Рішення № 98684146, 16.07.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/5553/21

пр. № 2/759/3903/21

16 липня 2021 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Войтенко Ю.В.,

за участю секретаря Проневич В.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім», треті особи: Моторне (транспортне) страхове бюро України, ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року позивач звернулась до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім», треті особи: Моторне (транспортне) страхове бюро України, ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування. В обґрунтування позову зазначила, що 20.03.2018 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілю марки «ДАФ», державний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 та автомобілем марки «Шкода» державний знак НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Винуватцем ДТП визнано водія автомобілю марки «ДАФ», державний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 . Цивільно-правове відповідальність винуватця ДТП Сокірке 1.1, була застрахована. Про настання страхового випадку позивачем було повідомлено ПАТ «Київський страховий дім» 20.03.2018. 16.04.2018 позивачем до ПАТ «Київський страховий дім» у встановлений законом строк подано заяву про виплату страхового відшкодування. 04.07.2018 року пзивачем подано Заяву до ПАТ «Київський страховий дім», в якій позивач просив надати копії матеріалів страхової справи № 712-13433 від 20.03.2018 року та інформацію про обрахований розмір відшкодування по цій справі. На звернення Позивача ПАТ «Київський страховий дім» інформації і документів не надав. 05.09.2018 року Позивач дізнався з оголошення від 13.08.2018 року про те, що з 10.08.2018 року ПАТ «Київський страховий дім» оголосив рішення про припинення шляхом ліквідації.Позивач 06.09.2018 року подала заяву ліквідатору ПАТ «Київський страховий дім», але жодного повідомлення про реєстрацію і розгляд цієї заяви позивач не отримала. Після сплину дев`яноста днів, страховик свої зобов`язання по страховій справі № 712-13433 від 20.03.2018 року не виконав. Позивач самостійно за власні кошти здійснила ремонт свого транспортного засобу, оскільки використовувати його у стані після ДТП не було технічної можливості. Позивачем витрачено на ремонт пошкодженого автомобіля 52130 гривень 99 копійок. У зв`язку з чим, позивач просить суд Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 52130,99 грин, три відсотки річних у розмірі 4194,76 грн, втрати від інфляції у розмірі 9158,34 грн, а всього, стягнути 65484,00 грн а також, судові витрати.

Згідно з ухвалою суду від 26.03.2021 у справі відкрито провадження, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження,

Позивач в судовому засіданні просила позов задовольнити в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач у справі в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, відповідно до вимог закону, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи, до суду не надіслав, відзив та інші заяви з процесуальних питань від нього до суду не надходили. В зв`язку з чим, відповідно до вимог ст.ст.223, 280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення.

Треті особи в судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

Судовим розглядом встановлено, що 20.03.2018 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілю марки «ДАФ», державний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 та автомобілем марки «Шкода» державний знак НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Згідно з постановою Святошинського районного суду міста Києва від 04.04.2018 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Цивільно-правове відповідальність винуватця ОСОБА_2 , була застрахована згідно із полісом № АМ/2594454 від 22.12.2017 року (строк дії до 22.12.2018 року), з визначеним лімітом відповідальності за шкоду завдану майну - сто тисяч гривень.

Про настання страхового випадку позивачем було повідомлено ПАТ «Київський страховий дім» 20.03.2018.

16.04.2018 року позивачем до ПАТ «Київський страховий дім» подано заяву про виплату страхового відшкодування.

Окрім того, позивач 06.09.2018 подала заяву ліквідатору ПАТ «Київський страховий дім».

Позивач наголошує, що не отримувала відповіді на жодне своє звернення.

На час розгляду, згідно із відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб ПАТ «Київський страховий дім» перебуває у стані припинення, юридичну особу не ліквідовано.

Доказами, наданими позивачем підтверджуються витрати на ремонт пошкодженого автомобіля 52130,99 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Положеннями ч. 1 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Отже, обов`язок з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Таким чином, відповідач як страховик відповідальності особи, винної у дорожньо-транспортній пригоді, на підставі спеціальної норми статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснює відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і зазначеним відновлювальним ремонтом згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків.

Відповідні роз`яснення містяться і в п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки».

Згідно із ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала

Відповідно до п. 1 ст. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (права власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 1 та ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Згідно зі ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013, № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Під час розгляду справи не було встановлено обставин, які в свідчили про виконання ПрАТ «Київський страховий дім» зобов`язань за договором страхування. Слід зауважити, що анулювання ліцензії та перебування у стадії ліквідації не звільняє ПрАТ від зобов`язань за попередньо укладеними договорами.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ПрАТ «Київський страховий дім» у зв`язку із настанням страхового випадку у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, зобов`язане відшкодувати позивачу оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди його майну.

У даному випадку, витрати, які були фактично понесені позивачем на ремонт складають 52130,99 грн, що в межах ліміту відповідальності страховика, інших обставин, що могли б свідчити про відсутність підстав для виплату страхового відшкодування, матеріалами справи не встановлено, вказана сума відповідем належним чином не оспорювалась і не спростовувалась.

З урахуванням вищенаведених правових норм, з ПрАТ «Київський страховий дім» підлягає стягненню на користь позивача страхове відшкодування в межах страхового ліміту в розмірі 52130,99 грн.

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України передбачено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі №910/10156/17 викладено правову позицію, за якою наслідком неправомірного користування чужими грошовими коштами, тобто прострочення виконання грошового зобов`язання (як договірного, так і позадоговірного), є нарахування відсотків річних відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України. Враховуючи вказане, ключовим у застосуванні вказаних вище норм є визначення моменту, з якого особа користується чужими грошовими коштами неправомірно, тобто наступає прострочення виконання грошового зобов`язання.

За таких обставин, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню також сума коштів встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми за цей час.

Керуючись ст. 22, 509, 1187, 1192, 1194 ЦК України, ст.ст. 3-5,12-13, 95, 133, 141, 211, 223, 258-259, 268, 264-265, 272-273, 354-355, п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім», треті особи: Моторне (транспортне) страхове бюро України, ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 52130,99 грн, три відсотки річних у розмірі 4194,76 грн, втрати від інфляції у розмірі 9158,34 грн, а всього, стягнути 65484,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Святошинський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 21.07.2021.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Київський страховий дім» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Артема, буд. 37-41, ЄДРПОУ: 25201716).

Третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України (місцезнаходження: м. Київ, Русанівський бульвар, 8, ЄДРПОУ: 21647131).

Третя особа: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ).

Суддя Ю.В. Войтенко