Рішення № 98683559, 08.07.2021, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-о/754/187/21

Справа №754/3092/21

РІШЕННЯ

Іменем України

08 липня 2021 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Зотько Т.А.

за участі секретаря судового засідання Микитюк А.В.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Кагарлицька районна державна нотаріальна контора Київської області, ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва із заявою, заінтересовані особи: Кагарлицька районна державна нотаріальна контора Київської області, ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення. Вимоги заяви обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 81 рік померла мати заявника ОСОБА_4 , внаслідок чого залишилась спадщина, зокрема спадкодавиця за життя володіла на праві власності жилим будинком із земельною ділянкою для його обслуговування площею 0.2500 га розташованої по АДРЕСА_1 , земельної ділянкою площею 0.7120 га для ведення особистого селянського господарства розташованої по АДРЕСА_1 та замельною ділянкою площею 3.47 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованої на території Демівщенської сільської ради Кагарлицького району Київської області. За життя ОСОБА_4 залишила заповіт від 09.04.1992 року, посвідчений секретарем виконавчого комітету Демівщинської сільської Ради, яким на випадок смерті все своє майно, належне їй на праві власності, заповіла заявнику ОСОБА_1 та його брату ОСОБА_3 . Брат заявника ще на початку 2000-х років емігрував до США, отримав громадянство за кордоном та тривалий час до України не приїздив. Після смерті матері заявник з метою оформлення спадкових прав звернувся до Кагарлицької державної нотаріальної контори, однак отримав відмову нотаріуса обґрунтовану тим, що заявник пропустив передбачені законодавством строки для прийняття спадщини, при цьому документальне підтвердження проживання заявника та спадкодавця разом на час відкриття спадщини, відсутнє. В свою чергу заявник та спадкодавиця проживали по АДРЕСА_1 , з грудня 2014 на час відкриття спадщини ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Таким чином, оскільки заявник не був зареєстрований за місцем проживання матері, а даний час встановити факт проживання зі спадкодавцем в досудовому порядку не можливо, а відтак заявник вимушений звернутись до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 03.03.2021 року було відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

В судовому засіданні представник заявник та його представник - ОСОБА_2 вимоги поданої заяви підтримали та просили її задовольнити, посилаючись на обставини викладені в заяві.

Представник заінтересованої особи - Кагарлицької районної державної нотаріальної контори Київської області, в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду направив пояснення, згідно яких представник просив розглянути справу без участі

Заінтересована особа - ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про розгляд справи сповіщався належним чином, на адресу суду направив заяву відповідно до якої просив проводити розгляд справи у його відсутності та задовольнити вимоги заяви.

Вислухавши вступне слово заявника та його представника, заслухавши покази свідків, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що заява підлягає задоволенню виходячи з наступного

Згідно з вимогами ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у віці 81 років, про що Виконавчим комітетом Демівщинської сільської ради Кагарлицького району Київської області 28.03.2018 року складено відповідний актовий запис № 4.

За життя ОСОБА_4 залишила заповіт від 09.04.1992 року, посвідчений секретарем виконавчого комітету Демівщинської сільської Ради, яким на випадок смерті все своє майно, належне їй на праві власності, заповіла заявнику ОСОБА_1 та його брату ОСОБА_3 .

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є сином померлої спадкодавиці ОСОБА_4 , що підтверджуються копією свідоцтва про народження.

ОСОБА_4 за життя володіла на праві власності жилим будинком із земельною ділянкою для його обслуговування площею 0.2500 га розташованої по АДРЕСА_1 , земельної ділянкою площею 0.7120 га для ведення особистого селянського господарства розташованої по АДРЕСА_1 та замельною ділянкою площею 3.47 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованої на території Демівщенської сільської ради Кагарлицького району Київської області, що підтверджується копією державних актів.

25.11.2020 заявник ОСОБА_1 з метою оформлення спадкових прав звернувся до Кагарлицької державної нотаріальної контори, однак 25.11.2020 отримав відмову нотаріуса обґрунтовану тим, що заявник пропустив передбачені законодавством строки для прийняття спадщини, при цьому документальне підтвердження проживання заявника та спадкодавця разом на час відкриття спадщини, відсутнє.

Згідно довідки виданої виконкомом Демівщинської сільської ради Кагарлицького району Київської області, вбачається те, що останній дійсно проживав за адресою АДРЕСА_1 разом з матір`ю ОСОБА_4 з грудня 2014 по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 та доглядав за нею.

Крім того, факт постійного проживання заявника з померлою ОСОБА_4 грудня 2014 по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 підтвердили свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які були допитані в судовому засіданні.

Згідно зі ст.3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я утворюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Приписами частини 2 статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України ).

Згідно з частиною другою статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

За змістом норми статті 1268 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Так, відповідно до частин третьої і четвертої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Статтями 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Отже, відсутність реєстрації місця проживання заявника за місцем проживання спадкодавця на час смерті не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкоємцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.

Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 95 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, оцінивши отримані в ході розгляду справи докази в їх сукупності, суд вважає доведеним той факт, що заявник ОСОБА_1 та його матір, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживали разом на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановлення цього факту має для заявника юридичне значення. Юридичний факт встановлюється з метою оформлення спадщини після смерті ОСОБА_4 .

В ході розгляду справи, судом було встановлено що інші потенційні спадкоємці до нотаріальної контори, для оформлення спадкових прав відносно майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , не звертались.

Оскільки спору про майнове або особисте немайнове право не існує, а встановити зазначений факт в позасудовому порядку неможливо, суд вважає вказані вимоги обґрунтованими, які відповідно до вищезазначених норм права підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 5, 7, 8, 10, 77, 79, 80, 81, 209, 212, 258 ЦПК України, ст.ст.1216-1218, 1223, 1268 - 1270, 1296 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Кагарлицька районна державна нотаріальна контора Київської області, ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт постійного проживання ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ) разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.

Суддя: