 18.06.2020 року провадження у справі відкрите, розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження.

12.11.2020 року ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті при заочному розгляді справи.

Представник Позивача в судове засідання не з`явився, проте від представника ДП та СП ОМР, Кулібабіній Г.В. надійшла заява (вхід. № 9865 від 04.03.2021 року) про розгляд справи за її відсутності, в якій додатково зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та просить суд їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про час і місце слухання справи була повідомлена належним чином, причини своєї неявки суду не повідомила, жодних клопотань до суду не заявляла та відзиву не надала.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з неявкою відповідача та не повідомленням ним про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 223 ЦПК України, суд зі згоди позивача вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку та ухвалити заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст. ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

2. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області (а. с. 46) та перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення в Малиновському районі департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради та отримувала житлову субсидію з травня 2015 року, яка передбачена Положенням про порядок призначення житлової субсидії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року № 848 зі змінами.

Згідно діючого законодавства на наступні періоди субсидія розраховувалась автоматично без особистого звернення. 27.04.2018 року Урядом прийнято постанову № 329 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1022», якою затверджено нову редакцію Положення про порядок призначення житлових субсидій та передбачено призначення субсидій на наступний період лише на підставі нових заяв і декларацій окремим категоріям осіб, зокрема тим, члени сім`ї яких не зареєстровані за адресою домогосподарства. Відповідно до п. 9 Постанови №329 житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства.

Згідно п.16 Положення № 329 громадянин, якому призначено житлову субсидію, зобов`язаний протягом 30 календарних днів проінформувати структурний підрозділ з питань соціального захисту населення про обставини для перерахунку призначеної житлової субсидії, зокрема, зміни у складі сім`ї члена домогосподарства.

29.05.2015 року ОСОБА_1 звернулась до управління та надала заяву, в якій вказала, що разом з нею проживають ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (син) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (дочка) (а. с. 11).

14.06.2019 року ОСОБА_1 звернулась до управління та надала нову заяву та декларацію, в якій зазначила, наявність членів сім`ї, які не зареєстровані за адресою домогосподарства, а саме чоловіка дочки ОСОБА_4 та дружину сина ОСОБА_5 (а. с. 19-23).

ОСОБА_1 , порушуючи вимоги діючого законодавства, не звернулася вчасно до управління та не надала відомості про членів сім`ї, які не зареєстровані за адресою домогосподарства, а саме персональні дані чоловіка дочки та дружини сина, які зареєстровані за іншою адресою, що вплинуло на право отримувати субсидію в період з травня 2018 року по квітень 2019 року.

З травня 2018 року субсидія була розрахована автоматично без урахування доходів чоловіка дочки та дружини сина і підлягає поверненню.

За період з травня 2018 року по квітень 2019 року суму надміру перерахованої субсидії утримано з особових рахунків організацій надавачів послуг.

З травня 2018 року по квітень 2019 року виплата субсидії була проведена готівкою через Пенсіонний фонд України в сумі 2 286, 05 грн., що підтверджується розрахунком субсидії на ЖКП до особової справи № 8890030 (а. с. 15-18)

24.10.2019 року, 17.12.2019 року, 13.02.2020 року управлінням було відправлено повідомлення ОСОБА_1 про обсяг надмірно виплачених коштів (а. с. 32-34). Але на теперішній час надміру виплачені кошти на рахунок департаменту не повернулися.

Як вбачається з протоколу №15/с від 25.07.2019 року засідання комісії по розгляду заяв з призначення населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в окремих випадках на надання пільг за фактичним місцем проживання: відмінено з травня 2019 року раніше призначену субсидію ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , за поданням, оскільки нею не була подана уточнена інформація щодо складу членів сім`ї домогосподарства (а. с. 24).

Згідно довідки про отримання житлової субсидії за період з 01.02.2019 року по 30.04.2019 року ОСОБА_1 відповідно до Постанови № 848 від 21.10.1995 року отримала житлову субсидію за лютий - 1 028, 67 грн., березень - 1 028, 67 грн. та квітень - 228, 71 грн., що усього складає 2 286, 05 грн. (а. с. 35).

3. Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Відповідачем в свою чергу жодних належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог не надано.

Ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Згідно ст. 2 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», законодавство про державну соціальну допомогу складається з Закону України «Про прожитковий мінімум», цього Закону, інших нормативно-правових актів, що регулюють правовідносини з надання державної соціальної допомоги.

У відповідності до п. 28 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям» № 250 від 24.02.2003 року, якщо сім`єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи праці та соціального захисту населення: визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім`ї; повідомляють уповноваженого представника малозабезпеченої сім`ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення; у разі врахування надміру виплачених коштів при виплаті соціальної допомоги у наступні періоди провадять щомісячні відрахування на підставі своїх рішень у розмірі не більш як 20 відсотків суми, що підлягає виплаті; у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 року № 250 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям» (надалі Постанова № 250), контроль за правильністю призначення і виплати соціальної допомоги здійснює орган соціального захисту населення безпосередньо та через соціальних інспекторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Стаття 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Так, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (ч. 1 ст. 1215 ЦК України).

Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у ст. 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року N 6-91цс14, яка може враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно аб. 16 п. 22 Постанови № 329 на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, який призначив житлову субсидію, сума надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повертається громадянином до державного бюджету, а сума житлової субсидії, яка надавалася не у грошовій формі, повертається управителем, об`єднанням, виконавцем комунальних послуг до державного бюджету шляхом зняття відповідних сум з особових рахунків отримувачів субсидії.

Відповідно аб. 18 п. 22 Постанови № 329 у разі відмови громадянина добровільно повернути суму надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії питання про її примусове стягнення вирішується у судовому порядку.

Відповідно до п.1 Порядку повернення коштів, надміру виплачених за призначеною державною соціальною допомогою, затвердженого Наказом Міністерство праці та соціальної політики України, Міністерство фінансів України, Міністерство юстиції України від 14.12.2005 р., повернення бюджетних коштів, надміру перерахованих (виплачених) за призначеною соціальною допомогою, проводиться органами праці та соціального захисту населення у випадку: - виявлення подання громадянами свідомо фальшивих документів, документів із неправильними відомостями або приховування достовірних даних про доходи, майновий стан та інші обставини, що впливають на встановлення права на соціальну допомогу і визначення її розміру; - виявлення помилки у розрахунку розміру призначеної соціальної допомоги; - виявлення неправильних відомостей про доходи, майновий стан тощо, що вплинули на встановлення права на соціальну допомогу і визначення її розміру, наданих юридичними особами або фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 2. вищевказаного Порядку у разі виявлення при перевірках достовірності та повноти інформації про доходи та майновий стан подання громадянами свідомо документів і з недостовірними відомостями органи праці та соціального захисту населення вживають такі заходи: припиняють надання соціальної допомоги з місяця виявлення порушення і позбавляють права на призначення державної соціальної допомоги на наступний термін; визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення, залежно від матеріального стану сім`ї; повідомляють рекомендованим листом одержувача допомоги про припинення надання соціальної допомоги, обсяги надміру виплачених коштів та строки їх повернення, але не менше місяця з дня отримання повідомлення.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем доведено факт зміни обставин, що впливають на виплату допомоги. Отже, позивачем доведено недобросовісність відповідачки в отриманні державної соціальної допомоги як одержувач допомоги відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», в результаті чого їй були надміру виплачені кошти в сумі 2 286, 05 гривень, які до теперішнього часу не повернуто позивачу, незважаючи на направлені відповідачці повідомлення з вимогою про відшкодування бюджетних коштів. Сума надміру виплачених коштів державної допомоги відповідачкою на час подачі позову не відшкодована.

У відповідності до ст. 141 ч.1 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 140 від 14.04.2020 року.

Таким чином, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме: суму оплаченого судового збору у розмірі 2102 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 223, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (65017, м. Одеса, вул. Косовська, буд. 2-Д, ЄДРПОУ - 36290160) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) про стягнення суми надміру виплачених бюджетних коштів, - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради суму надміру виплачених бюджетних коштів у вигляді житлової субсидії в розмірі 2 286, 05 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102, 00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 19.07.2021 року.

Суддя О.С. Леонов

19.07.21