Рішення № 98685638, 30.07.2021, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/436/21

Номер провадження 2/298/152/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2021 року смт. Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої-судді Лютянської М.С.,

при секретарі Келешовчак І.І.,

представника відповідача Фаркаш Г.М., ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Березний цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Великоберезнянського територіального центру соціального обслуговування, Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області, Ужгородської районної ради Закарпатської області про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні. Свої вимоги мотивує тим, що у період з 11 березня 2019 року по 26 січня 2021 року вона знаходилась у трудових відносинах з Великоберезнянським територіальним центром соціального обслуговування. 26 січня 2021 року вона була звільнена на підставі п.1 ст. 40 КзпП України, згідно наказу №19-к від 26.01.2021 року в звязку з ліквідацією Великоберезнянського районного територіального центру соціального обслуговування. Вищевказаним наказом, було передбачено провести остаточний розрахунок і виплатити грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку в кількості 26 календарних днів, та невикористаних 10 календарних днів соціальної відпустки, та вихідну допомогу в розмірі середньомісячного заробітку. Однак розрахунок згідно вищевказаного наказу в день звільнення, а саме 26.01.2021 року не був проведений та на момент подачі позовної заяви до суду не проведений.

Згідно довідки відповідача № 21/06-03 від 29.01.2021 року у зв`язку із її звільненням було нараховано 22739 грн.09 коп.,із них: -5052,63 грн. - заробітна плата за січень 2021 року., - 9795,96 грн. - компенсація за 36 днів невикористаної відпустки. - 7890,50 грн.- вихідна допомога при звільненні. Тому до виплати 18304,97 грн. та 4434,12 грн. податки з нарахованої заробітної плати. За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню в судовому порядку 18304,97 грн.

12 травня 2021 року позивачкою ОСОБА_2 до суду подано клопотання про зменшення розміру позовних вимог, у зв`язку з тим, що на її рахунок надійшли кошти в розмірі 4067,37 грн. від Великоберезнянського районного територіального центру соціального обслуговування, що підтверджується випискою з банку. А тому позивачка просить суд стягнути з Великоберезнянського районного територіального центру соціального обслуговування заборгованість по заробітній платі в сумі 14237 грн.60 коп.

24 червня 2021 року за клопотанням позивача ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області було залучено до справи в якості відповідачів Ужгородську районну державну адміністрацію Закарпатської області та Ужгородську районну раду Закарпатської області.

В судове засідання позивачка ОСОБА_2 не зявилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, зменшені позовні вимоги підтримує повністю.

В судове засідання зявилася представник Ужгородської районної ради Фаркаш Г.М. яка позовні вимоги не визнала.

В судове засідання з`явилася представник Великоберезнянського територіального центру соціального обслуговування Сусла М.Ю., та пояснила , що згідно розпорядження голови Великоберезнянської районної державної адміністрації № 291 від 26.11.2020 року Великоберезнянський районний територіальний центр соціального обслуговування на даний час знаходиться на стадії ліквідації. Головним розпорядником коштів Великоберезнянського районного територіального центру соціального обслуговування на сьогоднішній день є управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації.

В судове засідання не з`явився представник Ужгородської районної державної адміністрації, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином оповіщений про час та місце розгляду справи. 20 липня 2021 року представником відповідача до суду подано відзив на позов, в якому зазначено, що райдержадміністрація вважає даний позов безпідставним та необгрунтованим з огляду на наступне. Великоберезнянський територіальний центр соціального обслуговування з 30.11.2020 року перебуває у стані припинення у зв`язку з реорганізацією Великоберезнянської районної державної адміністрації Закарпатської області. Водночас, запису ані про припинення Великоберезнянського територіального центру соціального обслуговування, ані про припинення Великоберезнянської районної державної адміністрації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців внесено не було. Таким чином комісія з припинення Великоберезнянського територіального центру соціального обслуговування до завершення процесу ліквідації центру вирішує, зокрема, судові питання та вчиняє дії від імені юридичної особи. Отже, Ужгородській райдержадміністрації не передбачені діючим законодавством повноваження щодо представлення інтересів у судах Великоберезнянського територіального центру соціального обслуговування та Великоберезнянську райдержадміністрацію.

Суд, заслухавши представників відповідача, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.ст. 13, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до копії трудової книжки НОМЕР_1 , ОСОБА_2 з 11.03.2019 року перебувала на посаді соціального працівника у відділенні соціальної допомоги вдома, Великоберезнянського районного територіального центру соціального обслуговування та звільнена з роботи у звязку з ліквідацією Великоберезнянського районного територіального центру соціального обслуговування на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України, 26 січня 2021 року. З копії наказу про звільнення з роботи ОСОБА_3 від 26.01.2021 року № 19-к убачається про проведення остаточного розрахунку і виплати грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку в кількості 26 календарних днів за період роботи з 11.03.2020 року по 26.01.2021 року та невикористаних 10 календарних днів соціальної відпустки за 2021 рік та вихідну допомогу в розмірі середнього місячного заробітку.

Відповідно до картки — довідки за 2021 рік від 29.01.2021 року № 21/06-03 ОСОБА_2 нараховано 22739,09 грн. Із них 6 — 5052,63 грн. - заробітна плата за січень 2021 р., - 9795,96 грн. - компенсація за 36 днів невикористаної віпустки; - 7890,50 грн.- вихідна допомога при звільненні. До видачі 18304,97 грн.

12 травня 2021 року позивач ОСОБА_2 подала до суду клопотання про зменшення розміру позовних вимог, у зв`язку з тим, що 07.05.2021 року від Великоберезнянського районного територіального центру соціального обслуговування надійшли кошти в розмірі 4067,37 грн, що підтверджується випискою з банку. Позивачка просить стягнути з Великоберезнянського районного територіального центру соціального обслуговування на її користь заборгованість в сумі 14237 грн.60 коп.

Також головою ліквідаційної комісії Великоберезнянського ТЦСО Сусла М.Ю, до суду подано заяву, з якої вбачається, що головним розпорядником коштів Великоберезнянського районного територіального центру соціального обслуговування на сьогоднішній день є управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації, яким частково, поетапно, здійснюється виплата коштів звільненим працівникам нашого закладу. Згадана установа в даному конкретному випадку керується програмою забезпечення фінансовим ресурсом установ соціального захисту населення Великоберезнянського району, що ліквідовуються на 2021 рік. Зазначені обставини знаходять своє підтвердження в листі департаменту фінансів Закарпатської обласної державної адміністрації № С-4, М-5/02.3-12 від 13.05.2021 року. (а.с.25-30).

Отже, в судовому засіданні встановлено, що головним розпорядником коштів для виплат звільненим працівникам Великоберезнянського територіального центру соціального обслуговування є — управління соціального захисту населення Ужгородської райдержадміністрації за Програмою забезпечення фінансовим ресурсом установ соціального захисту населення Великоберезнянського району, що ліквідовуються на 2021 рік. А тому суд дійшов до висновку що з Ужгородської райдерадміністрації слід стягнути кошти на користь позивача.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України.

Як передбачено ст. 116 КзпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівнику при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України відповідач повинен був у день звільнення ОСОБА_2 виплатити всі належні їй суми, а в разі спору про розмір цих сум виплатити не оспорювану нею суму, однак цього не зробив.

Частинами 1,2 ст.83 КзпП України передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відуспки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-інваліда з дитинства підгрупи А1групи.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 5 ЦПК України).

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відносини, які виникають між працівником і роботодавцем із приводу оплати праці, у тому числі й у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати, регулюються трудовим законодавством, а саме: КЗпП України; Законом України «Про оплату праці».

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Позивач ОСОБА_2 просила стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в розмірі 14237,60 грн.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи в межах заявлених вимог, і на підставі доказів, поданих учасниками справи, а тому, суд вважає, що з Ужгородської районної державної адміністрації слід стягнути на користь ОСОБА_2 суму заборгованості у розмірі 14237,60 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

А тому, з Ужгородської районної державної адміністрації стягнути на користь ОСОБА_2 сплачений нею судовий збір в розмірі 908 грн.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.43,55 Конституцією України,ст.ст.47,83,116 КЗпП України, ст.ст. 3, 4, ,13, 81,141,259,263,265,268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Великоберезнянського територіального центру соціального обслуговування, Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області, Ужгородської районної ради Закарпатської області про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні - задовольнити.

Стягнути з Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі в розмірі 14237 ( чотирнадцять тисяч двісті тридцять сім) гривень 60коп.

Стягнути з Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 908 (девятсот вісім)грн.00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуюча: Лютянська М.С.