Ухвала суду № 98683194, 29.07.2021, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 695/2190/13-ц

номер провадження 4-с/695/1/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2021 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді – Середи Л.В.,

за участю: секретаря судового засідання – Оніщенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша скаргу ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Євгенія Анатолійовича, та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, –

ВСТАНОВИВ:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернувся ОСОБА_1 із скаргою на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Євгенія Анатолійовича, в якій просить:

-визнати неправомірними дії приватного виконавця щодо неповідомлення ОСОБА_1 про арешт та проведення оцінки вартості іпотечного майна – житлового будинку та земельної ділянки, кадастровий номер 711040000:09:0110033 розташованої за адресою: АДРЕСА_1 в межах виконавчих проваджень №61591099 та №61589964;

-визнати неправомірними дії приватного виконавця щодо проведення в межах виконавчих проваджень №61591099 та №61589964 оцінки іпотечного майна – житлового будинку та земельної ділянки, кадастровий номер 711040000:09:0110033 розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та передачі арештованого майна боржника на реалізацію, щляхом проведення електронних торгів за оцінкою, яка визначена 31.03.2020 Товарною біржою «Універсальна»;

-визнати неправомірними дії приватного виконавця щодо визначення заниженої вартості нерухомого майна боржника ОСОБА_1 – житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 в межах виконавчого провадження №61591099 в сумі 177 270 грн 00 коп;

-визнати неправомірними дії приватного виконавця щодо визначення заниженої вартості нерухомого майна боржника ОСОБА_1 – земельної ділянки, кадастровий номер 711040000:09:0110033 розташованої за адресою: АДРЕСА_1 в межах виконавчого провадження №61589964 в сумі 67 800 грн 00 коп;

-визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області №695/2190/13-ц від 07.05.2015 про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до іпотечного договору № 2301/0708/88-1058-2-2 від 25.07.2008, а саме: земельну ділянку загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 711040000:09:0110033 розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та яка належить ОСОБА_1 ;

-зупинити стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на підставі виконавчого листа Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області №695/2190/13-ц від 07.05.2015 до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі;

-зупинити реалізацію з електронних торгів арештованого у виконавчих провадженнях №61591099 та №61589964 нерухомого майна ОСОБА_1 , а саме: житлового будинку та земельної ділянки, кадастровий номер 711040000:09:0110033 розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

В обґрунтування скарги зазначено, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Євгенія Анатолійовича перебуває два виконавчих провадження №61591099 та №61589964, в межах виконання яких приватним виконавцем вчинено дії щодо оцінки належного боржнику нерухомого майна. Вказуючи на неправомірність таких дій ОСОБА_1 посилається на невірне визначення початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Також ОСОБА_1 вказує, що усупереч вимог Закону України «Про виконавче провадження» його не було повідомлено про арешт майна та проведення такої оцінки вартості іпотечного майна.

Заперечуючи проти задоволення скарги приватний виконавець 25.06.2020 надав до суду заперечення, в якому вказав про безпідставність заявлених боржником вимог, оскільки боржником не наведено жодних підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Також приватний виконавець стверджує, що боржник дізнався про накладення арешту на належне йому нерухоме майно 27.03.2020, однак до приватного виконавця з повідомленнями про погодження вартості арештованого майна не звертався. Як зазначено у запереченнях до приватного виконавця надійшов лист від стягувача, в якому вказано про відсутність згоди між сторонами виконавчого провадження щодо визначення вартості арештованого майна. У зв`язку з наведеним та відповідно до ст. 57 приватним виконавцем було призначено суб`єкта оціночної діяльності та проведено оцінку майна боржника для своєчасного та повного виконання рішення суду. Також приватний виконавець вказує, що ним проведено обстеження майна боржника за його місцезнаходженням, про що складено відповідний акт. Щодо посилання боржника на визначення початкової ціни вартості предмета іпотеки для його подальшої реалізації згідно з рішенням суду у справі № 695/2190/13-ц не має відношення до вчинення приватним виконавцем дій щодо визначення майна боржника при примусовому виконанні рішення суду у справі № 695/4412/14-ц.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20.05.2020 клопотання представника ОСОБА_1 , адвоката Пилипенка Ростислава Борисовича про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа по справі №695/2190/13-ц від 07.05.2015 про звернення стягнення на предмет іпотеки до розгляду скарги поданої представником ОСОБА_1 , адвокатом Пилипенком Ростиславом Борисовичем, щодо визнання неправомірними дій приватного виконавця стосовно проведення оцінки нерухомого майна та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню задоволено: зупинено стягнення на підставі виконавчого листа по справі №695/2190/13-ц від 07.05.2015 про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до іпотечного договору №2301/0708/88-1058-Z-2 від 25.07.2008, а саме: земельну ділянку, загальною площею 0,1000 та, кадастровий номер – 711040000:09:0110033, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 до завершення розгляду скарги поданої представником ОСОБА_1 , адвокатом Пилипенком Ростиславом Борисовичем, щодо визнання неправомірними дій приватного виконавця стосовно проведення оцінки нерухомого майна та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

У судове засідання ОСОБА_1 та його представник адвокат Пилипенко Ростислав Борисович не прибули, згідно з наявною в матеріалах справи заявою просять розглянути скаргу за їх відсутності, наполягають на задоволенні скарги повністю.

Стягувач та приватний виконавець у судове засідання, явку свої представників не забезпечили, що згідно з ч. 2 ст. 450 Цивільного процесуального кодексу України не перешкоджає розгляду скарги.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши скаргу та додані до неї документи, суд зазначає про таке.

Судом встановлено, що у провадженні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області перебувала цивільна справа № 695/2190/13-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заочним рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 06.02.2015 позов у справі № 695/2190/13-ц задоволено частково: звернуто стягнення на предмет іпотеки відповідно до іпотечного договору № 2301/0708/88-1058-Z-2 від 25.07.2008,а саме: земельну ділянку, загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 711040000:09:0110033, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та належать ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором 2301/0708/88-1058 від 25.07.2008, яка станом на 01.04.2013 складає 613 680 грн 67 коп, шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну предмета іпотеки на рівні не нижчому за звичайні ціни за цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Черкаської області у справі № 695/2190/13-ц від 25.02.2017, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 20.12.2018, заочне рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 06.02.2015 в частині визначення початкової ціни предмета іпотеки змінено, визначено початкову ціну предмета іпотеки: земельної ділянки, загальною площею 0,1000 га, кадастровий № 711040000:09:0110033, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належать ОСОБА_1 в розмірі 331 380 грн 00 коп.

Також постановою Верховного Суду від 20.12.2018 у справі № 695/2190/13-ц поновлено виконання рішення Апеляційного суду Черкаської області від 23.02.2017.

Судом встановлено, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Євгенія Анатолійовича від 18.03.2020 відкрито виконавче провадження ВП № 61589864 з примусового виконання виконавчого листа № 695/2190/13-ц виданого 07.05.2015 про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до іпотечного договору № 2301/0708/88-1058-Z-2 від 25.07.2008, а саме: земельну ділянку, загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 711040000:09:0110033, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та належать ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором 2301/0708/88-1058 від 25.07.2008, яка станом на 01.04.2013 складає 613 680 грн 67 коп, шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну предмета іпотеки на рівні не нижчому за звичайні ціни за цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна.

Постановою приватного виконавця Бурмаги Євгенія Анатолійовича від 01.06.2020 на підставі ухвали Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20.05.2020 зупинено виконавче провадження ВП № 61589864 з примусового виконання виконавчого листа № 695/2190/13-ц виданого 07.05.2015 до вирішення справи по суті.

Відповідно до постанови приватного виконавця Бурмаги Євгенія Анатолійовича від 06.07.2020 ВП № 61589864 поновлено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 695/2190/13-ц виданого 07.05.2015, у зв`язку з поданням стягувачем письмової заяви про повернення виконавчого документа.

Крім того, 06.07.2020 у виконавчому провадженні ВП № 61589864 приватним виконавцем Бурмагою Євгенієм Анатолійовичем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, згідно з якою також припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Згідно з відомостями наявними в Автоматизованій системі виконавчого провадження, станом на час вирішення судом скарги по суті, ВП № 61589864 завершене.

Також судом встановлено, що в провадженні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області перебувала цивільна справа № 695/4412/14-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28.03.2016 у справі № 695/4412/14-ц у задоволенні позову ТОВ «Кредитні ініціативи» відмовлено повністю.

Рішенням Апеляційного суду Черкаської області у справі № 695/4412/14-ц апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» задоволено частково: рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28.03.2016 змінено, скасувавши його в частині відмови в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ; позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено; стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором № 2301/0708/88-1058 станом на 21.07.2014 у сумі 538822 грн 46 коп, у тому числі: 235652 грн 44 коп заборгованість за кредитом; 236752 грн 34 коп заборгованість за відсотками; 66417 грн 68 коп пеня. Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 – залишено без змін. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» судові витрати по 3836 гривень 70 коп з кожного.

Судом встановлено, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Євгенія Анатолійовича від 18.03.2020 відкрито виконавче провадження ВП № 61591099 з примусового виконання виконавчого листа № 695/4412/14-ц виданого 07.05.2015 Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області про стягнення кредитної заборгованості та судового збору.

З наданого приватним виконавцем фіскального чеку та роздруківки сайту щодо відстеження поштових відправлень Укрпошти вбачається, що приватним виконавцем надіслано Титаренку Юрію Івановичу постанови про відкриття виконавчих проваджень № 61591099 та № 61589864 від 18.03.2020 того ж дня рекомендованим повідомленням про вручення та одержані боржником 27.03.2020.

Також 18.03.2020 постановою приватного виконавця Бурмаги Євгенія Анатолійовича у виконавчому провадженні ВП № 61591099 накладено арешт на все майно, що належить боржнику – ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження на суму 596 906 грн 10 коп.

Постановами приватного виконавця Бурмаги Євгенія Анатолійовича від 20.03.2020 у виконавчому провадженні ВП № 61591099 накладено арешт на транспортний засіб – ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 в межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження на суму 596 906 грн 10 коп, та оголошено в розшук дане майно боржника.

Також постановою приватного виконавця Бурмаги Євгенія Анатолійовича від 26.03.2020 у виконавчому провадженні ВП № 61591099 описано та накладено арешт на належне ОСОБА_1 майно: житловий будинок з надвірними спорудами, загальна площа 61,8 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0,1000 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 711040000:09:0110033, за адресою: АДРЕСА_1 .

Дана постанова винесена на підставі акта приватного виконавця від 26.03.2020, складеного при виході за адресою: Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Гончара, 20

Виконавчі дії проведені у присутності понятих, яким роз`яснено їх права та обов`язки, відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження».

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» відповідним листом від 26.03.2020 № 1067/20 у межах здійснення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 695/4412/14-ц виданого Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області 07.05.2015, повідомило приватного виконавця, що з боржником ОСОБА_1 відсутня будь-яка згода щодо визначення вартості житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , тому Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» просить призначити суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання для визначення вартості описаного вищезазначеного майна.

Постановою приватного виконавця Бурмаги Євгенія Анатолійовича від 26.03.2020 у виконавчому провадженні ВП № 61591099 призначено суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання Товарну біржу «Універсальна» для участі у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 695/4412/14-ц виданого 07.05.2015 з метою визначення вартості наведеного вище майна.

Відповідно до висновку Товарної біржи «Універсальна» про вартість житлового будинку станом на 31.03.2020 вартість будинку з надвірними спорудами – житлового будинку надвірними спорудами, загальна площа 61,8 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 за порівняльним підходом з заокругленим на момент оцінки становить 177 270 грн 00 коп.

Згідно з висновком Товарної біржи «Універсальна» про вартість земельної ділянки станом на 31.03.2020 вартість земельної ділянки площею 0,1000 га, за адресою: АДРЕСА_1 становить 67 800 грн 00 коп.

Постановою приватного виконавця Бурмаги Євгенія Анатолійовича від 30.09.2020 у виконавчому провадженні ВП № 61591099 знято арешт з належних ОСОБА_1 житлового будинку з надвірними спорудами, загальна площа 61,8 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки площею 0,1000 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 711040000:09:0110033, за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки вказане майно реалізоване на підставі п. 8 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Постановою приватного виконавця Бурмаги Євгенія Анатолійовича від 01.10.2020 у виконавчому провадженні ВП № 61591099 припинено розшук майна боржника, який оголошено відповідно до постанови про оголошення розшуку майна боржника від 20.03.2020, а саме: транспортний засіб – ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 .

Крім того, 01.10.2020 у виконавчому провадженні ВП № 61591099 приватним виконавцем Бурмагою Євгенієм Анатолійовичем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, згідно з якою також припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Згідно з відомостями наявними в Автоматизованій системі виконавчого провадження, станом на час вирішення судом скарги по суті, ВП № 61591099 завершене.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі - Конвенція).

У пілотному рішенні у справі «Бурдов проти Росії» від 07 травня 2002 року Європейський суд, вказав, що пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод кожному надано право звертатися до національного суду у разі виникнення спору про його цивільні права («право на суд»), одним із аспектів якого є право на доступ до правосуддя, що представляє собою право на порушення позовного провадження у національних судах з питань цивільно-правового характеру; але таке право на судовий захист було б ілюзорним, якби система правова держави-учасника Європейської конвенції не виключала, що судове рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, залишалося б не виконаним. Також, визнається неприпустимим, що п. 1 ст. 6 Конвенції, деталізовано визначаючи процесуальні гарантії сторін на справедливий розгляд їхньої справи національним судом, не передбачав би захисту процесу виконання судових рішень. Європейський суд наголосив, що виконання рішення суду, яке ухваленого будь-яким національним судом, повинно розглядатись як складова «судового розгляду».

У справі «Soering vs UK» Європейський суд визначив, що Конвенція як основоположний правовий акт, що підтверджує, забезпечує та надає захист прав людини, визначає, що її гарантії мають бути реальними та дієвими. Виконання будь-якого рішення суду є обов`язковою стадією процесу правосуддя, і як наслідок, повинна відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Судовий захист прав особи, як і діяльність суду, не може вважатися ефективним, якщо рішення суду не буде виконано або виконано неналежним чином і без подальшого контролю суду за їх виконанням.

За змістом ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Отже, закон не передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Відтак, суд зауважує, що доводи ОСОБА_1 та його представника адвоката Пилипенка Ростислава Борисовича, на які вони посилаються як на підставу визнання виконавчого листа Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області №695/2190/13-ц від 07.05.2015 про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до іпотечного договору № 2301/0708/88-1058-2-2 від 25.07.2008, а саме: земельну ділянку загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 711040000:09:0110033 розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та яка належить ОСОБА_1 , таким, що не підлягає виконанню, у розумінні статті 432 ЦПК України не можуть вважатися підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Щодо визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Євгенія Анатолійовича, суд зазначає про таке.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У статті 18 Закону № 1404-VIII передбачені права та обов`язки державного виконавця.

Зокрема, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до статті 48 Закону № 1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Згідно з частиною п`ятою статті 48 Закону № 1404-VIII у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Частиною першою статті 61 Закону № 1404-VIII визначено, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України, зокрема Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2015 року №2710/5 (далі - Порядок).

Розділом ІІ Порядку передбачено, що реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону № 1404-VIII.

Якщо вартість майна боржника визначено в рішенні суду, виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна, крім рішень про конфіскацію майна.

Вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна.

Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною).

Організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Відповідно до статті 57 Закону № 1404-VIII визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі, якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

Для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання (частина перша статті 20 Закону України «Про виконавче провадження»).

Судом встановлено, що постанова приватного виконавця від 18.03.2020 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з боржника кредитної заборгованості ВП №61591099, яке у подальшому закінчено у зв`язку з реалізацією на електронних торгах належного ОСОБА_1 нерухомого майна, направлена боржнику 18.03.2020 рекомендованим повідомленням про вручення та одержана боржником 27.03.2020.

Доказів звернення боржника до приватного виконавця щодо узгодження вартості майна сторони суду не назвали та не надали.

Водночас, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» відповідним листом від 26.03.2020 № 1067/20 у межах здійснення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 695/4412/14-ц виданого Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області 07.05.2015, повідомило приватного виконавця, що з боржником ОСОБА_1 відсутня будь-яка згода щодо визначення вартості житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , тому Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» просить призначити суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання для визначення вартості описаного вищезазначеного майна.

Отже, залучивши суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна, приватний виконавець діяв відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» та, відповідно до положень цього ж Закону, правильно визначив ціну продажу майна.

Щодо посилання ОСОБА_1 та його представника адвоката Пилипенка Р.Б. щодо визначення у виконавчому провадженні ВП № 61591099 вартості майна згідно з висновком Товарної біржі «Універсальна», суд зазначає про таке.

Як встановлено судом предметом примусового виконання у виконавчому провадженні ВП № 61591099 є стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості.

Предметом примусового виконання у виконавчому провадженні ВП № 61589864 є звернення стягнення на предмет іпотеки – житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення суду у справі № 695/2190/13-ц. Саме в судовому рішенні в справі № 695/2190/13-ц визначено початкову ціну предмета іпотеки – земельної ділянки.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульовано статтею 39 Закону України «Про іпотеку», якою передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Положеннями частини першої статті 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Виходячи зі змісту поняття «ціна», як форми грошового вираження вартості товару, послуги тощо, аналізу норм статей 38, 39 Закону України «Про іпотеку», можна зробити висновок, що у розумінні норми статті 39 Закону України «Про іпотеку» визначення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні проводиться за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону.

Разом з тим відповідно до статей 19, 57 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження під час здійснення виконавчого провадження мають право заявляти клопотання про визначення вартості майна, тобто визначення іншої ціни предмета іпотеки, ніж та, що зазначена у резолютивній частині рішення суду, якщо, наприклад, вартість майна змінилася.

Таким чином, визначення початкової ціни предмета іпотеки у резолютивній частині рішення суду не є остаточною, оскільки під час здійснення виконавчого провадження ціна предмету іпотеки може бути переглянута та повторно визначена на підставі оцінки суб`єкта оціночної діяльності.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11.06.2018 у справі № 523/7665/14-ц.

Водночас реалізація на електронних торгах спірного нерухомого майна відбулась в межах виконання виконавчого провадженні ВП № 61591099 щодо стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості.

Таким чином, на підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що початкова ціна реалізації предмета іпотеки – земельної ділянки, встановлена відповідним рішенням суду не має преюдиційного значення при визначенні вартості описаного майна під час здійснення виконавчого провадження щодо примусового виконання іншого судового рішення про стягнення кредитної заборгованості.

Під час розгляду справи заявник не довів належними та допустимими доказами порушення приватним виконавцем процедури передачі арештованого майна на реалізацію.

Щодо посилань заявника про заниження вартості об`єкта оцінки, суд зазначає про таке.

За змістом статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Необ`єктивна оцінка це оцінка, яка ґрунтується на явно неправдивих вихідних даних, навмисно використаних оцінювачем для надання необ`єктивного висновку про вартість об`єкта оцінки (абзац чотирнадцятий пункту 3 Національного стандарту № 1).

Неякісна (недостовірна) оцінка - оцінка, проведена з порушенням принципів, методичних підходів, методів, оціночних процедур та (або) на основі необґрунтованих припущень, що доводиться шляхом рецензування (абзац п`ятнадцятий пункту 3 Національного стандарту № 1).

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону (частина друга статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Рецензування звіту з оцінки є законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки.

Під час розгляду справи заявник не довів належними і допустимими доказами факт заниження вартості об`єкта оцінки, а також не доведено підстав, які відповідно до Національного стандарту № 1 підтверджують необ`єктивність та неякісність (недостовірність) оцінки.

Заявником не надано суду належних доказів, які б ставили під сумнів звіт про оцінку майна та висновки про його вартість, наявні в матеріалах справи.

Таким чином на підставі викладеного вище, суд приходить висновку про відмову у задоволенні вимог скарги.

Окрім того, суд звертає увагу, що основною конституційною засадою судочинства, серед іншого, є обов`язковість судового рішення (п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України), що є однією із важливих складових принципу правової визначеності, а також права на справедливий суд, закріпленого, зокрема, у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відтак, установлена обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дає підстав для висновку про можливість ставити його виконання в залежність від волевиявлення боржника або будь-яких інших осіб на вчинення чи невчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту і забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17 (провадження № 12-197гс18) вказано, що право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

У постанові Верховного Суду від 22 квітня 2020 року в справі № 641/7824/18 (провадження № 61-10355св19) зазначено, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим.

У порядку встановленому ч. 3 ст. 432 ЦПК України, по даній справі, ухвалою суду від 20.05.2020 року було зупинено стягнення на підставі виконавчого листа по справі №695/2190/13-ц від 07.05.2015 року про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до іпотечного договору №2301/0708/88-1058-Z-2 від 25.07.2008 року до завершення розгляду скарги поданої представником ОСОБА_1 , адвокатом Пилипенком Ростиславом Борисовичем, щодо визнання неправомірними дій приватного виконавця стосовно проведення оцінки нерухомого майна та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, яке зберігає свою дію до набрання законної сили даної ухвали.

Керуючись ст. 432, ст., ст. 447-453 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Євгенія Анатолійовича та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, – відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів.

Суддя Середа Л.В.