Ухвала суду № 98681314, 27.07.2021, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/9126/21

2-з/295/131/21

УХВАЛА

про забезпечення позову

27.07.2021 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі

головуючого судді Воробйової Т.А.,

розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі

за позовною заявою ОСОБА_1

до ОСОБА_2

треті особі: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Ковалевський Андрій Вячеславович,

товариство з обмеженою відповідальністю «Циклон плюс»

про визнання недійсним договору іпотеки,

в с т а н о в и в:

У провадженні Богунського районного суду м. Житомира перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особі: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Ковалевський Андрій Вячеславович, товариство з обмеженою відповідальністю «Циклон плюс», про визнання недійсним договору іпотеки.

23.07.2021 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, у якій вона просить заборонити відчуження та проведення будь-яких реєстраційних дій щодо об`єкта нерухомого майна: частина виробничих приміщень основної будівлі корпусу №2, площею 658,7 кв.м., що складаються з частини виробничих приміщень основної будівлі корпусу № 2 літ. «И», а саме: підвал 1-1; 1-ий поверх приміщення 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17; 2-й поверх приміщення 1, 2, 3, 4, 5, 6; 3-й поверх приміщення 1, 2, 3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що є предметом іпотеки за договором, який оскаржується, та накласти арешт на зазначене майно.

В обґрунтування вимог заяви ОСОБА_1 зазначає, що 22.12.2020 вона отримала інформаційного листа від директора ТОВ «Циклон плюс» ОСОБА_3 та дізналась про те, що 13.08.2018 між ТОВ «Циклон плюс» в особі директора Кочеткова А.Я. та відповідачем по справі ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, який був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Ковалевським А.В., реєстраційний №4979, за яким в іпотеку було передане нерухоме майно ТОВ «Циклон плюс». Заявник вказує, що договір іпотеки укладений всупереч її волевиявлення, як єдиного учасника ТОВ «Циклон плюс», суперечить статуту товариства, нормам матеріального права, тому нею подано до суду позов про визнання договору іпотеки недійсним.

Відповідно до договору іпотеки ТОВ «Циклон плюс» передало майно в іпотеку іпотекодержателю ОСОБА_2 для забезпечення його вимог, що випливають з договору позики від 06.08.2018, укладеного у простій письмовій формі між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , за умовами якого останній зобов`язався повернути ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 412500,00 грн.

Предметом іпотеки за договором від 13.08.2018 є частина виробничих приміщень основної будівлі корпусу №2, площею 658,7 кв.м., що складаються з частини виробничих приміщень основної будівлі корпусу № 2 літ. «И», а саме: підвал 1-1; 1-ий поверх приміщення 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17; 2-й поверх приміщення 1, 2, 3, 4, 5, 6; 3-й поверх приміщення 1, 2, 3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.

Заявник вказує, що враховуючи положення договору іпотеки, ОСОБА_2 може набути право власності на предмет іпотеки або здійснити його відчуження. Про свій намір звернути стягнення на предмет іпотеки ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 близько місяця тому.

Як стверджує заявник, 21.07.2021 вона виявила на приміщенні, яке є предметом іпотеки, рекламне оголошення, розміщене ОСОБА_2 , про продаж предмету іпотеки, що, на думку заявника, свідчить про наявність реальної загрози відчуження спірного майна та унеможливить у подальшому виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, розгляд заяви проводиться судом у письмовому провадженні, що відповідає вимогам ч.13 ст.7 ЦПК України.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Вивчивши й дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом спору є договір іпотеки від 13.08.2018, який укладений між ОСОБА_2 (іпотекодержатель) та ТОВ «Циклон плюс» (іпотекодавець), відповідно до умов якого цей договір забезпечує вимогу іпотекодержателя, що випливає з договору позики від 06.08.2018, укладеного у простій письмовій формі між іпотекодержателем та ОСОБА_4 , за умовами якого ОСОБА_4 зобов`язаний у строк до 06.08.2020 повернути іпотекодержателю грошові кошти у сумі 412500,00 грн. У відповідності до даного договору, іпотекодержатель має право у випадку невиконання іпотекодавцем своїх зобов`язань за договором позики отримати задоволення своїх вимог за рахунок майна, заставленого на умовах цього договору. Предметом іпотеки є частина виробничих приміщень основної будівлі корпусу №2, площею 658,7 кв.м., що складаються з частини виробничих приміщень основної будівлі корпусу № 2 літ. «И», а саме: підвал 1-1; 1-ий поверх приміщення 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17; 2-й поверх приміщення 1, 2, 3, 4, 5, 6; 3-й поверх приміщення 1, 2, 3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Пунктом 3.1.5 договору іпотеки визначено, що у випадку невиконання іпотекодавцем зобов`язань за цим та/або за договором позики іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки та за його рахунок задовольнити свою вимогу, визначені підпунктом 3.1.4 пункту 3.1 цього договору. Порядок такого способу задоволення визначений п. 6 цього договору.

Пунктом 6.4 договору визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється: за рішенням суду; у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Із наявних у матеріалах справи додатків, вбачається, що учасником ТОВ «Циклон плюс» є ОСОБА_1 , що підтверджується копією статуту товариства.

Згідно з частиною 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Частиною 2 цієї статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Одними із видів забезпечення позову, перелік яких наведений у частині 1 статті 150 ЦПК України, є накладення арешту на майно, що належить або підлягає передачі або сплаті відповідачеві і знаходиться у нього чи в інших осіб, а також заборона вчиняти певні дії, у тому числі заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Пунктами 4, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9 передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Суд не повинен вживати таких заходів забезпечення позову, які пов`язані із втручанням у внутрішню діяльність господарських товариств.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Мета забезпечення позову – це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

З огляду на предмет спору, суд дійшов висновку, що заявник своїми доводами довела, що існують обставини, які свідчать про можливість вжиття відповідачем реальних заходів, направлених на відчуження спірного майна, а також те, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити виконання рішення суду у разі задоволення позову, а тому суд вважає за доцільне задовольнити вимоги заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149-154, 260, 353 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особі: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Ковалевський Андрій Вячеславович, товариство з обмеженою відповідальністю «Циклон плюс» про визнання недійсним договору іпотеки - задовольнити.

Накласти арешт на частину виробничих приміщень основної будівлі корпусу №2, площею 658,7 кв.м., що складаються з частини виробничих приміщень основної будівлі корпусу № 2 літ. «И», а саме: підвал 1-1; 1-ий поверх приміщення 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17; 2-й поверх приміщення 1, 2, 3, 4, 5, 6; 3-й поверх приміщення 1, 2, 3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та заборонити відчуження та проведення будь-яких реєстраційних дій щодо зазначеного майна.

Примірник ухвали про забезпечення позову одночасно з направленням її копії сторонам, третім особам також направляється до Департаменту реєстрації Житомирської міської ради для вжиття відповідних заходів щодо її виконання.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.

Строк пред`явлення для виконання ухвали три роки.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження – якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Заявник (позивач): ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Треті особі: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Ковалевський Андрій Вячеславович, адреса: АДРЕСА_4 ,

товариство з обмеженою відповідальністю «Циклон плюс», адреса: м. Житомир, вул. Героїв Десантників, 17, кв. 84, код ЄДРПОУ 31945419.

Суддя Воробйова Т.А.