Ухвала суду № 98684164, 25.11.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/25772/20

Провадження № 1-кс/760/8011/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2020 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва Усатова І.А., при секретарі Омелько Г.Т., за участю прокурора Київської місцевої прокуратури № 9 Лтвиненка Д.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Кравченко К.М., розглянувши у в залі судих засідань Солом`янського районного суду м. Києва клопотання слідчого слідчого відділу Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Давлятової Т.Р., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №9 Литвиненколм Д.В.,

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцям. Харків, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше судимого,

у кримінальному провадженні за №12020100090005707 від 23.11.2020 року за ознаками коримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 діб.

В обґрунтування поданого клопотання слідчий в клопотанні, а прокурор в судовому засіданні зазначали про те, що станом на час звернення до слідчого судді із зазначеним клопотанням зібрано достатньо доказів, щоб стверджувати про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, що надає право, за переконанням сторони обвинувачення, звертатися до слідчого судді із клопотанням про застосування одного із запобіжних заходів.

Також, продовжив прокурор, що на даний час наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, в такій кількості, що не вбачається підстав вести мову про застосування іншого не пов`язаного із триманням під вартою запобіжного заходу.

Так, прокурор впевнений що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, оскільки санкція статті кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 (п`яти) років. Також зауважив, що ОСОБА_1 не має постійного доходу, не працює, на даний час суспільно - корисливою працею не займається, раніше судимий, а тому ставиться під сумнів наявність соціальних зв`язків, а тому з метою наживи може продовжити свою протиправну діяльність, а саме займатися крадіжками та вчиняти нові кримінальні правопорушення й надалі.

Прокурор переконаний, що більш м`які запобіжні заходи призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органу досудового розслідування і суду, впливати свідків та на розслідування кримінального провадження.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини, та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, вказавши, що є вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, та те, що підозрюваний лише перебуваючи під вартою зможе забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків, передбачених ст.177 КПК України.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, вказували на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та просили застосувати більш м`який запобіжний захід, а саме запобіжний захід у вигляді застави.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Солом`янським УП ГУ Національної поліції в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020100090005707 , дані щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.11.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

ОСОБА_1 підозрюється у тому що, 23.11.2020 року, приблизно о 13.00 год., перебуваючи на другому поверсі ресторану «пузата хата», що за адресою: м. Київ, вул. Георгія Кірпи, 3, звернув свою увагу на куртку відвідувача ресторану, яка висіла на спинці стільця, праворуч від ОСОБА_1 . Вважаючи, що в кишені куртки можуть знаходитись цінні речі, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, яке належить громадянину ОСОБА_2 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, протиправно, повторно, із корисливих мотивів, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 скориставшись неуважністю потерпілого ОСОБА_2 , який на той момент спілкувався із своїм знайомим та сидів спиною до куртки, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, виконуючи свої злочинні дії, непомітно для потерпілого та відвідувачів ресторану своєю правою рукою дістав із зовнішньої кишені куртки гаманець, з якого таємно викрав грошові кош8ти в сумі 500 грн., після чого з метою приховання своїх дій, гаманець повернув назад до кишені куртки ОСОБА_2 . Після чого, з викраденим вийшов з ресторану «Пузата хата», де внаслідок переслідування був затриманий працівниками поліції.

23.11.2020 о 13.15 год. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

24.11.2020 об 11.35 год. ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в протоколі прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_2 ; рапорті ст. о/у ОПВ УКР ГУНП у м. Києві ОСОБА_5; протокол допиту потерпілого ОСОБА_2 ; протоколі допиту свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_1 ; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 ; протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_1 ; іншими матеріалами кримінального провадження, вислухавши пояснення самого підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин. Тобто у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена ОСОБА_1 підозра станом на час розгляду даного клопотання, повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).

Аналіз представлених доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і неможна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Відтак, на даний час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов`язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Разом з тим, частиною 1 статті 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації учасниками їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. В тому числі, у ході судового засідання прокурор зобов`язаний доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, тобто у будь-якому разі суд зобов`язаний з`ясувати наявність та характер ризиків, які обґрунтовують доцільність та правомірність подальшого обмеження прав людини у кримінальному провадженні, в іншому випадку суд може змінити запобіжний захід на більш м`який.

Між тим, слід звернути увагу, що запобіжний захід не є мірою покарання, а спрямований на забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків; запобігання спробам будь-якого перешкоджання здійсненню кримінального провадження; забезпечення можливості виконання процесуальних рішень. При цьому одного лише посилання на можливість протидії підозрюваним досудовому розслідуванню є недостатнім, воно повинно підтверджуватись відповідними матеріалами, які містять незаперечні фактичні дані про таке. А спроби таким чином компенсувати недоліки та неповноту досудового розслідування шляхом жорсткості запобіжного заходу не можуть бути виправдані жодною метою.

Крім того, тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням продовження перебування особи під вартою, тому, окрім кваліфікації, слід визначати ризики (ст. 177 КПК України), інакше судові рішення щодо тримання під вартою не відповідатимуть вимогам практики ЄСПЛ і нормам КПК, оскільки в іншому випадку нівелюються вимога про дотримання законності у сфері обмеження права на свободу у кримінальному провадженні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід враховувати вимоги ст. 5 Конвенції, зокрема правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 року у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом тривалого строку.

Отже, суд зобов`язаний враховувати обставини, перелік яких передбачений ст.178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст.177 КПК України, загальною підставою для тримання під вартою. Лише правова кваліфікація вчиненого, надана стороною обвинувачення, є недостатнім для цього і навіть наявність серйозних підозр щодо участі у вчиненні тяжкого правопорушення та перспективи ухвалення вироку про значну міру покарання самі по собі не можуть бути виправданням тривалого попереднього ув`язнення (правова позиція в рішенні ЄСПЛ у справі «Адам`як проти Польщі»).

При цьому відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі продовження терміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано для даної стадії досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_1 підозрюється, фактичні обставини справи, встановлені станом на день розгляду клопотання, дані про його особу, який не працює, раніше судимий, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність застосування до нього запобіжного заходу, строком на 30 днів.

Разом з тим, суд погоджується з прокурором щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, на запобігання яких покликані запобіжні заходи, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може впливати на потерпілого та свідків, з метою зміни останніх показів в частині фактичних обставин, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи викладене, характер та спосіб вчинених дій, а також тяжкість вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення, дає підстави вважати, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Прокурором під час розгляду даного клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України.

Між тим, відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 вчинений без застосування насильства, не спричинив загибель людини, слідчий суддя вважає за можливе визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:1) щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_1 , його майновий стан, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе визначити заставу у сумі 43 940 (сорок три тисячі дев`ятсот сорок) грн.

Разом з тим, внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст.131, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 395, ч.2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити частково.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 15 год. 00 хв. 23.11.2020.

Визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 24 год. 00 хв. 22.12.2020 року включно.

Одночасно визначити розмір застави у сумі 20 прожткових мінімумів для працездатних осіб, що в сумі становить 43 940 (сорок три тисячі дев`ятсот сорок) грн. , яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду м. Києва

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора та слідчого;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3) не відлучатися із населеногго пункту, в якому зареєстрований, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, визначити до 22.12.2020 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом`янського районного суду м. Києва.

З моменту звільнення підозрюваного з-під варти у звязку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання підозрюваним покладених на нього пр застосуванні запобіжного заходу обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури №9 Литвиненка Д.В.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя Усатова І.А.