Рішення № 98679213, 30.07.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2021 року м. Київ № 640/7543/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кепітал Естейт Сервіс" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

02.05.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Кепітал Естейт Сервіс" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної фіскальної служби України про:

- визнання протиправними та скасування рішень Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.03.2019 №1102781/41947460, №1102780/41947460, №1102779/41947460, №1102202/41947460, №1102203/41947460;

- зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "Кепітал Естейт Сервіс" від 05.02.2019 №1, №2, №3, від 14.02.2019 №5 та №6, - днем їх фактичного подання - 27.02.2019.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що у зв`язку із отриманням передоплати за договорами оренди приміщень ТОВ "Кепітал Естейт Сервіс" складено та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 05.02.2019 №1, №2, №3, від 14.02.2019 №5 та №6. Однак, реєстрація вказаних податкових накладних зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України) у зв`язку з тим, що податкові накладні відповідають підпункту 1.6 пунктом 6 Критеріїв ризиковості платника податків. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

ТОВ "Кепітал Естейт Сервіс" зазначає, що виконало вимоги, вказані у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних від 05.02.2019 №1, №2, №3, від 14.02.2019 №5 та №6 та надало відповідні пояснення та документи, що підтверджують наявність підстав для реєстрації вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте, спірними рішеннями Комісії ГУ ДФС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 12.03.2019 №1102781/41947460, №1102780/41947460, №1102779/41947460, №1102202/41947460, №1102203/41947460 відмовлено у реєстрації зазначених податкових накладних з підстави - ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладні.

Позивач зазначає, що під час зупинення реєстрації податкових накладних від 05.02.2019 №1, №2, №3, від 14.02.2019 №5 та №6 відповідачем не визначено чіткого переліку документів, достатніх для їх реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних. Рішення від 12.03.2019 №1102781/41947460, №1102780/41947460, №1102779/41947460, №1102202/41947460, №1102203/41947460 не відповідають вимогам чіткості та обґрунтованості, у них не зазначено які саме порушення закону допущенні, відповідач не врахував подані позивачем пояснення, а тому спірні рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2019 позовну заяву ТОВ "Кепітал Естейт Сервіс" прийнято до розгляду та у справі відкрито провадження. Ухвалено здійснювати розгляд справи за спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

Представники відповідачів подали до суду відзиви аналогічного змісту, у яких вказано на необґрунтованість та відсутність підстав для задоволення позовних вимог, адже спірні рішення прийняті в порядку та строки, визначені законодавством, з огляду на неподання позивачем достатніх пояснень та документів для реєстрації податкових накладних.

В додаткових поясненнях представник ГУ ДФС у місті Києві також зауважив, що ТОВ "Кепітал Естейт Сервіс" не надано штатний розпис, викопіровки до акту щодо розташування орендованого приміщення, документи на право власності приміщення. Відсутність вищезазначених документів не дає змоги встановити реальність здійснення господарських операцій ТОВ "Кепітал Естейт Сервіс", згідно яких виписані податкові накладні від 05.02.2019 №1, №2, №3, від 14.02.2019 №5 та №6.

Керуючись нормою частини п`ятої статті 262 КАС України, суд здійснював розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд дослідив матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надав їм юридичну оцінку та встановив наступне.

ТОВ "Кепітал Естейт Сервіс" орендує у АТ ЗНКІФ "Анест Пропертіз" (ЄДРПОУ 41183808) наступні нежитлові приміщення:

- площею 277,6 кв.м., за адресою вул. Хрещатик, 30, згідно договору оренди від 14.09.2018 №4-2018;

- площею 225,8 кв.м., за адресою вул. Хрещатик, 30, на умовах договору оренди від 14.09.2018 №5-2018;

- площею 275,8 кв.м., за адресою вул. Січових Стрільців, 23, згідно договору оренди від 29.01.2019 №10П-2019.

В межах власної господарської діяльності ТОВ "Кепітал Естейт Сервіс" здає вказані нежитлові приміщення у суборенду:

- ТОВ "АРНО СПОРТ" (ЄДРПОУ 39967493) згідно договору суборенди від 14.09.2018 №2 нежитлове приміщення площею 277,6 кв.м., за адресою вул. Хрещатик, 30, а згідно договору суборенди від 14.09.2018 №3 нежитлове приміщення площею 225,8 кв.м. за адресою вул. Хрещатик, 30;

- ТОВ "Нова Клін" (СДРПОУ 40053896) згідно договору суборенди від 01.02.2019 нежитлове приміщення площею 275,8 кв.м., за адресою вул. Січових Стрільців, 23.

05.02.2019 на умовах договору суборенди від 14.09.2018 №2, ТОВ "АРНО СПОРТ" перерахувало ТОВ "Кепітал Естейт Сервіс" авансовий платіж у розмірі 629805,45 грн, який згідно листа від 08.02.2019 розбито на два періоди, а саме, суму 615046,24 грн зараховано як сплату за лютий 2019 року, а суму 14759,21 грн - як часткову сплату за березень 2019 року.

За фактом отримання вказаних коштів, за правилом першої події, ТОВ "Кепітал Естейт Сервіс" складено дві податкові накладні від 05.02.2019: №1 на загальну суму 615046,24 грн та №2 на загальну суму 14759,21 грн.

Також 05.02.2019 на умовах договору суборенди від 14.09.2018 №3, ТОВ "АРНО СПОРТ" перерахувало ТОВ "Кепітал Естейт Сервіс" авансовий платіж у розмірі 297662,34 грн, який згідно листа від 08.02.2019 розбито на два періоди, а саме суму 290686,76 грн зараховано як сплату за лютий 2019 року, а суму 6975,58 грн - як часткову сплату за березень 2019 року.

За фактом отримання вказаних коштів, за правилом першої події, ТОВ "Кепітал Естейт Сервіс" складено дві податкові накладні від 05.02.2019: №3 на загальну суму 290686,76 грн та №4 на загальну суму 6975,58 грн.

14.02.2019 на умовах договору суборенди від 01.02.2019 ТОВ "Нова Клін" перерахувало ТОВ "Кепітал Естейт Сервіс" авансовий платіж у розмірі 250 000 грн, який розбито на два періоди. Суму 183493,80 грн зараховано як сплату за лютий 2019 року, а суму 66506,20 грн як сплату за останній місяць суборенди.

За фактом отримання вказаних коштів, за правилом першої події, ТОВ "Кепітал Естейт Сервіс" складено дві податкові накладні від 14.02.2019: №5 на загальну суму 66506,20 грн та №6 на загальну суму 183493,80 грн.

27.02.2019 ТОВ "Кепітал Естейт Сервіс" вказані податкові накладні від 05.02.2019 №1, №2, №3, від 14.02.2019 №5 та №6 направлено для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, 27.02.2019 позивач отримав квитанції щодо кожної із податкових накладних від 05.02.2019 №1, №2, №3, від 14.02.2019 №5 та №6, згідно яких реєстрація вказаних податкових накладних зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України у зв`язку з тим, що кожна із зазначених податкова накладна відповідає підпункту 1.6 пунктом 6 Критеріїв ризиковості платника податків. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

На виконання вказаних квитанцій, ТОВ "Кепітал Естейт Сервіс" подано контролюючому органу повідомлення від 06.03.2019 та від 07.03.2019 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій за податковими накладними від 05.02.2019 №1, №2, №3, від 14.02.2019 №5 та №6 до яких додано пояснення щодо вказаних господарських операцій та копії підтверджуючих документів: договорів оренди від 14.09.2018 №4-2018, від 14.09.2018 №5-2018 та від 29.01.2019 №10П-2019; договорів суборенди від 14.09.2018 №2, від 14.09.2018 №3 та від 01.02.2019; рахунків на оплату; листів ТОВ "АРНО СПОРТ" від 08.02.2019; картки рахунку 361; банківських виписок.

12.03.2019 Комісією ГУ ДФС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення №1102203/41947460, №1102781/41947460, №1102780/41947460, №1102202/41947460, №1102779/41947460 про відмову у реєстрації податкових накладних від 05.02.2019 №1, №2, №3, від 14.02.2019 №5 та №6, відповідно, з підстави з неподанням платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

12.03.2019 ТОВ "Кепітал Естейт Сервіс" подано скарги на вказані рішення від 12.03.2019 №1102203/41947460, №1102781/41947460, №1102780/41947460, №1102202/41947460, №1102779/41947460, які залишено без задоволення відповідними рішеннями Комісії з питань розгляду скарг ДФС України від 01.04.2019 №18403/41947460/2, 18404/41947460/2, 18406/41947460/2, 18405/41947460/2, 18401/41947460/2, якими залишено скарги ТОВ «Кепітал Естейт Сервіс» без задоволення, а рішення Комісії - без змін, з тих підстав відсутності копії документів, що підтверджують факт придбання, виготовлення, вирощування, або переробки ТМЦ/ чи можливість надання послуг виконання робіт.

Вважаючи рішення від 12.03.2019 №1102203/41947460, №1102781/41947460, №1102780/41947460, №1102202/41947460, №1102779/41947460 протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з частиною першої статті 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Також Європейський суд з прав людини у справі «Лелас проти Хорватії» зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов`язків.

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», «Ґаші проти Хорватії», «Трґо проти Хорватії»).

За приписами абзаців "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.7 статті 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пунктів 13-15 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно пунктів 5, 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Згідно пунктів 12-14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Критерії ризиковості платника податку визначені в листі ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18.

В якості підстави для зупинення реєстрації податкових накладних від 05.02.2019 №1, №2, №3, від 14.02.2019 №5 та №6 у вказаних квитанціях від 27.02.2019 зазначено, що податкові накладні відповідають підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку».

Згідно пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:

1.1. платника податку зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;

1.2. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;

1.3. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження згідно з інформацією, наданою такими фізичними особами;

1.4. платника податку зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками;

1.5. наявний обвинувальний вирок суду стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податку за статтею 205 Кримінального кодексу України згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;

1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

Суд зазначає, що чітке визначення фіскальним органом у відповідній квитанції конкретного критерію, прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Наведений висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18.

Встановлено, що у квитанціях від 27.02.2019 про зупинення реєстрації податкових накладних від 05.02.2019 №1, №2, №3, від 14.02.2019 №5 та №6 не вказано конкретного критерію ризиковості платника податку визначених пунктом 1.6 Критеріїв, якому відповідає ТОВ "Кепітал Естейт Сервіс", а також не наведено переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Матеріали справи також не містять доказів прийняття комісією рішення про віднесення ТОВ "Кепітал Естейт Сервіс" до переліку ризикових платників згідно пункту 1.6 Критеріїв.

З урахуванням наведеного, суд вважає незаконним зупинення реєстрації податкових накладних від 05.02.2019 №1, №2, №3, від 14.02.2019 №5 та №6 з наведених відповідачем підстав.

Верховним Судом у постановах від 22.07.2019 у справі №815/2985/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18 висловлено правову позицію згідно якої недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.

Відповідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, встановлена судом незаконність зупинення реєстрації податкових накладних від 05.02.2019 №1, №2, №3, від 14.02.2019 №5 та №6 свідчить про протиправність спірних рішень від 12.03.2019 №1102203/41947460, №1102781/41947460, №1102780/41947460, №1102202/41947460, №1102779/41947460.

Відповідно до пункту 15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

За приписами пунктів 18-23 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про:

- реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

- відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Суд враховує, що підставами для прийняття рішень від 12.03.2019 №1102203/41947460, №1102781/41947460, №1102780/41947460, №1102202/41947460, №1102779/41947460 слугував про те, що позивачем не надано копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладні;

Разом з цим, Додатком 2 до Порядку зупинення реєстрації податкових накладних затверджено форму рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, відповідно до якої передбачено, що у разі прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної з підстави неподання платником податків копій первинних документів згідно переліку, необхідно підкреслити конкретні документи в переліку, які не подані платником податків.

Однак, згідно оскаржуваних рішень, контролюючим органом не підкреслено, яких саме первинних документів з переліку не надано позивачем, що ставить під сумнів обґрунтованість висновків відповідача про неподання таких первинних документів.

У вказаних рішеннях не зазначено яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, а також мотивів неврахування поданих позивачем документів.

В ході судового розгляду судом не встановлено, а відповідачами не надано жодних обґрунтувань наявності дефектів форми чи змісту документів, поданих позивачем для підтвердження наявності підстав для реєстрації податкових накладних від 05.02.2019 №1, №2, №3, від 14.02.2019 №5 та №6 в ЄРПН.

При цьому, наявні у матеріалах справи документи у повній мірі підтверджують факт здійснення господарських операцій за якими складено податкові накладні від 05.02.2019 №1, №2, №3, від 14.02.2019 №5 та №6.

В додаткових поясненнях представник ГУ ДФС у місті Києві зауважив, що ТОВ "Кепітал Естейт Сервіс" не надано штатний розпис, викопіровки до акту щодо разташування орендованого приміщення, документи на право власності приміщення. Відсутність вищезазначених документів не дає змоги встановити реальність здійснення господарських операцій ТОВ "Кепітал Естейт Сервіс", згідно яких виписані податкові накладні від 05.02.2019 №1, №2, №3, від 14.02.2019 №5 та №6.

Однак, відповідачем не обґрунтовано яким чином відсутність штатного розпису та викопіровки до акту щодо розташування орендованого приміщення унеможливлює реєстрації податкових накладних від 05.02.2019 №1, №2, №3, від 14.02.2019 №5 та №6 в ЄРПН.

Доводи відповідача про неподання позивачем документів на право власності н приміщення суд вважає безпідставними, адже судом встановлено, що приміщеннями, які ТОВ "Кепітал Естейт Сервіс" здає в суборенду ТОВ "АРНО СПОРТ" згідно договорів суборенди від 14.09.2018 №2 та від 14.09.2018 №3, ТОВ "Нова Клін" згідно договору суборенди від 01.02.2019, ТОВ "Кепітал Естейт Сервіс" користується відповідно до договорів оренди від 14.09.2018 №4-2018, від 14.09.2018 №5-2018 та від 29.01.2019 №10П-2019 ТОВ "Кепітал Естейт Сервіс". Тобто, ТОВ "Кепітал Естейт Сервіс" не є власником вказаних приміщень. При цьому, разом із повідомленнями від 06.03.2019 та від 07.03.2019 ТОВ "Кепітал Естейт Сервіс" направляло контролюючому органу копії вказаних договорів оренди та суборенди.

Крім того, частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням вказаної норми та зважаючи на зміст рішень від 12.03.2019 №1102203/41947460, №1102781/41947460, №1102780/41947460, №1102202/41947460, №1102779/41947460, суд зазначає, що відсутні підстави вважати, що не надання позивачем штатного розпису, викопіровки до акту щодо разташування орендованого приміщення, документів на право власності приміщення слугували підставами для прийняття спірних рішень.

Підсумовуючи наведене суд дійшов висновку, що реєстрацію податкових накладних від 05.02.2019 №1, №2, №3, від 14.02.2019 №5 та №6 в ЄРПН зупинено незаконно, рішення від 12.03.2019 №1102203/41947460, №1102781/41947460, №1102780/41947460, №1102202/41947460, №1102779/41947460 не відповідають вимогам чіткості та обґрунтованості, що безумовно свідчить про протиправність та необхідність скасування спірних рішень.

Окремо щодо позовної вимоги про зобов`язання зареєструвати податкові накладні, суд зазначає про наступне.

Із положень частин третьої-четвертої 245 КАС України випливає, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Таким чином, нормами Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено, що у разі надходження до ДФС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність у Комісії правових підстав для відмови у реєстрації податкових накладних від 05.02.2019 №1, №2, №3, від 14.02.2019 №5 та №6 шляхом прийняття спірних рішення, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 05.02.2019 №1, №2, №3, від 14.02.2019 №5 та №6, датою їх фактичного надходження - 27.02.2019.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В даному випадку, задоволення позовних вимог щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні позивача податкові накладні від 05.02.2019 №1, №2, №3, від 14.02.2019 №5 та №6 є дотриманням судом гарантій на те, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, будуть відновлені.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За приписами частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру який подано юридичною особою або фізичною особою-підприємцем сплачується судовий збір в сумі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2019 визначений у розмірі 1921 грн.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Верховний Суд України у постанові від 14.03.2017 у справі №21-3944а16 зазначає, що системний аналіз частини першої статті 6, частини другої статті 162, частини п`ятої статті 171-1 КАС України (в редакції до 15.12.2017) дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Отже, фактично позов ТОВ "Кепітал Естейт Сервіс" містить п`ять вимог немайнового характеру, тому за його подання належало сплатити судовий збір в сумі 9065 грн на що також звернуто увагу позивача в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.05.2019 про залишення позовної заяви без руху

Разом з цим, згідно наявних у справі платіжних доручень від 26.04.2019 №58 та від 02.05.2019 №59 позивачем за подання позову сплачено судовий збір у розмірі 19210 грн.

Оскільки даний позов сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягає судовий збір в сумі 9065 грн. Решта суми є надмірно сплаченою та повертається за заявою позивача згідно статті 7 Закону України «Про судовий збір». При цьому суд враховує порушення прав позивача саме Комісією ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації та необхідність відновлення такого права виключно вимогою до ДПС України як похідною.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 КАС України,

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кепітал Естейт Сервіс" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у місті Києві про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.03.2019 №1102781/41947460, №1102780/41947460, №1102779/41947460, №1102202/41947460, №1102203/41947460.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "Кепітал Естейт Сервіс" від 05.02.2019 №1, №2, №3, від 14.02.2019 №5 та №6, датою їх фактичного надходження - 27.02.2019.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кепітал Естейт Сервіс" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі у розмірі 9065 (дев`ять тисяч шістдесят п`ять) гривень.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кепітал Естейт Сервіс" (місцезнаходження юридичної особи: 01042, місто Київ, вулиця Іоанна Павла II, будинок 5, літера Ж; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 41947460).

Відповідач - Державна податкова служба України (місцезнаходження юридичної особи: 04053, місто Київ, вулиця Львівська площа, будинок 8, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 43005393).

Відповідач - Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: ВП 44116011).

Суддя О.М. Чудак