Вирок № 98684055, 30.07.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/18058/20

пр. № 1-кп/759/513/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2021 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Жмудь В.О.,

за участю секретаря Петренко О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.09.2020 за № 12020100080003850, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпро (м. Дніпропетровськ), українця, громадянина України, який здобув середню спеціальну освіту, неодружений, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий,

- 27.11.2019 Святошинським районним судом міста Києва за ч. 2 ст. 185; ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185; ст. 70 КК України до покарання у виді арешту на строк 6 місяців;

- 03.03.2020 Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпропетровська за ч. 1 ст. 186; ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік; звільнений з місць позбавлення волі у зв`язку з відбуттям строку покарання 14.09.2020,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185; ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурори - Корбут О.С., Сергійчук О.Б.,

обвинувачений - ОСОБА_1 ,

захисник - Виноградов О.С.,

інші учасники судового провадження:

представники потерпілих - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_11, Тарасюк Л.В., Бугай А.Г.,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 26.09.2020, приблизно о 22 год. 00 хв., знаходячись по вул. Петра Курінного, 2Б у м. Києві, шляхом проникнення до телефонного колодязя, намагався повторно таємно викрасти чуже майно, яке належить АТ «Укртелеком», загальною вартістю 744 грн 45 к., однак не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, які не залежали від його волі.

Так, Обвинувачений ОСОБА_1 26.09.2020, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванні місці, не маючи постійного місця роботи та інших джерел заробітку, а також відчуваючи потребу в грошових коштах, з метою відшукування предмету злочинного посягання, в темну пору доби, прослідував до вул. Петра Курінного в м. Києві, де поблизу будівлі № 2Б по даній вулиці, звернув увагу на телекомунікаційні колодязі, які були закриті металевими кришками. Маючи досвід крадіжок телекомунікаційних кабелів з колодязів, він вирішив проникнути до даного колодязю з метою крадіжки кабелів з подальшим оберненням на свою користь та поліпшення свого майнового стану. З метою реалізації свого протиправного умислу направленого на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 26.09.2020 приблизно о 22 год. 00 хв., знаходячись поблизу будівлі № 2Б, що по вул. Петра Курінного в м. Києві, пересвідчившись, що за його діями ніхто з оточуючих не спостерігає, за допомогою заздалегідь заготовленої викрутки, відкрив кришку телекомунікаційного колодязя та, спустившись в середину, виявив кабелі АТ «Укртелеком». Отримавши, в такий спосіб, вільний доступ до кабелю, який проходив у відчиненому ним колодязі, за допомогою заздалегідь заготовленого ножа, відрізав: 2 м кабелю з маркуванням ТПП 200*2*0,4, вартістю 614 грн 84 к (без ПДВ); 0,7 м кабелю за маркуванням ТПП 100*2*0,4 вартістю 129 грн 60 к (без ПДВ), а всього майна на загальну вартість 744 грн 45 к, який належить АТ «Укртелеком». Після цього, ОСОБА_1 помістив відрізаний кабель до заздалегідь заготовленої сумки, яка була при ньому, та транспортував його на поверхню з колодязя, з метою подальшого викрадення та обернення на свою користь. Однак, довести свої злочинні дії до кінця він не зміг, оскільки був викритий працівниками охорони, які прибули на спрацьовану сигналізацію, та був затриманий разом з викраденим чужим майном.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачуєтеся у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, а саме: закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненому повторно та поєднаному з проникненням у сховище.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, визнав частково та показав, що 14.09.2020 він звільнився з місць позбавлення волі та приїхав до м. Києва приблизно 18.09.2020 року. До цього він перебував у м. Дніпро. 27.09.2020 він повертався додому та проходив неподалік будинку № 2, що вул. Петра Курінного в м. Києві. Він згадав, що у телекомунікаційному колодязі у 2019 році залишав свої особисті речі, які вирішив забрати. Присвітивши ліхтариком, який він мав при собі, він відкрив кришку колодязя та заліз до нього. Речей у колодязі не було. Коли він вилазив з колодязя, то біля нього вже були працівники охоронної фірми, які його затримали. Кабелі він не крав та не мав наміру красти, заліз лише з метою забрати свої речі. На його думку, сигналізація спрацювала, бо він наступив на муфту. Через деякий час приїхав представник АТ «Укртелеком» ОСОБА_2 та з багажника свого автомобіля дістав сумку, в якій були канцелярський ніж, викрутка і 2 шматки кабелю. Свою вину визнає в тому, що заліз до колодязя. Цивільний позов АТ «Укртелеком» не визнав.

Допитаний у судовому засіданні представник АТ «Укртелеком» - ОСОБА_3 показав, що безпосереднім свідком вчинення кримінального правопорушення він не був. Оскільки кабель було зрізано, то спрацювала сигналізація і приїхали працівники охоронної фірми, які затримали ОСОБА_1 біля колодязя. Зрізані кабелі не можливо знову використовувати, вони замінюються на нові. Цивільний позов до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди на користь АТ «Укртелеком» в розмірі 744 грн 45 к. просив задовольнити в повному обсязі.

Допитаний у судовому засіданні представник АТ «Укртелеком» - ОСОБА_2 показав, що 26.09.2020 приблизно о 22 год. 00 хв. йому зателефонував диспетчер та повідомив, що у телекомунікаційному колодязі, що по вул. П. Курінного в м. Києві спрацювала сигналізація. Працівники охоронної фірми - ТОВ «Охоронний Холдинг» виїхали на місце. По інструкції на місці має бути також представник АТ «Укртелеком». Він приїхав до місця пригоди та побачив раніше знайомого ОСОБА_1 , якого вже раніше затримували біля цього колодязя, та який перебував у колодязі. На цьому місці біло відкрито два колодязі, в одному перебував ОСОБА_1 , а біля іншого була сумка, викрутка, ніж, а в середині колодязя - 2 відрізки кабелю. Відрізки кабелю він дістав з колодязя. Також показав, що працівники охоронної фірми жодних дій без представника АТ «Укртелеком» вчиняти не можуть відповідно до інструкції. Після того, як він прибув на місце була викликана СОГ. Крім того, зазначив, що сигналізація спрацьовує, коли здійснюється розрив кабелю (контактів) або пошкоджується муфта. Якщо на муфту просто наступити, то сигналізація не спрацьовує. Цивільний позов до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди на користь АТ «Укртелеком» в розмірі 744 грн 45 к. просив задовольнити в повному обсязі. Щодо призначення покарання обвинуваченому, то у вирішенні даного питання поклалася на розсуд суду.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що він працює охоронником у ТОВ «Охоронний Холдинг». Приблизно у кінці вересня 2020 року він разом з напарником ОСОБА_5 перебував на чергуванні. Після 22 год. 00 хв. їм поступив виклик на вул. Комісара Рикова, 2-Б у м. Києві, тепер це вул. Петра Курінного. На місце вони приїхали через 5 хвилин після виклику. Приїхавши на місце, вони оглядали територію і побачили ОСОБА_1 , який вилазив з колодязя. Сумки біля нього не було, її знайшли трохи далі біля другого колодязя, який теж був відкритий. У сумці були скручені шматки кабелю, а також ніж, викрутка. Відстань між колодязями приблизно 50 м. Також показав, що відповідно до їх внутрішньої інструкції вони не мають права викликати поліцію, чіпати речі та залазити у колодязі. Через деякий час приїхав представник АТ «Укртелеком» ОСОБА_2 , після цього була викликана СОГ. Разом з представником ОСОБА_2 вони оглянули сумку. До приїзду СОГ ОСОБА_1 розповідав їм, що 2 тижні тому звільнився з місць позбавлення волі та у колодязь заліз за кабелями. Крім того, показав, що сумку не могли принести і залишити біля колодязя.

Судом також досліджені докази сторони обвинувачення, які зібрані в ході досудового розслідування та ретельно перевірені в ході судового слідства, а саме:

- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 27.09.2020, відповідно до якого ОСОБА_2 повідомив про те, що 26.09.2020 близько о 22 год. 00 хв. по вул. Петра Курінного, 2Б у м. Києві, невідома особа намагалась викрасти телефонний кабель з телефонного колодязя, що належить ПАТ «Укртелеком» (т. 1 а.п. 83);

- протокол огляду місця події від 27.09.2020 та додатки до нього (схема та безпосередньо досліджений відеозапис даної слідчої дії у судовому засіданні), відповідно до якого огляд проведено у присутності понятих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , за участю ОСОБА_1 , спеціаліста Кордон. Даним протоколом встановлено, що об`єктом огляду є ділянка місцевості вкрита ґрунтом, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Петра Курінного, 2Б. На даній ділянці розташовані 3 телефонних колодязі, один із яких відчинений, металева кришка знаходиться поруч. З тильної сторони трьохповерхової будівлі розташована церква, біля якої розташований телефонний колодязь, кришка якого знаходиться поруч. У колодязі знаходяться кабелі чорного кольору та які мають ознаки пошкодження, а саме відсутність кабелю. Неподалік від колодязя знаходиться чоловік, який представився як ОСОБА_1 . Також на ділянці поряд знаходиться клітчата сумка, у якій виявлено канцелярський ніж, викрутка, два відрізки кабелю. Вказані речі в подальшому були вилучені та поміщенні до спец. пакету № ІNZ 4047377 (т. 1 а.п. 84-86, 87, 88);

- протокол огляду від 29.09.2020, відповідно до якого слідчим слідчого відділу Святошинського УП ГУНП у м. Києві проведено огляд спец пакету № ІNZ4047377, на якому містяться підписи двох понятих, слідчого та коротка фабула із назвою речей, які вилучені. Проведеним оглядом встановлено, що у спец. пакеті № ІNZ4047377 містяться клітчаста сумка, викрутка з оранжевою ручкою, ніж будівельний. Після завершення огляду вказані речі з первинною упаковкою було поміщено до спец. пакету № INZ4046975 (т. 1 а.п. 89-90);

- протокол проведення слідчого експерименту від 27.09.2020 та безпосередньо досліджений відеозапис даної слідчої дії за участю підозрюваного ОСОБА_1 , відповідно до якого у присутності понятих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , захисника Виноградова О.С., підозрюваний ОСОБА_1 фактично відтворив обставини вчинення ним кримінального правопорушення. При цьому, жодних зауважень до даного протоколу а ні підозрюваний ОСОБА_1 , а ні його захисник Виноградов О.С. в ході його проведення та під час його підписання не висловлювали (т. 1 а.п. 97-100).

Безпосередньо допитати свідка сторони обвинувачення ОСОБА_5 у судовому засіданні не виявилося можливим, оскільки стороною обвинувачення прибуття даного свідка у судове засідання не було забезпечено, незважаючи на те, що суд всіляко сприяв стороні обвинувачення в цьому.

При цьому, показання, допитаних у судовому засіданні представників потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_4 узгоджуються з письмовими доказами, які ретельно досліджені в ході судового розгляду, та не суперечать один одному.

Щодо твердження сторони захисту про визнання вказаних доказів неналежними, то суд при їх оцінці бере до уваги те, що вказані слідчі дії проведені з дотриманням положень ст. 237, 240 КПК України. Переглянутими у судовому засіданні відеозаписами даних слідчих дій, встановлено, що ОСОБА_1 , у присутності захисника Виноградова О.С. добровільно, без будь-якого примусу та вказівок, розказує та показує місце вчинення ним кримінального правопорушення.

Відповідно до положень ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відтак, оцінюючи вище перелічені докази, як кожний окремо з точки зору належності, допустимості, достовірності, так і сукупність вказаних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, а також враховуючи практику ЄСПЛ, суд дійшов до переконання, що в цілому спосіб отримання доказів у даному кримінальному провадженні був справедливим, а відтак, вказані докази суд визнає належними, допустимими, достовірними та кладе їх в основу обвинувального вироку.

За таких обставин, суд не знаходить правових підстав для задоволення клопотання сторони захисту щодо здійснення перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 з ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України на ч. 1 ст. 162 КК України.

Також суд критично оцінює версію сторони захисту щодо невинуватості обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки така їх версія в повному обсязі спростовується ретельним аналізом вище зазначених доказів у їх сукупності.

До того ж, таку позицію обвинуваченого ОСОБА_1 суд розцінює як бажання пом`якшити кримінальну відповідальність за діяння, які йому інкримінуються.

Таким чином, суд вважає доведеним у судовому засіданні те, що ОСОБА_1 26.09.2020 приблизно о 22 год. 00 хв., знаходячись по вул. Петра Курінного, 2Б у м. Києві, вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно та поєднаний з проникненням у сховище, а тому його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.

Також ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення, яке сформульовано в обвинувальному акті та підтримано прокурором в суді, у тому, що він 16.09.2020 приблизно о 14 год. 00 хв., знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванні місці, не маючи постійного місці роботи та інших джерел заробітку, а також, відчуваючи потребу у грошових коштах, з метою відшукування предмету злочинного посягання, прослідував до вул. Академіка Єфремова, що в м. Києві, де зайшов у під`їзд № 2 будинку № 25 та звернув увагу на ліфт. Маючи життєвий досвід крадіжок телекомунікаційних кабелів з колодязів, вирішив також проникнути до ліфтової шахти в даному будинку з метою крадіжки кабелів з подальшим оберненням на свою користь та поліпшення свого майнового стану. З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , пересвідчившись у тому, що за його діями ніхто з сторонніх осіб не спостерігає, невстановленим предметом відчинив двері, які ведуть до ліфтової шахти, та проник у середину, опинившись зверху на ліфтовій кабіні, він виявив кабелі, які належить КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва». Отримавши вільний доступ до кабелю, який проходив біля стіни, за допомогою гострого предмету, відрізав 117 метрів кабелю КВПЛ 18*75*, вартістю 8 772 грн, який належить КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», після чого, з місця вчинення злочину втік, разом із викраденим чужим майном.

Крім цього, ОСОБА_1 в період часу з 15.09.2020 до 16.09.2020, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, не маючи постійного місця роботи та інших джерел заробітку, а також відчуваючи потребу у грошових коштах, з метою відшукування предмету злочинного посягання, прослідував до вул. Академіка Єфремова, що в м. Києві, де зайшов у під`їзд № 1 будинку № 21 та звернув увагу на ліфтову кабіну. Маючи життєвий досвід крадіжок телекомунікаційних кабелів з колодязів, вирішив також проникнути до ліфтової шахти в даному будинку, з метою крадіжки кабелів з подальшим оберненням на свою користь та поліпшення свого майнового стану. З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на повторне, таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , пересвідчившись у тому, що за його діями ніхто з сторонніх осіб не спостерігає, невстановленим предметом відчинив двері, які ведуть до ліфтової шахти та проник всередину, опинившись таким чином, зверху на ліфтовій кабіні, він виявив кабелі, які належить КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва». Отримавши вільний доступ до кабелю, який проходив біля стіни, за допомогою гострого предмету, відрізав 117 метрів кабелю КВПЛ 18*75*, вартістю 8 772 грн, який належить КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», після чого, з місця вчинення злочину втік, разом із викраденим чужим майном.

Крім цього, ОСОБА_1 в період часу з 15.09.2020 до 16.09.2020, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, не маючи постійного місця роботи та інших джерел заробітку, а також відчуваючи потребу у грошових коштах, з метою відшукування предмету злочинного посягання, прослідував до вул. Підлісна, що в м. Києві, де зайшов у під`їзд № 2, будинку № 2 та звернув увагу на ліфтову кабіну. Маючи життєвий досвід крадіжок телекомунікаційних кабелів з колодязів, вирішив також проникнути до ліфтової шахти у даному будинку з метою крадіжки кабелів з подальшим оберненням на свою користь та поліпшення свого майнового стану. З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , пересвідчившись у тому, що за його діями ніхто з сторонніх осіб не спостерігає, невстановленим предметом відчинив двері, які ведуть до ліфтової шахти та проник у середину, опинившись зверху на ліфтовій кабіні, він виявив кабелі КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва». Отримавши вільний доступ до кабелю, який проходив біля стіни, за допомогою гострого предмету, відрізав 105 метрів кабелю КВПЛ 18*75*, вартістю 7 872 грн 48 к., який належить КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», після чого, з місця вчинення злочину втік, разом із викраденим чужим майном.

Крім цього, ОСОБА_1 в період часу з 20.09.2020 до 21.09.2020, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, не маючи постійного місця роботи та інших джерел заробітку, а також відчуваючи потребу у грошових коштах, з метою відшукування предмету злочинного посягання, прослідував до вул. Василя Стуса, що в м. Києві, де зайшов у під`їзд № 1 будинку № 5 та звернув увагу на ліфтову кабіну. Маючи життєвий досвід крадіжок телекомунікаційних кабелів з колодязів, вирішив також проникнути до ліфтової шахти в даному будинку з метою крадіжки кабелів з подальшим оберненням на свою користь та поліпшення свого майнового стану. З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , пересвідчившись у тому, що за його діями ніхто з сторонніх осіб не спостерігає, невстановленим предметом відчинив двері, які ведуть до ліфтової шахти та проник в середину, опинившись таким чином зверху на ліфтовій кабіні, він виявив кабелі, які належить КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва». Отримавши вільний доступ до кабелю, який проходив біля стіни, за допомогою гострого предмету, відрізав 105 метрів кабелю КВПЛ 18*75*, вартістю 7 872 грн 48 к., який належить КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», після чого, з місця вчинення злочину втік, разом із викраденим чужим майном.

Таким чином, ОСОБА_1 згідно обвинувального акта обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме: таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно та поєднаному з проникненням у сховище.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, не визнав та показав, що до вчинення крадіжок кабелів з ліфтових кабін, які належать КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», він не причетний. Під час досудового розслідування він погодився взяти на себе вину, оскільки працівники поліції пообіцяли йому гарні умови - надати чистий, охайний одяг та продукти харчування, також сказали, що їм потрібні показники щодо розкриття кримінальних правопорушень. Під час слідчого експерименту він повторював те, що йому казав слідчий і вказував на будинки, на які йому вказав слідчий. Також показав, що у період з 14.09.2020 (одразу як звільнився з місць позбавлення волі) до приблизно 18.09.2020 він перебував у м. Дніпро у свого батька ОСОБА_10 .

Сторона обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні даного кримінального правопорушення посилається на такі докази, які безпосередньо та ретельно досліджені судом:

- показання представника потерпілого ОСОБА_11 , який в судовому засіданні показав, що свідком вчинення кримінальних правопорушень він не був. У період часу з 16.09.2020 до 20.09.2020 у будинках по АДРЕСА_3 з ліфтових шахт було викрадено 4 кабелі довжиною від 105 до 117 м., багатожильні, мідні. Відповідною службою було зафіксовано зупинку ліфтів та відсутність кабелів. Цивільний позов КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва» до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди у розмірі 33 228 грн 96 к. просив задовольнити в повному обсязі. Щодо призначення покарання обвинуваченому, то у вирішенні даного питання поклався на розсуд суду;

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 16.09.2020, відповідно до якого ОСОБА_12 повідомила про те, що 16.09.2020 приблизно о 14 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, вул. А.Єфремова, 21, невідома особа таємно заволоділа ліфтовим кабелем, який знаходився у ліфтовій шахті (т. 1 а.п. 101);

- протокол огляду місця події від 16.09.2021, відповідно до якого об`єктом огляду є приміщення під`їзду № 1 у будинку № 21 по вул. А. Єфремова в м. Києві , де на десятому поверсі у даному будинку виявлено ліфтову кабіну, на якій висить обрізаний ізольований кабель (т. 1 а.п. 103-105);

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 16.09.2020, відповідно до якого ОСОБА_12 повідомила про те, що 16.09.2020 приблизно о 14 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, вул. А. Єфремова, 25, 2-й під`їзд, невідома особа таємно заволоділа ліфтовим кабелем, який знаходився у ліфтовій шахті (т. 1 а.п. 106);

- протокол огляду місця події від 16.09.2021 та схему, відповідно до якого, об`єктом огляду є приміщення під`їзду № 2 у будинку № 25 по вул. А. Єфремова у м. Києві , де між восьмим та дев`ятим поверхами даного будинку виявлено ліфтову кабіну, на якій висить обрізаний ізольований кабель (т. 1 а.п. 108-111);

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 16.09.2020, відповідно до якого ОСОБА_13 повідомив про те, що 15.09.2020 приблизно о 21 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, вул. Підлісна, 2, другий під`їзд, невідома особа проникла до ліфтової шахти, шляхом відкривання дверей ліфта невідомим предметом, звідки таємно заволоділа ліфтовим кабелем близько 90 метрів (т. 1 а.п. 112);

- протокол огляду місця події від 16.09.2021 та схему, відповідно до якого об`єктом огляду є приміщення під`їзду № 2 у будинку № 2 по вул. Підлісна в м. Києві , де у приміщенні ліфтової шахти на землі виявлено залишки обрізаної ізоляції від кабелів. Піднявшись на 9 поверх даного будинку, при відкриванні ліфтових дверей виявлено ліфтову кабіну між восьмим та дев`ятим поверхом, на якій висить обрізаний ізольований кабель. Також на стіні розміщений електричний щиток, на якому виявлено залишки обрізаних кабелів (т.1 а.п. 114-117);

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 21.09.2020, відповідно до якого ОСОБА_14 повідомив про те, що в період часу з 20 год. 00 хв. 20.09.2020 до 13 год. 39 хв. 21.09.2020 невідома особа за адресою: м. Київ, вул. Василя Стуса, 5, таємно викрала підвісні електричні кабелі (т. 1 а.п. 118);

- протокол огляду місця події від 21.09.2020, відповідно до якого об`єктом огляду є ліфтова шахта, що розміщена у під`їзді будинку № 5 по вул. Василя Стуса в м. Києві . На дев`ятому поверсі вказаного будинку, при відкритті дверей вантажного ліфту, встановлено, що кабіна ліфта зафіксована на восьмому поверсі, прямо від дверей на стіні прикріплена коробка, від якої догори проходять кабелі білого кольору, нижче з коробки звисають обрізки кабелів. На сьомому поверсі відсутні кабелі, при відкритті дверей вантажного ліфту, наявна пуста шахта ліфту, у якій звисають чотири кабелі чорного кольору з маркуванням КПВЛ 1х18 та КПВЛ 1х6, кабелі мають ознаки відрізу (т.1 а.п.119-121);

- протокол проведення слідчого експерименту від 28.09.2020 та безпосередньо досліджений відеозапис даної слідчої дії за участю підозрюваного ОСОБА_1 та понятих ОСОБА_15 , ОСОБА_16 (т. 1 а.п. 123-126, 127).

Безпосередньо допитати свідка сторони захисту - ОСОБА_10 у судовому засіданні не виявилося можливим, оскільки стороною захисту прибуття даного свідка у судове засідання не було забезпечено, незважаючи на те, що суд всіляко сприяв стороні захисту в цьому.

Таким чином, розглянувши кримінальне провадження у межах пред`явленого обвинувачення, проаналізувавши наявні в матеріалах кримінального провадження документи, які, на думку сторони обвинувачення, є доказами, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, покладається на слідчого, прокурора.

Згідно до положень ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України саме на прокурора та слідчого, покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно положеннями ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд, оцінивши докази у їх сукупності, дійшов до висновку, що стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Так, показання представника потерпілого Стукалова А.В. не підтверджують, що кримінальне правопорушення вчинено саме обвинуваченим ОСОБА_1 .

Стороною захисту заявлено клопотання про визнання недопустимим доказом слідчого експерименту, проведеного за участю підозрюваного ОСОБА_1 з підстав порушення вимог КПК України та права на захист. Дане клопотання обґрунтовується тим, що обвинувачений в судовому засіданні заперечив обставини, викладені в ньому, а сам протокол є фактично допитом підозрюваного з метою закріпити визнавальні покази, слідчий експеримент проведений у відсутності захисника Виноградова О.С., хоча на момент він був призначений Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у м. Києві (доручення від 27.09.2020 року).

Вирішуючи питання за заявленим клопотанням, суд виходить з того, що показання обвинуваченого, надані у судовому засіданні, та протокол проведення слідчого експерименту є окремими самостійними процесуальними джерелами доказів, які суд оцінює за правилами ст. 94 КПК України.

Так, при проведенні слідчого експерименту участь підозрюваного не може виявлятися виключно у формі повідомлення відомостей про фактичні дані, які мають значення для кримінального провадження. Слідчий експеримент, здійснений у такій формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин подій, проведення необхідних дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення, має розцінюватись як повторний допит, що не може мати в суді доказового значення з огляду на положення ч. 4 ст. 95 КПК.

Із безпосередньо дослідженого в судовому засіданні протоколу проведення слідчого експерименту від 28.09.2020 та додатку до нього - диску із відеозаписом вбачається, що слідчий експеримент містить виключно покази підозрюваного ОСОБА_1 та визнання ним факту вчинення крадіжок кабелю. При цьому, самого відтворення крадіжки кабелів підозрюваним ОСОБА_1 (яким чином проникав до ліфтових кабін, чим відрізав кабелі, яким чином залишав ліфтові кабіни та де збував крадені кабелі) відеозапис не містить. Таким чином, проведення слідчого експерименту у формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки події, а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінальних правопорушень з метою його процесуального закріплення, суд розцінює як допит, а відповідно до положень ч. 4 ст. 95 КПК суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

На підставі вище наведеного, суд визнає протокол слідчого експерименту від 28.09.2020 недопустимим доказом.

Інші письмові докази, надані стороною обвинувачення, лише документують факт вчинення крадіжок кабелю, однак також не доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення.

Відтак, стороною обвинувачення не було надано належних та допустимих доказів та не доведено поза розумним сумнівом причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

За таких обставин, ОСОБА_1 у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України необхідно визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та виправдати у зв`язку з не доведенням того, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, відповідно до вимог ст. 65, 68 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання, ступінь здійснення кримінально протиправного наміру та причини, внаслідок яких кримінальне правопорушення не було доведено до кінця.

Відповідно до ст. 66 та 67 КК України обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином; ступінь здійснення кримінально протиправного наміру та причини, внаслідок яких кримінальне правопорушення не було доведено до кінця; ставлення ОСОБА_1 до вчиненого; відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують його покарання; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він неодружений, пільгами не користується, офіційно непрацевлаштований, має місце реєстрації у місті Дніпро, за даними облікової документації на обліку у лікаря-психіатра та під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, що свідчить про його осудність, раніше неодноразово судимий за кримінальні правопорушення проти власності.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України в межах, установлених у санкції ч. 3 ст. 185 КК України, з урахуванням вимог ст. 68 КК України, а саме у виді позбавлення волі, оскільки, на думку суду, його виправлення і перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Цивільний позов АТ «Укртелеком» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків у розмірі 744 грн 45 к., підлягає задоволенню в повному обсязі (т. 1 а.п. 33-36, 37, 94, 95).

Цивільний позов КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 33 228 грн 96 к., суд на підставі ч. 3 ст. 129 КПК України залишає без розгляду.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України (т. 1 а.п. 91, 92, 93, 96, ).

Процесуальні витрати відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 9, 17, 22, 92, 94, 95, ч. 9 ст. 100, ст. 237, 240, 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 185 КК України та виправдати у зв`язку з недоведеністю вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Запобіжний захід застосований до ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дня його фактичного затримання, а саме з 02 год. 00 хв. 27.09.2020 року.

Цивільний позов Акціонерного товариства «Укртелеком» Київська міська філія до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Укртелеком» Київська міська філія (ЄДРПОУ 21560766, р/р НОМЕР_1 у АТ «Альфа Банк», МФО 300346, ІПН 215607626656) майнову шкоду в розмірі 744 (сімсот сорок чотири) грн 45 к.

Цивільний позов Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 33288 грн 96 к. - залишити без розгляду.

Речові докази:

- два відрізки кабелю, які передані на відповідальне зберігання представнику АТ «Укртелеком» ОСОБА_2, - залишити у належного володільця АТ «Укртелеком»;

- спец. пакет № INZ4046975, в якому знаходяться викрутка, ніж та клітчаста сумка, який переданий до камери схову речових доказів Святошинського УП ГУ Національної поліції у м. Києві, - знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя В.О. Жмудь