Ухвала суду № 98685694, 28.07.2021, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/5547/21

Провадження № 1-кс/303/1839/21

Іменем України

У Х В А Л А

28 липня 2021 року м.Мукачево

Слідчий суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області О.М.Куропятник, секретар судового засідання Годьмаш О.В.,

за участю: прокурора Мукачівської окружної прокуратури Горват А.А.,

старшого слідчого СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області Турик М.Ф.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Чубірка О.І.,

розглянув у судовому засіданні в залі судових засідань в м.Мукачево клопотання старшого слідчого СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області Турик М.Ф., у кримінальному провадженні, внесеному 14 липня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021071040000699 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, пенсіонера по інвалідності 3 групи, українця, з середньою освітою, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,

в с т а н о в и в :

Старший слідчий СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області Турик М.Ф. звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.

Зазначене вище клопотання мотивує тим, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 115 КК України. Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 вчинив особливо тяжкий злочин, з метою запобігти ризикам, зазначеним у п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Дане клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.

У судовому засіданні старший слідчий, прокурор клопотання підтримали посилаючись на доводи, викладені в клопотанні, просили його задоволити.

У судовому засіданні підозрюваний, захисник зперечили проти задоволення клопотання слідчого та просили застосувати до запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України не є обґрунтована, в ході досудового розслідування даного кримінального провадження до підозрюваного застосовувалися недозволені методи розслідування, підозрюваний раніше не судимий, є інвалідом 3 групи.

Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку старшого слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, слідчий судя приходить до наступного висновку.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 13 липня 2021 року близько 22 години 30 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи на території дворогосподарства будинку АДРЕСА_2 , за місцем фактичного проживання потерпілого ОСОБА_2 , де безпосередньо, знаходячись в приміщенні літньої кухні, де фактично проживав ОСОБА_2 , та під час розпивання алкогольних напоїв із останнім, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, вчинив словесну сварку з ОСОБА_2 , в ході якої, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді заподіяння смерті іншій особі, за допомогою кухонного ножа, який знаходився в руці, стиснутої в кулак, знаходячись обернутим обличчям до ОСОБА_2 , наніс один удар в область задньої лівої нижньої частини грудної клітини та життєво важливих органів, чим спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_2 у вигляді проникаючого одного колото-різаного поранення грудної клітки з ліва з пошкодженням міжреберних м`язів, лівої легені, перикарду, серця, лівобічний гематоракс. Після чого, потерпілий ОСОБА_2 з вказаними пораненнями вибіг на проїжджу частину дороги вулиці Борканюка, а саме: до вхідної хвіртки домоволодіння АДРЕСА_3 , яке розташоване навпроти дворогосподарства ОСОБА_2 , з благанням про допомогу, однак від отриманих травм помер перед хвірткою вказаного домоволодіння. В подальшому, з метою приховування злочину, ОСОБА_1 відніс кухонний ніж та викинув на території городу будинку АДРЕСА_4 , де в подальшому ніж був вилучений працівниками поліції.

Відомості про кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ст. 214 КПК України внесено слідчим Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області 14 липня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021071040000699 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.

14 липня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, а тому обрати відносно останнього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання є недоцільним.

Запобіжний захід у вигляді особистої поруки передбачає перебування підозрюваного під виховним впливом людей, близьких по роботі, місцю проживання або пов`язаних між ними родинними зв`язками. В ході проведення досудового розслідування осіб, які поручилися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків не встановлено, що унеможливлює обрання відносно останнього запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.

Стаття 29 Конституції України гарантує, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вимоги ч. 1 ст.183 КПК України передбачають, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 КК України.

Згідно п.4 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується: лікарським свідоцтвом про смерть № 288/М/21 від 15 липня 2021, повідомленням Мукачівського районного відділення СМЕ № 984/Ь від 14.07.2021, протоколом огляду місця події від 14.07.2021, актом застосування службової собаки від 13.07.2021, висновком експерта Закарпатського НДЕКЦ № СЕ-19/107-21/6040-Д від 15.07.2021.

У судовому засіданні слідчий та прокурор довели наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, за вчинення якого може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду зважаючи на вид та строк покарання, який йому загрожує у разі доведеності його вини; знищити або спотворити речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які на даний час не встановлені; незаконного впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни показів або відмову від своїх показів, а також схиляти їх до дачі неправдивих показань, що в сукупності унеможливить повноту, всебічність та неупередженість при розслідуванні даного кримінального провадження; вчинити інше кримінальне правопорушення.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив в сукупності всі обставини, в тому числі те, що підозрюваний ОСОБА_1 , раніше не судимий, має постійне місце проживання та проживає з матір`ю, по місцю проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів психіатра, фтизіатра та нарколога КНП «Мукачівська ЦРЛ» не перебуває, є інвалідом з дитинства 3 групи. Крім того, згідно довідки лікувально-діагностичного центру ТОВ «ГЕМОМЕДИКА УКРАЇНА» у ОСОБА_1 встановлено струс головного мозку, ЗЧМТ, ускладнення: ушиб повіки та навколоорбітальної області двобічна. Згідно довідки КНП "ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ"Я ТА МЕДИЦИНИ ЗАЛЕЖНОСТЕЙ" Закарпатської обласної ради № 24/02-12 від 20.07.2021, ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні з 15.07.2021. На даний момент продовжує лікування.

Матеріали клопотання слідчого не містять достатніх доказів, які б вказували на безумовну необхідність обрання міри запобіжного заходу стосовно підозрюваного у вигляді тримання під вартою. Прокурором, слідчим належно не мотивовано, чому більш м`який запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю не може запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.

Мотиви щодо тяжкості вчиненого злочину не можуть бути визначальним фактором при вирішенні питань, пов`язаних із застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Така позиція узгоджується з пунктом 3 Рішення Конституційного Суду України №14-рп/2003 від 08 липня 2003 року, у справі про врахування тяжкості злочину при застосуванні запобіжного заходу, згідно якої тяжкість злочину законом не визначається як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу.

Одночасно слід зазначити, що Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у його "пілотному" рішенні у справі "Харченко проти України" (у справах "Третьяков проти України" та "Єлоєв проти України") зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов`язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного враховую вимоги ст. ст. 5-6 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Ст.5 п.1 підпункт “с” Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини вказує, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Сама лише

тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Згідно вимог ч.2 ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Старшим слідчим СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області Турик М.Ф., прокурором не доведено наявність всіх обставин, передбачених частиною першою ст. 194 КПК України, а саме: недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

На підставі зазначеного вище, слідчий суддя приходить до висновку, що згідно ч. 4 ст. 194 КПК України відносно ОСОБА_1 слід застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а саме: у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю, з покладенням обов`язків, передбачених п.п.1, 2, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 198, 372, 376 КПК України,

П о с т а н о в и в:

Клопотання старшого слідчого відділу Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області Турик М.Ф. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю на строк по 12 вересня 2021 року включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за кожною вимогою;

- цілодобово не залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 ;

- носити електронний засіб контролю.

Обов`язки покладаються на підозрюваного ОСОБА_1 на строк по 12 вересня 2021року включно.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Роз`яснити підозрюваному, що відмова від носіння засобу електронного контролю, умисне зняття, пошкодження або інше втручання в його роботу з метою ухилення від контролю, а рівно намагання вчинити зазначені дії є невиконанням обов`язків, покладених судом на підозрюваного при обранні запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу поліції за місцем проживання підозрюваного.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення.

На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Слідчий суддя О.М.Куропятник