Рішення № 98683711, 23.07.2021, Оболонський районний суд міста Києва

23.07.2021 Справа № 756/860/21

Унікальний №756/860/21

Провадження №2/756/3026/21

РІШЕННЯ

Іменем України

13 липня 2021 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Банасько І.М.,

за участю секретаря судового засідання Чагір Б.К.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Дитинчук В.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Попова», третя особа: Приватне підприємство «БС Інвест», про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

21.01.2021 до Оболонського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_3 (далі по тексту - ОСОБА_3 ) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Попова» (далі по тексту - ОСББ «Попова»), третя особа Приватне підприємство «БС Інвест» (далі по тексту - ПП «БС Інвест») про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди та понесених витрат.

В прохальній частині позовної заяви позивач просить суд визнати дії ОСББ «Попова» щодо нарахування заборгованості за житлово - комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_1 за період з лютого 2020 року по серпень 2020 року у розмірі 13 276,83 грн незаконними та зобов`язати здійснити її перерахунок, повністю виключивши зазначену суму заборгованості; стягнути з ОСББ «Попова» моральну шкоду у розмірі 30 000,00 грн та збитки у вигляді витрат по оплаті юридичних послуг у розмірі 6 500,00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до договору купівлі - продажу від 29.10.2019 їй на праві приватної власності належить однокімнатна квартира, загальною площею 28,4 кв. м, житловою площею 21,7 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Управління вказаним будинком здійснює відповідач, а забудовником є третя особа.

За твердженням позивача, після початку проживання у вказаній квартирі нею проводилася оплата за спожиту електроенергію в квартирі за затвердженими тарифами для населення, однак в подальшому відповідачем вимагалося від неї проведення доплати різниці за спожиту електричну енергію та здійснення оплати за спожиту електричну енергію за тарифами для юридичних осіб, у зв`язку з тим, що між ОСББ «Попова» та ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» ще не погоджено проекту про підключення будинку до електричних мереж.

Як вказує позивач, відповідач вимагає від неї сплати за житлово - комунальні послуги за період з лютого 2020 року по серпень 2020 у розмірі 13 276,85 грн. Однак, ОСОБА_3 вважає, що зазначена сума заборгованості є незаконною та необґрунтованою, так як включає в себе борг за спожиту нею в квартирі електричну енергію за тарифами для юридичних осіб, а відтак підлягає перерахунку за затвердженими тарифами на електроенергію для населення.

Окрім того, позивач вважає, що вимагання сплати за спожиту в квартирі електричну енергію та припинення постачання електричної енергії споживачу може здійснюватися виключно оператором системи або електропостачальником, з яким у споживача укладено договори про надання послуг з розподілу електричної енергії та про постачання електричної енергії.

На переконання позивача, ситуація, яка склалася між нею та відповідачем негативно відображається на її психічному та емоційному стані, житлові умови є некомфортними, оскільки із-за незгоди сплачувати за завищеними та необґрунтованими тарифами їй чиняться перепони у користуванні електричною енергією шляхом виводу з ладу електричного обладнання в електрощитовій, що створює неможливість ведення нормального способу життя. Тому, вказані обставини на думку позивача є підставою для стягнення з відповідача на її користь моральної шкоди у заявленому розмірі в судовому порядку.

Тому, з метою захисту своїх прав та інтересів, позивач звернулася до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 26.01.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №756/860/21, призначено розгляд справи по суті на 23.02.2021.

Розгляд справи з підстав, передбачених процесуальним законом неодноразово відкладався, востаннє на 10.03.2021.

Ухвалою суду від 10.03.2021 судом здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін вказаної цивільної справи на її розгляд в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.04.2021. Підготовче засідання судом неодноразово відкладалося.

У відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 02.04.2021 представник відповідача просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що даний спір належить до господарської юрисдикції, а тому провадження у справі має бути закрите. Окрім того, в спростування заявлених позовних вимог вказує на те, що постачання електричної енергії в ОСББ «Попова» відбувається на підставі договору про постачання електричної енергії № 53227 від 24.03.2016, укладеного між ПАТ «Київенерго» та третьою особою ПП «БС Інвест», у якого позивач придбала квартиру. Оплата постачання електричної енергії відбувається за встановленими постачальником тарифами. Договір № 53227 є чинним. Позивачем не надано договору укладеного нею з електропостачальною організацією як індивідуальним споживачем - фізичною особою. Відповідач вважає, що позивач не сплачуючи житлово - комунальні послуги, в тому рахунку послуги за електроенергію порушує вимоги Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Статуту ОСББ «Попова», а також права інших співвласників будинку, створює загрозу для забезпечення безперебійного постачання електричної енергії до будинку, виходу з ладу, в тому числі електричного обладнання будинку, що належить на праві спільної власності співвласникам об`єднання.

Разом з тим, у відзиві на позовну заяву, відповідач наголошує на тому, що на даний час відсутня законодавча норма щодо передачі на баланс ОСББ житлових будинків. ОСББ «Попова» після реєстрації юридичної особи ініціював процедуру укладення індивідуальних договорів на постачання електроенергії із співвласниками майна ОСББ «Попова», здійснює розробку технічної документації. Після укладення співвласниками майна ОСББ «Попова» індивідуальних договорів на постачання електроенергії, оплата за постачання електроенергії буде вчинятися на підставі останніх.

З-поміж іншого, у відзиві на позовну заяву, відповідач зауважив, що твердження позивача про те, що ОСББ «Попова» не здійснює діяльність по забезпеченню і захисту прав співвласників не відповідає дійсності, оскільки відповідачем укладено договори з постачальниками житлово - комунальних послуг і здійснюється подальша діяльність з їх укладення. При цьому, вказавши, що ОСББ «Попова» не визнає доводи позивача відносно того, що відповідачем чиняться перешкоди позивачу у користуванні електроенергією шляхом виводу з ладу електричного обладнання в електрощитовій, а також інші обставини на які ОСОБА_3 посилається як на підставу для відшкодування їй моральної шкоди, так як останні не підтверджені належними та допустимими доказами.

Третя особа у своїх письмових поясненнях вказала на те, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, не підтверджені належними доказами, а тому в задоволенні останніх слід відмовити.

У відповіді на відзив, яка надійшла до суду 08.04.2021 позивач підтримала заявлені позовні вимоги, зазначивши, що ОСББ «Попова» не надає співвласникам будинку жодних послуг і не може бути постачальником електроенергії, а тому не може встановлювати тарифи самостійно і вимагати відшкодування витрат як для юридичних осіб. Водночас, зауваживши, що позивач, як фізична особа та власник квартири АДРЕСА_1 , не має можливості укласти індивідуальний договір з постачальником електроенергії ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», поки ОСББ «Попова» не будуть виконані усі вимоги щодо підключення будинку.

В заяві від 26.05.2021 позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати дії ОСББ «Попова» в частині нарахування вартості оплати комунальних послуг для співвласників, у тому числі за електричну енергію, за тарифами відмінними від законодавчо встановлених для населення незаконними; зобов`язати ОСББ «Попова» здійснити перерахунок вартості оплати комунальних послуг з листопада 2019, у тому числі за електричну енергію, за тарифами законодавчо встановленими для населення; стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди у розмірі 30 000,00 грн.

Протокольною ухвалою суду від 01.06.2021 дану заяву прийнято судом до розгляду.

03.06.2021 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.06.2021.

29.06.2021 в судовому засіданні оголошено перерву до 13.07.2021.

13.07.2021 в судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечила, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.

Третя особа явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, від останнього у матеріалах міститься заява, в якій ПП "БС Інвест" клопоче про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши матеріали справи, дослідивши докази надані сторонами в підтвердження та спростування заявлених позовних вимог суд встановив наступні обставини.

Як встановлено судом, позивач - ОСОБА_3 на підставі договору купівлі - продажу від 29.10.2019 є власником квартири АДРЕСА_1 . Згідно умов даного договору позивач придбала квартиру у третьої особи - ПП «БС Інвест», яке є забудовником.

Управління вказаним будинком здійснює відповідач - ОСББ «Попова», яке створено відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» власниками квартир, є юридичною особою та діє на підставі Статуту.

З матеріалів справи убачається, що позивач є співвласником ОСББ «Попова» та споживачем житлово - комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , які включають в себе: послуги з утримання будинку, опалення, вивіз сміття, холодне водопостачання та водовідведення, електроенергію.

У своїх поясненнях суду та у змісті позовної заяви позивач та її представник вказували на те, що, ОСОБА_3 як споживач житлово - комунальних послуг здійснювала оплату за надані послуги в період з листопада 2019 року по лютий 2020 року. З лютого 2020 року оплата за житлово - комунальні послуги останньою не здійснюється з тих підстав, що нарахування оплати за спожиту електричну енергію в квартирі здійснюється відповідачем за тарифами встановленими для юридичних осіб, що позивач вважає незаконним, оскільки вважає, що їй як споживачу має нараховуватися за тарифами встановленими для населення. Тому, зважаючи на те, що виставлені їй рахунки для оплати за житлово - комунальні послуги містять тариф за електроенергію як для юридичних осіб, у позивача є припущення, що надані їй інші житлово - комунальні послуги можуть бути також нараховані відповідачем за тарифами не передбаченими для фізичних осіб.

З матеріалів справи слідує, що 24.03.2016 між ПАТ «Київенерго» (постачальник) та забудовником ПП «БС Інвест» (споживач) укладено договір № 53227, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об`єктами споживача згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід`ємною частиною, а споживач сплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до Протоколу №2 Загальних Зборів Співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Попова» від 07.02.2019, п.2.1. прийнято рішення, що після передачі майна на баланс ОСББ «Попова» від особи, що здійснювала управління майном ПП «БС Інвест», оформити договірні відносини з постачальниками житлово-комунальних послуг: з постачання гарячої води, з постачання теплової енергії, з постачання та розподілу електричної енергії, з централізованого водопостачання, з централізованого водовідведення, послуга з поводження з побутовими відходами, послуга з утримання будинку; п.2.2. прийнято рішення, яким затвердили, що укладення договорів з постачальниками житлово-комунальних послуг має відбутись за формами договорів, наданими постачальниками таких послуг. Укладення договорів за формами наданими постачальниками таких послуг не потребує окремого затвердження рішенням Загальних Зборів Співвласників; п.2.3. прийнято рішення, яким затвердили, що в перехідний період до укладення договорів ОСББ «Попова» з постачальниками житлово-комунальних послуг, споживання таких послуг за адресою: АДРЕСА_1 , здійснювати за діючими договорами, укладеними до створення ОСББ «Попова» особою, що здійснювала управління майном ПП «БС Інвест» з постачальниками послуг на умовах відшкодування вартості за діючими договорами згідно тарифів постачальників послуг.

Відтак, судом встановлено, що постачання електричної енергії в ОСББ «Попова» відбувалося на підставі договору про постачання електричної енергії № 53227 від 24.03.2016, укладеного між ПАТ «Київенерго» та третьою особою ПП «БС Інвест» (забудовник), у якого позивач придбала квартиру. Оплата постачання електричної енергії здійснювалася за встановленими постачальником тарифами для споживача ПП «БС Інвест».

З матеріалів справи убачається, що надання інших житлово - комунальних послуг в ОСББ «Попова» здійснювалося на підставі прямих договорів ОСББ «Попова», як колективного споживача з надавачами послуг, а саме на підставі: договору ОСББ «Попова» з КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» № 8353101 від 01.07.2019 про постачання теплової енергії у гарячій воді; договору ОСББ «Попова» з ПрАТ «Київспецтранс» №305113/20 від 20.05.2020 про надання послуг зі збирання, вивезення та захоронення твердих побутових відходів; договору ОСББ «Попова» з ПрАТ «Київспецтранс» №К05806 від 20.05.2020 про користування контейнерів для збирання твердих побутових відходів; договору ОСББ «Попова» з ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» № 20945/4-05 від 08.04.2019 про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі.

Вищевикладені обставини підтверджують те, що ОСББ «Попова» не є обслуговуючою організацією та виконавцем житлово - комунальних послуг, а є колективним споживачем. Окрім того, вказані обставини також підтверджують те, що нарахування відповідачу оплати за електроенергію за тарифами як для юридичних осіб обумовлено тим, що постачальником надавалася електрична енергія в ОСББ «Попова» на підставі договору, де споживачем є юридична особа, забудовник ПП «БС Інвест», оскільки індивідуальний договір про постачання електричної енергії позивачем з постачальником не укладався. Однак, незважаючи на те, що за договором споживачем вказано ПП «БС Інвест», фактично побутовим споживачем є ОСББ «Попова» в особі співвласників.

Разом з тим, судом встановлено, що позивач маючи заборгованість за житлово - комунальні послуги та не здійснюючи їх оплати з підстав не погодження з застосованими тарифами на електропостачання продовжує користуватися житлово - комунальними послугами, договір про постачання електричної енергії № 53227 від 24.03.2016 останньою не оскаржувався.

Виходячи із змісту встановлених фактичних обставин, характеру спірних правовідносин, заявленого предмету позову (з урахуванням уточнень) та визначених позивачем підстав позову суду необхідно вирішити такі питання:

1.Щодо наявності права на звернення до суду з позовними вимогами від імені всіх співвласників;

2.Щодо ефективності обраного способу захисту;

3.Щодо належності визначеного позивачем відповідача у справі;

4.Щодо наявності підстав для задоволення вимог про стягнення моральної шкоди;

5.Щодо предметної юрисдикції.

Щодо наявності права у позивача на звернення до суду з позовними вимогами від імені всіх співвласників.

Однією з позовних вимог позивача з урахуванням заявлених нею уточнень є вимога, в якій ОСОБА_3 просить суд визнати дії ОСББ «Попова» в частині нарахування вартості оплати комунальних послуг для співвласників, у тому числі за електричну енергію, за тарифами відмінними від законодавчо встановлених для населення незаконними.

Із змісту заявленої позовної вимоги убачається, що позивач звернулася до суду за захистом прав всіх співвласників ОСББ «Попова».

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи та інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Аналогічного правового висновку дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 18.11.2020 у справі № 686/1593/18.

Згідно з частиною четвертою статті 42 ЦПК України у справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження наявності у позивача права на звернення до суду з відповідною позовною вимогою від імені всіх співвласників ОСББ «Попова» за захистом їх прав, а також доказів на підтвердження порушення їх прав в частині нарахування вартості оплати комунальних послуг для співвласників, у тому числі за електричну енергію. Тобто, ОСОБА_3 будучи позивачем у справі фактично звернулася з позовною вимогою за захистом прав осіб без належних на те правомочностей.

Щодо ефективності обраного способу захисту.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України.

Суд звертає увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (див. висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, від 06.04.2021 у справі №910/10011/19).

Відповідно до частин першої, другої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

З наведених норм права вбачається, що держава забезпечує захист порушених або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб. Такі права захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Отже, розглядаючи справу суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).

Позивач у цій справі обрав спосіб захисту порушеного права у вигляді визнання дій ОСББ «Попова» в частині нарахування вартості оплати комунальних послуг для співвласників, у тому числі за електричну енергію, за тарифами відмінними від законодавчо встановлених для населення незаконними.

Суд звертає увагу, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (висновки сформульовані в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Тобто спосіб захисту має бути дієвим (ефективним), а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів особи.

Завданням суду є вирішення спору, який виник між учасниками справи у найбільш ефективний спосіб з метою запобігання ситуаціям, які б спричинили повторне звернення до суду з іншим позовом або захисту порушеного права в інший спосіб. Тобто вирішення справи в суді має на меті, зокрема, вирішення спору між сторонами у такий спосіб, щоб учасники правовідносин не мали необхідності докладати зайвих зусиль для врегулювання спору повторно, або врегулювання спору у іншій спосіб, або врегулювання іншого спору, який виник у зв`язку із судовим рішенням тощо.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку щодо відмови позивачу у задоволенні позову в частині позовної вимоги про визнання дій ОСББ «Попова» в частині нарахування вартості оплати комунальних послуг для співвласників, у тому числі за електричну енергію, за тарифами відмінними від законодавчо встановлених для населення незаконними, оскільки такий спосіб захисту є неефективним, не призводить до поновлення порушених прав, позаяк спрямований на встановлення факту, що має юридичне значення.

Щодо належності визначеного позивачем відповідача у справі.

Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

Визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість установлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц; від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц; від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц; від 12.12.2018 у справах № 570/3439/16-ц та № 372/51/16-ц, від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17).

Відповідно до частин першої, другої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні та юридичні особи, а також держава.

Зокрема, позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

За змістом наведених норм сторони - це суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги, а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов`язання. При цьому відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги. В судовому порядку підлягають захисту порушене право й охоронювані законом інтереси саме від відповідача (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17).

Отже належним відповідачем є така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, тоді як неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Звідси належним суб`єктним складом відповідачів є склад відповідачів, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи не визнаного матеріального правовідношення.

Тож визначення позивачем у справі складу сторін має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті чи для закриття провадження у справі. Під час розгляду справи за незмінного складу сторін (відсутності клопотання позивача про заміну неналежного відповідача належним в порядку статті 51 ЦПК України) за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача, оскільки суд за власною ініціативою не має права на вчинення процесуальної дії з заміни відповідача (див. висновки сформовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 23/9076/16-ц, від 26.11.2019 у справі № 905/386/18).

У справі, що розглядається предметом спору є також вимога, в якій позивач просить зобов`язати ОСББ «Попова» здійснити перерахунок вартості оплати комунальних послуг з листопада 2019 року, у тому числі за електричну енергію, за тарифами встановленими законодавчо для населення.

Суд вважає, що ОСББ «Попова» не є суб`єктом нарахування вартості оплати комунальних послуг та не наділений правом здійснювати їх перерахунок, оскільки не є виконавцем, надавачем житлово - комунальних послуг, а є колективним споживачем, який має право на відшкодування вартості спожитих житлово - комунальних послуг з кінцевих споживачів - співвласників майна ОСББ «Попова» для розрахунку з виконавцями житлово - комунальних послуг.

Тому така вимога за своїм суб`єктним складом за вказаного предмету спору та змісту правовідносин має пред`являтися позивачем до виконавців житлово - комунальних послуг.

Оскільки, ОСББ «Попова» не є належним відповідачем, у задоволенні позову в частині позовної вимоги про зобов`язання ОСББ «Попова» здійснити перерахунок вартості оплати комунальних послуг з листопада 2019, у тому числі за електричну енергію, за тарифами встановленими законодавчо для населення слід відмовити.

Щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 30 000,00 грн

Суд вважає за необхідне зазначити, що дана позовна вимога є похідною від заявлених позовних вимог про визнання дій ОСББ «Попова» в частині нарахування вартості оплати комунальних послуг для співвласників, у тому числі за електричну енергію, за тарифами відмінними від законодавчо встановлених для населення незаконними; та зобов`язання ОСББ «Попова» здійснити перерахунок вартості оплати комунальних послуг з листопада 2019, у тому числі за електричну енергію, за тарифами встановленими законодавчо для населення, у задоволенні яких судом відмовлено.

Таким чином, зважаючи на те, що зазначена позовна вимога заявлена до ОСББ «Попова», який є неналежним відповідачем з огляду на предмет спору і характер спірних правовідносин та враховуючи неефективний спосіб захисту обраний позивачем, у задоволенні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 30 000,00 грн також слід відмовити.

Щодо предметної юрисдикції

Разом з тим, суд критично відносить до позиції відповідача, викладеної у відзиві на позовну заяву відносно того, що спір між сторонами належить до господарської юрисдикції і провадження у цивільній справі підлягає закриттю.

В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на те, що позивач не погоджується з діяльністю та управлінням ОСББ «Попова» в частині стягнення з неї заборгованості за житлово - комунальні послуги, а тому з урахуванням приписів статті 20 ГПК України та судової практики спори щодо діяльності та рішень ОСББ підсудні господарським судам.

Суд вважає такі доводи відповідача помилковими виходячи з наступного.

За приписами частини першої статті 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Тобто, в порядку господарського судочинства зокрема розглядаються спори у правовідносинах, які стосуються порядку створення, реєстрації, реорганізації, діяльності і ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку. Такі спори виникають при здійсненні права управління юридичною особою, а тому є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи незалежно від суб`єктного складу такого спору.

Натомість, спори, що стосуються реалізації прав та виконання обов`язків особи у межах здійснення ним як співвласником володіння, користування і розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, учасника правовідносин з надання житлово-комунальних послуг підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Аналогічного правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.02.2021 у справі № 906/1308/19.

Тому, зважаючи на те, що заявлений позивачем спір стосується саме захисту прав у сфері надання житлово-комунальних послуг, а не діяльності та управління ОСББ, то відповідно підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Виходячи з вищевикладеного в своїй сукупності, суд прийшов до переконливого висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСББ «Попова» про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди слід відмовити у повному обсязі.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову у повному обсязі витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за правилами статті 141 ЦПК України слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 4 - 5, 12, 42, 48, 76 - 81, 89, 141, 259, 263 - 265, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволення позову ОСОБА_3 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Попова», третя особа: Приватне підприємство «БС Інвест», про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішенння суду складено - 23.07.2021.

Учасники справи:

ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 ; адреса для кореспонденції: АДРЕСА_5 );

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Попова» (код ЄДРПОУ 42759489, адреса: 04074, м. Київ, пров. Попова, буд. 5А);

Приватне підприємство «БС Інвест» (код ЄДРПОУ 40060107, адреса: 04074, м. Київ, пров. Попова, буд. 5А).

Суддя І.М. Банасько