Рішення № 98681071, 13.07.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/5910/19

Провадження № 2/210/115/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"13" липня 2021 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого-судді Хлистуненко О.В.

секретаря судового засідання Недолуги Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ПАРК КР», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «ЕКО-ПАРК КР», третя особа ОСОБА_2 , про відшкодування моральної шкоди в якому просить стягнути з відповідача на її користь 20000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та судовий збір у розмірі 768,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 28.03.2019 року о 13:00 год., ОСОБА_2 , що перебував в трудових відносинах з ТОВ «ЕКО-ПАРК КР», керуючи транспортним засобом Богдан (днз НОМЕР_1 ), рухався по вул. Кокчетавська в районі електроопори № 380 Довгинцівського району міста Кривого Рогу, при цьому був недостатньо уважним, не обрав безпечної швидкості для руху, щоб мати можливість постійно контролювати рух, при виявленні перешкоди для руху, у вигляді автомобіля «ЗАЗ 110307», своєчасно не прийняв міри для зменшення швидкості руху з метою безпечного об`їзду. Внаслідок чого скоїв наїзд на автомобіль ЗАЗ 110307 (днз. НОМЕР_2 ), яким керувала позивач. Внаслідок ДТП автомобіль в якому перебувала позивач отримав механічні пошкодження, чим було завдано матеріальних збитків, а вона отримали ушкодження здоров`я та була вимушена перебувати на стаціонарному лікуванні.

Вказані факти зафіксовані протоколом про адміністративне правопорушення, також вони підтверджуються Постановою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.04.2019 року у справі №212/3358/19 та не заперечуються ОСОБА_2 .

В спричиненому працівником відповідача ДТП позивач отримала ушкодження здоров`я, а саме закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, забій м`яких тканин голови, забій правого колінного суглоба.

У зв`язку із завданими позивачу травмами, вона вимушена була перебувати на стаціонарному лікуванні та обстеженні в нейрохірургічному відділенні КП «Криворізька міська лікарня №2» ДОР» в період з 28.03.2019 року по 08.04.2019 року.

Вказує, що наразі позбавлена нормального ритму життя, у неї з`явилися часті головні болі, відбуваються запаморочення, відчуває постійну слабкість, нудоту та сонливість, втратила нормальний сон через постійні переживання. Після ДТП у неї розвинулися депресія, невпевненість в собі та стрес. Наразі страшно не тільки сідати за кермо, а й навіть просто перебувати в транспорті у якості пасажира, адже відчуває постійну небезпеку - здається, що знову потрапить в ДТП і цього разу наслідки можуть бути ще страшнішими.

Вважає, що вищеописані дії ОСОБА_2 , що перебував у трудових відносинах з ТОВ «ЕКО-ПАРК КР» грубо порушили її права та законні інтереси, а також завдали їй моральну шкоду, тому вимушена звернутись до суду з вказаною позовною заявою.

Представником відповідача – ОСОБА_3 , подано до суду відзив на позовну заяву згідно якого вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими. У відзиві зазначив, що, відповідно до ст. 1167 ЦК України, відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності підстави – наявності моральної шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв`язку та вини заподіювача, тобто, вважає, що позивач не доводить вини відповідача у спричинені їй моральної шкоди. Також, вказує, що позивач не обґрунтував в чому полягає моральна шкода, не навів підстави за яких позивач оцінює моральну шкоду, а тому суму у 20000,00 грн. вважає завищеною та необґрунтованою.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив в якому вказує, що викладене у відзиві на позовну заяву, жодним чином не спростовує факту нанесення їй моральної шкоди та заперечує проти викладеного у відзиві. Зазначає, що заявлений розмір моральної шкоди є обґрунтованим, не завищеним та таким, що підлягає стягненню з відповідача.

Позивач ОСОБА_1 , в судове засідання повторно не з`явилась, втретє надала заяву про відкладення судового засідання, оскільки не має смоги з`явитися.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Так, на підтвердження поважності неявки в судове засідання позивачем не надано жодних доказів, як на дане судове засідання так і на попередні судові засідання.

За таких обставин, суд визнає, що позивач не з`явилися до суду без поважних причин.

Представник відповідача ТОВ «ЕКО-ПАРК КР» - Івасик Т.Р в судове засідання не з`явилась, надала на адресу суду заяву про розгляд справи без її участі. Заперечувала щодо задоволення позовних вимог з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надавав. Правом на надання пояснень не скористався.

Дослідивши матеріали справи, доводи, викладені в позовній заяві, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, з`ясувавши повно та всебічно обставини, факти та відповідні їм правовідносини, вислухавши сторін, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.04.2019 року у справі №212/3358/19, водія ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 8-9).

Відповідно до мотивувальної частини вказаної постанови суду слідує, що, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 , 28.03.2019 року о 13 годині 00 хвилин керуючи транспортним засобом Богдан, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався по вул. Кокчетавська в районі електроопори № 380 Довгинцівського району міста Кривого Рогу, при цьому був недостатньо уважним, не обрав безпечної швидкості для руху, щоб мати можливість постійно контролювати рух, при виявленні перешкоди для руху, у вигляді автомобіля «ЗАЗ 110307», своєчасно не прийняв міри для зменшення швидкості руху з метою безпечного об`їзду. Внаслідок чого скоїв наїзд на автомобіль «ЗАЗ 110307» днз НОМЕР_2 , під керуванням гр. ОСОБА_1 , яка рухалась попереду, в попутному напрямку та зупинилась для надання переваги пішоходам. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим було завдано матеріальних збитків, а водій автомобілю «ЗАЗ» гр. ОСОБА_1 та пасажир автомобілю «Богдан» гр. ОСОБА_4 отримали тілесні ушкодження згідно рапорту слідчого та медичних довідок. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.3.б; 12.1.; 12.3. ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.

В силу ч. 4 ст. 82 ЦПК України, a обставини, які встановлені судовим рішенням, не підлягають доказуванню при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Тобто, наявність вини в діях ОСОБА_2 у настанні дорожньо-транспортної пригоди, встановлена і не підлягає доказуванню, а тому суд вважає встановленими та доведеними ті обставини, що між винними діями ОСОБА_2 водія транспортного засобу Богдан, державний номерний знак НОМЕР_1 , та заподіянню шкоди ОСОБА_1 , в наслідок ушкодження здоров`я, існує прямий причинно-наслідковий зв`язок.

Як слідує з висновку спеціаліста судово-медичного експерта №521 від 22.04.2019 року, виявлені у ОСОБА_1 ушкодження у вигляді: струсу головного мозку – за характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад шести днів, але не більше як три тижні (21 день). Дані медичних документів свідчать, що термін їх виникнення може відповідати терміну вказаному обстежуваною (а.с. 15-16).

Відповідно до виписки із медичної картки стаціонарного хворого №У-3739, ОСОБА_1 знаходилась на стаціонарному лікуванні та обстеженні в нейрохірургічному відділенні КП «Криворізька міська лікарня №2» Дніпропетровської обласної ради» з 28.03.2019 року по 08.04.2019 року з діагнозом закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій м`яких тканин голови, забій правого колінного суглобу. Травма отримана внаслідок ДТП 28.03.2019 року в 13:05 (а.с. 12).

На момент виписки стан здоров`я поліпшився, задовільний, свідомість ясна, адекватна реакція і орієнтування правильне. Вогнищевої, менінгеальної симптоматики немає.

З копій рецептів на ліки та копій платіжних чеків, які суду надала позивач, слідує, що вона потребувала лікування та понесла витрати на своє лікування та відновлення (а.с. 17-24).

Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На особу, яка перебуває в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди життю чи здоров`ю у зв`язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно.

Особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку із виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки – роботодавець.

До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного суду у постанові від 05.12.2018 року у справі №426/16825/16-ц (провадження №14-497цс18).

Судом також встановлено, що відповідно до Наказу (розпорядження) ТОВ «ЕКО-ПАРК КР», № ЕКО00000001-0000000022 від 21.01.2019 року про прийняття на роботу, прийнято рішення прийняти на роботу, з 22.01.2019 року, ОСОБА_2 водієм автотранспортних засобів.

Як слідує з копії Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , транспортний засіб, яким в момент ДТП керував ОСОБА_2 , а саме фургон малотоннажний Богдан, реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходиться у власності ТОВ «ЕКОПАРК КР».

Згідно з Наказом (розпорядження) ТОВ «ЕКО-ПАРК КР», № НОМЕР_4 від 20.06.2019 року про припинення трудового договору (контракту), прийнято рішення звільнити, з 20.06.2019 року, ОСОБА_2 за власним бажанням.

Тобто, в судовому засіданні було встановлено, що, під час скоєння, 28.03.2019 року, ДТП, ОСОБА_2 , керуючи фургоном малотоннажним Богдан, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебував у трудових відносинах з ТОВ «ЕКО-ПАРК КР».

Згідно з ч. 1-3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Свої моральні страждання, пов`язані зі шкодою здоров`ю, позивач оцінює в розмірі 20000,00 гривень

Згідно роз`яснень, викладених в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відтак, суд, розглянувши справу в межах визначених позивачем предмету спору, враховуючи конкретні обставини по справі, моральні страждання позивача, істотність вимушених змін у життєвих стосунках позивача, яка зазнала ушкоджень здоров`ю, наслідки, що наступили, та виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості вважає, що сума компенсації спричиненої позивачеві моральної шкоди має бути стягнута з ТОВ «ЕКО-ПАРК КР» в розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідачів на користь позивача судовий збір, який підтверджено документально, у розмірі 768,40 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 22, 322, 979, 993, 1166, 1191,1192 ЦК України, ст. ст. 151,177,178 ЖК УРСР, ст. ст.4, 12, 13, 23, 76, 80, 81, 141, 258, 259, 263 - 265, 280-283, 288, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ПАРК КР», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ПАРК КР», код ЄДРПОУ 40876263, місцезнаходження: м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, буд. 64, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ПАРК КР», код ЄДРПОУ 40876263, місцезнаходження: м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, буд. 64, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 (сорок) копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя: О. В. Хлистуненко